Постанова № 12835654, 09.12.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2010 р.Справа № 16/138/10

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Бєляновського В.В.,

Суддів: Шевченко В.В.,

Мирошниченко М.А.

при секретарі - Риковій О.М.,

за участю представників сторін:

Від позивача: Черновалов Є.О.

Від відповідача: Константиновський Г.Б. Константиновськ Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Волна - Прім”

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 07.10.2010 року

у справі № 16/138/10

за позовом: Комунального підприємства „Дирекція оздоровчих закладів „Причорноморє”

до: Товариства з обмеженою відповідальністю „Волна - Прім”

про стягнення 15162,38 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2010 року Комунальне підприємство „Дирекція оздоровчих закладів „Причорноморє” (далі - Підприємство) звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Волна - Прім” (далі - Товариство) про стягнення 15162,38 грн. боргу, що виник у звязку з непроведенням остаточного розрахунку за надані послуги із перевезення твердих (рідких) побутових відходів та їх захоронення, приймання та очистки рідких каналізованих та не каналізованих стоків згідно з договором № 187 від 16.07.2009 року. Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на ст. ст. 180,193 ГК України та ст. ст. 526, 625 ЦК України.

Товариство заперечувало проти позову посилаючись на його недоведеність та безпідставність, оскільки на момент підписання договору № 187 від 16.07.2009 року з позивачем Товариство вже отримувало такі ж самі послуги від інших субєктів господарювання згідно з укладеними з ними договорами. Замовлень на надання визначених договором послуг від Товариства позивачеві не надходило, останній послуг Товариству не надавав і жодного документального підтвердження своїх вимог до суду не подав.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.10.2010 року (суддя Фролов В.Д.) позов задоволено частково, з Товариства на користь Підприємства стягнуто 11307,75 грн. заборгованості за надання послуг з водовідведення, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3854,63 грн. за надання послуг по захороненню твердих побутових відходів відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині стягнення 11307,75 грн. Товариство подало до Одеського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області скасувати частково та ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього на користь позивача 2085 грн. 36 коп. заборгованості, а судові витрати покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. На обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення ґрунтується на неналежних доказах, прийнято при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи. При цьому скаржник зазначає, що відповідно до листа - замовлення Товариство замовило позивачу прийняти та очистити рідкі каналізовані стоки в обсязі 1180 м. куб. та відповідно до п. 2.13 договору загальна сума оплати за послуги згідно з листом - замовленням становить 8085 грн. 36 коп. А тому, з урахуванням здійсненого авансового платежу за договором в сумі 6000 грн., фактична заборгованість Товариства перед позивачем складає 2085 грн. 36 коп.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2009 року Товариство звернулося до Підприємства з листом - замовленням, у якому виклало прохання укласти договір на комунальні послуги з приймання та очистки рідких каналізованих стоків обсягом 1180 куб.м. на базі відпочинку „Волна - Прім”, розташованій у Коблевській зоні відпочинку Березанського району Миколаївської області, протягом оздоровчого періоду з 03.07.2009р. по 26.08.2009 р.

16.07.2009 року між Підприємством (виконавець) та Товариством (споживач) було укладено договір № 187, відповідно до якого споживач доручає, а виконавець надає йому послуги із перевезення твердих (рідких) побутових відходів та їх захоронення, приймання та очистки рідких каналізованих та не каналізованих стоків, накопичених у споживача на базі відпочинку „Волна - Прім”, на умовах цього договору.

Умовами даного договору визначено, що облік кількості використання води (в тому числі стічних вод) здійснюється за показаннями водолічильника, який споживач встановлює своїми силами і за свої кошти та експлуатує згідно умов та правил користування ними, а також технічними умовами та проекту, встановленими виконавцем. Виконавець має опломбувати водолічильника до 01.06.2009р. згідно з поданою заявою споживача; факт опломбування фіксується складанням відповідного акту. Без такого опломбування лічильник вважається непридатним для експлуатації, а облік вестиметься згідно п. 2.4 цього договору; зняття показань водолічильника здійснюються споживачем щомісячно. Представник виконавця має право контролювати достовірність показань водолічильника, наданих споживачем; якщо водолічильника тимчасово знято або зіпсовано, кількість використаної води визначається згідно з нормами СНІПу; у випадку відсутності водолічильника облік ведеться згідно кількості виробників відходів у споживача за даними листа замовлення, дані в якому не можуть бути меншими за фактично наявних виробників відходів; загальний обсяг перевезень твердих побутових відходів встановлюється кількістю вивезених контейнерів (1м.3); загальна сума оплати послуг, згідно даних листа замовлення, становить 8085,36 грн. з урахуванням ПДВ; до 10.07.2009 року споживач повинен внести авансовий платіж в касу або на поточний рахунок виконавця в сумі 4 грн. (50% від загальної суми оплати за послуги із приймання та очистки рідких каналізованих стоків і захоронення твердих побутових відходів згідно) листа замовлення); остаточний розрахунок за послуги із перевезення твердих (рідких) побутових відходів та їх захоронення, перекачування, приймання та очистки рідких каналізованих та не каналізованих стоків повинен бути здійснено до 01.09.2009р.; споживач може застосовувати авансова платежі; у разі надання споживачу послуг більше зазначених в листі - замовлені він сплачує вартість цих послуг за окремими рахунками наданими виконавцем; договір набирає чинності з дня його підписання та діє до менту остаточного розрахунку за зобовязаннями.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову та стягнення з Товариства 11307,76 грн. за надання послуг з водовідведення місцевий господарський суд керувався ст. 193 ГК України, у якій зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, та виходив із того, що позивачем дійсно надані послуги з водовідведення: прийнято та очищено каналізаційних стоків 2526 куб.м. на суму 17307,75 грн., на підтвердження чого позивачем надана виписка з журналу по свердловині „Лазурний берег” та довідка № 14 від 01.10.2010р., за підписом ФОП МК Дробненький.

