Рішення № 128702759, 03.07.2025, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2025 року Справа № 480/8883/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Соп`яненко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8883/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, і просить суд:

- визнати протиправним рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 16.09.2024 №1801009014 про повторний розгляд заяви від 02.02.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Сумській області згідно ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 нараховану ОСОБА_2 на виконання рішень Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі №480/323/21, від 16.11.2021 у справі №480/9581/21 та від 18.09.2023 у справі №480/8474/23 суму пенсії в розмірі 174765,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач являється дружиною померлого пенсіонера ОСОБА_2 , який перебував на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області, як отримувач пенсії за вислугою років. Позивачка вважає, що має право згідно з частиною 1 статті 61 закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на одержання сум пенсії, що підлягали йому виплаті і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Однак, після повторного перегляду заяви, відповідач знову відмовив, оскільки пенсія виплачена ОСОБА_2 у повному обсязі та факт недоотримання розміру пенсії відсутній.

Ухвалою суду від 14.10.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач повідомлявся про розгляд даної справи належним чином, проте заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надав.

Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, а також у відповідності до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання ГУ ПФУ в Сумській області відзиву на позов кваліфікується судом як визнання позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Матеріалами справи підтверджено, що позивач є дружиною померлого пенсіонера ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.15).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 23.01.2024 Роменським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 помер. (а.с.16).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі №480/1734/24 визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови виплатити ОСОБА_1 нараховану ОСОБА_2 на виконання рішень Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі №480/323/21, від 16.11.2021, у справі №480/9581/21 та від 18.09.2023 у справі №480/8474/23 суму пенсії в розмірі 174765,80 грн, з наведених у повідомленні №1800-0202-8/9015 від 20.02.2024 підстав, протиправними. Зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.02.2024 та прийняти рішення відповідно до ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням висновків суду. (а.с.41-43)

На виконання рішення суду відповідачем прийнято рішення від 16.09.2024 №1801009014 про відмову у виплаті коштів ОСОБА_1 , які були нараховані ОСОБА_2 на виконання рішень Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі № 480/323/21, від 16.11.2021 у справі № 480/9581/21 та від 18.09.2023 у справі № 480/8474/23 згідно ст. 61 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки пенсія виплачена ОСОБА_2 в повному обсязі га факт недоотримання розміру пенсії відсутній. Разом з тим, зазначені кошти можуть бути виплачені його правонаступнику за умови надходження до управління відповідного рішення суду про заміну сторони стягурача. (а.с.23-24)

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Абзацами першим, третім пункту 2.26 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій" відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), передбачено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника.

Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.

У цій справі позивач оспорює протиправне рішення пенсійного органу щодо відмови їй у виплаті сум пенсії, нарахованих померлому чоловіку на підставі судових рішень.

Так, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються за процедурою, визначеною частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ.

Правові висновки Верховного Суду у спірних правовідносинах, щодо не можливості в її випадку застосування процесуального правонаступництва (заміни сторони у виконавчому провадженні) викладені у постановах Верховного Суду від 30.01.2024 у справі №420/8604/21, від 20.08.2024 №280/10447/21, від 11.04.2024 у справі №280/737/19.

Верховний Суд у вказаних постановах визначив питання правозастосування відповідних норм права, зазначивши, що ст. 1227 Цивільного кодексу України визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону № 2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Лише у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ) членів сім`ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім`ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов`язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.

Вказана позиція Верховного Суду є сталою та викладена у постановах від 08.02.2024 у справі №420/5064/22, від 11.04.2024 у справі №280/737/19, від 20.08.2024 у справі №420/16965/21, від 11.04.2024 у справі №461/5878/22, від 27.01.2025 у справі №420/16276/21

Статтею 13 (Обов`язковість судових рішень) Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено:

Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідач фактично прийняв рішення, яким повторно відмовив у виплаті недоодержаної пенсії із посиланням на обставини того, що заборгованість щодо виплати пенсії ОСОБА_2 відповідно до Закону №2262-ХІІ відсутня, а також що позивач не була стороною в судовому процесі по вказаних справах, при цьому не врахувавши висновки суду у рішенні від 01.07.2024 по справі №480/1734/24.

Суд, надаючи оцінку вказаному, зазначає, що під час розгляду справи встановлено, що позивачка є дружиною померлого ОСОБА_2 це підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , довідкою Роменської міської ради №01-35/31 від 23.01.2024 про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 до моменту його смерті та витягом з реєстру територіальної громади, згідно якого позивач зареєстрована за однією адресою з померлим чоловіком.

Натомість відповідач на виконання рішення суду від 01.07.2024 у справі №480/1734/24 прийняв рішення про відмову за відсутності на те законодавчо визначених підстав.

А тому, суд визнає протиправним рішення відповідача від 16.09.2024 №1801009014 про повторний розгляд заяви від 02.02.2024.

Суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивачки має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зобов`язати ГУ ПФУ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" нараховану ОСОБА_2 на виконання рішень Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі №480/323/21, від 16.11.2021 у справі №480/9581/21 та від 18.09.2023 у справі №480/8474/23 суму пенсії в розмірі 174765,80 грн.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1211,20 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 16.09.2024 №1801009014 про повторний розгляд заяви від 02.02.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) згідно ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" нараховану ОСОБА_2 на виконання рішень Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі №480/323/21, від 16.11.2021 у справі №480/9581/21 та від 18.09.2023 у справі №480/8474/23 суму пенсії в розмірі 174765,80 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко