Постанова № 12852361, 23.11.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2010                                                                                           № 25/253

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кондес Л.О.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

Від позивача: Бузінський А.В. (дов. б/н від 14.01.2010);

Від відповідача: 1. Рогож К.М. (дов. №1830-09/3 від 15.12.2010);

2. не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування"

на рішення Господарського суду м.Києва від 15.07.2010

у справі № 25/253 ( .....)

за позовом                               Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування"

до                                                   Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування"

                                                  ТОВ "Полтаватранс"

про                                                   стягнення 26384,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.07.2010 у справі №25/253 в позові відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням, позивач звернулася з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м.Києва від 15.07.2010 у справі №25/253 та прийняти нове, яким задовольнити позов.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що відповідно до приписів ст. 35 Господарського процесуального права, вина Мартиненка Сергія Анатолійовича та Косяка Андрія Володимировича є встановленою, а тому позовні вимоги стосовно регресу до винної особи є обґрунтованими.

Крім того, позивач вважає, що ним було надано всі докази стосовно ступеня вини учасників ДТП.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач - 1 заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить оскаржуване рішення залишити без змін. Так, відповідач -1 посилається на те, що позивач мав довести, що Косяк А.В. перебував у трудових відносинах з відповідачем -2 та законність управління транспортним засобом у момент ДТП. Крім того, ПП «Український Брокерський Центр» звертався до ПАТ «СК «АХА Страхування» із заявою про страхове відшкодування та необхідними документами, тому у відповідача -1 відсутні правові підстави для виплати страхового відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою від 07.09.2010 розгляд апеляційної скарги було призначено на 21.09.2010.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2010 №01-23/1/2 було змінено склад судової колегії на: головуючий суддя – Кондес Л.О., судді – Куровський В.С., Нєсвєтова Н.М.

В судове засідання представники позивача та відповідача 1 з’явилися, представник відповідача 2 не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, в зв’язку з чим, розгляд апеляційної скарги було відкладено на 26.10.2010.

В судове засідання 26.10.2010 представники позивача та відповідача 1 з’явилися, представник відповідача 2 повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, в зв’язку з чим, розгляд апеляційної скарги було відкладено на 09.11.2010.

09.11.2010 від представника відповідача надійшло клопотання про витребування від ТОВ «Полтаватранс» документів, які підтверджують законність управління транспортним засобом. Крім того, в судовому засіданні представником відповідача було подано заяву, в порядку ст.69 ГПК України, про продовження строку вирішення спору. Враховуючи зазначене, розгляд справи було відкладено на 23.11.2010.

В судове засідання 23.11.2011 представники позивача та відповідача 1 з’явилися, представник відповідача 2 втретє не з’явився, витребувані документи не надав.

Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне:

До Господарського суду м.Києва звернулося з позовом ПАТ «ПРОСТО-страхування» до ПАТ «СК «АХА Страхування» та ТОВ «Полтаватранс»про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 26 384,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо – транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм відповідача-2, цивільно-страхова відповідальність якого застрахована у відповідача-1.

Відповідачем -1 подано відзив на позовну заяву, у якому він зазначає, що у позивача відсутні будь-які правові підстави для виплати страхового відшкодування в порядку регресу за заявленою ним подією.

Відповідач – 2 відзиву на позовну заяву не надав, тобто не скористався своїм процесуальним правом на судовий захист.

Колегія суддів не підтримує позицію суду першої інстанції про відмову у задоволені позовних вимог з наступних підстав:

Між ПАТ «ПРОСТО-страхування» (страховик) та ПП “Український Брокерський Центр” (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування транспортних засобів серії АТК №105002 від 04.10.2006 (далі - Договір добровільного страхування).

Об’єктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «Мazda 6», державний реєстраційний номер АА 4712 АР, даний транспортний засіб належить страхувальнику на праві власності, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема, пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо – транспортної пригоди.

10 квітня 2007 року в м. Києві на перехресті пл. Харківська та пр-ту Бажана, відбулося зіткнення автомобіля «Мazda 6», державний реєстраційний номер АА 4712 АР, що знаходився під керуванням Мартиненка Сергія Анатолійовича і автомобіля “Івеко”, реєстраційний номер ВІ 0221 АК, яким керував Косяк Андрій Володимирович.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, подорожнього листа службового автомобіля №10/01 від 10.04.2007, гр. Мартиненко Сергій Анатолійович мав законне право на керування автомобілем «Мazda 6», державний реєстраційний номер АА 4712 АР.

В результаті ДТП автомобіль автомобіля «Мazda 6», державний реєстраційний номер АА 4712 АР було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою МВС України.

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 79152,60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 6158 від 21 травня 2007 року, № 6159 від 21 травня 2007 року та платіжного доручення № 12170 від 28 серпня 2007 року № 7778 від 16 червня 2007 року. Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 3192/АТ.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України (далі – ЦК України) особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

В ч.2 ст. 1187 ЦК України зазначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, при зіткненні двох автомобілів, шкода, завдана одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ст. 993 ЦК України).

Відповідно до приписів ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівниками під час виконання ними трудових обов’язків (ст. 1172 ЦК України).

Автомобіль “Івеко”, реєстраційний номер ВІ 0221 АК, яким керував Косяк Андрій Володимирович, належить відповідачу-2, що останнім не заперечується та вбачається з довідки МВС України від 17.04.2007р.

Громадянин Косяк Андрій Володимирович на час ДТП був працівником відповідача-2, що вбачається з постанови Дарницького районного суду м. Києва від 17 травня 2007 року та самим відповідачем-2 не заперечується.

Відповідачем-2 застраховано його цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу “Івеко”, реєстраційний номер ВІ 0221 АК, шляхом укладення з відповідачем-1 поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/9950667 (тип договору – 3).

Відповідно до Акту № 897/2713 товарознавчого дослідження від 15 травня 2007року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Мazda 6», державний реєстраційний номер АА 4712 АР, становить - 73763,47 грн., а згідно до документів по ремонту авто, вартість відновлювального ремонту відповідного транспортного засобу, становить - 79152,60 грн.

Враховуючи вищезазначене, до позивача перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до відповідача-1, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Косяком А.В. транспортного засобу “Івеко”, реєстраційний номер ВІ 0221 АК.

Відповідно до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 16 травня 2007 року дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Мартиненком Сергієм Анатолійовичем п. п. 10.1, 16.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Останнього визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

В свою чергу, згідно із постанови Дарницького районного суду м. Києва від 17 травня 2007 року дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Косяком Андрієм Володимировичем п. 8.7.3. “є” Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Останнього визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Отже, ДТП, що сталася 10.04.2007р., була спричинена внаслідок порушення ПДР обома учасниками дорожньої пригоди.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що з постанов Дарницького районного суду м. Києва не вбачається встановлення ступеня вини (частка, процентне відношення) кожного з учасників ДТП, а відтак, позовні вимоги про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 25500,00 грн. з відповідача-1 та 884,20 грн. з відповідача-2 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, однак, з даним висновком колегія суддів не погоджується з огляду на наступне:

Відповідно до приписів ст. 4 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з угод або внаслідок заподіяння шкоди.

Особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності підстав для виникнення відповідальності, а саме: наявність шкоди; протиправна дія заподіювача шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювана шкоди не вимагається.

В ч.2 ст. 1187 ЦК України зазначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Не визнається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальність за шкоду перед потерпілим особа, яка управляла джерелом в силу виконання своїх трудових обов'язків перед володільцем джерела підвищеної небезпеки. Тому безпідставними є твердження відповідача – 1 у відзиві на апеляційну скаргу щодо обов'язку позивача довести, що Косяк А.В. перебував у трудових відносинах з відповідачем -2 та законність управління транспортним засобом у момент ДТП.

Володілець джерела підвищеної небезпеки не є суб'єктом відповідальності за шкоду, якщо доведе, що дане джерело вибуло з його володіння внаслідок неправомірних дій інших осіб. Відповідачами не надано доказів того, що автомобіль Автомобіль “Івеко”, реєстраційний номер ВІ 0221 АК вибув з володіння відповідача-2.

Відповідно до пункту 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.94 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди» (зі змінами та доповненнями, станом на 29.12.2007) преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

В постановах Дарницького районного суду м. Києва від 16 травня 2007 року у справі №3-22605/07 та від 17 травня 2007 року у справі №3-22627/07 підтверджено вину обох водіїв в скоєні ДТП. При цьому встановлено порушення водієм Мартиненком Сергієм Анатолійовичем п. п. 10.1, 16.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та водієм Косяком Андрієм Володимировичем п. 8.7.3. “є” Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. В протоколі Дарницького РУГУ МВС м.Києва зазначено, що дії водіїв Мартиненка С.А. та Косяка А.В. з технічної точки зору знаходяться в причинному зв’язку з настанням обставин даної пригоди.

Згідно Акту № 897/2713 товарознавчого дослідження від 15 травня 2007року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Мazda 6», державний реєстраційний номер АА 4712 АР, становить - 73763,47 грн., а відповідно до документів по ремонту авто, вартість відновлювального ремонту відповідного транспортного засобу, становить - 79152,60 грн.

Пункт 1 статті 1188 ЦК України передбачає, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вирішуючи спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, наприклад, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини (стаття 1188 ЦК України). Отже, за цих обставин обов'язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеню вини (див. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.94 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди»).

Приймаючи до уваги постанову Дарницького районного суду м. Києва, характер дій водіїв, кожен з яких порушив вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, в зв’язку чим розмір завданих відповідачами збитків у вищезазначеній дорожньо-транспортній пригоді становить 1/3 від загальної суми та становить 26384,20 грн.

Відповідно до ст.9.2 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов’язків ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 грн., в зв’язку з цим перевищує ліміт страховика тому 26384,20 грн. було розділено між відповідачами.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 25500,00 грн. з відповідача-1 та 884,20 грн. з відповідача-2 є обґрунтованими документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Безпідставним є посилання відповідача - 1 на те, що ПП «Український Брокерський Центр» не зверталось до нього з заявою про страхове відшкодування та необхідними документами, тому у відповідача -1 відсутні правові підстави для виплати страхового відшкодування в порядку регресу, оскільки ПП «Український Брокерський Центр» (страхувальник) уклало Договір добровільного страхування транспортних засобів серії АТК №105002 від 04.10.2006 з ПАТ «ПРОСТО-страхування» (страховик), а не з ПАТ «СК «АХА Страхування».

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Рішення Господарського суду м.Києва від 15.07.2010 у справі №25/253 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, які є доведеними матеріалами справи, оскільки судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки, які викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи.

          Відповідно до ст..49 України ГПК України при відмові в позові судові витрати покладаються на позивача, при задоволенні позову – на відповідача.

          Керуючись ст..ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

                    1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» на рішення Господарського суду м.Києва від 15.07.2010 у справі №25/253 задовольнити.

                    2. Рішення Господарського суду м.Києва від 15.07.2010 у справі №25/253 скасувати.

          Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вул. Еллінська,8, код ЄДРПОУ 20474912) на користь Публічного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (04050, м. Київ, вул.Герцена,10, код ЄДРПОУ 24745673) 25500,00 грн. – страхового відшкодування, 255,00 грн. - державного мита, 228,10 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за подання позовної заяви та 127,50 грн. - державного мита за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаватранс» (69008, м. Полтава, вул. Комарова,12, код ЄДРПОУ 03118127) на користь Публічного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (04050, м. Київ, вул.Герцена,10, код ЄДРПОУ 24745673) 884,20 грн. – страхового відшкодування, 8,84 грн. - державного мита, 7,90 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за подання позовної заяви та 4,42 грн. - державного мита за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду м.Києва.

          3. Матеріали справи №25/253 повернути до Господарського суду м.Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді