Постанова № 12852443, 01.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2010                                                                                           № 09/1410

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Гарник Л.Л.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від прокуратури:не з’явились

від позивача -Сіренко В.М., дов. № 837-01-21 від 28.07.2010 року

від відповідача -Кірс В.В., дов. б/н від 11.01.2010 року

від третьої особи 1:Уланов І.В., дов. № 8 від 11.01.2010 року

від третьої особи 2:не з’явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство "Черкаський завод телеграфної апаратури"

на рішення Господарського суду м.Києва від 30.09.2010

у справі № 09/1410 ( .....)

за позовом                               Прокурор Соснівського району м. Черкаси

до                                                   Відкрите акціонерне товариство "Черкаський завод телеграфної апаратури"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           Фонд державного майна України

          Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області

про                                                   зобов"язання безоплатно передати гуртожитки до комунальної власності

В судовому засіданні 01.12.2010 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.09.2010 року у справі № 09/1410 позов Прокурора Соснівського району м. Черкаси в інтересах держави в особі Черкаської міської ради (далі-позивач) до Відкритого акціонерного товариства “Черкаський завод телеграфної апаратури” (далі-відповідач) про зобов’язання безоплатно передати гуртожитки до комунальної власності задоволено повністю. Зобов’язано відповідача у строк до 31 грудня 2012 року безоплатно передати до комунальної власності територіальної громади міста Черкаси через органи та служби, визначені Черкаською міською радою, наступні гуртожитки:

- №1 по вул. Одеській, 8-а у місті Черкаси (п’ятиповерхова, цегляна будівля, з централізованим опаленням, 1968 року введення в експлуатацію);

- №2 по вул. Одеський, 8/1 у місті Черкаси (п’ятиповерхова, цегляна будівля, з централізованим опаленням, 1973 року введення в експлуатацію);

- по вул. Хоменка, 14 у м. Черкаси (п’ятиповерхова, цегляна будівля, з централізованим опаленням, 1975 року введення в експлуатацію).

Стягнуто з відповідача:

- в доход Державного бюджету України через Державну податкову інспекцію у місті Черкаси, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, для зарахування на реєстраційний рахунок УДК в м. Черкаси №31117095700002 банк –ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200 символ звітності банку 095 – 85 грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України через Соснівський відділ Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, м. Черкаси, вул. Благовісна, 213/1, для зарахування на реєстраційний рахунок №31216264700002 в ГУДКУ у Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації 22050003 – 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 30.09.2010 року повністю, та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що спірні гуртожитки увійшли до статутного фонду товариства, їх вартість була врахована при визначенні розміру статутного фонду, отже на даний час гуртожитки перебувають у приватній власності і можуть бути передані до комунальної власності на компенсаційній основі, а не безоплатно, згідно Закону України “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” від 04 вересня 2008 року №500-VI. Крім того, апелянт зазначив, що п. 140 Закону України “Про державну програму приватизації на 2000-2002 роки” забороняє до завершення приватизації (розміщення акцій) відчужувати майно (необоротні активи), що належать товариству, якщо балансова вартість активів перевищує суму, еквіваленту 14 000 євро, а також приймати рішення про зменшення статутного фонду товариства, оскільки балансова вартість гуртожитків становить 122454,67 грн., що перевищує суму, визначену державною програмою приватизації, а тому передача гуртожитків неможлива.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2010 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.11.2010 року.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/3/1 від 17.11.2010 року справу № 09/1410 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя: Гарник Л.Л., судді: Іваненко Я.Л., Верховець А.А.

В судовому засіданні 17.11.2010 року представник Черкаської міської ради надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2010 року відкладено розгляд справи на 01.12.2010 року, повторно зобов’язано Прокурора Соснівського району м. Черкаси надати суду відзив на апеляційну скаргу, а також докази проведення перевірки за зверненнями громадян 28.05.2010 року та матеріали відповідної перевірки.

30.11.2010 року від Заступника прокурора міста Києва надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

01.12.2010 року від В.о. прокурора Соснівського району м. Черкаси надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, та витребувані ухвалами суду від 29.10.2010 року та від 17.11.2010 року матеріали перевірки за зверненнями громадян 28.05.2010 року.

В судове засідання 01.12.2010 року з'явились представники позивача, відповідача та третьої особи 1. Представники прокуратури та третьої особи 2 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши думку присутніх представників сторін, та враховуючи те, що матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття законної та обґрунтованої постанови, а явка сторін обов’язковою не визнавалася, колегія суддів відхиляє клопотання Заступника прокурора міста Києва про відкладення розгляду справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх повноважних представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Прокурор Соснівського району м. Черкаси в інтересах держави в особі Черкаської міської ради звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом, в якому просив зобов’язати ВАТ “Черкаський завод телеграфної апаратури” безоплатно передати гуртожитки №1 по вул. Одеській, 8-а, №2 по вул. Одеський, 8/1 та гуртожиток по вул. Хоменка, 14 у м. Черкаси (далі - спірні гуртожитки) до комунальної власності територіальної громади міста Черкаси. Позовні вимоги мотивовані наступним:

- спірні гуртожитки перебувають на балансі відповідача, до його статутного фонду не ввійшли, рішенням загальних зборів акціонерів від 19.04.1999 року правлінню товариства надано дозвіл на передачу гуртожитків до комунальної власності міста Черкаси, в свою чергу позивачем прийнято ряд рішень та розроблені пропозиції стосовно передачі у комунальну власність вказаних гуртожитків;

- згідно ухвали господарського суду Черкаської області у справі про банкрутство відповідача введено процедуру санації, фінансовий стан відповідача не дає змоги утримувати гуртожитки у належному технічному та санітарному стані;

- в порушення рішення правління, рішень міської ради та норм чинного законодавства, зокрема: ст.127 Житлового кодексу України, ст.2 Закону України “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності”, Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 року №891 відповідач не передав до комунальної власності спірні гуртожитки;

- позивачем виконані всі обов’язкові умови щодо прийняття об’єктів до комунальної власності, однак відповідач ухиляється від їх передачі та вживає заходи про повернення гуртожитків до статутного фонду, про що свідчать звернення до суду;

- ухиленням від передачі спірних гуртожитків до комунальної власності, відповідач грубо порушує права позивача, тому згідно ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру” прокурор звертається з даним позовом.

Заступником прокурора Черкаської області в порядку ст.29 ГПК України була подана заява від 22.07.2010 року №05-2710вих10 про вступ у справу з метою захисту інтересів держави в особі Черкаської міської ради.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву просив суд першої інстанції відмовити у позові, посилаючись на те, що спірні гуртожитки увійшли до статутного фонду товариства, їх вартість була врахована при визначенні розміру статутного фонду, отже на даний час гуртожитки перебувають у приватній власності і можуть бути передані до комунальної власності на компенсаційній основі, а не безоплатно, згідно Закону України “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”04 вересня 2008 року №500-VI. Також посилався на пропущення прокурором позовної давності, на застосуванні якої наполягав.

У додаткових письмових запереченнях відповідач посилався на те, що п.140 Закону України “Про державну програму приватизації на 2000-2002 роки” забороняє до завершення приватизації (розміщення акцій) відчужувати майно (необоротні активи), що належать товариству, якщо балансова вартість активів перевищує суму, еквіваленту 14000 євро, а також приймати рішення про зменшення статутного фонду товариства. Оскільки балансова вартість гуртожитків складає 1122454,67 грн., що перевищує суму, визначену державною програмою приватизації, то передача гуртожитків неможлива.

Судом першої інстанції встановлено, що 30.01.1996 року Фондом державного майна України (далі –ФДМУ) виданий наказ №14-АТ “Про створення відкритого акціонерного товариства “Черкаський завод телеграфної апаратури (м. Черкаси)”.

Зазначеним наказом затверджено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного підприємства “Черкаський завод телеграфної апаратури” за станом на 01.10.95, складений відповідно до Методики оцінки вартості об’єктів приватизації, затвердженої поставою Кабінету Міністрів України від 18.01.95 №36. Державне підприємство “Черкаський завод телеграфної апаратури” перетворено у відкрите акціонерне товариство “Черкаський завод телеграфної апаратури”, затверджено Статут товариства.

У пункті 1.2 Вихідних даних для здійснення оцінки вартості цілісного майнового комплексу, затвердженого директором Черкаського заводу телеграфної апаратури (дата не вказана) зазначено: “об’єкти соціально-побутового призначення (з розшифровкою по об’єктах). Додаток №1. Первісна вартість майна – 41536 млн. крб., залишкова вартість –33533 млн. крб.”.

У Додатку №1 до вихідних даних міститься Перелік об’єктів соціально-побутового призначення, що знаходяться на балансі Черкаського заводу телеграфної апаратури за станом на 01.10.95р., у пунктах 8, 9, 10 якого значаться: гуртожиток №1 по вул. Одеській 8; гуртожиток №2 по вул. Одеській, 8 та гуртожиток №3 по вул. Хоменка, 14, тобто спірні гуртожитки. Загальна залишкова вартість об’єктів соціально-побутового призначення становить 33533 млн. крб.

Рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ “Черкаський завод телеграфної апаратури”, оформлених протоколом загальних зборів акціонерів від 09.04.1999 року, вирішено надати правлінню товариства дозвіл на передачу до комунальної власності м. Черкаси без зміни Статутного фонду трьох спірних гуртожитків.

Згідно переліку майна, переданого до статутного фонду відкритого акціонерного товариства “Черкаський завод телеграфної апаратури” від 29.10.2004 року, відповідно до наказу ФДМУ від 30.01.96 №14 –АТ ФДМУ передав ВАТ “Черкаський завод телеграфної апаратури” 79 об’єктів нерухомості, серед яких спірні гуртожитки відсутні.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.06.2010 року, яке згідно з постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2010 року набрало законної сили, у справі №40/173 за позовом ВАТ “Черкаський завод телеграфної апаратури” до ФДМУ про визнання неправомірними дій відповідача щодо не включення спірних гуртожитків до переліку нерухомого майна, що увійшло до статутного фонду від 29.10.2004 року, та зобов’язання відповідача доповнити перелік нерухомого майна, яке увійшло до статутного фонду, включивши в нього спірні гуртожитки, відмовлено у позові повністю.

Рішенням другої сесії Черкаської міської ради від 17.08.2006 року №2-57 “Про згоду щодо безоплатної передачі до комунальної власності міста гуртожитків по вул. Одеській, 8а, 8/1 та по вул. Хоменка, 14”, вирішено наступне:

1. Дати згоду на безоплатну передачу у комунальну власність міста гуртожитків по вул. Одеській, 8а, 8/1 та по вул. Хоменка, 14 та зовнішніх інженерних мереж електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, що перебувають у власності відкритого акціонерного товариства “Черкаський завод телеграфної апаратури”.

2. Передати безоплатно, з метою подальшої експлуатації, гуртожитки та зовнішні інженерні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, відповідно:

гуртожитки по вул. Одеській, 8а, 8/1 - на баланс комунального підприємства “Черкаське виробниче житлове ремонтно-експлуатаційно управління №5”;

гуртожиток по вул. Хоменка, 14 - на баланс комунального підприємства “Черкаське виробниче житлове ремонтно-експлуатаційно управління №7”;

зовнішні мережі електропостачання - на баланс ВАТ “Черкасиобленерго”;

зовнішні мережі теплопостачання - на баланс комунального підприємства “Черкаситеплокомуненерго”;

зовнішні мережі водопостачання і водовідведення – на баланс комунального підприємства “Черкасиводоканал”;

зовнішні мережі газопостачання - ВАТ “Черкасигаз”.

Рішенням п’ятої сесії Черкаської міської рад від 10.08.2010 року №5-997 “Про затвердження Програми передачі гуртожитків у власність територіальної громади міста Черкаси на 2010 - 2014 роки” спірні гуртожитки включені до Програми передачі гуртожитків у власність територіальної громади міста Черкаси на 2010-2014 роки, зі строком їх передачі - 2012 рік.

З матеріалів Програми передачі гуртожитків вбачається, що гуртожиток №1 по вул. Одеській, 8-а у місті Черкаси, являє собою п’ятиповерхову, цегляну будівлю, з централізованим опаленням, введену в експлуатацію у 1968 році, загальною площею 3461,3 кв. м, у якому 121 кімната, 224 мешканці; гуртожиток №2 по вул. Одеський, 8/1 у місті Черкаси, являє собою п’ятиповерхову, цегляну будівлю, з централізованим опаленням, введену в експлуатацію у 1973 році, загальною площею 4887,1 кв. м, у якому 152 кімнати, 238 мешканців; гуртожиток по вул. Хоменка, 14 у м. Черкаси являє собою п’ятиповерхову, цегляну будівлю, з централізованим опаленням, введена в експлуатацію у 1975 році, загальною площею 4158 кв. м, у якому 80 кімнат, 200 мешканців.

Постановою господарського суду Черкаської області від 23 липня 2010 року у справі про банкрутство відповідача №01-14-01/2759, яка не набрала законної сили, відповідача визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно до частини 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

Позивач, в інтересах якого звернувся прокурор до суду, є представницьким органом місцевого самоврядування, суб’єктом владних повноважень, його повноваження визначені Конституцією України та Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Згідно п.51 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності, належить до виключної компетенції міської ради (позивача). Згідно ст.59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ст.73 зазначеного Закону акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Зі змісту позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі Черкаської міської ради (позивач у справі) вбачається, що в даному випадку має місце спір стосовно безоплатної передачі спірних гуртожитків до комунальної власності територіальної громади міста Черкаси.

Згідно ст.60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” Черкаська міська рада від імені та в інтересах територіальної громади міста Черкаси відповідно до закону здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності.

З матеріалів справи вбачається, що спірні гуртожитки знаходяться на балансі відповідача. ФДМУ не підтвердив включення спірних гуртожитків до статутного фонду відповідача, що було предметом спору у справі Господарського суду міста Києва №40/173, рішення у якій набрало законної сили. Враховуючи положення ст.35 ГПК України, факт відсутності спірних гуртожитків у статутному фонді відповідача, встановлений Господарським судом міста Києва у справі №40/173, не підлягає повторному доказуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо не включення ФДМУ спірних гуртожитків до переліку майна, переданого до статутного фонду відповідача, з огляду на наступне:

- згідно ст.4 Житлового кодексу Української РСР до складу житлового фонду входять жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях. Жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі становлять державний житловий фонд;

- згідно ст.5 Житлового кодексу Української РСР державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих рад народних депутатів (житловий фонд місцевих рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд). Крім того, будинки відомчого житлового фонду підлягають поступовій передачі до відання місцевих Рад народних депутатів;

- частиною 2 ст.3 Закону України “Про приватизацію державного майна”(в редакції від 15.02.1995 року), яка діяла на дату прийняття рішення про приватизацію відповідача, дія цього Закону не поширюється на приватизацію об’єктів державного земельного та житлового фондів, а також об’єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються із державного бюджету, в тому числі об’єктів сфери охорони здоров’я, за винятком тих, що належать підприємствам, які приватизуються;

- згідно ст.ст.127-131 Житлового кодексу Української РСР, Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради міністрів УРСР від 03.06.86 року №208, гуртожитки –це спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети житлові будинки.

Таким чином, спірні гуртожитки відносяться до об’єктів державного житлового фонду, мають особливий правовий статус і не підлягають приватизації, зокрема, в порядку передбаченому Законом України “Про приватизацію державного майна”.

На момент створення ВАТ та затвердження акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу відповідачем не дотримано вимог п.42 Методики оцінки об’єктів приватизації, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1993 року №717 та п.39 Методики оцінки об’єктів приватизації, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.1995 року №36 щодо зміни акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу, а саме: виключення вартості спірних гуртожитків з об’єктів, що підлягають приватизації та включення їх до об’єктів, що не підлягають приватизації. Окрім цього, рішенням загальних зборів акціонерів відповідача від 09.04.1999 року правлінню товариства надано дозвіл на передачу спірних гуртожитків до комунальної власності міста Черкаси.

Правовстановлюючі документи, які б свідчили про набуття відповідачем права власності на спірні гуртожитки, зокрема: акт державної приймальної комісії про прийняття об’єктів до експлуатації, Акт приймання-передачі спірних об’єктів ВАТ, рішення про оформлення права власності, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, відсутні. Відповідач не надав доказів, які б свідчили про обслуговування спірних гуртожитків, наявність витрат на його утримання (ремонт, капітальні вкладення), ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції. Земельні ділянки, на яких розміщені спірні гуртожитки, відповідачу не відведені.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що твердження відповідача про те, що спірні гуртожитки ввійшли до статутного його фонду і належать останньому на праві приватної власності, не відповідають фактичним обставинам справи та чинному законодавству.

