Рішення № 12852305, 15.12.2010, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

14 грудня 2010 р. Справа № 21/160 (2/148)

Позивач:Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна

страхова компанія „Оранта”,

вул. Жилянська, 75, м. Київ

в особі:Чернігівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства

Національної акціонерної страхової компанії "Оранта",

вул. Горького, 23, м. Чернігів,14000

Відповідач:Акціонерне товариство "Українська пожежна страхова компанія", 04080,

м. Київ, вул. Фрунзе 40

в особі:Чернігівського управління акціонерного товариства

„Української пожежної страхової компанії”,

14000, м. Чернігів, вул. Пушкіна 34-а, кв.1

Предмет спору:про стягнення 2179,50 грн.

Суддя Белов С.В.

Представники сторін:

Позивач: Павлова В.І., довіреність № 08-03-28/225-10 від 11.06.2010 року, представник.

Відповідач: Ющенко В.І., довіреність № 3133 від 10.11.2010 року, представник.

В судовому засіданні на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва з 02.12.2010 року по 14.12.2010 року. Рішення приймається після оголошеної перерви.

Відкритим акціонерним товариством Національною акціонерною страхової компанією "Оранта" в особі Чернігівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" подано позов до Акціонерного товариства "Українська пожежна страхова компанія" в особі Чернігівського управління акціонерного товариства „Українська пожежна страхова компанія” про стягнення страхового відшкодування у розмірі 2179,50 грн.

Розпорядженням в. о. голови господарського суду Чернігівської області Репех В.М. № 02-01/203 від 15.11.2010 року, у звязку з перебуванням судді Михайлюка С.І. на лікарняному, справу передано для розгляду судді Белову С.В.

В судовому засіданні 23 листопада 2010 року представник позивача виклав позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 02 грудня 2010 року подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив.

18 вересня 2009 року в місті Прилуки, Чернігівської області по вулиці Пирятинський, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем ГАЗ 33-02, д.н.з. НОМЕР_1, порушив Привила дорожнього руху, в результаті чого, скоїв дорожньо транспортну пригоду. Внаслідок ДТП сталося зіткнення з автомобілем ВАЗ 21089, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем марки ВАЗ 21154, д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3. Всі транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Згідно довідки Відділу ДАІ по обслуговуванню адміністративної території м.Прилук (підпорядкований УДАІ в Чернігівській області) № 1644 від 06.10.2009 року, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм Гулієвим Тугай Фазі Огли п. 10.1., п.10.4. Правил дорожнього руху України. Як вбачається з даної довідки, матеріали по факту ДТП передані до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області.

Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25.09.2009 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Цивільно правова відповідальність власника транспортного засобу ГАЗ 3302, д/н НОМЕР_1 була застрахована Чернігівським обласним управлінням акціонерного товариства „Українська пожежна страхова компанія” за полісом обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4875905 від 26.05.2009 року, зі строком дії з 26.05.2009 року по 25.05.2010 року.

Пошкоджений автомобіль ВАЗ 21154, д.н. НОМЕР_3, застрахований в ВАТ НАСК "Оранта" відповідно до договору добровільного страхування транспортного засобу № 35 від 25.09.2008 року, зі строком дії з 25.09.2008 року по 24.09.2009 року.

У відповідності до страхового акту № 891-09, розрахунку розміру страхового відшкодування за договором страхування № 35 від 25 вересня 2008 року та звіту № 649-09 від 26 жовтня 2009 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 21154, д.н. НОМЕР_3, склала 2179,50 грн., з відрахуванням франшизи.

На підставі вищезазначених документів, Чернігівська обласна дирекція ВАТ НАСК "Оранта" здійснила виплату страхового відшкодування ОСОБА_3., у розмірі 2179,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 31 від 12.01.2010 року та відомістю переказів /а.с. 20-21/.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем 21.07.2010 року було направлено на адресу відповідача претензію № 01-07/1215 від 20.07.2010 року про стягнення суми в порядку регресу. Про направлення відповідачу претензії свідчить копія повідомлення про вручення /в матеріалах справи /а.с. 10-11//.

Відповіді від відповідача не надійшло, заборгованість не погашено.

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Статтею 37. 4 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до постанови Верховного суду України від 25 листопада 2008 року № 3-5214к08, особами, відповідальними за завдані збитки, є страхова компанія, відповідно до положень Закону України „Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та винна особа, відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховою компанією.

З огляду на викладене, з урахуванням постанови Верховного суду України від 25 листопада 2008 року № 3-5214к08, до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Враховуючи наведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 2179,50 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі.

Керуючись Законом України “Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів”, ст.ст. 993, 1187, 1188 ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Чернігівського обласного управління Акціонерного товариства «Українська пожежно страхова компанія»(вул. Пушкіна 34-а, корп.1, кв.1, м. Чернігів, 14000, код 26033563) на користь Чернігівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (вул. Горького, 23, м.Чернігів, 14000, код 02311075) 2179,50 грн. страхового відшкодування, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат з інформаційно технічного забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Белов С.В.

15.12.10