Рішення № 12843595, 06.12.2010, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц7197/2010 Головуючий по 1 інстанції

Категорія 51 - Штих К.М. Доповідач в апеляційній

інстанції - Нерушак Л.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Бородійчука В.Г. суддів Нерушак Л.В., Бондаренка С.І. при секретарі Наконечній М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ВАТ «Канівський маслосирзавод» ОСОБА_6 на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 13 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ВАТ «Канівський маслосирзавод» про стягнення належних працівникові сум у звязку із звільненням з роботи та зустрічним позовом ВАТ «Канівський маслосирзавод» до ОСОБА_7 про визнання недійсним строкового трудового договору від 01.08.2007 року, -

в с т а н о в и л а:

Позивач ОСОБА_7 у січні 2008 року звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення належних працівникові сум у звязку із звільнення з роботи, посилаючись на те, що він з 03.04.2000 року по 22.03.2004 року працював у відповідача ВАТ «Канівський маслосирзавод» на посаді юрисконсульта, а з 23.03.2004 року по 27.09.2007 року начальником відділу безпеки, яку з 01 серпня 2007 року займав на підставі строкового трудового договору, так як 27.07.2007 року він за власною ініціативою на імя голови правління ВАТ «Канівський маслосирзавод» Ніколенко В.В. надав заяву про укладення письмового строкового договору, яка була задоволена.

З 01.08.2007 року з ним було укладено строковий договір терміном на пять років. 12.09.2007 року він звернувся із заявою до відповідача про дострокове розірвання строкового трудового договору за згодою сторін та виплатою належних при звільненні грошових сум згідно п. 19 строкового трудового договору.

27.09.2007 року ОСОБА_7 було звільнено з роботи за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, але вихідну допомогу у розмірі 12-ти його середньомісячних зарплат, виплата якої передбачена умовами строкового трудового договору від 01.08.2007 року відповідачем не виплачена, не проведено повного розрахунку при звільненні. За умовами трудового договору у разі його розірвання з підстав, передбачених п. 1 ст.36 КЗпП України та не проведення повного розрахунку в день звільнення роботодавець зобовязаний сплатити штраф у розмірі вихідної допомоги за затримку розрахунку.

02 жовтня 2007 року відповідач частково провів з ним розрахунок, виплативши 5264, 68 грн. заробітної плати, а 09 жовтня 2007 року виплатив 941 грн. премії, вихідну допомогу сплачувати відмовився.

В звязку з відмовою відповідача добровільно провести повний розрахунок, позивач ОСОБА_7 просив суд стягнути із ВАТ »Канівський маслосирзавод» на його користь проіндексовану вихідну допомогу в сумі 35 655,65 грн., штраф в сумі 23304,36 грн. за не проведення своєчасного розрахунку при звільненні та моральну шкоду в сумі 40000 грн., так як вважає, що такими діями відповідач заподіяв йому і моральну шкоду, судові витрати понесені ним в розмірі 30 грн., та зобовязати відповідача самостійно здійснити індексацію належної суми вихідної допомоги за червень 2010 року та інші наступні місяці року (років), по день фактичної сплати.

Заперечуючи проти позовних вимог позивача, відповідач ВАТ «Канівський маслосирзавод» звернувся в суд із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_7 про визнання строкового трудового договору із ОСОБА_7 від 01.08.2007 року недійсним. Посилаючись на те, що строковий трудовий договір укладений у формі контракту та з порушеннями умов колективного договору та чинного законодавства про працю, оскільки сторони в умовах договору визначили особливі умови, тобто розширили перелік підстав виплати вихідної допомоги у разі звільнення працівника, штрафні санкції за порушення виплати розрахункових при звільненні, дострокове розірвання строкового договору та припинення дії, а тому в позові ОСОБА_7 просили відмовити та визнати строковий договір укладений між ВАТ «Канівський маслосирзавод» та ОСОБА_7 від 01.08.2007 року недійсним.

Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23.04.2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 25.06.2008 року у первісному позові відмовлено, а зустрічний позов задоволено визнано недійсним строковий трудовий договір, укладений 01.08.2007 року між ОСОБА_7 і ВАТ «Канівський маслосирзавод».

Ухвалою від 17.02.2010 року Верховного Суду України рішення Канівського міськрайсуду від 23.04.2008 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 25.06.2008 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 13 жовтня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено частково.

Стягнуто із ВАТ «Канівський маслосирзавод» м. Канів, вул. Леніна 195, р/р 260061272 в філії Райффайзен банк Аваль м. Канів, МФО 354411, ЄДРПОУ 00447830 ІНП 004478323155 на користь ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в АДРЕСА_1 проіндексовану грошову допомогу в сумі 35655,67 грн., штраф в сумі 23 304,36 грн. за невиплату вихідної грошової допомоги при розірванні строкового трудового договору, моральну шкоду в сумі 6000 грн., 30 грн. понесених судових витрат, а всього 64 960,03 грн.

Стягнуто із ВАТ «Канівський маслосирзавод» в дохід держави судовий збір в сумі 649,60 грн.

Зустрічну позовну заяву ВАТ «Канівський маслосирзавод» до ОСОБА_7 про визнання недійсним строкового трудового договору від 01.08.2007 року залишено без задоволення.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник ВАТ «Канівський маслосирзавод» ОСОБА_6 оскаржив вказане рішення в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи. В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 13.10.2010 року та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 та задовольнити позовні вимоги ВАТ «Канівський маслосирзавод» за зустрічним позовом про визнання недійсним трудового договору із ОСОБА_7 від 01.08.2007 року.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апелянта, що зявився в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

У відповідності до ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення суду, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справі згідно із законом.

Колегія суддів вважає, що вимоги закону при вирішенні даної справи судом у повному обсязі не виконані.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір, прийшов до правильного висновку, що відповідачем при звільненні позивача ОСОБА_7 допущено порушення вимог трудового законодавства щодо порядку та строків розрахунку при виплаті вихідної допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції з 01.08. 2007 року між ВАТ «Канівський маслосирзавод» в особі голови правління Ніколенка В.В. та ОСОБА_7 був підписаний строковий трудовий договір із спеціалістом на пять років ( а. с. 13 -14 т. 1) згідно якого позивач ОСОБА_7 приймається на роботу до відповідача на посаду начальника відділу безпеки і, за умовами п. 19 якого при розірванні трудового договору на підставі ст. 36 КЗпП України звільненому працівникові підприємство зобовязано в день розірвання трудового договору здійснити повний розрахунок , виплатити всі належні суми, в тому числі і вихідну грошову допомогу в розмірі 12 середньомісячних зарплат. В разі затримки проведення розрахунку сплачується штраф у розмірі вихідної грошової допомоги.

Позивач ОСОБА_7 12.09. 2007 року подав заяву про розірвання строкового трудового договору від 01.07. 2007 року за угодою сторін та наказом № 225 к від 27.09. 2007 року його було звільнено з посади на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, виплачено зарплату та компенсацію за невикористану відпустку 03.10. 2007 року в сумі 5264, 68 гривень , а 09.10. 2007 року виплачена премія за вересень 2007 року в сумі 940, 74 грн. Вихідна допомога виплачена не була.

Доводи апелянта щодо недійсності Доповнення до колективного договору від 12.02. 2007 року не можуть бути враховані судом, так як недійсними їх в законному порядку не визнано, а на дату звільнення позивача з посади у вересні 2007 року вони були чинними та дійсними і не скасованими в установленому чинним законодавством порядку, так як профспілковий комітет скасував їх 08.11. 2007 року.

Також безпідставними є посилання апелянта, що голова правління ВАТ «Канівський маслосирзавод» підписав спірний строковий трудовий договір із перевищенням повноважень. Судом встановлено, що спірний строковий трудовий договір підписано від імені ВАТ «Канівський маслосирзавод» уповноваженою особою - Головою правління ВАТ «Канівський маслосирзавод», повноваження якого визначені п.8.4,14.5 Статуту відповідача, затвердженого загальними зборами акціонерів 14.09. 2006 року, тому суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку , що підстав для визнання недійсним трудового договору не вбачається та не задоволив зустрічний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства , установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобовязується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобовязується виплачувати працівникові заробітну плату та забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін.

Як передбачено ч. 1 ст. 9 1 КЗпП України підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно із законодавством трудові і соціально побутові пільги для працівників.

Колегія суддів вважає, що суд прийшов до правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача на користь позивача проіндексованої грошової допомоги в сумі 35655, 67 грн., штрафу за невиплату вихідної допомоги при розірванні строкового трудового договору в сумі 23304, 36 грн. Однак, не погоджується із стягненням моральної шкоди в розмірі 6000 гривень, так як суд першої інстанції необгрунтовано визначив такий розмір моральної шкоди, не вказавши в рішенні, мотивів стягнення саме такої суми на користь позивача із відповідача та , не врахувавши в повній мірі обставин, що на користь позивача стягнуто рішенням суду проіндексовану грошову допомогу та штраф за невиплачену вихідну допомогу в такому ж розмірі вихідної допомоги 23304, 36 гривень, що вже є достатнім відшкодуванням, виходячи із вимог розумності та справедливості. Тому колегія суддів вважає, що в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає зміні та, враховуючи наведене , зменшує розмір моральної шкоди , визначивши її в розмірі 1000 гривень на користь позивача ОСОБА_7 із відповідача ВАТ «Канівський маслосирзавод». Всього на користь позивача ОСОБА_7 із відповідача підлягає стягненню із врахуванням 1000 гривень моральної шкоди 59960,03 гривні та 30 гривень судових витрат , понесених позивачем.

В частині стягнення судових витрат рішення суду першої інстанції підлягає зміні. Враховуючи , що позовні вимоги позивача задоволено часткового стягненню із відповідача на користь держави підлягає судовий збір в розмірі 589, 60 гривень та за стягнення моральної шкоди судовий збір в розмірі - 8, 50 гривень, всього 598, 10 гривень.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ВАТ «Канівський маслосирзавод» задоволити частково.

Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 13 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ВАТ «Канівський маслосирзавод» про стягнення належних працівникові сум у звязку із звільненням з роботи та зустрічним позовом ВАТ «Канівський маслосирзавод» до ОСОБА_7 про визнання недійсним строкового трудового договору від 01.08.2007 року змінити в частині відшкодування моральної шкоди.

Стягнути із ВАТ «Канівський маслосирзавод» на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 1000 гривень.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути із ВАТ «Канівський маслосирзавод» на користь держави судовий збір у розмірі 598, 10 гривень.

Рішення суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом

Суддя Л.В. Нерушак