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем прийнято ряд рішень стосовно прийняття-передачі спірних гуртожитків до комунальної власності територіальної громади міста Черкаси, виконані основні умови їх передачі, затверджена відповідна Програма. Відповідач знаходиться в стадії банкрутства, спірні гуртожитки обліковуються на його балансі.

Відповідно до ст.2 Закону України від 03.03.1998 року №147/98-ВР “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” (далі - Закон №147) зі змінами, об’єктом передачі згідно з цим Законом є житловий фонд та інші об’єкти соціальної інфраструктури, які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації) у тому числі не завершені будівництвом.

Згідно ст.4 Закону №147 передача об’єктів з державної у комунальну власність здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України, органів, уповноважених управляти державним майном.

Внаслідок бездіяльності службових осіб відповідача, рішення та пропозиції позивача відповідно до Закону №147 щодо безоплатної передачі гуртожитків у комунальну власність не були виконані. Тому спірні гуртожитки безпідставно продовжують знаходитись в управлінні відповідача.

Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 року №891 (далі - Положення).

Це Положення визначає порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій (далі - відомчий житловий фонд), у разі банкрутства, зміни форми власності або ліквідації цих підприємств, установ та організацій.

Відповідно до Положення передача в комунальну власність відомчого житлового фонду в інших випадках здійснюється в такому ж порядку з дотриманням вимог Законів України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших законодавчих актів.

Передачі в комунальну власність підлягають житлові будинки відомчого житлового фонду у тому числі гуртожитки. Відомчий житловий фонд передається у комунальну власність безоплатно. Разом з відомчим житловим фондом передаються відповідним комунальним підприємствам зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, вбудовані і прибудовані приміщення, обладнання тощо) (п.п.2, 3 Положення).

Цим же Положенням визначений порядок передачі гуртожитків.

З набранням чинності Законом України “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” від 04 вересня 2008 року №500-VI (набув чинності 01 січня 2010 року), на який посилається відповідач, зазначене Положення не припинило дію.

Таким чином, доводи відповідача, як вірно відзначено місцевим господарським судом, стосовно відсутності порядку передачі гуртожитків не відповідають фактичним обставинам.

Враховуючи обставини справи та наведені норми законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні гуртожитки підлягають безоплатній передачі до комунальної власності територіальної громади міста Черкаси через створені міською радою, відповідно до повноважень наданих ст.26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, органи і служби, а тому, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст.76 ЦК УРСР, чинного у період виникнення спірних правовідносин, діючого до 01.01.2004 року, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України (набув чинності з 01.01.2004) перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В обґрунтування своїх позовних вимог Прокурор стверджував, що про порушення інтересів держави в особі Черкаської міської ради, як представницького органу територіальної громади міста, він дізнався в ході прокурорської перевірки, матеріали якої надано останнім на вимогу апеляційної інстанції, за зверненням громадян - мешканців спірних гуртожитків, які звернулися за захистом своїх прав, тобто 28.05.2010 року. З позовом прокурор звернувся 15.07.2010 року, який повністю підтримує позивач.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлено три роки.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що перебіг позовної давності для звернення прокурора в інтересах держави з даним позовом починається з дня отримання звернення громадян – мешканців спірного об’єкта, а отже, останнім не пропущено строк позовної давності, встановлений для захисту спірних правовідносин.

Враховуючи рішення п’ятої сесії Черкаської міської ради стосовно визначених строків передачі гуртожитків до комунальної власності територіальної громади міста Черкаси, колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду, що строк завершення передачі спірних гуртожитків слід визначити до 31 грудня 2012 року.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційній інстанції, не відповідають наявним в матеріалах справи доказам, а отже, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм належну оцінку, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду Черкаської області від 30.09.2010 року у справі № 09/1410 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Черкаський завод телеграфної апаратури” - без задоволення.

2.Матеріали справи № 09/1410 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

06.12.10 (відправлено)