Ухвала суду № 12850301, 23.11.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2010 р. Справа № 37774/09/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді Онишкевича Т.В.

Суддів Сапіги В.П. , Попка Я.С.

з участю секретаря судового засідання Патлевіч Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Кіцманського виробничого управління житлово-комунального господарства на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2009 року у справі за його позовом до державної податкової інспекції в Кіцманському районі Чернівецької області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА :

У квітні 2009 року Кіцманське виробниче управління житлово-комунального господарства (далі Кіцманське ВУ ЖКГ) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Кіцманському районі Чернівецької області (далі ДПІ в Кіцманському р-ні) від 30.10.2008 року № 0000532300/0 та від 23.03.2009 року № 0000532300/3 про визначення підприємству зобовязань з податку на додану вартість у сумі 24516 грн. за основним платежем та 12258 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2009 року у задоволенні вказаного позову було відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач Кіцманське ВУ ЖКГ просить зазначену постанову скасувати і прийняти нову про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що визначальним для визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість є факт придбання товарів (послуг) та наявність податкової накладної, що у підприємства є у наявності щодо спірних сум вказаного податку. Одночасно апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що у пп. 7.4.2 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не обумовлено за які кошти платник податку придбаває товари (послуги) та основні фонди, а тільки передбачено, щоб отримані товари (послуги) та основні фонди використовувалися в операціях, які є обєктом оподаткування.

Представник Кіцманського ВУ ЖКГ у ході апеляційного розгляду вимоги, викладені у апеляційній скарзі, підтримав та просить задовольнити їх у повному обсязі.

Представник ДПІ в Кіцманському р-ні у судовому засіданні апеляційного суду вимоги апелянта заперечила, просить залишити подану апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Відмовляючи у задоволенні позову Кіцманського ВУ ЖКГ, суд першої інстанції виходив із того, що у період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року позивачем отримувалися бюджетні кошти (капітальні трансферти) від Кіцманської міської ради Чернівецької області, які не були ним включені до валового доходу.

Відповідно до розяснень ДПА України, даних у листі № 1453/7/16-1517 від 27.01.2007 року, капітальні трансферти, які мають цільове призначення і надаються суб'єктам підприємницької діяльності, зокрема на фінансування невиробничого (об'єктів соціально-культурного призначення) та виробничого будівництва, переоснащення, як участь у придбанні обладнання тощо, то кошти, що передаються з бюджетів розвитку в зазначених цілях, не включаються до валового доходу платників податку, оскільки їх одержання з бюджету прямо не пов'язане з будь-яким видом діяльності підприємства і спрямоване на реалізацію програм соціально-економічного розвитку держави. В зв'язку з цим профінансовані за рахунок цих коштів товари (послуги) чи основні фонди не можуть вважатися придбаними безпосередньо платником, і суми податку на додану вартість, сплачені при їх придбанні, не можуть бути включені до складу податкового кредиту.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.

У ході проведеної працівниками ДПІ у Кіцманському р-ні перевірки, результати якої були оформлені актом № 27/2320/03357599 від 24.10.2008 року, було виявлено включення позивачем Кіцманським ВУ ЖКГ до складу податкового кредиту з податку на додану вартість 24516 грн. по матеріалах та отриманих послугах, які придбані за рахунок бюджетних коштів, отриманих від Кіцманської міської ради (капітальні трансферти, по коду 2410 Державного бюджету України, які мають цільове значення).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

При вирішенні питання про те, чи вважатимуться придбаними безпосередньо платником товари (послуги) чи основні фонди, якщо для їх придбання витрачено бюджетні кошти, на переконання колегії суддів, слід враховувати особливості обліку таких коштів на підприємстві в залежності від того, з якою метою ці кошти надано підприємству.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон № 334/94-ВР) бюджетні кошти, одержані платником податку у вигляді дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, включаються до складу валових доходів такого платника податку. У разі придбання за рахунок таких коштів товарів (послуг) чи основних фондів, суми податку на додану вартість, сплачені при їх придбанні, можуть бути включені до складу податкового кредиту (за умови дотримання інших вимог Закону щодо формування податкового кредиту).

Разом із тим, норми Закону № 334/94-ВР не передбачають включення до складу валових доходів коштів, які були отримані з бюджету у вигляді капітальних трансфертів.

При цьому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що капітальні трансферти мають цільове призначення і надаються суб'єктам підприємницької діяльності, зокрема на фінансування невиробничого (об'єктів соціально-культурного призначення) та виробничого будівництва, переоснащення, як участь у придбанні обладнання тощо.

Тому кошти, що передаються з бюджетів розвитку на зазначені цілі, не включаються до валового доходу платників податку, оскільки їх одержання з бюджету прямо не пов'язане з будь-яким видом діяльності підприємства і спрямоване на реалізацію програм соціально-економічного розвитку держави.

З огляду на викладене профінансовані за рахунок таких коштів товари (послуги) чи основні фонди не можуть вважатися придбаними безпосередньо платником, і суми податку на додану вартість, сплачені при їх придбанні, не можуть бути включені до складу податкового кредиту.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

апеляційну скаргу Кіцманського виробничого управління житлово-комунального господарства залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2009 року у справі № 2а-209/09/2470 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Ухвала у повному обсязі складена 24 листопада 2010 року.

Головуючий суддя< підпис >Онишкевич Т.В.

Судді< підпис >

< підпис >Сапіга В.П. Попко Я.С. <Текст >