Рішення № 12851500, 06.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.12.10 р.                     Справа № 43/216                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання О.О. Перекрестній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Державного підприємства „Добропіллявугілля”, м. Добропілля

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська”, м. Білозерське

про стягнення заборгованості за договором підряду №231 від 13.11.2008р. у розмірі 669550,14грн.

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: Печерський А.Т. за довіреністю №1/1816 від 20.10.2010р.

від відповідача: представник не з’явився

Суд перебував у нарадчій кімнаті 06.12.2010р. з 11:10год. до 11:20год.

СУТЬ СПРАВИ:

Державне підприємство „Добропіллявугілля”, м. Добропілля, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська”, м. Білозерське про стягнення заборгованості за договором підряду №231 від 13.11.2008р. у розмірі 669550,14грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем договірних зобов’язань, в частині оплати вартості виконаних робіт та договір підряду №231 від 13.11.2008р. з додатками, додаткові угоди №1 від 01.01.2009р., №2 від 01.03.2009р. до договору підряду №231 від 13.11.2008р., акт звірки від 28.07.2009р., платіжні доручення №12 від 14.08.2009р. у сумі 10999,72грн., №13 від 21.08.2009р. у сумі 30000грн., №14 від 21.08.2009р. у сумі 60000грн., №15 від 21.08.2009р. у сумі 60000грн., №16 від 21.08.2009р. у сумі 60000грн., №18 від 21.08.2009р. у сумі 60000грн., №19 від 21.08.2009р. у сумі 60000грн., №20 від 21.08.2009р. у сумі 60000грн., №21 від 21.08.2009р. у сумі 60000грн., №22 від 21.08.2009р. у сумі 60000грн., №23 від 21.08.2009р. у сумі 60000грн., №24 від 21.08.2009р. у сумі 60000грн., №25 від 21.08.2009р. у сумі 60000грн., №26 від 21.08.2009р. у сумі 45868,82грн.

Ухвалою суду від 06.10.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №43/216.

Відповідач 11.11.2010р. надав суду відзив на позовну заяву №04/10/34-с, в якому проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивачем не підтверджено наявність спірної заборгованості, підстави її виникнення та обґрунтованість обліку заборгованості, оскільки не представлено актів виконаних робіт або інших первинних документів, до яких, до речі, не відноситься акт звірки взаємних розрахунків.

Через канцелярію суду 25.11.2010р. позивач надав клопотання про витребування у відповідача первинної документації до договору підряду №231 від 13.11.2008р., зокрема актів виконаних робіт, передбачених пунктом 7.1. вказаного договору, та балансу станом на вересень 2009р. з розшифровкою. В обґрунтування зазначеного клопотання позивач посилається на наказ ДП “Добропіллявугілля” №1 від 08.01.2008р., яким ведення бухгалтерського обліку покладено на бухгалтерські служби відособлених підрозділів. Відповідно до п.1 наказу Міністерства вугільної промисловості №619 від 26.11.2008р., припинено діяльність ВП “Шахта “Білозерська” ДП “Добропіллявугілля” шляхом виділення зі складу ДП “Добропіллявугілля” з наступним приєднанням до ТДВ “Шахта Білозерська”. З викладеного позивачем зроблений висновок про знаходження первинної документації до договору підряду №231 від 13.11.2008р. саме у відповідача, який виступає правонаступником ВП “Шахта “Білозерська” ДП “Добропіллявугілля”.

Ухвалою суду від 25.11.2010р. зобов’язано позивача надати обґрунтований розрахунок суми боргу з вказанням періодів нарахування заборгованості, її сум, проплат, здійснених відповідачем за договором №231 від 13.11.2008р. в рахунок передплати, вартості виконаних робіт та первісних документів, на підставі яких проведена відповідна операція (актів виконаних робіт, платіжних доручень тощо); підтвердити своє правонаступництво за спірною заборгованістю від ВП “Шахта “Білозерська” ДП “Добропіллявугілля” з наданням відповідних доказів в розумінні ст.33,34,36 ГПК України (в тому числі – розподільчого балансу ВП “Шахта “Білозерська” ДП “Добропіллявугілля”); в разі підтвердження цього правонаступництва – надати письмові пояснення з приводу відсутності у позивача первинних бухгалтерських документів за переданою заборгованістю.

