Ухвала суду № 12851028, 07.12.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" грудня 2010 р. м. КиївК-11525/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Алчевської обєднаної державної податкової інспекції

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2008 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2009 року

у справі № 2а-11560/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод сталевої дробі»

до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції,

Головного управління Державного казначейства України у Луганській області

про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2009 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод сталевої дробі»(далі ТОВ «Завод сталевої дробі», позивач) до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції ( далі - Алчевська ОДПІ, відповідач-1) та Головного управління Державного казначейства України у Луганській області (далі ГУДК України у Луганській області, відповідач-2) задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Завод сталевої дробі»бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за квітень 2006 року у сумі 92817,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Завод сталевої дробі»судові витрати у розмірі 928,17 грн.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач-1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2008 року, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2009 року та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити ТОВ «Завод сталевої дробі»в задоволенні позовних вимог.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу Алчевської ОДПІ без задоволення, а постановлені у справі судові рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами встановлено, що позивачем 22 травня 2006 року подано до Алчевської ОДПІ декларацію з податку на додану вартість за квітень 2006 року, якою визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку у розмірі 844 557,00 грн.

Довідкою №978/236-32804063 від 22 червня 2006 року підтверджено достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ТОВ «Завод сталевої дробі»за березень 2006 року у розмірі 380234,00 грн. та за квітень 2006 року у розмірі 844557,00 грн.

У звязку з отриманням результатів проведених зустрічних перевірок, Алчевською ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Завод сталевої дробі»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період січень 2006 року липень 2006 року, за результатами якої складено акт №02134/2360-32804063 від 18 грудня 2006 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем-1 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000132360/0 від 18 грудня 2006 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 315773,00 грн., у тому числі за квітень 2006 року на 92817,00 грн.

Постановою Господарського суду Луганської області від 22 лютого 2007 року, залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2007 року, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0000132360/0 від 18 грудня 2006 року.

Однак, з суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2006 року, яку позивачем заявлено у розмірі 844557,00 грн., йому було відшкодовано частину у розмірі 751740,00 грн., а сума у розмірі 92817,00 грн. залишилася невідшкодованою.

В обґрунтування ненаправлення до ГУДК України у Луганській області висновку про відшкодування позивачу суми податку на додану вартість у розмірі 92817,00 грн., Алчевська ОДПІ посилалась на факт неотримання відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок, за наслідками яких можна дійти законного та обґрунтованого висновку щодо суми відшкодування ПДВ.

Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі - Закон № 168/97-ВР).

Так, відповідно до частини 2 підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що, згідно з нормами Закону № 168/97-ВР, право платника на бюджетне відшкодування не поставлено в залежність від проведення або непроведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого продавця товарів (послуг), якщо він виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а тому вони не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Алчевської обєднаної державної податкової інспекції відхилити, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту. проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України

ГоловуючийРибченко А.О.

СуддіГолубєва Г.К.

Костенко М.І.

Маринчак Н.Є.

Федоров М.О.