Рішення № 12851447, 07.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.12.10 р. Справа № 1/142

за позовом: Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк м. Київ в особі Відділення “Донецька регіональна дирекція” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Домінат” м. Донецьк

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фізична особа ОСОБА_1 м. Донецьк

про стягнення 404 816,82 доларів США (3 204 894 грн. 28 коп.) та 17 603 грн. 66 коп.

Суддя З.П. Азарова

Представники:

Від позивача: Мороз І.В. - представник

Від відповідача: не зявився

Від третьої особи: не зявився

В засіданні брали участь:

Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк м. Київ в особі Відділення „Донецька регіональна дирекція” ВАТ ВТБ Банк звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Домінат” про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 381 947,24 доларів США (3 023 838 грн. 11 коп.), відсотків у сумі 22 869,58 доларів США (181 056 грн. 18 коп.), річних у сумі 2 216 грн. 12 коп., пені у сумі 15 387 грн. 54 коп.

В обґрунтування позову позивач надав: Генеральну угоду № 39 від 25.04.2008р., кредитний договір № 2.138-39/08-СК від 05.06.2008р. з графіком повернення кредиту та сплати відсотків, договір поруки № 2.138-39/08-ДПЗ від 05.06.2008р., розрахунок позову.

Разом з позовною заявою позивач надав заяву про забезпечення позову, яка залишена судом без задоволення, оскільки в її обґрунтування не надані будь-які докази.

19.07.2010р. до канцелярії суду надійшло клопотання від фізичної особи ОСОБА_1. про залучення його другим відповідачем, оскільки він за договором кредитування є позичальником. Клопотання залишено без задоволення, оскільки відповідно до статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 Кодексу, а саме: підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності. ОСОБА_1 є фізичною особою, тому не може бути стороною у справі.

В судовому засіданні 20.07.2010р. відповідач заявив клопотання про залучення до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору фізичну особу ОСОБА_1, посилаючись на укладення в межах генеральної угоди № 39 від 25.04.2008р. між банком і вказаною фізичною особою кредитного договору № 2.138-39/08-Ск від 05.06.2008р., в забезпечення виконання якого поручителем виступив відповідач, за договором поруки № 2.138-39/08-ДПЗ від 05.06.2008р.

Крім того, відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у справі № 1/142, оскільки Київським районним судом міста Донецька розглядається справа № 2-2269/10 за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк м. Київ в особі відділення „Донецька регіональна дирекція” за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю “Домінат” про визнання недійсними генеральної угоди № 39 від 25.04.2008р., кредитного договору № 2.138-39/08-Ск від 05.06.2008р., договору поруки № 2.138-39/08-ДПЗ від 05.06.2008р., які є предметом у розглядаємій справі. Оскільки рішення по розглядаємій справі може вплинути на права та обовязки позичальника ОСОБА_1, тому клопотання задоволено і ухвалою від 20.07.2010р. вказана фізична особа була залучена до участі у справі в якості третьої особи та провадження у справі зупинено. Ухвала була направлена на адресу, вказану у клопотанні відповідачем.

02.11.2010р. на адресу суду надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі, оскільки ухвалою Київського районного суду від 15.10.2010р. по справі № 2-2269/10 позов залишений без розгляду. Клопотання задоволено і ухвалою суду від 08.11.2010р. провадження у розглядаємій справі було поновлено.

Позивач заявив клопотання про зміну найменування юридичної особи банку на Публічне акціонерне товариство „ВТБ Банк”, в підтвердження чого надав правоустановчі документи. Клопотання судом задоволено.

Відповідач та третя особа ОСОБА_1 у судове засідання 18.11.2010р. не зявилися, незважаючи на повідомлення належним чином. Розгляд справи був відкладений.

07.12.2010р. до канцелярії суду надійшло клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи у звязку з відрядженням залученої особи. та про зупинення провадження у справі у звязку з порушенням господарським судом Київської області справи про банкрутство Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. Клопотання залишені без задоволення, оскільки позичальником за кредитним договором є фізична особа ОСОБА_1, який мешкає у місті Донецьку. Судом в якості третьої особи залучена фізична особа ОСОБА_1, місцезнаходження якої було вказано відповідачем у клопотанні: АДРЕСА_1 Та ж адреса була вказана і ОСОБА_1 у його клопотанні від 19.07.2010р. Судом були направлені ухвали на вказану адресу.

Але, з наданої ухвали господарського суду Київської області від 12.10.2010р. вбачається, що справа про банкрутство відкрита у відношенні фізичної особи підприємця ОСОБА_1., який зареєстрований АДРЕСА_2 Отже, ОСОБА_1 придбав кредит як фізична особа, яка мешкає в м. Донецьку, а підприємницьку діяльність здійснює у Київській області. Тому порушена справа про банкрутство не впливає на розгляд справи № 1/142.

До того ж, розглядаєма справа № 1/142 порушена за позовною заявою банка до поручителя, а не до позичальника (фізичної особи).

У наступне судове засідання відповідач не зявився, вимоги суду не виконав, незважаючи на те, що був повідомлений належним чином про розгляд справи. Відповідач не скористався правом на захист своїх інтересів, його незявлення не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки наявні в ній матеріали достатні для вирішення спору, тому справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що 05.06.2008р. між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк особі Донецької філії (правонаступником якого є позивач) та Фізичною особою ОСОБА_1 (позичальником) був укладений кредитний договір № 2.138-39/08-СК, згідно з яким банк (кредитор) зобовязався надати позичальнику кредит в сумі 400 000 доларів США, а останній зобовязався повернути отримані грошові кошти до 25.04.2018р. та сплатити за користування ними відсотки у розмірі 14% річних.

Розділом 3 договору передбачений порядок сплати процентів за користування кредитом та погашення кредиту, відповідно до якого погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюється по 28 числам кожного місяця (якщо 28 число припадає на вихідний день, то погашення переноситься на наступний за ним робочий день) наступним чином: червень 2008р. лютий 2018р. по 5 797,71 доларів США, березень 2018р. квітень 2018р. по 65704,61 доларів США. При розрахунку процентів використовується 360 умовних днів у році. При нарахуванні процентів враховується день зарахування коштів на позичковий рахунок і не враховується день повернення кредиту або його частини.

Погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом здійснюється шляхом перерахування позичальником у день настання виконання зобовязань за кредитним договором суми заборгованості на поточний рахунок позичальника у Донецькій філії ВАТ ВТБ Банк, та списанням банком сум заборгованості з цього рахунку на виконання зобовязань позичальника. Якщо грошові кошти надійшли на рахунок після 16-ої години списання коштів в рахунок виконання зобовязань позичальника здійснюється банком на наступний банківський день.

Додатком до договору сторони передбачили графік погашення кредиту, починаючи з 28.07.2008р. по 25.04.2018р.

Загальні умови виконання зобовязань визначені нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Аналогічне положення містить пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України, який передбачає, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Позивач виконав свої договірні зобовязання, надав кредит, про що свідчать надані докази. Проте, позичальник в порушення умов договору свої зобовязання належним чином не виконував, порушуючи строки, встановлені графіком по погашенню кредиту та сплаті відсотків, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість за кредитом у сумі 8 448,75 доларів США (66 887 грн. 91 коп.), за відсотками, нарахованими за період з 28.12.2009р. по 10.06.2010р., у сумі 22 869,58 доларів США (181 056 грн. 18 коп.)

В силу статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання. Пунктом 8.1 договору сторони передбачили, що у разі прострочення позичальником зобовязань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов кредитного договорубільше трьох банківських днів, позичальник зобовязаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобовязань. При цьому якщо термін простроченої заборгованості з погашення кредиту та/або процентів складає менше трьох банківських днів пеня не нараховується. Якщо прострочена заборгованість становить чотири і більше банківських днів, пеня нараховується за весь період з моменту виникнення прострочених зобовязань.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, пунктом 5.6 договору сторони встановили, що позичальник зобовязаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом незалежно від настання строку виконання зобовязання у випадку несплати процентів за користування кредитом та кредиту згідно графіку, якщо прострочення виконання цих зобовязань більше трьох банківських днів.

Вказана умова кореспондується зі статтею 1050 Цивільного кодексу України, пункт 2 якої передбачає, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В забезпечення виконання кредитного договору № 2.138-39/08-СК від 05.06.2008р. між банком (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Домінат” (поручителем, відповідачем) був укладений договір поруки № 2.138-39/08-ДПЗ. За своєчасне та повне виконання позичальником своїх зобовязань за вказаним кредитним договором товариство зобовязалося солідарно відповідати перед банком у повному обсязі.

В силу статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржником за виконання ним свого обовязку. Стаття 554 вказаного кодексу передбачає правові наслідки порушення зобовязання, забезпеченого порукою, а саме: у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Оскільки позичальником не виконувалися зобовязання за кредитним договором належним чином, банк звернувся з вимогами до поручителя про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором 381 947,24 доларів США (3 023 838 грн. 11 коп.) з нарахуванням пені у сумі у сумі 15 387 грн. 54 коп., річних у сумі 2 216 грн. 12 коп.

За загальними правилами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог або заперечень. Позивач довів позовні вимоги і вони підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк м. Київ в особі Відділення “Донецька регіональна дирекція” задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Домінат” (83048,

м. Донецьк, просп. Панфілова, б.1, ЄДРПОУ 25601385, п/р № 26001052500 у ЗАТ “Донгорбанк” м. Донецьк, код банку 334970) на користь Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк (01004, м. Київ, бул. Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26, ЄДРПОУ 14359319) в особі Відділення “Донецька регіональна дирекція” (83001, м. Донецьк, бул. Шевченко, 13а, рах. № 29096000003086, код банку 321767, ЄДРПОУ 14359319) заборгованість за кредитом у сумі 381 947,24 доларів США (3 023 838 грн. 11 коп.), відсотки у сумі 22 869,58 доларів США (181 056 грн. 18 коп.), річні у сумі 2 216 грн. 12 коп., пеню у сумі 15 387 грн. 54 коп., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 25 500 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті та оголошено в засіданні, воно набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя