Рішення № 12280001, 11.11.2010, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-6645/2010 Головуючий по 1 інстанції

Категорія 20 - Чепурний В.П. Доповідач в апеляційній

інстанції - Нерушак Л.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Бурлаки В.О. суддів Нерушак Л.В., Пономаренка В.В. при секретарі Бондаренко І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ЗАТ «Житлобуд - 4» в особі ліквідатора Каплі С.В. на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ТОВ «Житлобуд 4/1» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_7 05.05.2010 року звернувся до суду з позовом до ТОВ «Житлобуд 4/1» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, посилаючись, що 17 жовтня 2005 року між ним та відповідачем в письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: 1/3 частини гаражу літ. Ж-1 загальною площею 32,0 кв. м по АДРЕСА_1, який належав відповідачу на праві приватної власності. Відповідно до умов договору позивач ОСОБА_7 сплатив відповідачу 1000 грн., як плату за придбання гаражу, а відповідач видав квитанцію до прибуткового касового ордера та зобовязався оформити дану угоду нотаріально. З моменту укладення договору позивач постійно користується вказаним гаражем та несе відповідні витрати на його утримання. Вважає, що сторони домовились щодо усіх істотних умов договору і, таким чином, відбулося повне його виконання, проте нотаріально посвідчити даний договір не виявилось можливим.

Відповідач ТОВ «Житлобуд 4/1» в судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 червня 2010 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_7 право власності на частину гаражу літ. Ж-1 загальною площею 32,0 кв. м по АДРЕСА_1.

Визнано договір купівлі-продажу від 17.10.2005 року, укладений між ОСОБА_7 та ТОВ «Житлобуд 4/1» на частину гаражу літ. Ж-1 загальною площею 32,0 кв. м по АДРЕСА_1 дійсним.

Зобовязано КП ЧООБТІ провести інвентаризацію та реєстрацію права власності на частину гаража літ. Ж 1 загальною площею 32, 0 кв. м по АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ліквідатор ЗАТ «Житлобуд-4» Капля С.В. подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд залучити ЗАТ «Житлобуд-4» до участі у справі та скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 червня 2010 року, як таке, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є, зокрема, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав умови договору, повністю сплатив обумовлену сторонами договору суму, але відповідач, отримавши кошти та, передавши нерухоме майно гараж, ухиляється від нотаріального посвідчення даного договору купівлі - продажу нерухомого майна та в судовому засіданні відповідачем визнано позовні вимоги позивача.

З такими висновками суду колегія суддів погодитись не може, оскільки суд дійшов до таких висновків без повного, всебічного та обєктивного зясування обставин справи, прав та обовязків сторін у даних правовідносинах, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.03.2002 року між ЗАТ «Житлобуд-4» та ТОВ «Житлобуд 4/1» укладено договір купівлі-продажу 1/ 4 частини приміщення будівлі Ж-1, площею 32 кв. м за адресою АДРЕСА_1.

17.10.2005 року ОСОБА_7 та ТОВ «Житлобуд 4/1» домовились про укладення договору купівлі-продажу гаража літ. Ж 1 загальною площею 32, 0 кв. м по АДРЕСА_1 , який сторони а письмовій формі підписали , але не посвідчили нотаріально. Згідно п.1.1 даного договору продавець зобовязувався передати у власність покупцю нерухоме майно частину гаража, а покупець сплатити за майно кошти, які ОСОБА_7 оплатив та отримав квитанцію від ТОВ «Житлобуд 4 / 1» до прибуткового касового ордера.

Відповідно до вимог ст. 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України передбачено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним, що встановлено ч.2 ст. 220 ЦК України.

Вказана норма надає суду право визнати дійсним нотаріально не посвідчений договір, якщо сторони домовилися про усі його істотні умови, підтверджені письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від нотаріального посвідчення такого договору (недобросовісна сторона). Таке рішення може бути прийняте судом на вимогу добросовісної сторони, яка виконала повністю або частково договір.

Виходячи із змісту положень ч. 2 ст. 220 ЦК України, є підстави для тлумачення їх таким чином, що дані вимоги не поширюються на випадки ухилення від нотаріального посвідчення договору обох його сторін. Під ухиленням від нотаріального посвідчення договору має розумітися як активна протидія цьому, так і пасивне небажання вчинити цю дію.

Позивачем не наведено, а судом першої інстанції не зясовано обєктивних причин, які заважали б позивачеві нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу нерухомого майна та зареєструвати його відповідно до вимог закону та чи втрачена така можливість за період з 17. 10. 2005 року до 05.05. 2010 року, коли позивач звернувся з позовом до суду.

