Рішення № 12877236, 01.12.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

01.12.2010Справа №2-24/5400-2010 За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Буделітсіті» (95013, м.Сімферополь, вул. Кримських партизан, 3, кв.87)

До відповідача – Мирнівської сільської ради Сімферопольського району АР Крим (97503, Сімферопольський район, с.Мирне, вул.Бєлова, 1)

Про стягнення 218986,80 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Чупріна Г.М., представник за довіреністю від 01.11.2010, паспорт ЕС 136322 виданий 12.07.1996р.

Від відповідача – не з’явився.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи у розмірі 218986,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов’язань за договором підряду №38/10 від 15.06.2010 р. щодо сплати виконаних позивачем підрядних робіт.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про те, що оскільки грошова сума у розмірі 218986,80 грн. не була закладена та затверджена сесією сільської ради, оскільки бюджет сільської ради був прийнятий раніше, ніж укладений вказаний договір підряду, тому виконати умови договору підряду не можливо.

На підставі вказаного просив у позові відмовити.

23.11.2010 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 01.12.2010 р. Після перерви судове засідання було продовжено, представник позивача той самий, відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, заявою від 01.12.2010 р. просить справу розглянути без присутності свого представника.

Позивач на задоволенні позовних вимог наполягав.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, оригінали документів були досліджені у судовому засіданні, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ :

15.06.2010 р. між відповідачем по справі (Замовник) та позивачем (Підрядник) було укладено договір підряду №38/10.

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання по капітальному ремонту адміністративної будівлі Мирнівської сільської ради.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору виконання робіт, що є предметом даного договору здійснюється в строк з 15.06.2010 р. по 19.07.2010 р.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору вартість всіх підрядних робіт визначається договірною ціною і складає 218986,80 грн.

Відповідно до п. 3.3 вказаного договору розрахунок за виконані роботи проводиться після підписання акту приймання – передачі виконаних робіт після усунення всіх зауважень, які також оформлюється актом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до наявного в матеріалах справи акту приймання виконаних підрядних робіт, позивачем у виконання вказаного договору було виконано, а відповідачем прийнято підрядні роботи на суму 218986,80 грн. Вказаний був підписаний представниками обох сторін та завірений відповідними печатками. ( а. с. 23 – 25 ).

Той факт, що вартість підрядних робіт складала саме 218986,80 грн. підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт ( а. с. 22 ).

Оригінали вказаних документів були оглянуті судом в судовому засіданні.

Пунктом 1 частини 1 ст. 889 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.4 вказаного договору замовник зобов’язався провести остаточний розрахунок по даному договору на протязі 10 – ти днів з моменту підписання акту приймання, відповідально до форми КБ – 2 з врахуванням додаткових робіт ( якщо виконання таких робіт передбачено додатковою угодою ).

Акт приймання підрядних робіт був підписаний 19.07.2010 р. Тобто відповідач повинен був сплатити виконані підрядні роботи 29.07.2010 р.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності заборгованості у розмірі 218986,60 грн. відповідачем визнається, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків від 17.11.2010 р., який був підписаний представниками обох сторін та завірений відповідними печатками ( а. с. 49 ).

Однака відповідач, у порушення ст.. 33 ГПК України, доказів сплати заборгованості у розмірі 218986,80 грн. суду не представив.

При таких обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Державне мито у розмірі та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено про те, що повний текст рішення буде складено 06.12.2010 р. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 06.12.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Мирнівської сільської ради Сімферопольського району АР Крим, 97503, Сімферопольський район, с. Мирне, вул. Бєлова, 1, ( п/р 35411002001085 в Управлінні Державного казначейства в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 04368323 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Буделітсіті», 95013, м.Сімферополь, вул. Кримських партизан, 3, кв. 87, ( п/р 2600233768301 в ПАТ «Банк Петрокоммерц – Україна, м. Київ, МФО 300120, ЄДРПОУ 35458397 ) заборгованість у розмірі 218986,80 грн., державне мито у розмірі 2189,87 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати накази після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.