Постанова № 12852469, 01.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2010                                                                                           № 7/343

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Новікова М.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Басюк В.І. (дов. №1186 від 12.10.2010 р.)

від відповідача -Майданік В.В. (дов. б/н від 17.11.2010 р.)

Соболев А.Л. (дов. №2924-НЮ від 11.12.2009 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Житомироблпаливо"

на рішення Господарського суду м.Києва від 30.08.2010

у справі № 7/343 ( .....)

за позовом                               ВАТ "Житомироблпаливо"

до                                                   Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 3327,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Житомироблпаливо” (далі за текстом – позивач, ВАТ „Житомироблпаливо”) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-західна залізниця” (далі за текстом – відповідач, ДТГО „Південно-західна залізниця”) про стягнення 3327,52 грн. вартості нестачі вугілля.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.08.2010 р. у справі №7/343 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Відкрите акціонерне товариство „Житомироблпаливо” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 30.08.2010 р. у справі №7/343, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Підставою для скасування рішення суду апелянт зазначив неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому апеляційна скарга мотивована тим, що судом застосовуючи правові норми Угоди про міжнародне залізничне сполучення не взято до уваги факт внутрішнього перевезення вантажу, а не міжнародного.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 17.11.2010 р. представник позивача уточнив вимоги апеляційної скарги, відповідно до яких просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2010 р. у справі №7/343, прийняти нове рішення, яким стягнути з позивача на користь позивача 1923,85 грн. вартості нестачі вугілля кам’яного, стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 01.12.2010 р. представник позивача, з урахуванням уточнень вимог апеляційної скарги, підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2010 р. у справі №7/343 скасувати, прийняти нове рішення, яким стягнути з позивача на користь позивача 1923,85 грн. вартості нестачі вугілля кам’яного, стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні апеляційної інстанції 01.12.2010 р. представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2010 р. у справі №7/343 – без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

23.04.2010 р. на адресу Відкритого акціонерного товариства „Житомироблпаливо” по залізничній накладній №52096068 від ТОВ “Піліпромінвест”, на виконання умов договору поставки № 40 від 04 січня 2007 року, надійшов вагон №60426004 навантажений вугіллям марки ДГ 13-100.

На станції призначення Яблонець Південно-західної залізниці 23.04.2010 р. було проведено комісійне перевантаження вагону №60426004, за результатами якого було виявлено недостачу вугілля в кількості 4400 кг, що підтверджується Комерційним актом АА №035822 від 23.04.2010 р.

Згідно платіжного доручення №5112 від 23.04.2010 р. позивач в повній мірі здійснив оплату за поставлене вугілля 70,0 т.

Відповідно до розрахунку позивача, викладеного в позовній заяві, ціна вугілля, недостача якого встановлена у вагоні № 60426004 складає 3327,52 грн.

В суді апеляційної інстанції позивачем надано розрахунок нестачі вантажу з урахуванням граничних природних втрат, відповідно до якого вартість нестачі вугілля становить 1923,85 грн.

Крім того, апелянтом надано лист ТОВ „Донбасвуглерозробка” від 14.09.2010 р. №409 до директора ВАТ „Житомироблпаливо”, яким повідомлено про те, що 21.04.2010 р. на адресу ВАТ „Житомироблпаливо” відправлено вагон з вугіллям марки ДГ 13-100 у вагоні №60426004, кількістю 70,00т, ж.д. квитанція №52096068; ціна виробника 433,30 грн./т без НДС.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

При цьому, колегія суддів зазначає про те, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а саме: не розглянуто питання щодо вартості відправленого вантажу, а тому надані апелянтом додаткові докази приймаються судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1)          договори та інші правочини;

2)          створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3)          завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4)          інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, ст. 307 ГК України, ст. 22 Статуту залізниць України (далі за текстом – Статут) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довіреній їх другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення конкретного вантажу підтверджується складенням транспортної накладеної.

Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди про перевезення вантажу, яка укладається на бланку встановленої форми між відправником та залізницею на користь третьої особи – одержувача і одночасно є договором застави вантажу як гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за дане конкретне перевезення.

Виходячи зі змісту ст.324 ЦК України, ст.314 ГК України, ст.ст.114,115 Статуту залізниця відповідає за збереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (пункт 4 Правил перевезення вантажів з оголошеною вартістю).

Відповідно до ст.110 Статуту залізниця несе відповідальність за незбереження вантажу, якщо не доведе, що недостача виникла з вини відправника. Такими доводами можуть вважатися, зокрема, несправність запорів, що виключає можливість зачинення люку; відсутність ознак відкриття люку з зовнішнього боку вагона або та обставина, що за своїми габаритами вантаж не міг бути вилучений через люки, тощо. Усе це повинно знайти відображення у комерційному акті та в акті технічного вагона.

Відповідно до статті 114 Статуту залізниця відшкодовує завдану недостачею, псуванням або пошкодженням вантажу шкоду у розмірі дійсної його вартості або у розмірі тієї суми, на яку знижено вартість вантажу.

Пункт 27 Правил видачі вантажів визначає норми недостачі при перевезенні в залежності від властивостей вантажу, які вказані у відсотках від маси вантажу і складаються із двох показників: норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто.

Господарський суд міста Києва в оскаржуваному рішенні посилався на те, що відповідно до ч. 1 пар. 6 ст. 23 УМВС внесені відправником в накладну дані про масу вантажу можуть бути доказом, який свідчить проти залізниці, лише у випадку, якщо перевірка маси вантажу була проведена залізницею та відомості щодо маси вантажу внесені в накладну в графу “Маса в кг визначена залізницею” та підтверджені нею в графі “Штемпель станції зважування, підпис”; при цьому судом першої інстанції встановлено, що завантаження вантажу проводилось засобами вантажовідправника, отже залізниця не приймала участі у визначенні ваги вантажу при його завантажуванні, а тому нестача вантажу відбулась внаслідок дії відповідача.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з даним висновком Господарського суду міста Києва, оскільки положення Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення не застосовується до перевезень вантажів якщо станції відправлення та призначення знаходяться в одній і тій же країні та перевезення здійснюються на території іншої країни тільки транзитом в поїздах залізної дороги країни відправлення (п.1 §3 ст.2 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення).

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, збитки – це об’єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, які він поніс внаслідок невиконання боржником свого зобов’язання та які знаходяться у причинно-наслідковому зв’язку з неправомірною поведінкою боржника.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем не доведено відсутності своєї вини у нестачі вантажу, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вартості нестачі вугілля в розмірі 1923,85 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Судові витрати по сплаті державного мита за звернення з позовною заявою, за подання апеляційної скарги, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Житомироблпаливо” задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2010 р. у справі №7/343 скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-західна залізниця” (01000, м. Київ, вул. Лисенка,6, код ЄДРПОУ 04713033, р/р 26002301360604 в залізничному відділенні Промінвестбанку м. Києва, МФО 322153) на користь Відкритого акціонерного товариства „Житомироблпаливо” (10001, м. Житомир, вул. Ватутіна, 63-а, код ЄДРПОУ 01881706, р/р 26009321601 в Житомирській філії АБ „Енергобанк”, МФО 311603) 1923 (одна тисяча дев’ятсот двадцять три) грн. 85 коп. вартості нестачі вугілля, 58 (п’ятдесят вісім) грн. 97 коп. витрат по сплаті державного мита за звернення з позовною заявою, 136 (сто тридцять шість) грн. 45 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-західна залізниця” (01000, м. Київ, вул. Лисенка,6, код ЄДРПОУ 04713033, р/р 26002301360604 в залізничному відділенні Промінвестбанку м. Києва, МФО 322153) на користь Відкритого акціонерного товариства „Житомироблпаливо” (10001, м. Житомир, вул. Ватутіна, 63-а, код ЄДРПОУ 01881706, р/р 26009321601 в Житомирській філії АБ „Енергобанк”, МФО 311603) 29 (двадцять дев’ять) грн. 49 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №7/343 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

09.12.10 (відправлено)