Рішення № 12852306, 15.12.2010, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

14 грудня 2010 р.Справа № 21/159 (2/149)

Позивач:Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна

страхова компанія „Оранта”

вул. Жилянська, 75, м. Київ

В особі:Чернігівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства

Національної акціонерної страхової компанії "Оранта",

вул. Горького, 23, м. Чернігів, 14000

Відповідач:Акціонерне товариство "Українська пожежна страхова компанія",

04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40, кім. 508

В особі:Чернігівського обласного управління акціонерного товариства

„Українська пожежна страхова компанія”,

14000, м. Чернігів, вул. Пушкіна 34-а, кв.1

Предмет спору:про стягнення 2163,48 грн.

Суддя Белов С.В.

Представники сторін:

Позивач: Павлова В.І., довіреність №08-03-28/225-10 від 11.06.2010 року, представник.

Відповідач: Ющенко В.І., довіреність № 3133 від 10.11.2010 року, представник.

В судовому засіданні на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва з 07.12.2010 року по 14.12.2010 року. Рішення приймається після оголошеної перерви.

Відкритим акціонерним товариством Національною акціонерною страхової компанією "Оранта" в особі Чернігівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" подано позов до Акціонерного товариства "Українська пожежна страхова компанія" в особі Чернігівського управління акціонерного товариства „Українська пожежна страхова компанія” про стягнення страхового відшкодування у розмірі 2163,48 грн.

Розпорядженням в. о. голови господарського суду Чернігівської області Репех В.М. № 02-01/202 від 15.11.2010 року, у звязку з перебуванням судді Михайлюка С.І. на лікарняному, справу передано для розгляду судді Белову С.В.

Представниками сторін подано додаткові документи по справі.

В судовому засіданні 23 листопада 2010 року представник позивача виклав позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 23 листопада 2010 року заперечив стосовно позовних вимог.

В судовому засіданні 07 грудня 2010 року представник відповідача подав клопотання про передачу справи до господарського суду Київської області.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив.

Клопотання представника відповідача про передачу справи за належною підсудністю до господарського суду Київської області є необґрунтованим і задоволенню не підлягає. Відповідно до п. 4 статті 15 ГПК України, якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частини першої третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу. Також відповідно до п. 3 статті 17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду. Крім того представнику відповідача у відповідності до довіреності № 3133 від 10.11.2010 року, яка видана АТ "Українська пожежна страхова компанія" на імя Ющенка В.І., надано повноваження захищати права та майнові інтереси компанії в усіх державних та недержавних установах і організаціях, правоохоронних органах ,судах з питань страхування з усіма правами, які надані законодавством позивачу, відповідачу, третій особі тощо.

Клопотання про залучення документів до матеріалів справи, підлягають задоволенню, відповідно до ст. 22 ГПК України.

01 березня 2009 року в місті Чернігові на перехресті вулиць Жибинського та проспекту Перемоги сталася дорожньо транспортна пригода за участю автомобіля ФОРД, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1. та автомобіля НИССАН АЛМЕРА, д.н.з. НОМЕР_2

Згідно довідки Відділу ДАІ № 8/7-416 вх. від 30.03.2009 року, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1. п. 10.9. Правил дорожнього руху України. Як вбачається з даної довідки, матеріали по факту ДТП передані до Новозаводського районного суду Чернігівської області.

Постановою Новозаводського райсуду м. Чернігова від 27.03.2009 року, ОСОБА_1. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУаАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Цивільно правова відповідальність власника транспортного засобу ФОРД, д.н.з. НОМЕР_1 застрахована Українською пожежною страховою компанією за полісом обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5131044 від 15.11.2008 року, зі строком дії з 15.11.2008 року по 14.11.2009 року.

Пошкоджений автомобіль НИССАН АЛМЕРА, д.н. НОМЕР_2, застрахований в ВАТ НАСК «Оранта»відповідно до договору добровільного страхування транспортного засобу № 116 від 21.07.2008 року.

У відповідності до страхового акту № 309-09, розрахунку розміру страхового відшкодування від 15.04.2009 року та звіту № 223-09 від 15 квітня 2009 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля НИССАН АЛМЕРА, д.н. НОМЕР_2, склала 2163,48 грн., з відрахуванням франшизи.

На підставі вищезазначених документів, Чернігівська обласна дирекція НАСК "Оранта" здійснила виплату страхового відшкодування Іващик Я.І., у розмірі 2163,48 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1822 від 22.05.2009 року та відомістю переказів /а.с. 32-33/.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем 14.08.2009 року було направлено на адресу відповідача претензію № 01-07/1489 від 14.08.2009 року про стягнення суми в порядку регресу. Про направлення відповідачу претензії свідчить копія фіскального чеку /в матеріалах справи /а.с. 14//.

Відповіді від відповідача не надійшло, заборгованість не погашено.

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Статтею 37. 4 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до постанови Верховного суду України від 25 листопада 2008 року № 3-5214 к 08, особами, відповідальними за завдані збитки, є страхова компанія, відповідно до положень Закону України „Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та винна особа, відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховою компанією.

З огляду на викладене, з урахуванням постанови Верховного суду України від 25 листопада 2008 року № 3-5214 к 08 до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Враховуючи наведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 2163,48 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі.

Керуючись Законом України “Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів”, ст.ст. 993, 1187, 1188 ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Чернігівського обласного управління Акціонерного товариства «Українська пожежна страхова компанія»(вул. Пушкіна 34-а, корп.1, кв.1, м. Чернігів, 14000, код 26033563) на користь Чернігівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (вул. Горького, 23, м.Чернігів, 14000, код 02311075) 2163,48 грн. матеріальної шкоди, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат з інформаційно технічного забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Белов С.В.

15.12.10