Ухвала суду № 128533429, 01.07.2025, Соснівський районний суд м. Черкас

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 707/1952/25

Провадження № 2/712/3542/25

01 липня 2025 року м. Черкаси

Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Марцішевська О.М. розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 6) звернулося з позовом до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості.

У відповідності до ч. 8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Відповідно до відповіді № 1432321 від 30.05.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 30 травня 2025 року справу № 707/1952/25 передано за підсудністю до Соснівського районного суду м. Черкаси.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу № 707/1952/25 розподілено на суддю Марцішевську О.М.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.

Відповідно доч.1ст.188ЦПК Українив однійпозовній заявіможе бутиоб`єднано декількавимог,пов`язаних міжсобою підставоювиникнення абоподаними доказами,основні тапохідні позовнівимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому, в розумінні ч.1ст.188ЦПКУкраїни об`єднанню підлягають в одній позовній заяві декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення цивільного спору.

Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положеньстатті 188цього Кодексу.

В позовній заяві позивачем не обґрунтовані підстави щодо об`єднання в одній позовній заяві вимог по різним кредитним договорам, передбачені ст.188 ЦПК України.

Суд виходить з того, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, яка є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (різні кредитні договори).

Отже, вимоги про стягнення заборгованості за кредитними договорами у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим кредитним договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших. Отже, цих кредитів, що наводить позивач в обґрунтування об`єднання вимог в одному позові, не є достатніми для застосування правил об`єднання позовів у розумінні ст. 188 ЦПК України.

Аналогічний правовий висновок щодо об`єднання вимог в одному позові, викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 15.02.2019 у справі № 910/11811/18 та в постанові Верховного Суду у складіоб`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/7186/19.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові 18 серпня 2023 року у справі № 910/21280/21 кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов`язків. Наявні порушення, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (різні кредитні договори, договори забезпечення тощо).

Враховуючи відсутність підстав для застосування ст. 188 ЦПК України, оскільки позивачем об`єднано дві позовні вимоги по різним договорам позики, які не пов`язані між собою підставами виникнення або поданими доказами і позивач не скористався правом на зміну підстав або предмету позову для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 175 ЦПК у системному застосуванні із ст. 188 ЦПК України, позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

При цьому суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у застосуванні правила об`єднання позовних вимог. Вибіркове надання судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення конституційного принципу рівності сторін, що є неприпустимим.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі "DIYA 97 v. UKRAINE", № 19164/04, пункт 47).

Повернення заяви не порушує права заявника на доступ до правосуддя, оскільки це право може бути реалізоване після усунення обставин, що стали підставою для повернення заяви.

Сплачений при подачі позову судовий збір може бути повернутий на підставі відповідного клопотання позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.185, 188, 260-261, 352-354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення (підписання) ч. 1, 2 ст. 261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали суду.

Суддя: О.М. Марцішевська