Постанова № 12852384, 07.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2010                                                                                           № 33/85

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Сімонова Є.О.;

від відповідача – не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Укрспецпоставка"

на рішення Господарського суду м.Києва від 14.09.2010

у справі № 33/85 ( .....)

за позовом                               Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі Відділення "Київська регіональна дирекція" ПАТ ВТБ Банк

до                                                   ТОВ "Укрспецпоставка"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 130079,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „ВТБ Банк” в особі відділення “Київська регіональна дирекція” ВАТ ВТБ Банк звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецпоставка” про стягнення 153795,47 грн. (з урахуванням уточнених позовних вимог).

          Рішенням господарського суду м. Києва від 14.09.2010 року позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецпоставка” (04116, м. Київ, вул. Ванди Василевської, 13, корп. 1; п/р 26007301100777 в Подільській філії ПАТ ВТБ банк, МФО 300777, код ЄДРПОУ 30637638) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк” в особі відділення “Київська регіональна дирекція” ПАТ ВТБ Банк (01004, м. Київ, б-р. Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26; код ЄДРПОУ 14359319; рахунок 373929000323 у ПАТ “ВТБ Банк”, МФО 321767) прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 112500 (сто дванадцять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп., прострочену заборгованість за процентами у сумі 31868 (тридцять одну тисячу вісімсот шістдесят вісім) грн. 99 коп., поточну заборгованість за процентами у сумі 138 (сто тридцять вісім) грн. 69 коп., пеню за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 8557 (вісім тисяч п’ятсот п’ятдесят сім) грн. 11 коп., пеню за несвоєчасне погашення процентів в розмірі 730 (сімсот тридцять) грн. 68 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1537 (одна тисяча п’ятсот тридцять сім) грн. 95 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецпоставка» подала апеляційну скаргу, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до провадження, скасувати рішення господарського суду м. Києва від 14.09.2010 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт наголошує на тому, що справа розглянута за відсутності представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання та не мав можливості прийняти участь у розгляді справи, наводити свої доводи та заперечення, що є порушенням його прав як відповідача. Суд обґрунтував рішення лише письмовими доказами, наданими позивачем та не зобов'язав останнього провести звірку розрахунків між з Відповідачем, в результаті чого суд був позбавлений можливості однозначно визначити розмір заборгованості Відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2010 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецпоставка» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду змінювався склад колегії суду.

          В судовому засіданні 23.11.2010 року представником позивача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи.          

В засідання суду, призначене на 23.11.2010 року відповідач повноважних представників не направив та не повідомив суд про причини їх неявки, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладене на 07.12.2010 року.          

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В засідання суду, призначене на 07.12.2010 року відповідач повноважних представників не направив та не повідомив суд про причини їх неявки, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Колегія суддів, вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача враховуючи, що останній належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами даної справи 24.07.2008 року між відкритим акціонерним товариством „ВТБ Банк” в особі Подільської філії та товариством з обмеженою відповідальністю “Укрспецпоставка” була укладена генеральна угода № 109/08, відповідно до п. 1.1. якої банк на положеннях та умовах цієї угоди зобов’язується надавати клієнту кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, договорах про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорах про відкриття кредитної лінії, договорах про відкриття валютної кредитної лінії, договорах про надання гарантії, овердрафту та договорами про відкриття акредитиву (далі за текстом кредитні договори), укладених у рамках цієї угоди і які є її невід’ємними частинами.

На виконання вимог Закону України “Про акціонерні товариства”, який набув чинності з 30.04.2009 року, назва позивача була змінена в частині організаційно-правової форми, а саме, з відкритого акціонерного товариства „ВТБ Банк” на публічне акціонерне товариство „ВТБ Банк”, про що свідчать зміни до статуту публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк”, погоджені НБУ 22.07.2010 року та зареєстровані державним реєстратором 29.07.2010 року номер запису 107410500070002928, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 725805.

Відповідно до п. 1.2. угоди загальний розмір позичкової заборгованості клієнта за наданими в рамках даної угоди кредитами не повинен перевищувати суми, еквівалентної 500000,00 гривень за офіційним курсом НБУ на дату надання кредиту (вибрати валюту, що затверджена кредитним комітетом).

Відповідно до п. 1.3. угоди термін дії угоди по 24 липня 2018 року включно.

З матеріалів даної справи вбачається, що 24.07.2008 року між сторонами був підписаний договір про відкриття кредитної лінії № 03.69-109/08-КЛ, згідно п. 1.1. якого, банк на підставі генеральної угоди № 109/08 від 24.07.2008 року та на положеннях та умовах цього кредитного договору надає позичальнику грошові кошти шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії (надалі по тексту кредит) з максимальним загальним лімітом 170000,00 гривень та сплатою процентів за користування кредитними коштами 22,5% річних, строком по 23 січня 2010 року. За управління зобов’язаннями по кредиту позичальник сплачує 0% річних від суми невикористаного ліміту кредитної лінії.

П. 1.3. договору встановлено графік зменшення ліміту кредитної лінії.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Відповідно до п. 3.3. договору нарахування банком процентів здійснюється з дати першої видачі кредиту по день повного його погашення на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом, виходячи з 365/366 календарних днів у році. Проценти нараховуються щомісячно за період з першого по останній календарний день поточного місяця включно, а також на момент закінчення строку дії даного договору. Розрахунок суми процентів за один день користування кредитом здійснюється за такою формулою:

Р=(D*Q):100:365(366), де

Р - сума процентів за один день користування кредитом, D - сума заборгованості кредитом, Q - розмір процентної ставки, діючої на дату нарахування процентів, 365 (366) –фактична кількість днів у році. Плата за управління зобов’язаннями по кредиту нараховується щомісяця на суму невикористаної позичальником кредитної лінії, починаючи з моменту виникнення зобов’язань банку.

Відповідно до абз. 1 п. 3.4. договору проценти за користування кредитом сплачуються самостійно позичальником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок погашення процентів в гривнях № 20683301100777 у Подільській філії ВАТ ВТБ Банк, МФО 300777, з 1-го по 5-те число кожного місяця, за винятком останнього місяця, коли сума процентів сплачується разом з основною сумою кредиту. При несплаті процентів у вказаний строк, вони вважаються простроченими.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Відповідно до п. 3.2. договору погашення кредиту здійснюється самостійно позичальником шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок № 2063830110777 у Подільській філії ВАТ ВТБ Банк, МФО 300777.

Відповідно до п. 5.1. договору позичальник зобов’язаний повернути банку отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом в повному обсязі, в строки та у порядку, встановлених кредитним договором.

Згідно п.п. 2, 3 п. 5.6. договору позичальник зобов’язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховану плату за користування кредитом, незалежно від настання строку виконання зобов’язання у випадках невиконання позичальником зобов’язань за цим кредитним договором чи за будь-яким іншим договором, укладеним з банком та у випадку несплати процентів за користування кредитом та кредиту згідно графіку, якщо прострочення виконання цих зобов’язань більше 3 (трьох) банківських днів.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч. 7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів даної справи, на виконання умов договору позивач надав відповідачеві кредит в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку з 24.07.2008 року по 19.12.2008 року.

Так, у забезпечення виконання зобов'язань відповідача за генеральною угодою № 109/08 від 24.07.2008 року між сторонами було укладено іпотечний договір № 03.69-109/08-ДІ, посвідчений 24.07.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В., зареєстрований в реєстрі за № 2897.

Відповідач частково виконав свої зобов’язання по договору і, відповідно до заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог від 13.09.2010 року, станом на 09.07.2010 року прострочена заборгованість за кредитом становить 112500,00 грн., прострочена заборгованість за процентами становить 31868,99 грн., поточна заборгованість за процентами становить 138,69 грн.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 8.1. договору у разі прострочення позичальником зобов’язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов цього договору більше 3 банківських днів, позичальник зобов’язаний сплатити на користь банка пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов’язань. При цьому якщо термін простроченої заборгованості з погашення кредиту та/або процентів складає менше 3 банківських днів – пеня не нараховується. Якщо прострочена заборгованість становить 4 і більше банківських днів, пеня нараховується за весь період з моменту виникнення прострочених зобов’язань. Якщо позичальник самостійно не сплатив на користь банка штрафні санкції, які передбачені цим пунктом, банк має право проводити договірне списання штрафних санкцій з рахунку позичальника № у Подільській філії ВАТ ВТБ Банк, МФО 300777.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 112500,00 грн., простроченої заборгованості за процентами в розмірі 31868,99 грн., поточної заборгованості за процентами в розмірі 138,69 грн., належним чином доведений, документально підтверджений, тому позовні вимоги в частині стягнення простроченої заборгованості за кредитом, простроченої заборгованості за процентами та поточної заборгованості за процентами є обґрунтовані, і відповідно судом першої інстанції цілком правомірно задоволені.

Окрім цього, слід зазначити, що відповідно до статті 77 ГПК України у зв'язку з неявкою відповідача (Апелянта) у судове засідання розгляд справи не одноразово відкладався.

          Також, відповідно до статті 65 ГПК України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження. Тобто, проведення звірки розрахунків є не обов'язковим.

          З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов’язання то відповідно пеня за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 8557,11 грн. та пеня за несвоєчасне погашення процентів в розмірі 730,68 грн. правомірно визнані судом першої інстанції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

          За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 14.09.2010 року у справі № 33/85.

          Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 14.09.2010 року у справі № 33/85 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          2. Справу № 33/85 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

08.12.10 (відправлено)