Постанова № 12835612, 24.11.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2010                                                                                           № 12/1802

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Смірнової Л.Г.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - не з’явився

від відповідача – не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державна екологічна інспекція в Черкаській області

на рішення Господарського суду м.Києва від 07.10.2010

у справі № 12/1802 ( .....)

за позовом                               Державна екологічна інспекція в Черкаській області

до                                                   Крупська сільська рада

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 126412 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція в Черкаській області звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Крупської сільської ради про відшкодування збитків, заподіяних державі самовільним використанням, без дозволу на спеціальне водокористування, 12000 куб. м. підземної води за 2009 рік в період з 22.01.09 по 31.12.2009 року, та 5000 куб. м. підземної води за 2010 рік в період з 01.01.2010 по 18.05.2010, в сумі 126412 грн..

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.10.2010 р. в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що оскільки правопорушення відповідачем було добровільно усунено, а заподіяна державі матеріальна шкода відшкодована в натурі, то господарський суд Черкаської області приходить до висновку щодо обґрунтованості заперечень відповідача та безпідставності позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна екологічна інспекція в Черкаській області звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийнятті рішення місцевим господарським судом було не повно з’ясовано обставини справи, а саме судом не було враховано, що Державною екологічною інспекцією в Черкаській області були застосовані до відповідача не фінансові або адміністративні санкції, а відшкодування шкоди, завданої внаслідок самовільного використання підземної води без спеціального дозволу. Також, на думку позивача, рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивачів та відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно Рішення Крупської сільської ради Золотоніського району Черкаської області V скликання, 24 сесії, від 22.01.2009 року № 24-6/У Артскважину з водопостачанням с. Крупське, вул. Дружби від СТОВ “Крупське” було прийнято в комунальну власність сільської ради.

Державною екологічною інспекцією в Черкаській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на території Крупської сільської ради, Золотоніського району.

За результатами перевірки виявлено порушення відповідачем природоохоронного законодавства, а також встановлено, що відповідач для водопостачання населення с. Крупське, школи, здійснює забір води із свердловини №4 глибиною 55 м., видобування підземних вод і спеціальне водокористування здійснюється без дозволу, журнали первинно-облікової документації типових форм ПОД-11 і ПОД-12 та звітність по водоспоживанню 2-ТП (водгосп) не ведеться, що є порушенням ст.ст. 16, 19, 21, 56 Кодексу України про надра, ст.ст. 44, 48, 98 Водного кодексу України.

На цій підставі було складено акт від 19.05.2010 р. та протокол №002622 від 19.05.2010 р. про адміністративне правопорушення у відношенні сільського голови Крупської сільської ради Чемерис Г.Г..

21.05.2010 р. позивачем було направлено відповідачу припис №133 від 21.05.2010 р. про усунення правопорушень, виявлених перевіркою, а саме отримати дозвіл на спецводокористування в строк до 13.08.2010 р.

06.08.2010 р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області видано відповідачу дозвіл на спеціальне водокористування.

Постановою Державної екологічної інспекції в Черкаській області №002195 від 25.05.2010 р. Голова Крупської сільської ради Чемерис Г.Г. за вчинення правопорушень, передбачених ст.ст. 16, 19, 21, 23, 56 Кодексу України про надра, ст.ст. 44, 48 Водного кодексу України, був притягнутий до адміністративної відповідальності, на підставі ст.ст. 47, 48, 60 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафу.

Згідно довідок, наданих відповідачем до матеріалів справи від 18.05.2010 р. № 98, 99, 100, останнім за 2009 рік в період з 22.01.2009 р. по 31.12.2009 р., за 2010 рік в період з 01.01.2010 р. по 18.05.2010 р., використано 17000 куб. м. води.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією в Черкаській області було здійснено розрахунок, виконаний згідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 18.12.2001 р. №290, зареєстрованої Міністерством юстиції України 18.01.2002 р. №44/6332 та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за №767/16783, у відповідності до якого розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного водокористування відповідачем, становить 126412 грн..

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 3, ст. 16, ст. 19, ч. 1 ст. 23, п. 2 ст. 56 Кодексу України про надра, земельні, лісові та водні відносини регулюються відповідним законодавством України, надра надаються тільки у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу (ліцензії), без спеціальних дозволів мають право видобувати для своїх господарських і побутових потреб прісні підземні води до 20 метрів, основними вимогами в галузі охорони надр є недопущення самовільного користування надрами.

Положеннями ст.ст. ч. 1 абз. 4 ст. 1, ч. 1 п. 9 ст. 44, ч. 1 ст. 48, 49 ч. 1, 110 ч. 1, 2 п. 6 Водного кодексу України передбачено, що використання води – це процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення; спеціальне водокористування це, в тому числі, і використання води, яке здійснюється на підставі дозволу; водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу; порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України; відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до ст. 68 ч. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, при цьому відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, притягнення винних до відповідальності не звільняє їх від обов’язку відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 65 Кодексу України про надра, порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи винні у самовільному користуванні надрами.

Статтею 67 Кодексу України про надра передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодовувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов’язані відшкодовувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов’язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині неправомірності застосування до відповідача інших санкцій, відмінних від стягнень за адміністративні правопорушення у вигляді штрафу, адже виходячи зі змісту вищенаведених норм законодавства України, ні добровільне усунення правопорушення, ні сплата адміністративного штрафу не звільняє відповідача від обов’язку відшкодування збитків, завданих внаслідок самовільного водокористування.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується та доведено факт самовільного водокористування відповідачем та з урахуванням Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 18.12.2001 р. №290, зареєстрованої Міністерством юстиції України 18.01.2002 р. №44/6332 та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за №767/16783, судова колегія вважає, що вимоги Державної екологічної інспекції в Черкаській області про стягнення 126412 грн. підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 07.10.2010 р. не відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

          У зв’язку з задоволенням апеляційної скарги Державної екологічної інспекції в Черкаській області, відповідно до норм ст. 49 ГПК України, з відповідача в доход Державного бюджету України підлягають стягненню державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Черкаській області задовольнити.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 07.10.2010 р. у справі № 12/1802 скасувати повністю.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Стягнути з Крупської сільської ради (19760, с. Крупське, Золотоніський район, Черкаська область р/р35414001002910 в ГУДКУ в Черкаській області, код 26323508, МФО 854018), з будь якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду до місцевого бюджету в особі Державної екологічної інспекції в Черкаській області (із зарахуванням на р/р Крупської с/р №33117331700151, ОКПО 22808984, отримувач УДК в Золотоніському районі, банк отримувача – ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код платежу 24062100), 126412 (сто двадцять шість тисяч чотириста дванадцять) грн. заподіяної шкоди.

Стягнути з Крупської сільської ради (19760, с. Крупське, Золотоніський район, Черкаська область р/р35414001002910 в ГУДКУ в Черкаській області, код 26323508, МФО 854018), з будь якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, державне мито, в доход Державного бюджету України, в сумі 1264 (тисяча двісті шістдесят чотири) грн. 12 коп. за подання позовної заяви до Господарського суду Черкаської області, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 632 (шістсот тридцять дві) грн. 06 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити Господарському суду Черкаської області.

Справу № 12/1802 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20 днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді