Рішення № 128702755, 08.07.2025, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2025 року м. Суми Справа № 480/11498/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Суть спору, позиція сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.

Позивач 25.10.2023 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 14.06.2023 №184150011584 про відмову позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, а саме відповідно до ст. 55 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'';

- зобов`язати відповідача зарахувати для обчислення пенсії за віком у подвійному розмірі, згідно з ст. 60 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'', період роботи позивача з 01.04.1996 по 31.12.1997 на посаді сестри медичної - анестезиста реанімаційного (анестезіолого-реанімаційного) відділення Тростянецької центральної районної лікарні, а також повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за вислугу років від 07.06.2023, з урахуванням висновків суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, як працівник закладу охорони здоров`я, звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років. Проте відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, у зв`язку з тим, що заявник не набув необхідного стажу за вислугу років. Позивач вважає, що таке рішення є неправомірним, оскільки у період з 01.04.1996 по 31.12.1997 він виконував роботу, стаж за яку має бути врахований у подвійному розмірі. У разі такого зарахування, то позивач матиме достатній стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років.

Судом 30.10.2023 було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує.

Відзив відповідачем мотивовано тим, що спірне рішення прийнято правомірно, оскільки за результатами розгляду документів, доданих до заяви про призначення пенсії за вислугу років, до страхового стажу позивача зараховано всі періоди, включаючи період з 01.04.1996 по 31.12.1997. Наданими позивачем документами не підтверджено тієї обставини, що у вказаний період він працював саме на посаді сестри медичної - анестезиста реанімаційного відділення, що дає право на зарахування страхового стажу у подвійному розмірі.

Встановлені судом фактичні обставини.

Позивач 07.06.2023 звернувся до органу ПФУ із заявою про призначення пенсії за вислугу років (з.б.а.с. 59).

14.06.2023, за результатами розгляду заяви позивача, відповідачем було прийнято рішення № 184150011584 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки заявник не набув необхідного стажу за вислугу років.

У рішення вказано, що право на пенсію за вислугу років, незалежно від віку, мають особи, вислуга років яких на відповідних посадах становить, зокрема до 11.10.2017 - не менше 26 років 6 місяців, а стаж роботи, що дає позивачу право на призначення пенсії за вислугу років, становить 26 років 02 місяці 29 днів станом на 10.10.2017. Також відповідачем зараховано до загального страхового стажу позивача 36 років 09 місяців 09 днів.

На переконання позивача, йому протиправно відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки у період з 01.04.1996 по 31.12.1997 він виконував роботу в реанімаційному відділенні Тростянецької центральної районної лікарні на посаді сестри медичної-анестезиста, який має бути врахований у подвійному розмірі.

Тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Висновки суду та їх мотиви.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначається, в тому числі, пенсія за віком.

За приписами п. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

За змістом ч. 3 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

За правилами п.16 Розділу XV "Прикінцеві положення" цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивача за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб`єктами під час виконання покладених на них функцій.

Відповідно до ст. 60 Закону №1788-ХІІ робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

За змістом ст. 62 Закону №1788-ХІІ порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з записом 5 трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , він з 03.09.1991 був прийнятий на роботу в хірургічне відділення Тростянецької районної лікарні медсестрою-анестезистом, а відповідно до запису 6 вказаної трудової книжки позивача з 01.06.2012 переведено на посаду сестри медичної-анестезиста операційного блоку, у зв`язку з приведенням до вимог штатного розкладу (з.б.а.с.7 - 8).

Згідно з довідкою від 16.05.2023 № 01-14/1599 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданою Комунальним некомерційним підприємством "Тростянецька міська лікарня" Тростянецької міської ради, позивач, у період з 03.09.1991 по 31.12.1997, працював у Тростянецькій центральній районній лікарні на посаді сестри медичної-анестезиста хірургічного відділення (а.с. 33).

Водночас позивач зазначає, що у період з 01.04.1996 по 31.12.1997 він виконував роботу в реанімаційному відділенні Тростянецької центральної районної лікарні на посаді сестри медичної-анестезиста, який має бути врахований у подвійному розмірі.

Так, в обґрунтування своїх доводів щодо роботи у реанімаційному відділенні, позивачем надано копії наступних документів: наказу Тростянецької ЦРЛ від 04.04.1996 № 91 "Про ліжковий фонд лікувально-профілактичних закладів Тростянецького району", відновідно до п.1 якого було відкрито анестезіолого-реанімаційне відділення з 01.04.1996 (а.с.11); наказу від 31.12.1997 № 385 «Про реструктуризацію ліжкового фонду», пунктом 1.1. якого Реанімаційне відділення Тростянецької ЦРЛ було скорочене з 01.01.1998 (а.с.12); наказу від 17.10.1996 року № 204, відповідно до якого ОСОБА_1 було надано відпустку без збереження заробітної плати у період з 24.10.1996 по 04.11.1996 (з.б.а.с.13); картки-довідки за 1997 рік з відмітками про роботу ОСОБА_1 , в якій, зокрема, значиться інформація про нарахування позивачу посадового окладу за роботу, виконувану у реанімаційному відділенні, починаючи з 01.06.1997 року (а.с.14); наказу від 25.09.1997 № 169 про надання ОСОБА_1 відпустки без збереження заробітної плати на період з 25.09.1997 по 30.09.1997, як анестезисту реанімаційного відділення (з.б. а.с. 20); наказу від 31.12.1997 № 232 про переведення ОСОБА_1 , як сестри медичної-анестезиста реанімаційного відділення, в операційний блок хірургічного відділення на аналогічну посаду (з.б.а.с. 26).

Проте, відповідно до розрахунку стажу (форма РС-право), період роботи позивача з 03.09.1991 по 31.12.2003, що включає спірний період з 01.04.1996 по 31.12.1997, відповідачем зараховано до його страхового стажу та враховано в одинарному розмірі (а.с. 36). При цьому, відповідачем жодних обґрунтувань щодо не зарахування спірного періоду роботи позивача у подвійному розмірі, спірне рішення не містить (а.с.6).

Також Комунальне некомерційне підприємство "Тростянецька міська лікарня" Тростянецької міської ради, листом від 06.10.2023 № 01-14/3645, повідомило, що відповідно до записів у наказах про надання відпусток і переведення з реанімаційного відділення в операційний блок хірургічного відділення можливо вважати, що ОСОБА_1 в період 1996-1997 років працював на посаді сестри медичної-анестезиста реанімаційного відділення, проте відсутній запис про переведення його на посаду сестри медичної анестезиста в новостворене реанімаційне відділення ЦРЛ (а.с. 10).

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 101 Закону №1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб.

Крім того, за приписами абзацу четвертого пункту 1.8 розділу I Порядок № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії.

Тобто, відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV, ч. 1 ст. 101 Закону №1788-ХІІ, пункту 1.8 Порядку № 22-1 відповідач повинен був до прийняття рішення письмово повідомити позивача про те, які документи йому необхідно подати додатково для зарахування спірного періоду роботи у подвійному розмірі, а у разі неможливості подати такі документи орган Пенсійного фонду зобов`язаний був витребувати такі документи у Комунального некомерційного підприємства "Тростянецька міська лікарня" Тростянецької міської ради та перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність поданих відомостей про позивача, умови його праці та інші відомості, передбачені законодавством для визначення його права на пенсію.

Проте органом Пенсійного фонду не надано суду жодного доказу звернення до роботодавця позивача з вимогою надати відповідні документи, що підтверджують роботу у період, який позивач вважає спірним та проведення відповідної перевірки.

Отже, відповідачем не було враховано положень ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV, ч. 1 ст. 101 Закону №1788-ХІІ, пункту 1.8 Порядку № 22-1 та прийнято рішення від 14.06.2023 № 184150011584 про відмову позивачу в призначенні пенсії за вислугу років, без дослідження документів щодо його роботи в період з 01.04.1996 по 31.12.1997.

Отже, вказане рішення відповідача є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України. Тому суд визнає протиправним та скасовує зазначене рішення.

Водночас варто зауважити, що надані до суду копії наказів Тростянецької ЦРЛ від 04.04.1996 № 91, від 31.12.1997 № 385, від 17.10.1996 року № 204, від 25.09.1997 № 169, від 31.12.1997 № 232, а також копія картки-довідки за 1997 рік, не були предметом дослідження органом пенсійного фонду під час прийняття спірного рішення. Крім того, органом Пенсійного фонду ще не проведено перевірку обґрунтованості видачі та достовірність поданих відомостей про позивача, умов його праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Тому вимога про зобов`язання відповідача зарахувати для обчислення пенсії за віком у подвійному розмірі, згідно з ст. 60 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'', період роботи позивача з 01.04.1996 по 31.12.1997 на посаді сестри медичної-анестезиста реанімаційного (анестезіолого-реанімаційного) відділення Тростянецької центральної районної лікарні, є передчасною.

У даному випадку, ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання ГУ ПФУ у Київській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за вислугу років від 07.06.2023 та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, яка наданої судом.

Судові витрати.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, але даний спір виник внаслідок неправомірної поведінки відповідача, суд, у відповідності до норми ч. 8 ст. 139 КАС України, стягує з відповідача судовий збір у повному обсязі в сумі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 14.06.2023 № 184150011584 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Андрія Саєнка, 10, м. Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 22933548) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про призначення пенсії за вислугу років від 07.06.2023 та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

4. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Андрія Саєнка, 10, м. Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 22933548), за рахунок бюджетних асигнувань, 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн 60 (шістдесят) коп. витрат по сплаті судового збору.

6. Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

8. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено та підписано суддею 08.07.2025.

Суддя А.І. Сидорук