Проте, з таким висновком місцевого суду погодитися не можна, оскільки він зроблений без аналізу та врахування даних, що містяться в матеріалах справи та вимог закону, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, окрім випадків, передбачених законом, не допускається.

Колегія суддів зазначає, що згідно з ст. 629 ЦК України, ст. 193 ГК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Водночас, колегія суддів бере до уваги, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України).

За вимогами ч. 1 ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що обставини на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються господарським судом на підставі фактичних даних, якими є докази.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Отже, юридична заінтересованість позивача у судовому процесі зобовязує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту обставину, що його права порушені і на відповідача має бути покладено відповідальність на передбачених законом або умовах договору підставах.

Як вже було зазначено вище, умовами пунктів 2.1, 2.2, 2.6, 2.7 договору № 187 від 16.07.2009 року сторони встановили, що облік кількості використання води (стічних вод) здійснюється за показаннями водолічильника, встановленого споживачем та опломбованого виконавцем, а у випадку відсутності водолічильника облік ведеться за даними листа - замовлення споживача згідно з кількістю виробників відходів у нього. Загальний обсяг перевезень твердих побутових відходів встановлюється кількістю вивезених контейнерів (1м.3).

Між тим, всупереч наведеним вимогам закону та умовам договору належних доказів, які б беззаперечно свідчили про те, що позивач надавав Товариству обумовлені договором послуги та обчислив вартість цих послуг на підставі показників, встановлених визначеним цим договором способом, позивачем до суду не подано і в матеріалах справи не міститься.

Наявні у справі акт виконаних робіт та акт звірки взаєморозрахунків по базі відпочинку „Волна - Прім” за 2009 рік, що складені позивачем, підпису посадової особи Товариства не містять, у звязку з чим не можуть бути прийняті до уваги. Також, не є належним доказом у справі і надана позивачем на обґрунтування предявлених вимог копія виписки з журналу обліку спожитої води зі свердловини № 319 „Лазурний берег”, в котрій зазначено, що з початку року і по 13.09.2009 року ТОВ „Волна - Прім” спожито 2526 куб.м. води, що підписана субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1., оскільки зазначена виписка ніяким чином не підтверджує факт надання особисто Підприємством обумовлених договором послуг Товариству. Окрім того, зазначені у цій виписці показники обєктивно нічим не підтверджені.

З цих же підстав не приймається до уваги і наданий позивачем розрахунок по оплаті за водопостачання, водовідведення, вивіз нечистот та вивіз і захоронення твердих відходів, незрозуміло за який рік, по оздоровчому закладу „Волна - Прім”, оскільки він містить лише узагальнені цифри, механізм утворення яких є абсолютно незрозумілим, без будь якого документального підтвердження їхнього походження. Тобто, зазначені у даному розрахунку суми та показники обєктивно нічим не підтверджені.

Що стосується довідки № 14 від 01.10.2010р. виданої СПД фізичною особою ОСОБА_1. про те, що він надає послуги з подачі технічної води та водовідведення каналізованих стоків власним насосним колектором, на яку послався суд в обґрунтування своїх висновків, то зазначена довідка взагалі не має ніякого відношення до предмета спору у справі. Окрім того, зазначені у цій довідці відомості також обєктивно нічим не підтверджені.

Разом з тим, з наявних в справі матеріалів вбачається, що на підставі договору № 5 від 25.05.2009р. та договору від 01.06.2009р., укладених Товариством з приватними підприємцями ОСОБА_1. та ОСОБА_2., останні протягом оздоровчого періоду 2009 року надавали відповідачеві відповідні послуги з подачі технічної води та відкачування каналізаційних стоків, а також вивезення сміття на базі відпочинку „Волна - Прім”, розташованій у Коблевській зоні відпочинку, що підтверджується актами виконаних робіт від 03.09.2009р. на суму 24421 грн., від 11.09.2009р. на суму 8840 грн. відповідно, які були оплачені відповідачем повністю, що підтверджується копіями квитанцій до прибуткового касового ордера.

Таким чином, позивачем не доведено за допомогою законодавчо встановлених засобів доказування наявності заборгованості відповідача за договором № 187 від 16.07.2009р. на заявлену до стягнення суму.

Разом з тим, відповідно до листа замовлення Товариство замовило Підприємству прийняти та очистити рідкі каналізовані стоки обсягом 1180 куб.м. загальною сумою 8085,36 грн., що встановлено умовами п. 2.13 договору. З урахуванням здійсненого Товариством авансового платежу в сумі 6000 грн. на користь Підприємства, що підтверджується випискою банківської установи, фактична заборгованість відповідача перед позивачем складає 2085,36 грн.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення місцевого суду з підстав неповного зясування обставин, що мають значення для справи, та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача 9222,39 грн., а в решті частини має бути залишено без змін.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України за рахунок відповідача позивачеві підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог витрати зі сплати державного мита в сумі 20 грн. 85 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 32 грн. 45 коп.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105, 122 ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Волна - Прім” задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 07.10.2010 року у справі № 16/138/10 скасувати частково, стягнення за ним припинити, викласти його резолютивну частину в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Волна Прім” (54000, м. Миколаїв, вул. Чігріна,1, код 31267744) на користь Комунального підприємства “Дирекція оздоровчих закладів “Причорноморє” (57400, Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Леніна, 5, код 31913409) 2085 грн. 36 коп. боргу та 53 грн. 30 коп. судових витрат.

В решті частини позову відмовити.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Шевченко В. В.