Постанова № 12849828, 29.11.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 7821/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2010 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Марина П.П.,

при секретарі Полторак І.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Господарь»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000712350 від 12 листопада 2008 року, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Господарь»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000712350 від 12 листопада 2008 року, мотивуючи це тим, що державною податкової інспекцією у Малиновському районі м. Одеси проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Господарь»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2008 р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період липень 2008 року, за результатами якої складено акт від 12.11.2008 року №157/23-210/31390566, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за серпень 2008 року у розмірі 99302,00 грн. за порушення п.п.7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97 зі змінами та доповненнями. На підставі акту перевірки від 12.11.2008 року №157/23-210/31390566, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси винесене податкове повідомлення-рішення №0000712350/0 від 12.11.2008 року.

Висновок відповідача про включення ПП «Господарь»до суми бюджетного відшкодування за серпень 2008 р. від'ємне значення, яке дорівнює сумі податку, яка на його думку фактично не сплачена ПП «Господарь»у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів є неправомірним, оскільки факт сплати позивачем постачальникам товарів в попередніх податкових періодах підтверджується відповідними первинними документами. Отже рішення податкового органу про зменшення суми бюджетного відшкодування за серпень 2008 р., у звязку з тим що ПП «Господарь»не мало права на бюджетне відшкодування за серпень 2008 року суперечить чинному законодавству України, а податкове повідомлення-рішення №0000712350/0 від 12.11.2008 року, винесене на підставі зазначеного висновку, підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, пояснивши, що позивачем до суми бюджетного відшкодування включено відємне значення, яке дорівнює сумі податку, яка фактично не сплачена ПП «Господарь»у попередніх податкових періодах, тобто ПП «Господарь»не має права на отримання суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за серпень 2008 року у розмірі 99302 грн.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.03.2001 року розпорядженням Херсонського міського виконавчого комітету від 23.03.2001 року за №14491050002000330 зареєстровано юридичну особу приватне підприємство «Господарь»(а.с.61, том 1).

ПП «Господарь»взято на податковий облік в Державній податковій інспекції у Малиновському районі м. Одеси у звязку зі зміною місцезнаходження, зокрема є платником податку на додану вартість.

Пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»встановлено, що платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п. 4.1.1. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-III, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Судом встановлено, що 17 вересня 2008 року позивачем до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси подано податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2008 року згідно якої в рядку 2 розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток №3) задекларовано сума залишку відємного значення, фактично сплачену в липні 2008 року отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам даних товарів (послуг) у розмірі 99302,00 грн., у рядку 25 декларації (рядок 3 розрахунку) заявлена до бюджетного відшкодування сума у розмірі 99302,00 грн. при відємному значенні попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації звітного податкового періоду) у розмірі 105543,00 грн.(а.с.27-31, том 1).

Відповідно до ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року №509-XII (зі змінами та доповненнями) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); здійснювати контроль наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Судом встановлено, що посадовими особами ДПІ у Малиновському районі м. Одеси проведено позаплановану виїзну перевірку ПП «Господарь»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2008 р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період липень 2008 року за наслідками якої складений акт від 12.11.2008 року №157/23-210/31390566 (а.с. 9-19, том 1).

На підставі акту перевірки від 12.11.2008 року №157/23-210/31390566 ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 листопада 2008 року №0000712350/0, яким ПП «Господарь»зменшено суму бюджетного відшкодування за серпень 2008 року у розмірі 99302,00 грн.(а.с.20, том 1).

Підставою для прийняття вищезазначеного податкового повідомлення рішення від 12 листопада 2008 року №0000712350/0 став висновок податкового органу, зазначений в акті перевірки від 12.11.2008 року №157/23-210/31390566, що відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97 зі змінами та доповненнями ПП «Господарь» немає права на отримання суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2008 року у розмірі 99302 грн., оскільки ПП «Господарь» не надано документів що підтверджують правомірність формування податкового кредиту по декларації за липень та серпень 2008 року та включене до бюджетного відшкодування відємне значення що не сплачене ПП «Господарь»у попередніх податкових періодах.

З даним висновком суд не погоджується виходячи з наступного.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Саме нормами зазначеного Закону регулюються питання, пов'язані із визначенням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 названого Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 названого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

На підставі вищезазначеного, виникнення у позивача права на податковий кредит по податку на додану вартість є дата видачі йому податкових накладних контрагентами.

Доказами наявності звязку між понесеними витратами на придбання товарів, робіт та послуг ( у тому числі ПДВ на загальну суму 99302,00 грн.) з господарською діяльністю позивача підтверджується контрактами №29/04/2007 від 29.04.2007 року (а.с. 231-232, том 1), № 1-2008 від 21.01.2008 року (а.с. 233-235, том 1), №20/12-2006 від 20.12.2006 року (а.с. 236-237, том 1), договорами на перевозку вантажів (а.с. 238-239, том 1), договором дорученням №09/08 від 09.08.2007 року (а.с. 241-242, том 1), договорами поставки №03/01-2008 від 03.01.2008 року (а.с. 243, том 1), №01/10/1-2007 від 01.10.2007 року (а.с. 244, том 1), податковими накладними (а.с. 163, 170-173, 197-201,207-211, том 1), платіжними дорученнями (а.с. 39-46, том 1), вантажно митними деклараціями (а.с. 49-59, 164-169, 174-177, 202-206, 212-215, том 1), видатковими накладними (а.с.178-180, 216-218, том 1), актами здачі прийняття робіт (а.с. 181-192, 219, 221-224, том 1), оборотно сальдовими відомостями (а.с.193-195, 228-230, том 1) та реєстрами отриманих та виданих податкових накладних (а.с. 162, 196, том 1).

