Ухвала суду № 12851017, 23.11.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2010 року м. КиївК-1410/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Костенка М.І.

Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.09.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2007

у справі№ 2а-613/07

за позовомКомунального підприємства „Тепломережа”

доДержавної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька

провизнання податкових повідомлень рішень недійсними

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство „Тепломережа” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про визнання податкових повідомлень рішень №0001361500/0 від 05.06.2007, №0001351500/0 від 05.06.2007, №0001341500/0 від 05.06.2007, р. №105680008145839 від 25.04.2007 недійсними.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.09.2007 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2007 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.09.2007 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.09.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2008, ухвалити нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої та апеляційної інстанції, відповідачем проведено перевірку позивача та складено акт №649-15-05473192 від 29.05.2007 року, яким встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з плати за землю юридичних осіб на 177 календарних днів у сумі 413,17 грн., на 146 календарних дня в сумі 2591,90 грн., на 111 календарних днів у сумі 2591.90 грн., на 85 календарних днів у сумі 2591,85 грн., на 54 календарних дні у сумі 2591,90 грн., на 26 календарних днів у сумі 2591,90 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: №0001361500/0 від 05.06.2007, застосовано штрафні (фінансових) санкції за затримку на 26 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання із земельного податку у розмірі 2591,90 грн., штраф у сумі 259,19 грн., №0001351500/0 від 05.06.2007, застосовано штрафні (фінансові) санкції за затримку на 85 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання із земельного податку у розмірі 5183,75 грн., застосований штраф у сумі 1036,75 грн., №0001341500/0 від 05.06.2007, застосовано штрафні (фінансові) санкції за затримку на 177 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання із земельного податку у розмірі 5596,97 грн., застосований штраф у сумі 2798,49 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, відповідачем направлено позивачу повідомлення №105680008145839 від 25.04.2007 на суму 904,44 грн. яким розподілено перераховані платіжним дорученням №323 від 25.04.2007 в сумі 31102,75 грн. з місцевого бюджету Куйбишевського району м. Донецька надмірно сплаченого податку на прибуток підприємств на рахунок земельного податку з юридичних осіб, спрямувавши частину перерахованої суми на погашення пені, що була нарахована відповідачем і обліковувалась на особовому рахунку позивача з посиланням на абз. 2 п. 16.3.3 ст. 16 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Також, Позивачем надано до відповідача податковий розрахунок суми земельного податку за 2006 рік, в якому визначені податкові зобовязання по податку за землю в сумі 31102,75 грн. та податковий розрахунок суми земельного податку на 2007 рік, а також визначені податкові зобовязання 31102,75 грн.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судами попередніх інстанцій, податкове зобовязання по податку за землю за жовтень, листопад 2006 року у сумі 5183,80 грн. позивачем сплачено повністю, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи за конкретний місяць 2006 року.

Відповідно до ст. 14 Закону України „Про плату за землю”, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

Як на підставу здійснення відповідачем самостійного перерозподілу (зарахування) сплачених позивачем сум у погашення податкового боргу за інші податкові періоди ніж ті, що визначив платник у платіжних документах, податковий орган, посилається на п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що зазначена норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. У будь-якому випадку ця норма не встановлює право чи обовязок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно у відповідності до вищенаведених вимог Законів України спрямував власні кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, або іншими законами з питань оподаткування.

Натомість до визначеної законом компетенції податкового органу відноситься здійснення самостійних заходів з погашення податкового боргу платника податків шляхом вчинення безпосередньо податковим органом як органом стягнення дій, передбачених пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п. 10.1 ст. 10, пп. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.09.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2007

у справі № 2а-613/07 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.09.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2007 у справі № 2а-613/07 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

О.В. Карась

М.І. Костенко

А.О. Рибченко Суддя М.О. Федоров