Рішення № 12852053, 09.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.10                                                                                           Справа№ 24/134 (2010)

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікеро-горілчаний завод Калганоф”, м.Збараж Тернопільської області

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Комерційний центр „Зевс”, м.Львів

Про стягнення 160707,95грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача – не з’явився

Від відповідача –Ханас М.О. –представник

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 160707,95грн.в т.ч.: 148669,78грн. основного боргу, 2051,85грн. пені, 2155,71грн. втрат від інфляції, 397,13грн. 3% річних та 7433,48грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.08.2010року сторонами укладено договір купівлі-продажу №12/08-1, відповідно до умов якого позивач зобов’язується передати відповідачу у власність товар, а останній зобов’язується його прийняти та оплатити не пізніше 21 календарного дня з моменту отримання товару (п.5.2 договору).

Як зазначено у позовній заяві, по видаткових накладних №К-00000050 від 13.08.2010року та №К-00000063 від 26.08.2010року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 148669,78грн. Відповідач взяті на себе зобов’язання не виконав, отриманий товар не оплатив, заборгованість відповідача становить 148669,78грн.

За порушення строків оплати товару на підставі п.6.2 та п.6.2.1 договору купівлі-продажу №12/08-1 від 12.08.2010року, на який позивач посилається у позовній заяві як на підставу поставки товару, позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 2051,85грн., яка нарахована по накладній №К-00000050 від 13.08.2010року за період з 04.09.2010року по 12.10.2010року та по накладній №К-00000063 від 26.08.2010року за період з 17.09.2010року по 12.10.2010року.

Крім того, на підставі п. 6.2.3 вищевказаного договору позивачем заявлений до стягнення штраф в сумі 7433,48грн., що нарахований в розмірі 5% від суми основного боргу.

За прострочення оплати товару, поставленого по накладній №К-00000050 від 13.08.2010року, позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 2155,71грн., нараховані за вересень 2010року , а також 3% річних в сумі 397,13грн., які нараховані окремо по кожній накладній: по накладній №К-00000050 від 13.08.2010року за період з 04.09.2010року по 12.10.2010року ; по накладній №К-00000063 від 26.08.2010року за період з 17.09.2010року по 12.10.2010року. Розрахунок втрат від інфляції та 3 відсотків річних наведений у позовній заяві.

В судовому засіданні 30.11.2010року представники позивача позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

У відзиві від 26.11.2010року на позовну заяву відповідач проти позову заперечує, зокрема з тих підстав, що відповідачем не укладався договір купівлі-продажу №12/08-1 від 12.08.2010року; в накладних відсутнє посилання на договір, як на підставу поставки товару; до позовної заяви додана неналежна копія договору, оскільки перша і остання сторінка є факсимільними копіями, а внутрішні сторінки 2,3,4 договору –є звичайними копіями; в накладних не встановлений строк оплати товару, тому позивачем не доведено прострочення оплати товару.

В судовому засіданні 30.11.2010року оголошено перерву до 09.12.2010року.

09.12.210року розгляд справи продовжено.

Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, ніяких пояснень не подав.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві від 26.11.2010року

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до договору купівлі-продажу №12/08-1 від 12.08.2010р. ТзОВ„Лікеро-горілчаний завод Калганоф” зобов’язується передати у власність ТзОВ„Комерційний центр „Зевс” товар, а останній зобов’язується його прийняти та оплатити не пізніше 21 календарного дня з моменту отримання товару (п.5.2 договору).

Слід зазначити, що до позовної заяви додана копія договору, в якій перша і остання сторінки є факсимільними копіями, а внутрішні сторінки -2,3,4 - договору –є звичайними ксерокопіями.

На вимогу суду позивач не подав суду оригіналу договору купівлі-продажу №12/08-1 від 12.08.2010р.

Згідно з видатковими накладними від 13.08.2010року та від 26.08.2010року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 148669,78грн., а саме:

- по видатковій накладній №К-00000050 від 13.08.2010року на суму 74334,89грн.;

- по видатковій накладній №К-00000063 від 26.08.2010року на суму 74334,89грн.

Товар отримав представник відповідача Федак О.Я. на підставі довіреностей № 01047 від 12.08.2010р. та №01076 від 26.08.2010р., виданих відповідачем на отримання товару від позивача.

Відповідач підтверджує факт отримання товару від позивача.

