Ухвала суду № 12876093, 09.12.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2010 р.Справа № 2-а-12623/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засіданняБоришполець Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2010р. по справі№2-а-12623/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Бір" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання дій протиправними та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Компанія Бір", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова, в якому просив суд, визнати протиправними дії ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість Приватного підприємства "Компанія Бір" ( місцезнаходження: 61036, вул. Морозова, буд. № 11, м. Харків, ідентифікаційний код -36457368) за серпень 2010 року; скасувати оформлене листом від 17.09. 2010 року №16733/10/28-214 рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова про невизнання податковою декларацією декларації з податку на додану вартість Приватного підприємства "Компанія Бір" за серпень 2010 року; зобов'язати ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова відобразити в картці особового рахунку Приватного підприємства “Компанія Бір”з податку на додану вартість податкову декларацію з податку на додану вартість Приватного підприємства “Компанія Бір” за серпень 2010 року як податкову декларацію.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2010р. позов задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неврахування судом суттєвих обставин по справі та на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на те, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, представника відповідача, представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав..

Судом першої інстанції встановлено, що ПП "Компанія Бір" 17.09.2010 року до ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова було надано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2010 року із додатками №1 (розрахунок коригування сум ПДВ), №5 (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), реєстри податкових накладних за серпень 2010 року №49352, які були отримані відповідачем 17.09.2010р. Вказана декларація з додатками зареєстрована під вхідними №№ 49349, 49350, 49351. (а.с. 8-14)

ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова листом від 17.09.2010 року № 16733/10/28-217 інформувало ПП "Компанія Бір" про те, що податкова декларація ПП "Компанія Бір" за серпень 2010 року прийнята, але не визнана, як податкова декларація, з посиланням на п.п. 4.1.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р., а саме, у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з невідповідності прийнятих відповідачем рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб-підприємців перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно з п.п. 4.1.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням ДПІ у Комінтернівському районі у формі листа від 17.09.2010 року № 16733/10/28-217, декларація з податку на додану вартість за серпень 2010 року прийнята зі статусом “не визнано, як податкова декларація” з пропозицією надати нову податкову декларацію, зазначене рішення прийнято відповідачем у звязку з відсутністю в декларації, на думку податкового органу, обовязкових реквізитів, а саме прочерків у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації.

Відповідно до п.п.3.3. п. 3 Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97. №166 (у редакції наказу ДПАУ від 17.03.08 №159) із змінами, внесеними наказом ДПАУ від 12.05.10. №313 декларація заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності.

Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк.

Пункт 5.2 Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97. №166 визначає обовязковість прочерків лише для рядків про оборот чи податок.

Для кожного рядка податкової декларації, в якому прописуються цифрові показники, встановлено окремий код (з №1.1 по №28.3, так само в додатках).

З копії декларації ПП "Компанія Бір" податку на додану вартість за червень 2010 року та додатків до неї вбачається, що у рядках, які мають окремі коди, де відсутні дані для заповнення, прочерки проставлені. Прочерки відсутні в позначках про застосування касового методу, інших місцях для відміток, проте зазначені поля не є рядками декларації в розумінні затвердженої форми.

Крім того, реквізитами є відомості, що вказують на певні фактичні дані, а не на їх відсутність. Поняття обовязкових реквізитів та прочерків розмежовуються в абз. 1 ч. 1 п.п. 4.5. п. 4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України”, затверджених наказом ДПА України від 31.12.08. №827, зі змінами внесеними наказом ДПАУ від 08.07.10. №493.

Обовязковість прочерків в рядках декларації, де немає даних для заповнення, передбачена виключно для усунення можливості внесення в зміст декларації непомітних виправлень, що захищає права, насамперед, позивача і жодним чином не ускладнює читання, розуміння змісту декларації та нарахування податку контролюючим органом.

Таким чином, враховуючи, що прочерки не можна вважати обовязковими реквізитами, їх відсутність не перешкоджає нарахуванню та сплаті податку, прочерки присутні у всіх нумерованих рядках декларації з податку на додану вартість, де немає даних для заповнення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що дії та рішення відповідача щодо невизнання декларації позивача з податку на додану вартість за серпень 2010року не відповідають вимогам підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції що не визнавши податкові декларації позивача та присвоївши деклараціям в електронних базах статус “Не визнано, як податкова декларація”, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені діючим законодавством України, а оскаржувані рішення та дії не відповідають вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем не надано належних та достатніх доказів по справі на підтвердження правомірності оскаржуваних дій та рішень.

Натоміть, з матеріалів справи вбачається, що декларація з податку на додану вартість за серпень 2010 року, містять обовязкові реквізити, підпис та скріплені печаткою підприємства, тобто відповідають п.п. 4.1.2 п. 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

З огляду на встановлення неправомірності дій відповідача в частині невизнання декларацій, а також те, що декларації були подані позивачем з дотримання вимог п.п. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідно до якого податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позову також в частині зобов'язання відповідача відобразити в картці особового рахунку Приватного підприємства "Компанія Бір" показники податкових декларацій з податку на додану вартість ПП "Компанія Бір" за серпень 2010 року.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2010р. по справі№2-а-12623/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Філатов Ю.М.

Судді<підпис >

<підпис >Тацій Л.В.

Водолажська Н.С. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 14.12.2010 р.