Рішення № 12851553, 19.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.08.10 р.                     Справа № 2/186                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк „Союз” м. Київ

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбас Інвест Гарант” м. Донецьк;

до відповідача 2: Закритого акціонерного товариства „Ламітек-Укрізоліт”, смт. Клавдієво-Тарасове Київська область

про: стягнення заборгованості за кредитом в сумі 25000000 грн.; звернення стягнення на майно; визначення способу реалізації предмета іпотеки

за участю

представників сторін:

від позивача: Нежигай І.О. – за довір.

від відповідача 1: Баранцова О.В. – за довір.

від відповідача 2: Скубченко І.О. – за довір.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерного товариства “Комерційний банк „Союз” звернувся до господарського суду Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбас Інвест Гарант” м. Донецьк і Закритого акціонерного товариства „Ламітек-Укрізоліт”, смт. Клавдієво-Тарасове Київська область з наступними позовними вимогами:

-          про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 25000000грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбас Інвест Гарант”;

-          про звернення стягнення шляхом реалізації на прилюдних торгах на предмет застави - основних засобів у вигляді обладнання та предмет іпотеки – нерухомого майна у вигляді цеху з виробництва електротехнічних ламінатів загальною площею 3850,2 кв.м., що знадиться за адресою 07850, Київська область, Бородянський район, смт. Клавдієво-Тарасове, вул. Карла Маркса, 44Б, яке належить Закритому акціонерному товариству „Ламітек-Укрізоліт”;

-          про визначення способу реалізації шляхом проведення прилюдних торгів предметів застави та іпотеки з початковою ціною не нижче їх оціночної вартості: 16419416 грн. та 8782341 грн. відповідно.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем 1 умов договору кредиту, а саме не поверненням спірної суми кредиту, залишеними без відповіді та фактичного виконання направлених позивачем численних вимог відповідачам щодо погашення заборгованості, попереджень про звернення стягнення на предмети іпотеки та застави. Порушення кредитних зобов’язань, на думку позивача, надає йому право в силу закону та договору на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого рухомого та нерухомого майна шляхом звернення стягнення на нього. В обґрунтування підстав позову позивач посилається на договір кредиту від 28.10.09р. № 12/60-КЛТ-09 а додаткові угоди до нього, договір застави від 30.12.09р. № 12/60-3.3-09, договір іпотеки від 30.12.09р. № 12/60-3.2-09, виписки з особового банківського рахунку ТОВ «Донбас Інвест Гарант», витяги з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, письмові вимоги та попередження банку щодо сплати боргу. Як на правові підстави посилається на статті 526, 530, 541, 543, 553, 554, 572, 575, 576, 583 Цивільного кодексу України, ст.ст. 216, 218, 220 Господарського кодексу України, ст. 20 Закону України „Про заставу”, ст.ст. 1, 33, 39 Закону України „Про іпотеку”.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач 1 надав відзив на позовну заяву від 18.08.2010р. № б/н, де проти позову заперечує повністю, посилаючись на те, що ним повністю та своєчасно сплачені проценти за користування кредитом, але грошові кошти на погашення кредиту відсутні, оскільки знаходиться в скрутному фінансовому становищі.

Додатково, у судовому засіданні, відповідачем 1 наданий суду акт звірки розрахунків з банком станом на 16.08.10р.

Відповідач 2 надав відзив на позовну заяву від 17.08.10р. б/н, в якому заперечує проти позову з тих підстав, що не є стороною за кредитним договором та не брав на себе зобов’язань з повернення кредитних коштів. На думку відповідача 2, право позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки та застави може виникнути лише в разі дійсної неспроможності відповідача 1 погасити кредит у грошових коштах, тому вважає вимоги банка передчасними, оскільки він повинен звертати свої вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором безпосередньо до позичальника за рахунок його грошових коштів і майна.

Позивачем були надані суду та долучені до матеріалів справи оригінал Витягу з Державного реєстру іпотек, виписку з особового рахунку відповідача 1 станом за період з 28.10.09р. по 16.08.10р. та з 25.01.10р. по 16.08.10р.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши правовідносини, що виникали між сторонами, надані сторонами докази в обґрунтування наявності боргу за заявленими позивачем підставами, суд

ВСТАНОВИВ:

28.10.2009р. Публічним акціонерним товариством “Комерційний банк „Союз” (далі за текстом - Банк) в особі Голови Правління Валового В.П., що діє на підставі Статуту Банку та Товариством з обмеженою відповідальністю “Донбас Інвест Гарант” (далі за текстом - Позичальник), в особі директора Куща І.О., що діє на підставі Статуту, уклали кредитний договір № 12/60-КЛТ-09, відповідно до предмету якого Банк надав Позичальнику кредит в сумі 2500000,00 грн. на строк не пізніше 27 жовтня 2010 року цільовим використанням на поповнення обігових коштів та інші господарські потреби, пов’язані з веденням статутної діяльності (п.п. 1.1, 1.2, 2.2 кредитного договору).

Додатковою угодою № 1 від 28.10.09р., на виконання п.п. 2.9 кредитного договору, сторонами визначена процентна ставка за користування кредитом в розмірі 25 % річних.

За умовами вказаного кредитного договору та додаткової угоди до нього, Позичальник зобов’язується повернути кредит не пізніше 27 жовтня 2010р. та сплатити проценти за користування кредитом, на умовах передбачених договором.

Пунктом 2.10. кредитного договору сторонами врегульований порядок нарахування та сплати процентів, яким передбачено, що розрахунок суми процентів за користування кредитом починається з дня зарахування суми кредиту на позичкові рахунки, відкриті Банком для обліку заборгованості Позичальника за кредитом. Проценти за користування кредитами, нараховуються Банком щомісячно 25-го числа (за період з 26-го числа місяця, що передує звітному, до 25-го числа звітного місяця включно – „звітний період”), а також у день повного погашення заборгованості за кредитамиё але не пізніше дат погашення кредитів, вказаних у відповідних додаткових угодах, та дати вказаної в пункті 1.2 цього договору, виходячи із суми заборгованості на відповідних позичкових рахунках та процентних ставок, що встановлені у відповідних Додаткових договорах, а також у день повного погашення заборгованості за кредитами та припинення дії відповідного додаткового договору, але не пізніше дати вказаної в пункті 1.2 цього договору, виходячи із суми заборгованості на відповідних позичкових рахунках та процентних ставок, що встановлені у відповідних Додаткових договорах.

Відповідно до пп. 2.10.4 сплата нарахованих процентів за користування кредитами протягом дії цього договору здійснюється Позичальником щомісячно, в період з 26-го числа звітного календарного місяця до 15-го числа місяця наступного за звітним календарним місяцем включно.

Згідно п. 2.10.5. при розрахунку суми процентів приймається фактична кількість календарних днів користування кредитом в розрахунковому періоді та фактична кількість днів у році (за методом “факт/факт”).

Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що основним забезпеченням своєчасного погашення кредитів, наданих цим Договором, сплати процентів та інших платежів, передбачених договором, є застава майнових прав.

Відповідно до пункту 4.2 кредитного договору Позичальник відповідає перед Банком за зобов’язаннями, що випливають з Договору та додатковими договорами, укладеними в рамках цього Договору, майном, грошовими коштами та майновими правами, на які може бути звернено стягнення відповідно до чинного законодавства України.

Додатковим договором № 2 від 30.12.09р. до кредитного договору № 12/60-КЛТ-09 від 28.10.09р. Банк та Позичальник домовились змінити пункти 1.2, 2.10.2, 2.10.4, 4.1 кредитного договору. Зокрема, сторони встановили, що заборгованість за кредитами, наданими за цим договором, має бути погашена в строки, вказані у відповідних додаткових договорах, але не пізніше 22 січня 2010 року. Відповідно пункт 3 додаткової угоди № 1 від 28.10.09р. викладено в наступній редакції: Позичальник зобов’язується повернути кредит, наданий за цим додатковим договором, не пізніше 22 січня 2010 року на позичковий рахунок № 20620003027.980, МФО 380515, відкритий для обліку наданого згідно з цим додатковим договором кредиту.

Також, у пункті 3 сторони домовились, що процентна ставка за користування кредитом встановлюється в розмірі 17 процентів річних.

Додатковою угодою № 2 від 30.12.09р. до кредитного договору змінено п. 4.1 та п. 7 додаткового договору № 1 від 28.10.09р., що основним забезпеченням своєчасного погашення кредитів, наданих за цим договором, сплати процентів та інших платежів, передбачених цим довго ром, є застава майнових прав, цінних паперів та іпотека.

Між Банком та Закритим акціонерним товариством «Ламітек-Укрізоліт» для забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором були укладені договори застави рухомого майна № 12/60-3.3-09 від 30.12.09р. та договір іпотеки № 12/60-3.2-09 від 30.12.09р.

Згідно пункту 1.1. договору застави рухомого майна № 12/60-3.3-09 від 30.12.09р. Заставодавець (відповідач 2) для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов’язань перед Заставодержателем (позивач) за кредитним договором № 12/60-КЛТ-09 від 28.10.09р. додатковими угодами, можливими змінами та доповненнями до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами Кредитного договору, відшкодування збитків, завданих порушенням Заставодавцем забезпеченого зобов’язання або умов обтяження, іншої заборгованості, передає в заставу Заставодержателю належне йому на праві власності майно – основні засоби, опис якого відображений в додатку 1, який є невід’ємною частиною договору.

Пунктом 1.3. договору № 12/60-3.3-09 від 30.12.09р. встановлено, що вартість предмету застави визначена шляхом проведення оцінки, складеної суб’єктом оціночної діяльності – ТОВ «Оціночний стандарт», згідно із Звітом експертної оцінки від 28.12.09р. та становить 16419416 грн.

Додатком № 1 до договору застави № 12/60-3.3-09 від 30.12.09р. визначений перелік рухомого майна (основних засобів), яке передається в заставу ЗАТ “Ламітек-Укрізоліт” під заставу Банку згідно з договором застави № 12/60-3.3-09 від 30.12.09р., їх опис та розташування, а саме, наступне майно:

Так, відповідно до розділу 3 зазначених договорів застави “Звернення стягнення на предмет застави з метою задоволення вимог заставодержателя» при порушенні Позичальником умов основного зобов’язання, щодо строків погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування грошовими коштами, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені та іншої заборгованості, а також при порушенні Заставодавцем умов цього Договору та у випадках встановлених законом у Заставодержателя виникає право задоволення своїх вимог, шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Згідно п.п. 3.1.2 Заставодержатель має право на свій розсуд:

3.1.2.1 звернути стягнення на предмет застави на підставі рішення суду. У цьому випадку Заставодержатель до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомляє всіх осіб, на користь яких встановлено зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна обтяження предмету застави, про початок судового провадження у справі про звернення на предмет забезпечувального обтяження.

3.1.2.2. застосувати позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет застави у порядку, визначеному п. 3.2 цього договору, шляхом продажу Заставодержатилем предмета застави, уклавши договір купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Крім того, для забезпечення виконання зобов’язань відповідача перед позивачем за кредитним договором між сторонами було укладено договір іпотеки № 12/60-З.2-09, посвідчений 30 грудня 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лазарєвою Л.І. та зареєстрований в реєстрі за № 3335.

Пунктом 1.1. вказаного договору встановлено, Іпотекодавець для забезпечення виконання в повному обсязі зобов’язань Позичальника перед Іпотекодержателем за кредитним договором № 12/60-КЛТ-09 від 28.10.2009р. додатковими договорами та можливими змінами і доповненнями до нього, які чинні на момент укладання договору та можуть бути укладені після його укладання щодо сплати процентів, комісійних винагород, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї сумим, яке було прямо передбачене умовами Кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості за Кредитним договором та цим договором, передає в іпотеку Іпотекодержателю, а Іпотекодержатель цим приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, нерухоме майно, у вигляді цеху з виробництва електротехнічних ламінатів, загальною площею 3850,2м2, що знаходиться за адресою 07850, Київська обл.., Бородянський р-н., смт. Клавдієво-Тарасове, вул. Карла Маркса, 44Б та основні засоби у вигляді обланання та транспортних засобів, опис та розташування (місцезнаходження) яких відображені в Додатку, який є невід’ємною частиною договору.

Згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 24904229 від 24.12.2009р. нерухоме майно складається з:

Право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться предмет іпотеки підтверджується договором суборенди земельної ділянки від 18.10.2006р.

Пунктом 1.3. договору визначено, що передане в іпотеку нерухоме майно є власністю Іпотекодавця на підставі постанови господарського суду Київської області, справа № А13/173-08 від 29.05.08року та зареєстроване Комунальним підприємством Київської обласної ради „Бородянським бюро технічної інвентарізації” від 10.06.2008року та записано в реєстрову книгу 1ю-189 і немає жодних договірних змін строків позовної давності, щодо право чинів на підставі яких Іпотекодавець отримав право власності на Предмет іпотеки.

Відповідно до п. 1.4. договору вартість предмету іпотеки визначена шляхом проведення оцінки Предмета іпотеки суб’єктом оціночної діяльності і згідно із Звітом експертної оцінки від 28 грудня 2009р. складеного суб’єктом оціночної діяльності – ТОВ „Оціночний стандарт” (Сертифікат суб’єкта оціночної діяльності ФДМУ № 7354/08 від 01 липня 2008р.), становить 25548185,00гривень.

Пунктом 1.5. договору сторони погодили, що договірна вартість Предмету іпотеки становить 25548185грн. на момент передачі його у іпотеку. Реалізація предмета іпотеки у будь-якому випадку буде здійснюватися за цінами, що реально склалися на ринку на момент його реалізації та є реальними щодо його відчуження за грошові кошти. Іпотекодавець погоджується з тим, що у разі, якщо реалізація Предмету іпотеки за цінами, що склалися на ринку за будь-яких причин не здійснюватиметься протягом 30 календарних днів, Іпотекодержатель вправі, якщо інше не передбачено законодавством України, що буде чинним на момент реалізації, здійснити реалізацію Предмета іпотеки за цінами, що дозволять провести якомога скорішу реалізацію Предмета іпотеки за грошові кошти.

Згідно до п. 2.1.8. договору Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим Договором та/або чинним законодавством України, та задовольнити свої вимоги в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами, у випадку невиконання або неналежного виконання Основного зобов’язання та/або обов’язків за цим договором, в тому числі:

при неповерненні або поверненні не в повному обсязі у встановлені відповідно до Кредитного договору строки суми кредиту (або його частини), та/або

при несплаті або сплаті не в повному обсязі суми процентів у встановлені відповідно до кредитного договору строки, та/або

при несплаті або сплаті не в повному обсязі суми неустойки (штрафів, пені), збитків що документально підтверджені Іпотекодержателем та сплата яких передбачена умовами цього договору та/або Кредитного договору, та/або

в разі невиконання зобов’язань, що визначені цим договором, та/або

в разі невиконання зобов’язань за Кредитним договором та/або зобов’язань, що визначені цим договором, та/або зобов’язань, що визначені іншими право чинами, які можуть бути укладені в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, внаслідок яких Іпотекодержатель має право вимагати дострокового погашення кредиту та виконання Основного зобов’язання в цілому на підставі умов кредитного договору.

Пунктом 4.1.1. договору визначено, що Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку виконання або часткового виконання Основне зобов’язання не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання строку виконання або часткового виконання Основного зобов’язання – у випадку невиконання Іпотекодавцем будь-якого зі своїх обов’язків, передбачених цим договором та/або Кредитним договором та/або іншими договорами, що можуть бути укладені в забезпечення виконання Основного зобов’язання між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або завірень, наданих Іпотекодавцем у відповідності з цим Договором, в т.ч. що зазначені в п. 1.6. Договору, виявиться (стане) недійсною, та в інших випадках, що передбачені у п. 2.1.9 договору.

Згідно до п. 4.1.2. договору Іпотекодержатель розпочинає звернення стягнення на Предмет іпотеки якщо протягом тридцяти календарних днів Іпотекодавцем не буде виконана вимога про усунення порушень або виконання порушеного Основного зобов’язання та/або умов цього договору, яка надсилається Іпотекодавцю відповідно до п. 2.4.1. договору.

Відповідно до п. 4.1.4 договору в будь-якому випадку Іпотекодержатель має право звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законодавством України порядку.

Пунктом 4.1.5. договору сторони дійшли згоди, що Іпотекодержатель має право на свій розсуд звернути стягнення на Предмет іпотеки будь-яким способом, не забороненим чинним законодавством України, в тому числі:

1) застосувати механізм позасудового врегулювання питання про звернення стягнення на Предмет іпотеки у порядку, визначеному у застереженні про задоволення вимог Іпотекодержателя, шляхом продажу Предмета іпотеки Іпотекодержателем або передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання Основного зобов’язання;

2) звернути стягнення на Предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса;

3) звернути стягнення на Предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Пунктом 4.1.7 договору в разі прийняття рішення про звернення стягнення на Предмет Іпотеки, останній на підставі рішення суду може бути переданий Іпотекодержателю або іншій особі управління на період до його реалізації у порядку, встановленому чинним законодавством та договором.

Відповідно до п. 4.1.8. договору реалізація Предмету іпотеки, на який звернено стягнення за рішенням суду виконавчим написом нотаріуса, проводиться у встановленому законодавством порядку.

Додатком до договору іпотеки № 12/60-З.2-09 від 30.12.2009р. визначений Перелік основних засобів у вигляді обладнання, які передаються в іпотеку, їх опис та розташування.

Сторонами, на вимогу суду, надавались та досліджувались судом у судовому засіданні, оригінали кредитного договору, договорів застави та договору іпотеки та документи на їх виконання, що зафіксовано у протоколі судового засідання, яке відбулось 19.08.10р.

Судом встановлено, що видача кредитних коштів в сумі 25000000 грн. позивачем виконані належним чином, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача за період з 28.10.2009р. по 04.08.2010р.

Заборона відчуження нерухомого майна – нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Київська область, Бородянський р., смт. Клавдієво-Тарасове, вул. Карла Маркса, буд. 44 Б, за договором іпотеки № 12/60-З.2-09 від 30.12.2009р. була накладена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лазарєвою Л.І. та зареєстрована у Державному реєстрі іпотек 13.01.10р. за № 9417533, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна 30.12.09р. за № 9403785 та 15.01.2010р. за № 9423023.

Зазначені обставини підтверджуються витягами наданими із відповідних реєстрів заборон станом на момент їх накладання, а саме, на 30.12.2009р., 15.01.2010р., 13.01.2010р.

Виходячи із змісту пунктів 1.1. та 1.2. кредитного договору, строк повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом настав 22 січня 2010р., проте відповідач свої зобов’язання не виконав.

Станом на момент розгляду справи в суді сторонами не надано та не підтверджено доказами повне або часткове погашення боргу з боку відповідача. Зазначені обставини підтверджуються актом звірки взаємних розрахунків станом на 16.08.2010р., який підписаний та скріплений печатками Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Союз” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донбасс Інвест Гарант”.

У зв’язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору позивачем на адресу відповідача 1 було направлено вимогу № 62 від 25.01.2010р. та № 490 від 28.05.2010р. про погашення заборгованості за кредитним договором.

Проте, за зі сторони відповідача 1 вказані вимоги залишені без відповіді та задоволення.

Враховуючи, що термін остаточного погашення зобов’язань за кредитним договором настав 22 січня 2010р., однак до теперішнього часу відповідач 1 суму кредиту позивачу не повернув Банк виходячи з положень договору Іпотеки № 12/60-З.2.09 від 30.12.2009р. направив на адресу відповідача 2 вимоги № 63 від 25.01.2010р. та № 491 від 28.05.2010р., де повідомив, що в разі нездійснення погашення заборгованості за кредитним договором у тридцяти денний строк Банк на підставі п.п. 2.1.8., 3.3., 3.4., 4.1.1., 4.2.1. та 4.2.2. договору Іпотеки від 30.12.2009р. реєстров. № 3335 буде вимушений розпочати процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки – цех з виробництва електротехнічних ламінатів, що є забезпеченням надано кредиту.

Зазначені вимоги зі сторони відповідача 2 залишені без відповіді та задоволення.

За таких обставин, з огляду на неповернення кредитних коштів у строки передбачені договором кредиту, Банк виходячи з положень договору іпотеки № 12/60-З.2-09 від 30.12.2009р. та договору застави № 12/60-З.3-09 від 30ю.12.2009р., просить суд задовольнити свої майнові вимоги шляхом звернення стягнення на заставлене майно, визначивши спосіб реалізації предмета застави та іпотеки – шляхом проведення прилюдних торгів.

Заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою для виникнення зобов’язань.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами, а зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За своєю правовою природою договір № 12/60-КЛТ-09 від 28.10.2009р. є кредитним договором, згідно якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, строк повернення кредиту настав 22 січня 2010р., відповідачем не виконані зобов’язання за договором кредиту № 12/60-КЛТ-09 від 28.10.2009р., в результаті чого утворилася заборгованість в сумі 25000000,00 грн.

Відповідач 1 не надав до матеріалів справи доказів повного та своєчасного погашення заборгованості за договором кредиту, в зв’язку з чим судом встановлений факт відсутності сплати спірної заборгованості відповідачем. Представник відповідача у судовому засіданні наявність боргу не спростував, проти розрахунку суми заборгованості за кредитним договором заперечень не надав.

Разом з цим, приписами ст. 572 Цивільного кодексу України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно до ст. 20 Закону України “Про заставу” заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Статтею 590 ЦК України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом договорами застави № 12/60-З.3-09 від 30.12.2009р., а саме п. 2.1.6, 3.1. визначено право позивача на звернення стягнення на предмет застави.

Приписами ст. 3 Закону України “Про іпотеку” у разі порушення боржником основного зобов’язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст. 33 Закону України “Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріусу або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У разі порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо, протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Вищеозначене не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку (ст. 35 Закону України “Про іпотеку”).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем дотримані вимоги викладені у ст. 35 Закону України “Про іпотеку”.

За приписом ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно із ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 590 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

          Відповідно до ст. 591 Цивільного кодексу України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором застави (розділ 3) та іпотеки передбачено право позивача обирати порядок звернення стягнення на предмет застави та іпотеки.

Звертаючись до суду з позовом, позивач самостійно обирає спосіб захисту свого права, шляхом звернення до суду у резолютивній частині позову з проханням про застосування такого способу.

З поданої позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що позивач вказує на порушення його суб’єктивного матеріального права, а саме, права на своєчасне отримання кредитних коштів.

Крім того, із матеріалів справи видно, що відповідач 1 повідомляє про погіршення фінансового стану, про неспроможність повернути суму кредиту ані на дату настання строку погашення (22.01.10р.), ані на момент розгляду справи, вказує на подальшу відсутність коштів для виконання своїх зобов’язань.

Зазначені обставини підтверджені також, й актом звірки розрахунків між сторонами та виписками з банківського рахунку відповідача 1.

З урахуванням вищенаведених вимог Законів України „Про заставу”, „Про іпотеку”, Цивільного кодексу України, дослідивши у сукупності встановлені обставини по справі та вищевикладені обставини, суд вважає встановленим факт порушення права позивача на отримання спірної суми боргу, обгрунтованими вимоги позивача на захист його порушеного права шляхом звернення стягнення на предмети застави та іпотеки у спосіб – продажу з прилюдних торгів.

При цьому, статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Із наведеної правової норми, що містить вимоги до змісту судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, вбачається, що окрім іншого, у судовому рішенні має бути зазначено початкову ціну продажу предмету іпотеки в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Разом з тим, згідно з частиною 6 статті 38 Закону України "Про іпотеку", ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Разом з цим, в матеріалах справи наявний звіт про оцінку майна основних засобів Закритого акціонерного товариства „Ламітек Урізоліт” від 30.12.2009р., складений Товариством з обмеженою відповідальністю „Оціночний стандарт”, яке відповідно до сертифікату № 7354/08 від 01.07.2008р., має право проводити оцінку майна.

У вказаному звіти визначена оціночна вартість нерухомості будівлі цеху з виробництва електротехнічних ламінатів, що складає 8782341грн. та ринкова вартість обладнання (16-ти поверховий вакуумний прес; лінія припресованої механізації та транспортування; енергетична установка пресу; лінія транспортування та чистки стальних листів; шафова установка ПШГН-2М-2; гільйотина; електрокалорифер на установка СФОЦ -90), що складає 16419416грн.

У письмових поясненнях б/н від 19.08.2010р. Закрите акціонерне товариство „Ламітек Укрізоліт” підтвердило згоду вартості майна (основних засобів) визначену звітом про оцінку майна від 30.12.2009р., а саме 25548185,00грн.

Виходячи з того, що згідно із ст. 38 Закону України "Про іпотеку" передбачено право іпотекодержателя на продаж майна, позовні вимоги про встановлення способу реалізації предмету іпотеки в порядку, передбаченому статтею 38 Закону України "Про іпотеку", а саме: продаж шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною не нижче його оціночної вартості, визначеної договором застави та договором іпотеки підлягають задоволенню.

Такий спосіб реалізації та початкова ціна реалізації заставленого майна є на думку суду, адекватним для виконання цього рішення щодо захисту прав позивача відносно повернення кредиту за рахунок вартості предмета іпотеки.

Крім того, судом враховано, що ст. 24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” передбачено звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов’язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Статтею 25 вказаного Закону обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов’язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Позивачем до матеріалів справи надані витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна згідно до яких позивач зареєструвався в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяжень. Відповідно до Витягу з Державного реєстру позивач є єдиним обтяжувачем майна відповідача, станом на момент вирішення спору в суді, тобто, на 19.08.10р., таке положення позивач не змінилось, що також підтверджено відповідними витягами з Реєстрів.

Виходячи з наведених обставин та вимог закону, станом на момент вирішення спору судом не встановлено наявності будь-яких інших осіб, на права та обов’язки яких може вплинути предмет спору за цією справою або прийняте рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, про задоволення вимог позивача в повному обсязі, оскільки матеріалами справи підтверджено прострочення погашення суми кредиту.

Щодо заперечень відповідача 2відносно того, що згідно вимог чинного законодавства та договору іпотеки Позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки лише у розі неспроможності погасити кредит Відповідачем 1, то воно судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вище викладеним.

Відповідно зі ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України, а саме покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України “Про заставу”, Законом України “Про іпотеку”, Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 59, 82-85 Господарським процесуальним кодексом України суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „СОЮЗ” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас Інвест Гарант” м. Донецьк та Закритого акціонерного товариства „Ламітек-Укрізоліт” смт. Клавдієво-Тарасове, Київської області про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 25000000грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбас Інвест Гарант”; про звернення стягнення шляхом реалізації на прилюдних торгах на предмет застави - основних засобів у вигляді обладнання та предмет іпотеки – нерухомого майна у вигляді цеху з виробництва електротехнічних ламінатів загальною площею 3850,2 кв.м., що знадиться за адресою 07850, Київська область, Бородянський район, смт. Клавдієво-Тарасове, вул. Карла Маркса, 44Б, яке належить Закритому акціонерному товариству „Ламітек-Укрізоліт”; про визначення способу реалізації шляхом проведення прилюдних торгів предметів застави та іпотеки з початковою ціною не нижче їх оціночної вартості: 16419416 грн. та 8782341 грн. відповідно - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас Інвест Гарант” (83096, м. Донецьк, пров. 9-го січня, 12, п/р 2600200027 у АТ „КБ „Союз”, МФО 380515, ЄДРПОУ 35610830) на користь Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Союз” (01010, м. Київ, вул. Суворова, 4, к/р 32002160401 в ГУ НБУ по м. Київу і Київській області, МФО 321024, МФО 321024, ЄДРПОУ 35574578) суму кредиту в розмірі 25000000грн.

Звернути стягнення на нерухоме майно, яке належить Закритому акціонерному товариству „Ламітек-Укрізоліт” (07850, Київська область, смт. Клавдієво-Тарасове, вул. К.Маркса, 44-б, п/р 26008001344.9 у АТ КБ „Союз”, МФО 380515, ЄДРПОУ 33710647) та передане в іпотеку за договором іпотеки № 12/60-З.2-09 від 30.12.2009р., яке знаходиться за адресою: 07850, Київська область, Бородянський район, смт. Клавдієво-Тарасове, вул.. Карла Маркса, 44 Б, яке складається з:

Звернути стягнення на основні засоби, які належать Закритому акціонерному товариству „Ламітек-Укрізоліт” (07850, Київська область, смт. Клавдієво-Тарасове, вул. К.Маркса, 44-б, п/р 26008001344.9 у АТ КБ „Союз”, МФО 380515, ЄДРПОУ 33710647) та передане в заставу за договором застави № 12/60-З.3-09 від 30.12.2009р., які знаходиться за адресою: 07850, Київська область, Бородянський район, смт. Клавдієво-Тарасове, вул. Карла Маркса, 44 Б, та складаються з:

Встановити спосіб реалізації нерухомого майна Закритого акціонерного товариства „Ламітек-Укрізоліт” (07850, Київська область, смт. Клавдієво-Тарасове, вул.. К.Маркса, 44-б, п/р 26008001344.9 у АТ КБ „Союз”, МФО 380515, ЄДРПОУ 33710647) – цеху з виробництва електричних ламінатів загальною площею 3850,2 кв.м., що знаходиться за адресою: 07850, Київська область, Бородянський район, смт. Клавдієво-Тарасове, вул.. Карла Маркса, 44-Б – шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною не нижче його оціночної вартості, тобто з початковою ціною не нижче 8782341,00грн.

Встановити спосіб реалізації основних засобів Закритого акціонерного товариства „Ламітек-Укрізоліт” (07850, Київська область, смт. Клавдієво-Тарасове, вул.. К.Маркса, 44-б, п/р 26008001344.9 у АТ КБ „Союз”, МФО 380515, ЄДРПОУ 33710647) у вигляді обладнання:

шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною не нижче його оціночної вартості, тобто з початковою ціною не нижче 16419416,00грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас Інвест Гарант” (83096, м. Донецьк, пров. 9-го січня, 12, п/р 2600200027 у АТ „КБ „Союз”, МФО 380515, ЄДРПОУ 35610830) на користь Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Союз” (01010, м. Київ, вул. Суворова, 4, к/р 32002160401 в ГУ НБУ по м. Київу і Київській області, МФО 321024, МФО 321024, ЄДРПОУ 35574578) державне мито в розмірі 12750,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Ламітек-Укрізоліт” (07850, Київська область, смт. Клавдієво-Тарасове, вул. К.Маркса, 44-б, п/р 26008001344.9 у АТ КБ „Союз”, МФО 380515, ЄДРПОУ 33710647) на користь Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Союз” (01010, м. Київ, вул. Суворова, 4, к/р 32002160401 в ГУ НБУ по м. Київу і Київській області, МФО 321024, МФО 321024, ЄДРПОУ 35574578) державне мито в розмірі 12750,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення.

Видати накази на примусове виконання після набрання рішенням законної сили.

Суддя