Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.12.2010 № 13/129-10
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гольцової Л.А.
суддів:
за участю секретаря
судового засідання
за участю представників сторін
від позивача: повідомлено належним чином, але не з’явився;
від відповідача: повідомлено належним чином, але не з’явився;
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства „Амарант-КВ”
на рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2010
у справі № 13/129-10 ( )
за позовом Об’єднання підприємств „Український музичний альянс”;
до Приватного підприємства „Амарант-КВ”;
про стягнення 34 811,13 грн.
ВСТАНОВИВ:
Об’єднання підприємств „Український музичний альянс” (далі – ОП „Український музичний альянс”) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства „Амарант-КВ” (далі – ПП „Амарант-КВ”) про стягнення 34811,13 грн.
Під час розгляду справи позивач на підставі ст. 22 ГПК України звернувся до суду із заявою, в якій просив стягнути з відповідача 209476,52 грн. відрахувань та 1623,22 грн. 3% річних.
Рішенням Господарського суду Київської області від 05.10.2010 у справі № 13/129-10 позов задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням суду, ПП „Амарант-КВ” подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник посилається, що судом першої інстанції не було належним чином повідомлено його про відкладення розгляду справи; судом безпідставно застосовано до відповідача положення ст. 625 ЦК України, оскільки відносини між сторонами не є договірними.
ОП „Український музичний альянс” відзив на апеляційну скаргу ПП „Амарант-КВ” не надало, що відповідно до ст. 96 ГПК України не є перешкодою для перегляду рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.
Сторони у судове засідання, яке відбулось 08.12.2010, повноважних представників не направили, про причини їх нез’явлення в засідання суду не сповістили не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги ПП „Амарант-КВ” належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 17.11.2010, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від10.12.2002 № 75.
Відповідно до п. 3.5.11 вищезазначеної Інструкції з діловодства в господарських судах України, перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Згідно з п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” зазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Крім того, про належне повідомлення сторін про прийняття апеляційної скарги ПП „Амарант-КВ” до провадження та призначення її до розгляду свідчать також повідомлення про вручення поштового відправлення, з них вбачається про своєчасне отримання представниками сторін ухвали суду від 17.11.2010.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 №01-23/1/16 у справі № 13/129-10 змінено склад судової колегії в зв’язку з відставкою судді Григоровича О.М. Введено до складу колегії суддю Попікову О.В.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Відповідно до свідоцтва від 20.12.2007 № 2/У, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності ОП „Український музичний альянс” є уповноваженою організацією, яка здійснює збирання і розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 992 „Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах”.
Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України листом від 23.07.2010 № 16-07/23-дсп повідомив ОП „Український музичний альянс” про розгляд листа підприємства від 12.07.2010 № 01-12/07/10 стосовно надання для ознайомлення і роботи виписок з даних митної статистики імпортерів обладнання в матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, і в межах компетенції.
До зазначеного листа департамент на виконання ст. 42 Закону України „Про авторське право і суміжні права” та відповідно до п. 37 постанови Кабінету Міністрів України від 27.11.1998 № 1893 „Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави” надав для ознайомлення, опрацювання і роботи виписки з даних митної статистики стосовно заявлених в листі підприємства імпортерів.
ПП „Амарант-КВ” відповідно до вказаних виписок є імпортером обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення, передбачені ч. 2 ст. 42 Закону України „Про авторське право і суміжні права”.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.08.2010 у даній справі задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано від регіональної інформаційної митниці відомості про факти митного оформлення відповідачем товарів, визначених додатком до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 992 „Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах” (далі - Постанова № 992).
Відповідно до наданої митницею інформації (лист від 01.09.2010 № 31/18-26-3885ДСК) відповідачем у період з 01.01.2008 по 20.08.2010 були імпортовані на митну територію України товари, визначені зазначеною Постановою № 992 за кодами згідно з УКТЗЕД 8520, 8521, 8523, 852540, 852713, 852721, 852731, а саме: ПП „Амарант-КВ” ввезено на митну територію України обладнання та матеріальні носії, із застосуванням яких можна здійснити відтворення, передбачені ч. 2 ст. 42 Закону України „Про авторське право і суміжні права”, фактурна вартість яких склала 6943872,08 грн. (обладнання 6885854,42 грн., матеріальні носії 58017,66 грн.).