Позивач 06.12.2010р. надав суду пояснення №5/2175, в яких зазначив, що розподільчий баланс ВП „Шахта „Білозерська” ДП „Добропіллявугілля” складався станом на 12.11.2008р., отже заборгованість, яка склалась після 12.11.2008р. не могла бути включена до передавального балансу. Договір підряду №231 укладено 13.11.2008р., тобто після складання передавального балансу. Таким чином, дана заборгованість не могла бути включена до передавального балансу ВП „Шахта „Білозерська” ДП „Добропіллявугілля”, у зв’язку з чим дебіторська заборгованість за договором підряду №231 від 13.11.2008р. залишилась у ДП „Добропіллявугілля”. Первинні документи, в тому числі акти виконаних робіт, передбачені пунктом 7.1. договору №231 від 13.11.2008р., знаходились у ВП „Шахта „Білозерська” ДП „Добропіллявугілля”. Згідно пункту 1 Наказу Міністерства вугільної промисловості України №619 від 06.11.2008р. припинено діяльність ВП „Шахта „Білозерська” ДП „Добропіллявугілля”, цілісний майновий комплекс передано в оренду, шляхом виділення зі складу ДП „Добропіллявугілля” з наступним приєднанням до орендаря – ТДВ „Шахта „Білозерська”. Відповідно до пункту 3 цього Наказу ТДВ „Шахта „Білозерська” є правонаступником прав та обов’язків, пов’язаних з діяльністю ВП „Шахта „Білозерська” ДП „Добропіллявугілля”. Роботи, передбачені договором підряду №231 від 13.11.2008р., проводились на території ТДВ „Шахта „Білозерська”, саме там і знаходився ВП „Шахта „Білозерська”. Отже, первинні документи, зокрема акти виконаних робіт, передбачені пунктом 7.1. договору №231 від 13.11.2008р., наявні саме у відповідача як правонаступника ВП „Шахта „Білозерська” ДП „Добропіллявугілля”, які позивач просить витребувати у відповідача в порядку ст.38 ГПК України.

Відповідач 06.12.2010р. подав клопотання №04/10-46-с про відкладення розгляду справи №43/216 на більш пізню дату, у зв’язку зі зайнятістю його представника в іншому судовому засіданні.

Судом у задоволенні клопотання відмовлено, оскільки відповідач свою правову позицію стосовно позову вже висловив та документів, наявних в матеріалах справи достатньо для розгляду справи без участі представника відповідача.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд витребувати у відповідача акти виконаних робіт, відповідач у судове засідання не з’явився з підстав, викладених в клопотанні №04/10-46-с від 06.12.2010р.

Під судового розгляду справи по суті представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська” (замовник), в особі директора Дмитракова К.О., який діє на підставі Статуту, та Державним підприємством „Добропіллявугілля” (виконавець), в особі директора ВП „Шахта „Білозерська” Швець В.Р., який діє на підставі Положення і довіреності від 28.12.2007р. №1/2608, був укладений договір підряду №231 від 13.11.2008р.

Згідно пункту 1.1. договору виконавець зобов’язався виконати сукупність робіт та заходів, які відповідно до прийнятої технології вугледобування є необхідними для експлуатації існуючих та проведення нових гірничих виробок, вилучення вугілля з надр і транспортування його на поверхню, включаючи роботи і заходи, спрямовані на дотримання передбачених законодавством обов’язкових норм та правил у сфері гірничих відносин згідно щомісячним заявкам (планам).

До робіт щодо видобутку вугілля належать також роботи, що прямо не пов’язані із вилученням вугілля з надр та його транспортування на поверхню, але забезпечують підтримання працездатності обладнання, переміщення матеріальних ресурсів тощо.

При визначенні обсягів виконаних робіт сторони виходять з обсягів вилученого з надр вугілля, а також з обсягів проведення нових гірничих виробок.

Відповідно до пункту 1.2. договору, до предмету договору також відноситься виконання робіт і послуг, які здійснюються на всіх переданих в оренду об’єктах.

Обсяги робіт, що мають бути виконані виконавцем, визначаються сторонами додатково (пункт 1.3. договору).

Вартість робіт визначається сторонами додатково відповідно до погодженої сторонами калькуляції вартості вилучення з надр однієї тони вугілля та вартості проведення одного метру нових гірничих виробок (пункт 2.1. договору).

Загальна вартість робіт визначається як сума вартості робіт за погодженими сторонами додатками, які передбачають виконання робіт і послуг на всіх переданих в оренду об’єктах (пункт 2.2. договору).

Фактична вартість робіт визначається виходячи з фактично виконаних обсягів робіт (пункт 2.3. договору).

Оплата виконаних робіт здійснюється щомісячно: на умовах 50% - аванс, 50% - до 15 числа на підставі актів виконаних робіт, підписаних сторонами. Акт виконаних робіт готується виконавцем і передається для підписання замовнику в термін до 07 числа місяця, наступного за звітним (пункт 2.5. договору).

Здавання-приймання робіт здійснюється згідно актів виконаних робіт, підписаних сторонами (пункт 7.1. договору).

Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2008р., а в частині розрахунків – до повного його виконання (пункт 9.1. договору).

Згідно додаткової угоди №1 від 01.01.2009р. до договору №231 від 13.11.2008р. строк дії договору продовжено до 01.03.2009р. Згідно додаткової угоди №2 від 01.03.2009р. строк дії договору продовжено до 04.03.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи, договір не визнаний у встановленому порядку недійсним. Докази стосовно визнання його недійсним не надавались господарському суду.

Приписами ст.837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплати виконану роботу.

Відповідно до ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Позивачем не надано суду актів виконаних робіт, передбачених пунктом 7.1. договору, у загальній сумі 669550,14грн. та заявлено клопотання про витребування цих актів у відповідача, з підстав його правонаступництва в цій частині.

Згідно пункту 1 Наказу Міністерства вугільної промисловості України №619 від 26.11.2008р. „Про припинення діяльності ВП „Шахта „Білозерська” ДП „Добропіллявугілля”, Мінвуглепромом було прийнято рішення про припинення діяльності ВП „Шахта „Білозерська” ДП „Добропіллявугілля”, передачу цілісного майнового комплексу ВП в оренду, шляхом виділення зі складу ДП „Добропіллявугілля” з наступним приєднанням до орендаря – ТДВ „Шахта „Білозерська”.

Відповідно до пункту 3 цього Наказу ТДВ „Шахта „Білозерська” є правонаступником ВП „Шахта „Білозерська” ДП „Добропіллявугілля” у частині прав та обов’язків, пов’язаних з діяльністю ВП „Шахта „Білозерська” ДП „Добропіллявугілля” згідно з розподільчим балансом.

В силу ч.5 ст.55 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, зокрема, державні підприємства створені у відповідності до цього Кодексу, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

При цьому, ч.2 цієї статті не відносить до складу суб’єктів господарювання відокремлені підрозділи.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відокремлений підрозділ юридичної особи - це філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Правовий статус філій врегульований ст.95 Цивільного кодексу України. Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі її функції або частину. Не маючи статусу юридичної особи, філії та представництва наділяються її майном і діють на підставі положення, яке затверджується юридичною особою.

Як встановлено судом, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області як орендодавцем, та Товариством з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" як орендарем, за згодою трудового колективу (протокол від 24.04.2008р.) було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу Відокремленого підрозділу "Шахта "Білозерська" Державного підприємства "Добропіллявугілля" від 13.11.2008 N 5/2008.

Згідно ст.2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” об'єктами оренди за цим Законом є, зокрема, цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс.

В представленій позивачем копії передавального балансу ВП „Шахта „Білозерська” ДП „Добропіллявугілля” станом на 12.11.2008р. не відображено, що пред’явлений до стягнення борг було передано правонаступнику.

Позивач пояснює відсутність боргу у цьому передавальному балансі тим, що договір підряду №231 був укладений 13.11.2008р., тобто після складання передавального балансу.

Статтею 14 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” визначено що, припинення діяльності підприємства або його структурного підрозділу здійснюється шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря, а структурного підрозділу - шляхом виділення з підприємства з наступним приєднанням до орендаря з дати видання про це відповідного наказу органу, уповноваженого управляти майном.

Приєднання підприємства або його структурного підрозділу до орендаря здійснюється за відповідним рішенням органу управління орендаря.

Згідно статті 15 цього Закону орендар стає правонаступником прав та обов'язків підприємства відповідно до договору оренди, а у разі оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу - також правонаступником прав та обов'язків підприємства, пов'язаних з діяльністю цього структурного підрозділу.

Тобто, відповідно до ст.15 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" у разі оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу орендар стає правонаступником прав і обов'язків підприємства, пов'язаних саме із діяльністю цього структурного підрозділу.

Як вбачається з матеріалів справи пред’явлений до стягнення борг виник у зв'язку із діяльністю орендованого майнового комплексу.

Закон України "Про оренду державного та комунального майна України" не передбачає виключень з цього правила в залежності від відображення або не відображення боргу у передавальному балансі.

Між тим, стаття 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" регулює питання передачі об'єкта оренди орендодавцем орендареві, а стаття 15 цього Закону визначає саме правонаступництво у разі оренди.

Відповідно до ч.2 п.11 роз'яснень Вищого господарського суду України N02-5/237 від 25.05.2000 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (із наступними змінами і доповненнями) в разі оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства орендар стає правонаступником у повному обсязі прав і обов'язків підприємства в частині правовідносин цього підприємства з його структурним підрозділом.

З огляду на наведене вище, можна зробити висновок, що передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно, однак орендар набуває права та обов’язки, пов'язані саме із діяльністю цього структурного підрозділу.

За таких обставин, враховуючи відсутність в матеріалах справи актів виконаних робіт, передбачених пунктом 7.1. договору підряду №231 від 13.11.2008р., які підтверджують борг відповідача у сумі 669550,14грн., недоведеність позивачем правонаступництва, та висновок суду про те, що акт звірки взаємних розрахунків від 28.07.2009р. є лише документом, який складається бухгалтеріями підприємств, та містить рух коштів чи матеріальних цінностей, визнання боргу представником будь-якої особи є його суб'єктивною думкою, тобто вказаний акт не є первинним та не підтверджує наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за виконані підрядні роботи, суд вважає недоведеною заборгованість у відповідача за договором підряду №231 від 13.11.2008р. у сумі 669550,14грн., що тягне за собою відмову у позові.

Згідно до приписів ст.49 ГПК України судові витрати підлягають віднесенню на позивача.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.55 Господарського кодексу України, ст.ст.95, 837, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст.2, 13, 14, 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст.1, 4, 22, 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Державного підприємства „Добропіллявугілля”, м. Добропілля до Товариства з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська”, м. Білозерське про стягнення заборгованості за договором підряду №231 від 13.11.2008р. у розмірі 669550,14грн. відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Повернути Державному підприємству „Добропіллявугілля” (85000, Донецька обл., м. Добропілля, пр. Шевченка, 2; ідентифікаційний код 32186934) надмірно сплачені у справі №43/216 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн., перерахованих платіжними дорученнями №2957 від 28.09.2010р.

Видати довідку після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 06.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                               

Повний текст рішення за правилами

ст.84 ГПК України підписано 13.12.2010р.