Постанова № 12849826, 03.12.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 3213/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2010 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Мірзи О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства «Ізмаїльський винзавод»до Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкових повідомлень рішень від 01.02.2010р. № 0001592301/1 та від 29.01.2010р. № 0001522304/1

В С Т А Н О В И В :

Закрите акціонерне товариство «Ізмаїльський винзавод»звернулося до суду з позовом до Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції в якому після уточнень позовних вимог просить суд визнати недійсними податкові повідомлення рішення від 01.02.2010р. №0001592301/1 та від 29.01.2010р. №0001522304/1.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржувані рішення є упередженими та такими, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов Відповідач в ході перевірки.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечив в повному обсязі, посилаючись на те, що в ході перевірки з боку Позивача були встановлені порушення, які знайшли відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржувані рішення є законними.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, судом встановлене наступне.

Відповідно до наказів начальника Ізмаїльської ОДПІ від 16.11.2009р. № 1151 та від 23.11.2009р. № 1174 Відповідачем було проведено виїзну позапланову перевірку Позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2009р., за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось з 01.07.2008р. по 31.07.2009р. За результатами перевірки складено акт №33572304/00412033 від 30.11.2009р. (а.с.65-74), яким встановлено порушення Позивачем п.п 3.1.1. п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.2.1, 7.2.3,7.2.6, 7.2.8, 7.3.1, 7.4.5, 7.5.1, 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 п. 7.2, 7.3, 7.4, 7.5, 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 р. (надалі по тесту - Закон № 168), а саме завищено суму бюджетного відшкодування за серпень 2009р. у розмірі 390840 грн., завищено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 116604 грн. за серпень 2009р. та залишок різниці податкових зобовязань та податкового кредиту за серпень 2009р. в сумі 2733 грн.

На підставі акта перевірки за № 33572304/00412033 від 30.11.2009р., та на підставі рішення про результати розгляду первинної скарги № 1249/10/25-022, Відповідачем було складено податкове повідомлення рішення № 0001522304/1 від 29.01.2010р. згідно якого ЗАТ «Ізмаїльський винзавод»зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 229059 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 91624 грн. Також на підставі акта перевірки від 15.12.2009р. № 3527230100412033 та Рішення про результати розгляду первинної скарги від 29.01.2010р. № 1251/10/25-003, було складено податкове повідомлення-рішення № 0001592301/1 від 01.02.2010р. яким Позивачу було визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 93971 грн.

03.03.2010р. Відповідачем було винесено першу податкову вимогу, згідно якої визначено загальну суму податкового боргу.

Відповідно до акту перевірки за № 33572304/00412033 від 30.11.2009р. було встановлене порушення Позивачем п.п. 3.1.1. п.3.1 ст.3, п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6, 7.2.8, 7.3.1, 7.4.5, 7.5.1, 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4, пунктів 7.2, 7.3, 7.4, 7.5, 7.7 статті 7 Закону № 168.

Згідно даних систем співставлення даних податкових зобовязань та податкового кредиту липня 2009р. податкова накладна № 68 від 31.07.2009р., отримана від ТОВ «Південний Б.С.П.» в частині придбання холодильного агрегату на загальну суму 3060000 грн., в тому числі ПДВ 510000 грн., на думку Відповідача не може бути зарахована до складу податкового періоду, як така, що не відповідає діючому законодавству і складена з порушенням вимог п.п. 7.2.6 п 7.2. ст.7 Закону № 168.

Згідно акту перевірки від 15.12.2009р. за № 35272301/00412033 встановлено порушення п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.97р. (зі змінами та доповненнями).

В ході перевірки встановлено, що 10.08.2006р. між TOB «Винфорт» (продавець) та ЗАТ «Ізмаїльський винзавод»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу виноматеріалів №10/08-06, відповідно до якого продавець зобов'язався продати на умовах доставки автомобільним транспортом з відстрочкою платежу виноматеріали у кількості та асортименті згідно з доданою специфікацією, а покупець зобов'язався придбати та оплатити вищезазначені виноматеріали. Порядок і строк виконання зобов'язань по оплаті поставленого продавцем товару врегульовані пунктом 3.1 договору та пунктом 3 специфікації, де обумовлено, що оплата здійснюється покупцем у розмірі 100% від вартості поставленої партії протягом 14 календарних днів. Факт поставки TOB «Винфорд»на адресу покупця виноматеріалів на загальну суму 1173195,68 гри. (з урахуванням ПДВ) за період 27.09.2006р. по 31.01.2007р. та факт сплати ЗАТ «Ізмаїльський винзавод»на адресу продавця грошових коштів за отримані виноматеріали на загальну суму 904708,54 грн. за період з 27.09.2006р. по 28.08.2008р. були підтверджені даними бухгалтерського обліку позивача по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагенту TOB «Винфорт»та копіями платіжних доручень, відносно чого представник Відповідача не заперечував.

Згідно акту перевірки від 15.12.2009р. за № 35272301/00412033 , внаслідок порушення зобов'язань по договору №10/08-06 купівлі-продажу виноматеріалів від 10.08.2006р. у Позивача утворилася заборгованість перед TOB «Винфорт»у сумі 268487,14грн.

Актом перевірки від 15.12.2009р. за № 35272301/00412033 встановлено, що у травні 2008 року TOB «Винфорт» звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ЗАТ «Ізмаїльський винзавод»заборгованості, що виникла по договору від 10.08.2006 за № 10/08-06. Рішенням господарського суду Одеської області від 23.09.2008року по справі № 31/40-08-2235 позов задоволено. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2008 року рішення господарського суду Одеської області від 23.09.2008 року залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 29.01.2009р. касаційна скарга ЗАТ «Ізмаїльський винзавод»на рішення господарського суду Одеської області від 23.09.2010р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2008р. по справі № 31/40-08-2235 залишена без задоволення, а рішення першої та другої судових інстанцій по цій справі - без змін.

Враховуючи положення ст.105 «Господарського процесуального кодексу України», судове рішення набирає чинності по результатах розгляду справи в апеляційній інстанції, тобто в даному випадку від 25.11.2008р.

У відповідності із пп.12.1.5 п. 12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості, визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на які припадає перша із подій:

а)або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією; б)або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису. Відповідач прийшов до висновку, що в даному випадку ЗАТ «Ізмаїльський винзавод»зобов'язаний був збільшити валовий дохід на 30-й календарний день від дня прийняття рішення Одеським апеляційним господарським судом про визнання (стягнення) заборгованості, тобто у 4 кварталі 2008р., однак позивач в порушення чинного законодавства цього не зробив. За даними акту перевірки від 15.12.2009р. за № 35272301/00412033 встановлено порушення позивачем пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: не включено до складу валових доходів по Декларації з податку на прибуток підприємств за 2008р. (4 кв. 2008р.) суму заборгованості в розмірі 268 487 грн., що склалася по взаєморозрахунках з TOB «Винфорт»по договору №10/08-06 від 10.08.2006р. та непогашеної протягом 30 календарних днів від дати прийняття рішення Одеським апеляційним господарським судом, тобто від 25.11.2008р., що призвело до заниження податку на прибуток за 4 кв. 2008р. на суму 67122 грн. З даним висновок Відповідача суд не погоджується у звязку з наступним.

Представником позивача надано до суду ухвалу господарського суду Одеської області від 17.07.2009р., якою виконання рішення господарського суду Одеської області від 23.09.2008р. у справі № 31/40-08-2235 відстрочено на 1 рік починаючи з 17.07.2009р. (а.с.112-113). Таким чином, посилання в акті перевірки на обовязок збільшення валового доходу у 4 кварталі 2008р. не відповідають фактичним обставинам у звязку з поверховістю проведення перевірки.

Крім того, 30.11.2009р. Відповідачем на підставі п.9 ч.6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та п.п. 7.7.5 п. 7.7 статті 7 Закону № 168 була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2009р., за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось з 01.07.2008р. по 31.07.2009р.

Також в ході перевірки було встановлено, що ЗАТ "Ізмаїльський винзавод" до складу податкового кредиту за липень 2009р. зарахував податкову накладну від 31.07.2009р. №68, яка отримана від TOB «Південне Б.С.П.»щодо придбання холодильного агрегату на загальну суму 3060000,00 грн., в т.ч. ПДВ 510 000,00 грн.

Однак, на думку Відповідача вказана податкова накладна не може бути включена до складу податкового кредиту липня 2009р. та не може приймати участь у розрахунку бюджетного відшкодування за серпень 2009р. з наступних причин: відповідно до п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для їх нарахування податкового кредиту; згідно п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 цього ж Закону чітко зазначено які дані має містити податкова накладна, а саме: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної: податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи; опис (номенклатура) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (об'єм, обсяг) та інше. Відсутність хоча б одного з цих реквізитів позбавляє покупця права на включення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість на підставі такої накладної.

В податковій накладній № 68 від 31.07.2009р. зазначено податковий номер продавця 3599331 15138, що не відповідає податковому номеру TOB «Південне Б. С. П»згідно бази даних державної податкової служби України та договору поставки обладнання від 01.03.2009р.

В даному випадку на думку Відповідача адреса, вказана в податковій накладній - м.Одеса, вул. Шевченка 8/8 кв. 36. не відповідає дійсності, оскільки за вказаною адресою TOB «Південне Б. С. П.»не знаходиться про що складено акт ДПІ у Приморському р-н м. Одеси №13912/152 від 13.10.2009р.

Крім того, ЗАТ «Ізмаїльський винзавод»не надало до перевірки товарно-транспортні накладні по господарській операції з TOB «Південне Б. С. П.», щодо придбання холодильного агрегату. Таким чином, за відсутності товарно-транспортної накладної Відповідач прийшов до висновку, що Позивач необґрунтовано оприбуткував холодильний агрегат до активів свого підприємства від TOB «Південне Б.С.П.»та необґрунтовано відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ (510 000.00 грн.), що не пов'язана з фінансово-господарською діяльністю.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону № 168 датою виникнення платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.6. Закону № 168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту), п.п. 7.4.5. Закону № 168.

Враховуючи вищенаведене, а також порядок визначення дати виникнення права на податковий кредит, який передбачений Законом № 168, суми податку з доданої вартості за податковими накладними, які отримані із запізненням, включаються до податкового періоду того звітного періоду, в якому фактично отримані такі податкові накладні.

Згідно абзацу другого п.п. 7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону № 168 у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону №168 такими документами є податкові накладні, митні декларації (інші подібні документи згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п. 1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. № 327 (далі «Порядок № 237») за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно п.п.2.3.2. Порядку № 237 за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, зокрема: у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів (п.п. 2.3.4. Порядку № 237).

Судом встановлено, що в ході проведення перевірки Позивач надав Відповідачу податкову накладну з вірно вказаним номером платника податку. Крім того, суд вважає, що зазначення контрагентом адреси в податковій накладній, за якою він в ході проведення перевірки може не знаходитись, не тягне за собою позбавлення Позивача права на формування податкового кредиту на підставі зазначеної накладної. Посилання Відповідача на відсутність товаро транспортних накладних, як на підставу прийняття оскаржуваного податкового рішення судом не приймається, оскільки дане твердження не ґрунтується на нормах чинного законодавств, яким товар транспортна накладна не визначається як необхідний документ для підтвердження податкового кредиту.

Суд вважає, що Відповідачем не надано доказів правомірності прийнятих рішень про застосування фінансових санкцій до Позивача, в той час як положеннями ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд також вважає за необхідне на підставі положень ч. 2,3 ст.162 КАС України винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов закритого акціонерного товариства «Ізмаїльський винзавод»до Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкових повідомлень рішень від 01.02.2010р. № 0001592301/1 та від 29.01.2010р. № 0001522304/1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції від 01.02.2010р. № 0001592301/1.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції від 29.01.2010р. № 0001522304/1.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.О. Cтефанов

03 грудня 2010 року