Згідно з ч. 2 ст. 42 Закону України „Про авторське право і суміжні права” допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках, без згоди автора (авторів), виконавців, виробників фонограм (відеограм), але з виплатою їм винагороди способом, визначеним частиною четвертої цієї ж статті.
Виплата винагороди виробникам фонограм і відеограм та іншим особам, які мають авторське право і (або) суміжні прав, за передбачені частиною другої цієї статті відтворення, здійснюється у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах (ч. 4 ст. 42 Закону України „Про авторське право і суміжні права”).
Частиною 5 ст. 42 Закону України „Про авторське право і суміжні права” встановлено, що розміри зазначених відрахувань (відсотків), які мають сплачуватися виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Найменування товарів з кодом згідно з УКТЗЕД та розмір відрахувань, що визначається для імпортерів обладнання і матеріальних носіїв у відсотках від вартості вказаного обладнання і матеріальних носіїв, зазначеної у зовнішньоекономічному договору (контракті), визначені додатком до Постанови Кабінету Міністрів України „Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах” від 27.06.2003 №992. Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв перераховуються визначеним Установою організаціям колективного управління (уповноваженим організаціям).
Пунктом 7 „Порядку здійснення відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах” затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України від 24.11.2003 №780/123/561 (далі - Порядок) встановлено, що під час ввезення на митну територію України обладнання і (або) матеріальних носіїв імпортери відповідно до розміру відрахувань, затвердженого Постановою №992, перераховують суми відрахувань уповноваженим організаціям, про що надсилають цим організаціям підписану керівником імпортера довідку щодо сплати відрахувань імпортером обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, за формою, визначеною в додатку 1 цього Порядку.
Таким чином, місцевий господарський суд обґрунтовано прийшов до висновку, що ПП „Амарант-КВ” зобов'язано було щоразу, під час ввезення на митну території України обладнання і (або) матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення, передбачені ч. 2 ст. 42 Закону України „Про авторське право і суміжні права”, надавати ОП „Український музичний альянс” інформацію щодо дати митного оформлення, назви з кодом згідно з УКТЗЕД, вартості, зазначеної у зовнішньоекономічному договорі (контракті), кількості ввезеного обладнання і (або) матеріальних носіїв, а також сплачувати позивачу зазначені відрахування.
З матеріалів справи не вбачається, що ПП „Амарант-КВ” виконувались вимоги вищезазначеного законодавства України та визначена інформація ОП „Український музичний альянс” надавалась.
Таким чином, у зв’язку з ненаданням визначеної ПП „Амарант-КВ” інформації та не сплатою відрахувань (відсотків), дії ПП „Амарант-КВ” слід кваліфікувати як порушення права ОП „Український музичний альянс” як суб'єкта авторського права та суміжних прав на винагороду, визначену ст. 42 Закону України „Про авторське право і суміжні права”.
Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 260 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 266 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Згідно з п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний надати: зовнішньо - економічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; тощо.
Визначення фактурної вартості товару визначений у п. 4 Інструкції про порядок заповнення вантажно-митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 № 307, відповідно до якої фактурною вартістю товарів є ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку-фактурі (рахунку-проформі).
Отже, фактурною вартістю товарів є митна вартість товарів, що заявляється декларантом на підставі зовнішньоекономічних договорів (контрактів) та відображається у рахунку-фактурі (рахунку-проформі). Зазначена у додатку до листа Регіональної інформаційної митниці митна вартість товарів є більшою, ніж фактурна (митна вартість, заявлена відповідачем), і визначена безпосередньо митним органом в порядку, передбаченому законодавством.
Основою для розрахунку відрахувань (відсотків) є фактурна вартість матеріальних носіїв та обладнання, що імпортувались відповідачем на митну територію України.
Відповідно до п. 5 Порядку розмір відрахувань застосовуються до обладнання і матеріальних носіїв, зазначених у додатку до Постанови № 992 для імпортерів - у відсотках їх вартості, зазначеної у зовнішньоекономічному договорі „контракті”.
Додатком до Постанови № 992 встановлені розміри відрахувань у відсотках - 3%, крім коду товару 8523 (крім виробів групи 37 (крім товарної підкатегорії 8523300000) для якого встановлено 5%.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів погоджується з тим, що загальна сума відрахувань (відсотків) становить 209476,52 грн. і обов'язок виплати цих коштів покладається на ПП „Амарант-КВ”.
Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 1623,22 грн. 3% річних.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Спеціальним законом, що регулює взаємовідносини сторін в даних правовідносинах між ними є Закон України „Про авторське право і суміжні права”.
Відповідно до ст. 50 Закону України „Про авторське право і суміжні права” порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є, зокрема, вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.
Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством (ст. 51 Закону України „Про авторське право і суміжні права”).
Статтею 52 зазначеного Закону визначено способи цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав. Перелік способів цивільно-правового захисту, наведений в зазначеній статті є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Оскільки статтею 52 Закону України „Про авторське право і суміжні права” не передбачено такої міри відповідальності за порушення грошового зобов’язання, як сплата 3% річних, то колегія суддів вважає, що рішення в частині стягнення з відповідача суми 3% річних підлягає скасуванню.
Посилання заявника, що судом першої інстанції не було належним чином повідомлено його про відкладення розгляду справи спростовується наступним.
В обґрунтування своєї позиції щодо неналежного повідомлення судом про відкладення розгляду справи, ПП „Амарант-КВ” посилається на те, що належне надсилання копії процесуального документа не є належним повідомленням сторони про місце та час розгляду справи, посилаючись, при цьому, на п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 рок”.
Проте, колегія суддів не може погодитись з таким тлумаченням скаржника інформації, викладеної в п. 19 вищезазначеного листа Вищого господарського суду України.
Пунктом 19 вказаного листа поінформовано, що відповідно до п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
На думку судової колегії, підтвердження належного надсилання копії процесуального документа (відмітка суду згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України)і є свідченням належного повідомлення сторони про дії суду.
Згідно п. 3.6 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Також, дана правова позиція викладена у п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”.
Відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 на звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи витягу Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 30.07.2010 № 21-10/4374-6 ПП „Амарант-КВ” знаходиться за такою адресою: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, шосе Сквирське, буд., 194.
Пунктом 19 вищевказаного інформаційного листа визначено, що до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 №01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” (п.4), від 14.08.2007 № 01-8/675 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (п. 15), від 18.03.2008 № 01-8/164 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” (п. 23).
Ухвала Господарського суду київської області від 20.09.2010 у справі № 13/129-10, якою засідання суду було відкладено на 05.10.2010, була надіслана на адресу сторін 21.09.2010, про що свідчить відмітка на звороті ухвали, зроблена відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України.
В разі не отримання стороною копії процесуального документа суду, примірник судового акта разом з конвертом, в якому воно направлялось на адресу сторони передається службою діловодства суду судді для ознайомлення та залучається до справи.
Слід зазначити, що в матеріалах справи (а.с. 46) наявне повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається про отримання 24.09.2010 уповноваженим представником ПП „Амарант-КВ” гр.Федосєєвою ухвали Господарського суду київської області від 20.09.2010.
Отже, ПП „Амарант-КВ” було належним чином повідомлено про час і місце засідання суду.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2010 у справі № 13/129-10 підлягає зміні.
Судові витрати по справі, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Амарант-КВ” на рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2010 у справі № 13/129-10 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2010 у справі № 13/129-10 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
„Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства „Амарант-КВ” (09100, Київська обл., м. Біла Церква, шосе Сквирське, 194, код ЄДРПОУ 35784684) на користь Об’єднання підприємств „Український музичний альянс” (04053, м. Київ, вул. Артема, 1-5, приміщення 814, код ЄДРПОУ 31815383) 209476,52 грн. відрахувань.
Стягнути з Приватного підприємства „Амарант-КВ” (09100, Київська обл., м. Біла Церква, шосе Сквирське, 194, код ЄДРПОУ 35784684) в доход Державного бюджету України 2094,76 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позовних вимог відмовити.”
3. Стягнути з Об’єднання підприємств „Український музичний альянс” (04053, м. Київ, вул. Артема, 1-5, приміщення 814, код ЄДРПОУ 31815383) на користь Приватного підприємства „Амарант-КВ” (09100, Київська обл., м. Біла Церква, шосе Сквирське, 194, код ЄДРПОУ 35784684) 8,11 грн. витрат, пов’язаних з відшкодуванням державного мита за подання апеляційної скарги.
4. Доручити Господарському суду Київської області видати накази на виконання п. п. 2, 3 зазначеної постанови суду.
5. Матеріали справи № 13/129-10 повернути до Господарського суду Київської області.
6. Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя
Судді
09.12.10 (відправлено)
Судове рішення № 12852429, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 08.12.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 13/129-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: