Рішення № 12851583, 09.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.12.10 р.                     Справа № 16/255                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Горячовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Авєрс-Інвест” м.Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільна фірма „Есперанс-ЛТД” м.Маріуполь

про стягнення 14578,34грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: Магурський О.П. – за довіреністю

від відповідача: Дятченко В.В. – керівник

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.10.2010р. порушено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Авєрс-Інвест” м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільна фірма „Есперанс-ЛТД” м.Маріуполь про стягнення 14578,34грн., у тому числі заборгованості з орендної плати в розмірі 11052,00грн., пені в розмірі 1763,04грн., 3% річних в розмірі 302,40грн. та суми індексу інфляції в розмірі 1460,90грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 24.11.2010р. – 10год. 30хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не надавалось, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз’яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір оренди за № 28/08 від 02.01.2008р., акт прийому-передачі від 02.01.2008р., додаткові угоди до договору, гарантійний лист № 57 від 07.12.2009р., розрахунок суми позовних вимог, неналежне виконання відповідачем умов договору, з приводу чого утворилась заборгованість та позивачем були нараховані пеня, інфляція та 3% річних.

Відповідач надав до суду відзив від 09.12.2010р., в якому проти позовних вимог в частині стягнення заборгованості з орендної плати заперечує, посилаючись на повне погашення цих вимог. В частині позовних вимог щодо стягнення пені, 3% річних та суми індексу інфляції відповідач просить застосувати строк позовної давності, посилаючись на положення ч.2 ст.258, ст.267 Цивільного кодексу України, та відмовити у задоволенні.

Згідно ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України – позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Позивач надав до суду заяву від 09.12.2010р., в якій просить не стягувати з відповідача суму заборгованості з орендної плати, у зв’язку з її оплатою відповідачем, але стягнути з відповідача пеню в розмірі 965,65грн., решту позовних вимог позивач залишає без змін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

02.01.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Авєрс-Інвест” (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільна фірма „Есперанс-ЛТД” (Орендар) був укладений договір оренди за № 28/08 (далі за текстом – договір), згідно пункту 1.1. якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове володіння та користування без права викупу, суборенди та передачі у заставу нежитлове приміщення (далі орендоване приміщення), розташоване за адресою: 87531, м.Маріуполь, вул.Енгельса, 26/2, поверх 3, кімната 60, площею 33,8 кв.м, про що складений акт приймання-передачі.

Згідно додаткової угоди № 7 від 10.12.2009р., яка є невід’ємною частиною договору, сторони змінили предмет договору: в оренду передано приміщення, розташоване на 4 поверсі, кімн. 84, площею 24,7 кв.м.

Строк оренди, згідно п.3.1. договору, становить по 31.12.2008р. Договір вступає в силу з дати передачі приміщення Орендареві за актом.

Згідно додаткової угоди № 4 від 10.12.2008р., яка є невід’ємною частиною договору, строк дії договору був змінений та становить до 01.01.2010р.

Згідно додаткової угоди № 7 від 10.12.2009р., яка є невід’ємною частиною договору, строк дії договору був змінений та становить з 12.12.2009р. по 30.03.2010р.

Згідно п.п.1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, та вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до пункту 4.4. договору, перерахування плати за оренду орендар здійснює самостійно в строк не пізніше 10 числа кожного поточного місяця.

Розмір щомісячної орендної плати узгоджений між сторонами в пункті 4.1. договору та за згодою сторін був змінений, про що між сторонами підписані додаткові угоди від 02.01.08р., від 24.03.08р., від 30.05.08р., від 06.10.08р., від 31.12.08р., від 30.03.09р., від 30.06.09р., від 10.12.09р.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача за договором з орендної плати станом на 31.03.10р. складає 11052,00грн.

На час вирішення спору по суті відповідач здійснив оплату в розмірі 23155,00грн. в рахунок відшкодування витрат з орендної плати за договором, у тому числі суми заборгованості 11052,00грн., яка заявлена позивачем до стягнення, що підтверджується платіжним дорученням № 22 від 28.10.2010р. Позивач не заперечував проти повного погашення суми заборгованості з орендної плати.

Отже, судом встановлено, що провадження у справі в частині стягнення суми заборгованості з орендної плати в розмірі 11052,00грн., підлягає припиненню, відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Стосовно вимог позивача про стягнення суми пені в розмірі 965,65грн., суд виходить з наступного:

Відповідно до п.7.1. договору, у випадку прострочки орендної плати Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.

За уточненим розрахунком позивача розмір пені за прострочення платежів за договором становить 965,65грн.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, законодавчо обмежений строк, протягом якого може нараховуватись пеня за порушення договірних зобов’язань.

Крім того, суд зазначає, що згідно статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Оскільки позов зданий до суду 27.10.2010р. (що підтверджується штампом канцелярії суду на позові), вимоги про стягнення суми пені можуть бути заявлені лише з листопада 2009р., тобто у межах строку позовної давності, передбаченої чинним законодавством, а тому здійснений позивачем розрахунок пені визнаний судом невірним та не підлягає задоволенню.

Оскільки наданий позивачем розрахунок пені визнаний судом невірним та таким, що не підлягає задоволенню, судом здійснений перерахунок суми пені, з урахування положень ст.258 Цивільного кодексу України та ст.232 Господарського кодексу України, загальний розмір якої складає 537,37грн., виходячи з наступного розрахунку:

Зважаючи на те, що оплата орендних платежів здійснюється в строк не пізніше 10 числа кожного поточного місяця, то прострочка платежів виникає з 11 числа кожного розрахункового місяця.

листопад 2009р. (орендна плата 690,00грн.)

період нарахування пені з 11.11.09р. по 11.05.10р. (відповідно до вимог ст.232 ГК України)

1) з 11.11.09р. по 11.05.10р. – 182 дні прострочки – облікова ставка НБУ 10,25%

690,00грн. * (2 * 10,25%) : 365 * 182 = 70,53грн.

грудень 2009р. (орендна плата 1042,00грн.)

період нарахування пені з 11.12.09р. по 10.06.10р. (відповідно до вимог ст.232 ГК України)

1) з 11.12.09р. по 07.06.10р. – 179 днів прострочки – облікова ставка НБУ 10,25%

1042,00грн. * (2 * 10,25%) : 365 * 179 = 104,76грн.

2) з 08.06.10р. по 10.06.10р. – 3 дні прострочки – облікова ставка НБУ 9,5%

1042,00грн. * (2 * 9,5%) : 365 * 9 = 1,63грн.

січень 2010р. (орендна плата 1235,00грн.)

період нарахування пені з 11.01.10р. по 11.07.10р. (відповідно до вимог ст.232 ГК України)

1) з 11.01.10р. по 07.06.10р. – 148 днів прострочки – облікова ставка НБУ 10,25%

1235,00грн. * (2 * 10,25%) : 365 * 148 = 102,66грн.

2) з 08.06.10р. по 07.07.10р. – 30 днів прострочки – облікова ставка НБУ 9,5%

1235,00грн. * (2 * 9,5%) : 365 * 30 = 19,29грн.

3) з 08.07.10р. по 11.07.10р. – 4 дні прострочки – облікова ставка 8,5%

1235,00грн. * (2 * 8,5%) : 365 * 4 = 2,30грн.

лютий 2010р. (орендна плата 1235,00грн.)

період нарахування пені з 11.02.10р. по 11.08.10р. (відповідно до вимог ст.232 ГК України)

1) з 11.02.10р. по 07.06.10р. – 117 днів прострочки – облікова ставка НБУ 10,25%

1235,00грн. * (2 * 10,25%) : 365 * 117 = 81,15грн.

2) з 08.06.10р. по 07.07.10р. – 30 днів прострочки – облікова ставка НБУ 9,5%

1235,00грн. * (2 * 9,5%) : 365 * 30 = 19,29грн.

3) з 08.07.10р. по 09.08.10р. – 33 дні прострочки – облікова ставка 8,5%

1235,00грн. * (2 * 8,5%) : 365 * 33 = 18,98грн.

4) з 10.08.10р. по 11.08.10р. – 2 дні прострочки – облікова ставка 7,75%

1235,00грн. * (2 * 7,75%) : 365 * 2 = 1,05грн.

березень 2010р. (орендна плата 1235,00грн.)

період нарахування пені з 11.03.10р. по 08.09.10р. (відповідно до вимог ст.232 ГК України)

1) з 11.03.10р. по 07.06.10р. – 89 днів прострочки – облікова ставка НБУ 10,25%

1235,00грн. * (2 * 10,25%) : 365 * 89 = 61,73грн.

2) з 08.06.10р. по 07.07.10р. – 30 днів прострочки – облікова ставка НБУ 9,5%

1235,00грн. * (2 * 9,5%) : 365 * 30 = 19,29грн.

3) з 08.07.10р. по 09.08.10р. – 33 дні прострочки – облікова ставка 8,5%

1235,00грн. * (2 * 8,5%) : 365 * 33 = 18,98грн.

4) з 10.08.10р. по 08.09.10р. – 30 днів прострочки – облікова ставка 7,75%

1235,00грн. * (2 * 7,75%) : 365 * 30 = 15,73грн.

Загальна сума пені за договором, яка підлягає стягненню з відповідача, за розрахунком суду становить 537,37грн.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України).

Отже, вимоги позивача про стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 537,37грн. В іншій частині вимог щодо стягнення пені суд відмовляє у зв’язку з пропуском позивачем строку позовної давності, передбаченої Цивільним кодексом України, для її пред’явлення до стягнення.

Стосовно заявлених вимог про стягнення 3% річних в розмірі 302,40грн., суд виходить з наступного:

Прострочення відповідачем грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснений позивачем розрахунок 3% річних перевірений судом та визнаний невірним, а тому за розрахунком суду стягненню підлягають 3% річних в розмірі 209,84грн., виходячи з наступного розрахунку:

Нарахування 3% річних судом здійснено за період з 11.03.10р. по 27.10.10р. (що складає 231 день прострочки).

11052,00грн. * 3% : 365 * 231 = 209,84грн.

Таким чином, загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 209,84грн.

Стосовно заявлених вимог про стягнення суми індексу інфляції в розмірі 1460,90грн., суд зазначає наступне:

Прострочення відповідачем грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Розрахунок позивача арифметично перевірено судом у відповідності до методики листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97р. “Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”.

Здійснений позивачем розрахунок суми індексу інфляції перевірений судом та визнаний невірним, а тому за розрахунком суду стягненню підлягає сума індексу інфляції в розмірі 442,08грн., виходячи з наступного розрахунку:

Нарахування суми індексу інфляції судом здійснено за період з березень по жовтень 2010р. (середній індекс інфляції за цей період становить 1,040).

          11052,00грн. * 1,040 – 11052,00грн. = 442,08грн.

З урахуванням здійсненого судом перерахунку, стягненню з відповідача підлягає індекс інфляції в розмірі 442,08грн.

Посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності для пред’явлення до стягнення 3% річних та суми індексу інфляції з посиланням на ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, судом не приймається, оскільки вказана стаття Цивільного кодексу України передбачає строки позовної давності до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Вимоги щодо стягнення 3% річних та суми індексу інфляції не відносяться до складу неустойки, а тому в даному випадку слід застосовувати положення ст.256 Цивільного кодексу України.

Також суд зазначає, що пункт 10 листа Вищого господарського суду України № 01-8/935 від 29.08.2001р. „Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів”, на який відповідач посилається у своєму відзиві як на підставу застосування скороченої позовної давності до вимог про стягнення 3% річних та суми індексу інфляції, виключено на підставі Листа Вищого господарського суду № 01-08/163 від 12.03.2009р.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), оскільки саме з вини останнього виник спір.

На підставі ст.ст. 256, 258, 267, 525, 549, 615, 625 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, п.1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Авєрс-Інвест” м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільна фірма „Есперанс-ЛТД” м.Маріуполь про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 11052,00грн., пені в розмірі 965,65грн., 3% річних в розмірі 302,40грн. та суми індексу інфляції в розмірі 1460,90грн. – задовольнити частково.

Припинити провадження у справі стосовно стягнення суми заборгованості з орендної плати в розмірі 11052,00грн., відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільна фірма „Есперанс-ЛТД” м.Маріуполь (вул.Харлампіївська, буд. 30а, м.Маріуполь, Донецька область, 87515; ЄДРПОУ 13505960; п/р 26006054000086 МФ КБ „Приватбанк” м.Маріуполь, МФО 335429) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Авєрс-Інвест” м.Маріуполь (вул.Енгельса, 26/2, м.Маріуполь, Донецька область, 87532; ЄДРПОУ 31972045; п/р 26001900176017 в філії ПАТ „ПУМБ” в м.Маріуполі, МФО 335742) пеню в розмірі 537,37грн., 3% річних в розмірі 209,84грн., суму індексу інфляції в розмірі 442,08грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 122,41грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 198,17грн.

В іншій частини позовних вимог – у задоволенні відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 09.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                               

Повний текст рішення складений та підписаний 13.12.2010р.