Вирок № 128758993, 10.07.2025, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/207/25

Провадження № 1-кп/438/41/2025

В И Р О К

іменем України

10 липня 2025 року м. Борислав

Бориславський міський суд Львівської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Бориславського міського суду Львівської області, кримінальне провадження, що внесенев Єдинийреєстр досудовихрозслідувань за№ 12024141110000757 від 15.07.2024 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Борислава, Львівської області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не одруженої, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , працевлаштованої на посаді продавця консультанта у ТОВ «МОБІЛ ТРЕЙД», не депутата, не адвоката, раніше не судимої;

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.361 КК України,

за участю учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_3 ,

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Встановлено, що 02.10.2023 приблизно о 19:00 год., ОСОБА_3 перебувала на своєму робочому місці, а саме в магазині «ОТАК», що за адресою: Львівська область м. Борислав вул. Міцкевича, 3. В цей час у останньої, виник злочинний умисел на заволодіння кредитними коштами АТ «Акцент Банк».

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , під приводом оформлення споживчого кредиту на мобільний телефон, отримала доступ до персональних даних ОСОБА_5 , які містились у особистих важливих документах, а саме: паспорті громадянина України, картці платника податків та будучи обізнаною у тонкощах укладення онлайн договорів, через веб-сайти відповідних кредитних установ, шляхом вчинення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки відкрила на ОСОБА_5 кредитний рахунок у АТ «Акцент Банк» № НОМЕР_1 на суму 17000 грн. за кредитним договором № SAMABWFC10077546698 від 02.10.2023.

Продовжуючи реалізовувати свій протиправний намір на заволодіння кредитними коштами АТ «Акцент Банк», 03.10.2023 ОСОБА_3 , під приводом встановлення на новому мобільному телефоні ОСОБА_5 програмного забезпечення, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою збагачення за рахунок чужого майна, шляхом вчинення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, використовуючи мобільний телефон ОСОБА_5 , зайшла на додаток «Abank24» попередньо здійснивши ідентифікацію клієнта, після чого 03.10.2023 о 19:45 год. та 19:53 год. здійснила перекази кредитних грошових коштів сумами 16000 грн. та 340 грн. відповідно, на свою банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_2 . В результаті вказаних дій ОСОБА_3 , незаконно заволоділа грошовими коштами АТ «Акцент Банк» шляхом вчинення незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки, чим завдала майнової шкоди на суму 16340 гривень.

Крім цього, 02.10.2023 приблизно о 19:00 год., ОСОБА_3 перебуваючи на своєму робочому місці, а саме магазині «ОТАК», що за адресою Львівська область м. Борислав вул. Міцкевича, 3, діючи умисно, шляхом несанкціонованого втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем, в той же час усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи безперешкодний доступ до мобільного телефону марки «Oukitel F150 R2022», що належить ОСОБА_5 із поміщеною у середині сімкарткою мобільного оператора ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ» № НОМЕР_3 , яка є особистим фінансовим номером ОСОБА_5 , знаючи пароль доступу до нього та пароль доступу до мобільного додатку «Abank24», що встановлений на його телефоні, використовуючи браузер вказаного мобільного телефону, де без дозволу ОСОБА_5 , використала його персональні дані, провела ідентифікацію клієнта ОСОБА_5 через державну систему віддаленої ідентифікації BankID, яка забезпечує передачу персональних даних користувача від банку АТ «Акцент Банк», не маючи на те законних підстав, та умисно, здійснила несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, шляхом проведення авторизації в особистому кабінеті інформаційно-телекомунікаційної системи АТ «Акцент Банк», від імені ОСОБА_5 , що призвело до укладення електронного договору № SAMABWFC10077546698 від 02.10.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від імені ОСОБА_5 з АТ «Акцент Банк» на суму 17000 гривень, про укладення якого ОСОБА_5 не знав та не мав наміру його укладати.

2. Позиція обвинуваченої.

Обвинувачена ОСОБА_3 у судовому засіданні вину свою визнала повністю у обвинуваченні, яке їй пред`явлено тапояснила,що 02.10.2023 приблизно о 19:00 год., вона перебувала на своєму робочому місці, а саме в магазині «ОТАК» у м. Бориславі. Вона через веб-сайти відповідних кредитних установ, шляхом вчинення операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки відкрила на ОСОБА_5 кредитний рахунок у АТ «Акцент Банк» на суму 17000 грн. Потім вона, під приводом встановлення на новому мобільному телефоні ОСОБА_5 програмного забезпечення, використовуючи мобільний телефон потерпілого, зайшла на додаток «Abank24» попередньо здійснивши ідентифікацію клієнта, після чого 03.10.2023 о 19:45 год. та 19:53 год. здійснила перекази кредитних грошових коштів сумами 16000 грн. та 340 грн. відповідно, на свою банківську картку АТ КБ «Приват Банк». В результаті вказаних дій вона отримала грошові кошти АТ «Акцент Банк» шляхом вчинення операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки, чим завдала майнової шкоди на суму 16340 гривень. Також, маючи безперешкодний доступ до мобільного телефону марки «Oukitel F150 R2022», що належить ОСОБА_5 із поміщеною у середині сімкарткою мобільного оператора ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ» № НОМЕР_3 , яка є особистим фінансовим номером потерпілого, знаючи пароль доступу до нього та пароль доступу до мобільного додатку «Abank24», що встановлений на його телефоні, використовуючи браузер вказаного мобільного телефону, де без дозволу ОСОБА_5 , використала його персональні дані, провела ідентифікацію клієнта ОСОБА_5 через державну систему віддаленої ідентифікації BankID, яка забезпечує передачу персональних даних користувача від банку АТ «Акцент Банк», не маючи на те дозволу від потерпілого. Дані її дії призвели до укладення електронного договору № SAMABWFC10077546698 від 02.10.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від імені ОСОБА_5 з АТ «Акцент Банк» на суму 17000 гривень, про укладення якого ОСОБА_5 не знав та не мав наміру його укладати. В скоєному розкаюється та щиро кається, матеріальну шкоду сплатила потерпілому в повному обсязі добровільно.

3. Позиція потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, претензій матеріального характеру до ОСОБА_3 не має, оскільки майнова шкода йому повністю відшкодована. При обранні міри покарання, покладається на думку суду.

4. Досліджені в судовому засіданні докази.

Відповідно ч.3.ст.349 КПК України,суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи вимоги діючого законодавства, клопотання прокурора про слухання справи в порядку ч.3 ст. 349 КПК України, підтриманого обвинуваченою, якій роз`яснено, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та вона заявила про застосування ч.3ст.349 КПК України, суд, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

5. Оцінка Суду.

5.1. Стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.361, ч.4 ст.190 КК України надано докази, допустимість яких під сумнів не ставилась.

Обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.190, ч.1 ст.361 КК України, визнала повністю, надавши підтверджувальні покази, щиро каялась у скоєному.

Отже, суд визнає докази обвинувачення належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, вони передбачені як джерела доказування уКПК, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.

Суд, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно достатті 94 КПК, знаходить, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані, оскільки вона скоїла шахрайство (заволодіння чужим майном шляхом обману) шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України та скоїла несанкціоноване втручання в роботу інформаційних-комунікаційних систем, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.361 КК України.

6. Призначення покарання.

6.1 Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 відповідно достатті 66 ККУкраїни, є щире каяття та активне сприяння органу досудового розслідування у розкритті вказаного кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно достатті 67 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно достатті 65КК України враховує:ступінь тяжкостівчинених кримінальнихправопорушень;враховує наслідкита обставинивчинених кримінальнихправопорушень (формавини,мотив імета,спосіб);особу обвинуваченої,яка ранішене засуджувалась,вік особи,яка неодружена,не маєна утриманнідітей,на облікуу лікаря-психіатрата наркологане перебуває;наявність фактичногомісця проживаннята характеристикуза таким. Також те, що ОСОБА_3 відшкодувала добровільно потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду; думку державного обвинувачення щодо обрання покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75,76 КК України.

Виходячи іззазначеного,суд вважаєза необхіднепризначити ОСОБА_3 мінімальнепокарання вмежах санкціїстатей,за якимивона обвинувачується. При обранні покарання ОСОБА_3 за сукупністю кримінальних правопорушень, відповідно до ч. 1ст. 70 КК України, суд вважає можливим застосувати принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим та остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі. Однак, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень та зазначені вище дані про особу ОСОБА_3 , її відношення до скоєних правопорушень, обставини які пом`якшують покарання та відсутність обтяжуючих обставин покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання, звільнивши її від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Призначення покарання в такому необхідному та достатньому розмірі, на думку суду, разом з метою кари одночасно об`єктивно забезпечить досягнення виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

7. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

7.1. Потерпілим цивільний позов не заявлено.

7.2. Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не застосовувався.

7.3. Витрати, пов`язані з проведенням експертних досліджень на підставі ст. 118 КПК України відсутні.

7.4. На підставі ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів необхідно вирішити таким чином:

- речові докази, які перебувають в матеріалах кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись статтями349,368-370, 373- 374, 392, 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.361 КК України, та призначити їй покарання:

-за ч.4 ст. 190 КК України у виді 3 років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 361 КК України у виді 1 року обмеження волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням, якщо протягом зазначеного строку - 1 (одного) року вона не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засуджену наступні обов`язки:

- повідомляти уповноваженийорган зпитань пробаціїпрозміну місцяпроживання,роботи абонавчання;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Контроль заповедінкою засудженої ОСОБА_3 покласти на уповноважений орган з питань пробаціїза місцем проживання засудженої.

Запобіжний захід у справі ОСОБА_3 не обирався.

Цвільний позов не заявлено.

Витрати, пов`язані з проведенням експертних досліджень на підставі ст. 118 КПК України відсутні.

Долю речових доказів вирішити таким чином:

- речові докази, які перебувають в матеріалах кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Вирок складений і видрукуваний у єдиному екземплярі в нарадчій кімнаті.

На виконання ч.15 ст.615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_6