Рішення № 12877219, 30.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 321

РІШЕННЯ

Іменем України

30.11.2010Справа №2-11/5344-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Професіонал», (95001, м. Сімферополь, пр. Кірова/вул. Леніна, 29/1),

до відповідача Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15),

про визнання недійсним пункту договору.

Суддя С. С. Потопальський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Пономаренко О.П. ,представник, дов. від 27.07.2009р.

Від відповідача – не з’явився.

Сутьспору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Професіонал», м.Сімферополь звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, м. Сімферополь, про зміну умов договору про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста від 23 листопада 2006р., укладеного між Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Професіонал», виключивши з нього пункт 2.1.3.

Представник позивача, до розгляду справи в судовому засіданні надав заяву № 168/10 від 18.11.2010р. (а.с. 65-68) , якою уточнив позовні вимоги та просить визнати недійсним пункт 2.1.3 договору від 23.11.2006р. «Про участь у комплексному соціально-економічному розвитку міста», укладеного між Виконавчим комітетом Сімферопольської міської Ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Професіонал».

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

Встановив :

Згідно з п. 7 ст. 16, п. 1 ст. 18, п. 7 ст. 27 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування з урахуванням місцевих умов і особливостей можуть перерозподіляти між собою на підставі договорів окремі повноваження та власні бюджетні кошти. Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально-економічному розвитку сіл, селищ, міст, координація цієї роботи на відповідній території.

23 листопада 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Професіонал» (позивач) та Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради (відповідач) укладено договір про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста.

Предметом зазначеного договору є участь Товариства з обмеженою відповідальністю «Професіонал» в комплексному соціально-економічному розвитку міста, розвитку об'єктів інженерної і соціальної інфраструктури на земельній ділянці, наданій рішенням 38 сесії міської ради IV скликання від 23.02.06р. №535 в оренду терміном на 6 років, площею 0,6772 га по вул. Треньова, 19 для будівництва багатоповерхового житлового будинку.

Розділом 2 договору передбачено обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Професіонал» перерахувати грошові кошти на розвиток інженерної соціальної інфраструктури міста у сумі 986 702 грн. (п.2.1.1 договору)

Згідно п. 2.1.3 договору ТОВ «Професіонал», зобов’язаний виділити Виконавчому комітету загальну житлову площу житла, що вводиться у розмірі 6,4% для забезпечення житлом загальноміської черги. Квартири передаються за окремим актом приймання-передачі до введення житлового будинку до експлуатації. Набір та поверховість квартир, які будуть передані Виконавчому комітету визначити до введення об’єкту до експлуатації.

Згідно уточненої позовної заяви № 168/10 від 18.11.2010р. (а.с. 65-68), позивач просить визнати недійсним п. 2.1.3 договору. Позовні вимоги мотивовані невідповідністю пункту 2.1.3 договору від 23.11.2006 р. вимогам Закону України "Про планування і забудову територій", зокрема, стаття 27 якого передбачає, що пайова участь замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів визначається у грошовій формі, у той час як спірною угодою передбачено передання житлової площі житла.

Відносини сторін у цій справі регулюються Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України “Про планування і забудову територій” у редакції, чинній на час укладення між сторонами договору, а також Постановою КМУ від 30.12.2000 р. N 1930 “Про встановлення граничного розміру коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів”.

Умови договору про участь у комплексному соціально – економічному розвитку міста повинні відповідати вимогам щодо пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів, встановлених Законом України “Про планування і забудову територій”.

Проте п. 2.1.3 договору таким вимогам не відповідає з оглядну на наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону України “Про планування і забудову територій” вихідними даними можуть визначатися також вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів. Граничний розмір коштів на розвиток відповідної інфраструктури та порядок його визначення встановлюються Кабінетом Міністрів України - Постанова КМУ від 30.12.2000 р. N1930 “Про встановлення граничного розміру коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів”.

З наведених вимог законодавства вбачається, що тільки грошові кошти, розмір яких встановлюються КМУ, можуть бути передані замовниками на користь місцевої ради у якості пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів.

Проте умовами п. 2.1.3 передбачено, що позивач зобов’язаний виділити у якості внеску на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста загальну житлову площу житла, що вводиться у розмірі 6,4 %, що не може бути віднесено судом до поняття грошові кошти, як це передбачено Законом України “Про планування і забудову територій”.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (ст. 207 Господарського кодексу України).

Оскільки судом було встановлено, що п. 2.1.3 договору про участь у комплексному соціально – економічному розвитку міста від 23.11.2006 р. суперечить вимогам законодавства, зокрема Закону України “Про планування і забудову територій”, зазначений пункт має бути визнаний недійсним.

Відповідна правова позиція висловлена Вищим господарським судом України в постанові від 20.07.2010р. по аналогічній справі №2-24/6184-2009 (а.с. 53).

Враховуючи всі вищевикладені обставини в їх сукупності суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний згідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 03.12.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсним пункт 2.1.3 договору від 23.11.2006 р. “Про участь у комплексному соціально – економічному розвитку міста”, укладеного між Виконавчим комітетом Сімферопольської міської Ради (98540, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15, ідентифікаційний код 04055630) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Професіонал», (95001, м. Сімферополь, пр. Кірова/вул. Леніна, 29/1, ЗКПО 31095988),

3.          Стягнути з Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15, ідентифікаційний код 04055630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Професіонал», (95001, м. Сімферополь, пр. Кірова/вул. Леніна, 29/1, ЗКПО 31095988) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після вступу рішення в законну чинність.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Потопальський С.С.