Відповідно до п.10.2. Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

В судовому засіданні представник відповідача, аналізуючи надані позивачем документи, фактично визнав правомірність формування податкових зобовязань та податкового кредиту та наявність різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом у сумі 99302,00 грн.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 п.7.7. ст.7 цього Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з поданою ПП «Господарь»до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси податковою декларацією з ПДВ за липень 2008 року податкові зобовязання ПП «Господарь»склали 78702,00 грн. (рядок 9 декларації з ПДВ за липень 2008 року ), а податковий кредит 178711,00 грн. (рядок 7 декларації з ПДВ за липень 2008 року ). Різниця між сумою податкових зобовязань та сумою податкового кредиту з ПДВ має відємне значення та складає 100009,00 = (р.9(78702) р.17(178711,00) = р. 18.2 (-100009,00 грн.) (а.с. 33-35, том 1).

Відповідно до декларації з ПДВ за серпень 2008року податкові зобовязання ПП «Господарь»склали 87243,00 грн. (рядок 9 декларації з ПДВ за серпень 2008 року), а податковий кредит 188917,00 грн. (рядок 7 декларації з ПДВ за серпень 2008 року). Різниця між сумою податкових зобовязань та сумою податкового кредиту з ПДВ має відємне значення та складає 101674,00 = (р.9 (87243,00 р.17(188917,00) = р. 18.2 (-101674,00 грн.)(а.с. 27-29, том 1).

Факт сплати позивачем товарів в попередніх податкових періодах ПДВ в сумі 297082,58 грн. підтверджуються платіжними дорученнями та вантажно митними деклараціями а саме: банківські виписки №12 від 01.07.2008 року -11333,33 грн., №377897 від 02.07.2008 року 10000,00 грн., №17 від 09.07.2008 року 633,33 грн., №15 від 03.07.2008 року 2500,00 грн., №18 від 11.07.2008 року 64666,67 грн., №16 від 09.07.2008 року 7000,00 грн., №19 від 15.07.2008 року 4833,33 грн., №21 від 16.07.2008 року 20000,00 грн., №23 від 21.07.2008 року 533,33 грн., №22 від 16.07.2008 року 166,67 грн., №32 від 21.07.2008 року 29166,67 грн., №31 від 21.07.2008 року 10833,33 грн., №33 від 23.07.2008 року 21833,33 грн., №35 від 24.07.2008 року 20833,33 грн., №36 від 28.07.2008 року 13500,00 грн., №37 від 29.07.2008 року 386,93 грн. та ВМД №301052 від 11.07.2008 року 7840,00 грн., ВМД №301053 від 11.07.2008 року 70971,61 грн.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що ПП «Господарь» включене до бюджетного відшкодування відємне значення сплаченого позивачем у попередніх податкових періодах.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення ПП «ГОСПОДАРЬ»суми бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за серпень 2008 року.

Статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»визначено, що відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної справи згідно із законодавством України.

Частиною першою ст. 18 Закону про реєстрацію встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім цього, згідно з частиною восьмою статті 21 Закону про реєстрацію виписка з ЄДР не видається юридичній особі у разі наявності в ЄДР запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Досліджений в судовому засіданні витяг з ЄДР (а/с 75-79, том 1) спростовує посилання відповідача про відсутність ПП «Господарь»за юридичною адресою а саме: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 32.

Крім цього позивачем надано до суду в підтвердження знаходження ПП «Господарь»за адресою м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 32 договори оренди від 01.07.2008 року та від 26.05.2007 року частини нежилого приміщення площею 10 кв.м. за адресою м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 32., укладені між ПП «Господарь»та ФОП ОСОБА_1 (а.с.154, 156, том 1), акти прийому передачі даного приміщення від 01.06.2008 року та від 26.05.2007 року (а.с. 155, 157, том 1).

Суд не приймає до уваги свідчення допитаної в якості свідка головного державного податкового інспектора Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Ричагової Світлани Анатоліївни, яка проводила позаплановану виїзну перевірку ПП «Господарь»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2008 р., про те що ПП «Господарь»не знаходиться за юридичною адресою та неможливість позивачем у звязку з цим отримати акт від 12.11.2008 року №157/23-210/31390566 та податкове повідомлення-рішення від 12 листопада 2008 року №0000712350/0, яким ПП «Господарь»зменшено суму бюджетного відшкодування за серпень 2008 року у розмірі 99302,00 грн., так як у довідці з ЄДР зазначена адреса відсутня та у звязку з невстановленням посадовими особами ДПІ в Малиновському районі м. Одеси за адресою м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 32 знаходження юридичної особи - ПП «Господарь», оскільки дані твердження свідка спростовуються поясненнями представника позивача та дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи а саме: листом ДПІ у Малиновському районі м. Одеси №28573/10/26-005 від 03.09.2008 року (а.с. 1, том 2), витягом з ЄДР в якому зазначена юридична адреса позивача - м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 32 (а/с 75-79, том 1), договорами оренди від 01.07.2008 року та від 26.05.2007 року на підставі яких позивачу надано в оренду нежитлове приміщення площею 10 кв.м. за адресою м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 32. для розміщення офісу (а.с.154, 156, том 1), листом ДПІ у Малиновському районі м. Одеси №20441/10/26-005 від 01.07.2008 року з поштовим конвертом (а.с. 250, том 1).

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов приватного підприємства «Господарь»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси №0000712350/0 від 12 листопада 2008 року задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси №0000712350/0 від 12 листопада 2008 року.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 29 листопада 2010 року

Суддя/підпис/ П.П. Марин