Рішення № 12877235, 01.12.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

01.12.2010Справа №2-24/4881-2010 За позовом Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного об'єднання Залізничного району міста Сімферополя, (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул.Дзюбанова, 13)

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1)

Про стягнення 37640, 54 грн. та спонукання до звільнення приміщення.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

представники:

Від позивача не зявився.

Від відповідача не зявився.

Обставини справи:

Комунальне підприємство Житлово-експлуатаційного об'єднання Залізничного району міста Сімферополя звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 37640, 54 грн. та спонукання до звільнення приміщення.

Позовні вимоги ґрунтуються наступним: 11.09.2007р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нежитлового приміщення. Згідно умов договору, орендна плата повинна сплачуватися відповідачем не пізніше 10-го числа місяця, що слідує за звітним, а також орендна плата вираховується шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний. Зазначений договір закінчив свою дію 11.09.2010р., проте відповідач не звільнив приміщення. Станом на теперішній час орендоване приміщення не повернуто орендодавцю, акт прийому-передачі не підписаний. Таким чином за відповідачем склалась заборгованість у сумі 37640,54грн., яка до теперішнього часу не погашена.

Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив. про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином.

Відповідач явку представника в судові засідання жодного разу не забезпечив, відзив на позов не представив, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, що підтверджується, зокрема, поштовим повідомленням ( а. с. 36 ).

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

11.09.2007 р. між Комунальним підприємством "ЖЕО Залізничного району м. Сімферополя" (Орендодавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір №198/6 оренди нежитлових приміщень і індивідуально визначеного майна, яке належить до комунальної власності м. Сімферополь.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору орендодавець на підставі рішення голови Залізничної районної ради м. Сімферополь №332 від 11.09.2007 р. передає, а орендар приймає у строкове платне користування ( оренду ) індивідуально визначене майно нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул.. Київська, 110, підвал площею 100,2 кв. м., що знаходиться на балансі КП ЖЕО Залізничного району, вартість якого визначена відповідно до акту оцінки за серпень 2007 р. і складає по незалежній оцінці 188800 грн.

Приміщення передається в оренду під офіс.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору орендар вступає в строкове платне користування нежитловими приміщеннями ( майном ) в строк, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами даного договору і акту приймання - передачі нежитлових приміщень ( майна ).

Обумовлений договором предмет оренди був переданий позивачем відповідачу, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання передачі орендованого приміщення №198/6 від 22.10.2007 р. ( а. с. 17 ).

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ від 04.10.1995 р. №786 і складає за перший місяць оренди. З 01.09.2007 р. 2360 грн.

Експлуатаційні витрати складають 0,95 грн. за 1 кв. м. та ПДВ 20%.

Відповідно до п. 3.2 вказаного договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць.

Відповідно до п. 3.3 вказаного договору орендна плата сплачується орендодавцю щомісячно, не пізніше 10 ого числа місяця. що слідує за звітним.

Відповідно до п. 3.5 вказаного договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягненню з орендаря у відповідності до чинного законодавства України з врахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з врахуванням індексу інфляції, за кожен день прострочки, включаючи день сплати.

Відповідно до п. 10.1 вказаного договору він був укладений строком на 12 місяців та діє з 11.09.2007 р. по 10.09.2008 р. включно.

Додатковою угодою сторони дійшли згоди, на підставі рішення виконавчого комітету Залізничного району м. Сімферополь №452 від 09.09.2008 р., продовжити строк дії договору оренди №198/6 від 11.09.2007 р. з 11.09.2008 р. по 10.09.2009 р. ( а. с. 15 ).

Також у подальшому сторонами було укладено додаткову угоду, відповідної до якої вони дійшли згоди, на підставі рішення виконавчого комітету Залізничного району м. Сімферополь №402 від 13.10.2009 р., продовжити строк дії договору оренди №198/6 від 11.09.2007 р. з 11.09. 2009 р. по 10.09.2010 р. ( а. с. 13 ).

Оригінали усіх документів були досліджені у судовому засіданні, що відбулося 26.10.2010 р., за участю представника позивача.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Факт надання послуг оренди позивачем відповідачу за період з січня 2010 р. по серпень 2010 р. підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями рахунків ( а. с. 23 35 ).

Судом встановлено, що відповідач починаючи з січня 2010 р. по серпень 2010 р. не виконував покладені на нього зобовязання щодо сплати орендної плати та експлуатаційних витрат на загальну суму 36695,24 грн.

Відповідач, в супереч положень ст.. 33 ГПК України, доказів сплати вказаних сум суду не представив.

При таких обставинах, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по орендній платі та експлуатаційним витратам на загальну суму 36695,24 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач у позовній заяві включив до заборгованості по орендній платі суму у розмірі 945,30 грн.

Однак дослідивши надані позивачем рахунки та розрахунок позовних вимог суд встановив, що під сумою у розмірі 945,30 грн. розуміється нарахована пеня.

Це також підтверджується і наданими розрахунками.

З цього приводу суд вважає за необхідне вказати на наступне.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Тобто пеня є видом забезпечення виконання зобовязання і ніяк не може розцінюватися як складова частина основного боргу по орендній платі, як це зазначає позивач у прохальної частині позовної давності.

До того ж в мотивувальної частині позовної заяви відсутні посилання на які небудь норми чинного законодавства України, які регулюють застосування та стягнення пені.

При таких обставинах, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 945,30 грн. у позові необхідно відмовити.

Також позивач просить зобовязати відповідача звільнити орендовані приміщення і передати їх по акту приймання передачі позивачу.

Як вбачається з п. 2.4 договору оренди №198/6 від 11.09.2007 р. у разі припинення даного договору нежитлові приміщення повертаються орендарем КП «ЖЕО Залізничного району» ( орендодавцю або балансоутримувачу ). Орендар повертає нежитлові приміщення ( майно ) орендодавцю ( балансоутримувачу ) аналогічно порядку, встановленому при передачі нежитлових приміщень ( майна ) даним договором. Нежитлові приміщення ( майно ) вважається поверненим орендодавцю ( банасоутримувачу ) з моменту підписання сторонами акту приймання передачі.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві обєкт оренди.

Враховуючи припинення строку дії договору оренди 10.09.2010 р., на час розгляду справи підстав для знаходження у відповідача обєкту оренди не існує.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідачем доказів повернення обєкту оренди не надано.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дійшовши висновку про те, що факт передачі нерухомого орендованого майна за договором позивачу не відбувся, встановивши наявність недотримання відповідачем умов договору оренди №198/6 від 11.09.2007 р. та норм чинного законодавства, що безумовно порушує право позивача, суд вважає позовні вимоги позивача щодо зобовязання відповідача звільнити орендовані приміщення і передати його по акту приймання передачі позивачу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено. Що повний текст буде складено 06.12.2010 р.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 06.12.2010 р. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 06.12.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, пунктом 4, пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь комунального підприємства Житлово-експлуатаційного об'єднання Залізничного району міста Сімферополя, 95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул.Дзюбанова, 13, ( р/р 26003440265020 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010, ЗКПО 05480542 ) заборгованість у розмірі 36695,24 грн., державне мито у розмірі 452,53 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 230,07 грн.

3.Зобовязати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звільнити нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: вул. Київська, 110, м. Сімферополь і передати його по акту приймання передачі комунальному підприємству Житлово-експлуатаційного об'єднання Залізничного району міста Сімферополя, ( 95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Дзюбанова, 13, ЗКПО 05480542 ).

4.В частині стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 945,30 грн. у позові відмовити.

Видати накази після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.