Постанова № 12852401, 24.11.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2010                                                                                           № 23/355

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Корсака В.А.

суддів:           

За участю представників:

від позивача: представник не з’явився,

від відповідача: Кондусов І.А. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Саніг”

на рішення Господарського суду м.Києва від 12.08.2010

у справі № 23/355 ( .....)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніан"

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю „Саніг”

про                                                   стягнення 1 234,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

В червні 2010 року позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 1234,36 грн. заборгованості за договором поставки №306/08 від 17.12.2008р. та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки №306/08 від 17.12.2008р. не виконані належним чином зобов’язання щодо своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.08.2010р. у справі №23/355 задоволено позовні вимоги.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що факт передачі позивачем відповідачу товару підтверджено відповідною видатковою накладною, встановлений договором строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати отриманої продукції відповідачем не надано.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповного з’ясування обставин, що мають значення для вирішення справи.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, взяв за основу, як доказ поставки товару, видаткову накладну №РН-02022 від 12.02.2009р., хоча дана накладна не завірена його печаткою та підписана невідомою особою.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання (про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвали суду про порушення провадження у справі). Однак, позивач наданим йому процесуальним правом не скористався та в судове засідання не з’явився, своїх повноважних представників не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив. Колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду поданої апеляційної скарги за відсутності представників позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника відповідача, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Саніг” підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно із ст.265 Господарського кодексу України та ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки постачальник (продавець), зобов’язується передати у встановлені строки (строк) товари у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що 17.12.2008р. між сторонами був укладений договір поставки №306/08, відповідно до умов якого позивач зобов’язався поставити та передати у власність товари, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити їх вартість.

Відповідно до п.5.2 Договору датою поставки товару вважається дата підписання накладної представниками сторін з відповідними повноваженнями.

Позивачем, як доказ поставки та приймання товару (алкогольних напоїв), було подано видаткову накладну №РН-02022 від 12.02.2009р. (а.с.13).

Відповідно до п. 1.4. Інструкції Міністерства транспорту та зв'язку України "Про застосування форм товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв" N 154 від 28.04.2005: перевезення продукції автомобільним транспортом у межах України здійснюється за умови наявності оформленої належним чином відповідної товарно-транспортної накладної встановленого зразка форми N 1-ТН /спирт/, N 1 -ТН /вкд/ або N 1 -ТН /алкогольні напої/ (далі - накладна), що додається до дорожнього листа (далі – Інструкція).

Згідно із п. 1.6 Інструкції накладна виписується у чотирьох примірниках: перший примірник залишається у відправника і є підставою для списання продукції;другий примірник видається (передається) одержувачу, він є підставою для оприбуткування продукції;третій примірник, завірений підписом і печаткою одержувача, залишається у перевізника і є підставою для його розрахунків із замовником автотранспорту, обліку транспортної роботи, нарахування заробітної плати водію тощо; четвертий примірник, закреслений по діагоналі друкарською смугою з написом "Контроль", завірений підписом і печаткою відправника, передається          охороні для виїзду за межі підприємства-відправника.

З пункту п.2.3 Інструкції вбачається, що у рядку "Здав (відповідальна особа відправника)" фіксується факт передачі вантажу відповідальній особі одержувача вантажу та підтверджується підписом; у рядку "Прийняв (відповідальна особа одержувача)" фіксується факт прийняття вантажу від відповідальної особи відправника вантажу, що підтверджується підписом та скріплюється печаткою;

Колегія суддів дослідивши зазначену вище накладну (а.с.13) встановила, що в останній відсутня печатка відповідача, яка б підтверджувала факт приймання товару.

Щодо посилань позивача на те, що підпис, який міститься в графі видаткової накладної „отримав” підтверджує факт поставки товару відповідачу, колегія суддів зазначає наступне.

З видаткової накладної №РН-02022 вбачається, що поставлений позивачем товар прийняв від відповідача Бокарєв Г.А. (а.с.13).

Згідно із п.2 Інструкції Міністерства фінансів України „Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей” №99 від 16.05.1996р. сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю.

Однак, в накладній (а.с.13) відсутні посилання на те, що Бокарєв Г.А. приймаючи товар був уповноважений відповідачем вчиняти дані дії. Також, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідачем було надано Бокарьову Г.А. довіреність для прийняття товару.

Відповідно до копій штатного розкладу та книги обліку руху трудових книжок ТОВ „Саніг” Бокарьов Г.А. не значився як працівник даного товариства.

Окрім того, згідно із п.5.1 Договору товар поставляється відповідно заявок „покупця” в строк до 3-х днів з дня розміщення заявки, проте позивачем відповідно до вимог ст.33, 34 ГПК України не надано належних та допустимих доказів розміщення відповідачем заявки.

Враховуючи встановлені вище обставини, колегія суддів вважає, що висновок місцевого господарського суду є помилковим та необґрунтованим.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявні чи відсутні обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, сторонами не надано.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Саніг” підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасуванню; в позові Товариству з обмеженою відповідальністю „НІАН” слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Саніг” на рішення Господарського суду м. Києва від 12.08.2010 року задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду м. Києва від 12.08.2010 року у справі №23/355 скасувати.

3.          В позові Товариству з обмеженою відповідальністю „НІАН” відмовити.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „НІАН” (01042, м.Київ, вул..Чигоріна, 49, к.61, ЄДРПОУ 2492849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Саніг” (03134, м.Київ, вул. Симиренка, 5, кв.98, ЄДРПОУ 35121162) 51,00 грн. - державного мита за подачу апеляційної скарги.

5.          Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

6.          Матеріали справи № 23/355 направити до Господарського суду м. Києва.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

06.12.10 (відправлено)