Як вбачається з названих вище видаткових накладних, на оплату товару позивач надав відповідачу рахунки –фактури №К-00000036 від 13.08.2010року та №К-00000048 від 26.08.2010року.

Представник відповідача подав суду оригінал і копію рахунка –фактури №К-00000036 від 13.08.2010року на суму 74334,89грн., щодо рахунка –фактури №К-00000048 від 26.08.2010року повідомив, що він не зберігся, тому не може надати.

Отриманий товар відповідач не оплатив.

У видаткових накладних та в поданому суду рахунку –фактурі №К-00000036 від 13.08.2010року відсутнє посилання на договір №12/08-1 від 12.08.2010р., як на підставу поставки товару.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ст.639 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (626 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

( ст.612 ЦК України).

У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф), що передбачено ст.230 ГК України.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми є нікчемним (ст.547 ЦК України).

Згідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що по видаткових накладних №К-00000050 від 13.08.2010року та №К-00000063 від 26.08.2010року позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 148669,78грн., який відповідач не оплатив.

Суд не може погодитися з доводами позивача, що по названих накладних товар був поставлений позивачем на виконання та на умовах договору купівлі - продажу №12/08-1 від 12.08.2010р.з огляду на наступне.

В накладних відсутнє посилання на договір, як на підставу поставки товару. В накладних є посилання на рахунки-фактури на оплату товару. Так, згідно з рахунком –фактурою №К-00000036 від 13.08.2010року на суму 74334,89грн., на який є посилання у видатковій накладній №К-00000050 від 13.08.2010року, товар підлягав оплаті в день відвантаження товару –13.08.2010р., в той час як умовами договору встановлений строк оплати товару не пізніше 21 календарного дня з моменту отримання товару.

За таких обставин позивачем не доведено, що товар був поставлений на виконання та на умовах договору купівлі - продажу №12/08-1 від 12.08.2010р.

Крім того, позивачем не доведено сам факт укладення договору №12/08-1 від 12.08.2010р. Як зазначено вище, відповідач заперечує укладення з позивачем я договору №12/08-1 від 12.08.2010р. На вимогу суду позивач не подав оригіналу договору №12/08-1 від 12.08.2010р., а додану до позовної заяви копію договору, в якій перша і остання сторінки є факсимільними копіями, а внутрішні сторінки -2,3,4 - договору –є звичайними ксерокопіями, не можна вважати належним доказом укладення сторонами письмового договору у встановленому законом порядку та формі.

Суд погоджується з доводами відповідача, що в накладних не встановлений строк оплати товару, однак, не погоджуються з доводами, що відповідач не прострочив оплату товару. Відповідачу надані рахунки-фактури на оплату товару. Номери і дати рахунків –фактур вказані в накладних, по яких відповідач отримав товар. Відповідач не заперечує, що рахунки-фактури на оплату товару йому були надані, один з рахунків –фактур відповідач надав суду та повідомив, що другий рахунок-фактура не зберігся.

Частиною другою статті 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Названі обставини дають підстави для висновку, що вимога про оплату товару пред’явлена відповідачу, проте відповідач не оплатив товар у встановлений строк.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 148669,78грн. основного боргу, 2155,71грн. втрат від інфляції, 397,13грн. 3% річних законні обґрунтовані, підтверджені належними доказами і підлягають до задоволення.

В частині стягнення 2051,85грн. пені та 7433,48грн. штрафу позовні вимоги до задоволення не підлягають , оскільки позивачем не доведено, не подано належних і допустимих доказів, які підтверджують наявність письмового правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання, укладеного сторонами, який передбачений статтею 547 ЦК України.

Таким чином, відсутні підстави для стягнення. пені та штрафу.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 82-85, 116-118 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Комерційний центр Зевс”, ідентифікаційний код 20814012, юр. адреса: м. Львів, вул. Патона,2/4а, факт. адреса.: м. Львів, вул.Базарна,10а, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікеро-горілчаний завод Калганоф”, ідентифікаційний код 35068869, адреса: 47303, Тернопільська область, м. Збараж, вул. Шолом Алейхема,1, - 148669,78грн. основного боргу, 2155,71грн. втрат від інфляції, 397,13грн. 3% річних, 1512,22грн. державного мита та 221,84грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                           

Повне рішення складене 13.12.2010року