Ухвала суду № 12843560, 09.12.2010, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-7292/2010 р. Головуючий по 1 інстанції Категорія 34 - Компанієць О.В. Доповідач в апеляційній інстанції - Бабенко В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“9” грудня 2010 року Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Магда Л.Ф. суддів Бабенко В.М., Трюхана Г.М. при секретарі Пономаренко Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14.10.2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши учасників судового розгляду, судова палата, -

в с т а н о в и л а:

9 лютого 2010 року в м. Смілі відбулось зіткнення належного ОСОБА_8 автомобіля НОМЕР_1 з належним ФОП ОСОБА_6 автобусом ПАЗ державний № НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_9, який здійснював пасажирські перевезення по міському маршруту № 17. Справа про притягнення обох водіїв до адміністративної відповідальності за пошкодження транспортних засобів розглядалась як Смілянським міськрайонним судом, так і апеляційним судом Черкаської області.

Стверджуючи, що під час розгляду цієї справи ОСОБА_7 поширювала відомості про підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_6, що не відповідають дійсності та порочать його ділову репутацію як підприємця та громадянина, ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до про відшкодування 5000 грн. моральної шкоди.

Згідно з позовною заявою, ОСОБА_7 на засіданнях апеляційного суду 2, 10 та 17 червня ц.р. усно, а також письмово в запереченнях на апеляційну скаргу від 2 червня 2010 року стверджувала, що перевізник ФОП ОСОБА_6, який є лише співвласником транспортного засобу, здійснює перевезення без всяких законних підстав, без ліцензії, паспорта маршруту, схеми та графіка руху, без відповідних дозволів контролюючих органів, не уклавши договору на перевезення, а водій ОСОБА_9 працює без оформлення трудових відносин.

Крім того, ОСОБА_7 під час розгляду Смілянським міськрайсудом справи за її позовом до ОСОБА_6 про відшкодування збитків подала уточнену позовну заяву від 2 червня 2010 року, в якій виклала наведену неправдиву інформацію, а також стверджувала, що водій ОСОБА_9 працює не у ОСОБА_6, а у іншого підприємця.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14.10.2010 року у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду та задовольнити позов.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що під час розгляду справи про відшкодування збитків внаслідок ДТП, ОСОБА_7 в уточненій позовній заяві від 31 травня 2010 року зазначала про відсутність зареєстрованих трудових відносин між ОСОБА_9 і ФОП ОСОБА_6 Згідно матеріалів справи судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що ці відомості відповідають дійсності. В уточненій позовній заяві ОСОБА_7 дійсно написано: «перевезення по маршруту здійснювалось без всяких законних підстав». Однак ОСОБА_7 не зазначає, що перевезення по маршруту № 17 здійснював ФОП ОСОБА_6, тому наведена фраза не принижує ділову репутацію позивача.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу (на постанову Смілянського міськрайсуду від 9 квітня 2010 року) відповідачка зазначала, що ФОП ОСОБА_6 «послав свій автобус на перевезення пасажирів по маршруту без всіляких законних підстав, не уклавши угоди на перевезення з органом місцевого самоврядування, без відповідних дозволів органів, контролюючих перевезення пасажирів». Таким чином, це висловлювання також стосується перевезень по міському маршруту № 17.

Згідно з поясненнями свідка ОСОБА_9, 9 лютого 2010 року на автобусі ПАЗ-32054078, державний № НОМЕР_2 він працював на міському маршруті № 17. Відповідач визнав цей факт і пояснив, що він не здійснює перевезення за наведеним маршрутом. Тому твердження ОСОБА_7С, що ФОП ОСОБА_6 не має законних підстав на перевезення пасажирів по маршруту № 17, не має відповідних дозволів органів, контролюючих перевезення пасажирів, і не уклав з органом місцевого самоврядування угоди на перевезення за цим маршрутом, - відповідають дійсності.

Ця інформація підтверджується також подорожнім листом від 9 лютого 2010 року на маршрут № 17 (арк. 16 справи № 3-1393/2010 про притягнення ОСОБА_7 і ОСОБА_9 до відповідальності за ст. 124 КУпАП) і копією паспорту міського автобусного маршруту загального користування № 47,17 (доданого ОСОБА_9 до апеляційної скарги по справі № 3-1393/2010). Згідно з цими документами, що були для відповідачки джерелом інформації щодо перевізника, перевезення на маршруті № 17 здійснює ФОП ОСОБА_10 Наданий ОСОБА_6 паспорт приміського автобусного маршруту загального користування не підтверджує позовних вимог, оскільки його позивачу видано на приміський маршрут № 107, а не на міський № 17.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що 10 червня 2010 року під час розгляду по суті його апеляційної скарги, ОСОБА_7 стверджувала, що він не працевлаштований як водій автобуса у ОСОБА_2 (не зазначаючи імені та по батькові). Суд вважає, що таке висловлювання не є поширенням інформації саме про ФОП ОСОБА_6

Згідно з показами свідка, він дійсно працював водієм не у ОСОБА_6 а у ФОП ОСОБА_10 - матері позивача. ОСОБА_9 пояснив, що в апеляційному суді, як і в суді першої інстанції, ОСОБА_7 давала пояснення про ОСОБА_2 (без імені та по батькові) лише у зв'язку з автобусними перевезеннями на смілянському міському маршруті №17.

Позивач визнав факт, що водій ОСОБА_9 в 2010 році не перебував з ним у трудових відносинах і що він є власником автобусу ПАЗ-32054078 державний № НОМЕР_2. Оскільки ця інформація відповідає дійсності, вона не принижує ділову репутацію позивача (в т.ч. викладена в письмовій формі в запереченнях на апеляційну скаргу від 2 червня 2010 року).

Суду не надано доказів того, що 10 червня 2010 року ОСОБА_7 поширювала щодо позивача інші відомості, про які йдеться в позовній заяві.

Колегія суддів також вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не розглядав вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, заподіяної висловлюваннями ОСОБА_7 в місцевому суді 9 квітня та 16 липня 2010 року, оскільки позовну заяву подано у зв'язку з іншими її висловлюваннями - зробленими 2, 10 та 17 червня в апеляційному суді. Та відповідно до вимог ст.ст. 11, 57, 63, 64 ЦПК України не визнав доказами надані позивачем письмові пояснення свідка ОСОБА_9 і подані з позовною заявою не посвідчені копії документів, оригінали яких не надано для огляду .

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції всебічно та правильно зясував обставини, що мають істотне значення для справи. Колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14.10.2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом

Суддя В.М.Бабенко