За таких обставин, слід прийти до висновку, що позивачем не надано відповідних доказів того, що ТОВ «Житлобуд 4/1» ухилявся від нотаріального посвідчення договору, враховуючи , що позовні вимоги визнавались відповідачем в судовому засіданні, тому відсутній спір та не встановлено судом першої інстанції, які ж права позивача порушено та чи відповідають вони можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом , тому вимоги позивача не ґрунтуються на законі.

Згідно із розясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11. 2009 року в п. 13 зазначено, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню дійсним, судам необхідно врахувати, що норми ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовуються щодо правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК України повязується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обовязків для сторін.

При розгляді таких справ суди повинні зясувати, чи підлягає правочин обовязковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилялася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

Суд першої інстанції в порушення вимог чинного законодавства зобовязав КП ЧООБТІ провести інвентаризацію та реєстрацію права власності на частину гаража літ. Ж 1 загальною площею 32, 0 кв. м по АДРЕСА_1 .

Як вбачається із п. 8 вищевказаного розяснення Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11. 2009 року рішенням суду не може бути зобовязано сторони здійснити державну реєстрацію правочину, оскільки це суперечить загальним засадам цивільного законодавства свободі договору ( пункт 3 частини 1 статті 3 ЦК України . Норма частини 3 ст. 182 ЦК України щодо можливості оскарження до суду відмови у державній реєстрації, ухилення від державної реєстрації , відмови від надання інформації про реєстрацію застосовуються лише щодо дій ( бездіяльності) органів, які здійснюють таку реєстрацію.

Під час апеляційного розгляду судом встановлено, що постановою Господарського суду Черкаської області від 05 грудня 2006 року у справі № 10/5639 ЗАТ «Житлобуд - 4» за адресою м. Черкаси вул. Хоменка, 19 код 01274194 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. В процесі банкрутства ліквідатором було подано позов про визнання недійсним договору від 11.03. 2002 року купівлі продажу 1/ 4 частини приміщення Ж- 1 площею 32, 0 кв. м по вул. Хоменка , 19 м. Черкаси між ЗАТ «Житлобуд -4» та ТОВ «Житлобуд 4/ 1, яке було передано за актом приймання передачі від 18.03. 2002 року .

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.11. 2008 року визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна 1/ 4 частини приміщення Ж-1 площею 32 кв. м за адресою АДРЕСА_1, укладеного між продавцем ЗАТ «Житлобуд-4» та покупцем ТОВ «Житлобуд 4/1» 11.03.2002 року. Зобовязано сторони вказаного договору повернути одна одній все отримане за цим договором.

Як вбачається із тексту вищевказаного рішення від 27.11. 2008 року на день укладення спірного договору 11.03. 2002 року майно, що належало на праві власності продавцю ЗАТ «Житлобуд 4» перебувало в податковій заставі, що підтверджено копією витягу з реєстру податкових застав, виданого 19.08. 2003 року за № 822300, тому судом відповідно до вимог закону визнано недійсним договір купівлі продажу нерухомого майна - 1/ 4 частини приміщення Ж- 1 площею 32, 0 кв. м по АДРЕСА_1.

Колегія суддів вважає , що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не врахував ту обставину, що ТОВ «Житлобуд 4/1» у відповідності до ухвали господарського суду не є власником нерухомого майна, яке є предметом спору, про що відповідачу було відомо, але він не повідомив про це суд.

Як вбачається із матеріалів справи, оспорюваний договір купівлі продажу нерухомого майна - 1/ 4 частини приміщення Ж- 1 площею 32, 0 кв. м по АДРЕСА_1 від 17.10.2005 року, укладений між ОСОБА_7 та ТОВ «Житлобуд 4/1» не посвідчений нотаріально , не здійснено його державну реєстрацію, який визнаний рішенням суду першої інстанції дійсним та визнано право власності за ОСОБА_7 на частину гаражу літ. Ж-1 загальною площею 32,0 кв. м по АДРЕСА_1 в порушення прав та обовязків осіб, які не брали участі у розгляді справи та не були залучені як зацікавлені особи.

Виходячи із вищевикладеного , колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не може залишатись в силі, так як при його ухваленні судом першої інстанції допущено порушення як норм матеріального, так як норм процесуального права, що є відповідно до ст. 309 ЦПК України обовязковою підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів ,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ЗАТ «Житлобуд - 4» задоволити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ТОВ «Житлобуд 4/1» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_7 до ТОВ «Житлобуд 4/1» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності .

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом

Суддя Л.В. Нерушак