Рішення № 12835465, 09.12.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" грудня 2010 р.Справа № 11/1816-10 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „АМГ Полімер” м. Київ

до державного підприємства „Новатор” м. Хмельницький

про стягнення заборгованості в розмірі 355 669,97 грн., з яких 328800,00 грн. –основного боргу, 8785,97 грн. –3% річних, 18084,00 грн. –інфляційних втрат

Суддя Радченя Д. І.

Представники сторін:

Від позивача: Тесля А.В. - за довіреністю №2/10П від 11.10.2010р.

Від відповідача: Проскурівська К.Г. –за довіреністю №81/446 від 22.03.2010р.

Суть спору:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "АМГ Полімер", м. Київ, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - державного підприємства " Новатор", м. Хмельницький, 355669,97 грн. заборгованості ( з яких 328800,00 грн. - основний борг, 8785,97 грн. - 3% річних, 18084,00 грн. - інфляційні витрати) яка, як вказує позивач, виникла внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, згідно договору № 1/06 від 03.01.2006 р.

Враховуючи нез’явлення у засідання суду 09.11.2010 р. повноважного представника відповідача, а також неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву, ухвалою суду від 09.11.2010 р. судовий розгляд справи відкладено на 18.11.2010 р., явку повноважних представників сторін визнано обов'язковою.

Прибулий у судове засідання 18.11.2010 р. повноважний представник позивача надав суду довідку, якою повідомляє, що станом на 18.11.2010 р. за відповідачем рахується заборгованість по основному боргу у розмірі 328800,00 грн.

У судове засідання повноважний представник відповідача не з'явився, при цьому 17.11.2010 р. на адресу суду надійшло клопотання про продовження строку розгляду спору та відкладення розгляду справи на грудень 2010 р.

Дана заява підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на п'ятнадцять днів.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, у зв’язку з нез’явленням в засідання представників сторін.

З метою забезпечення рівності сторін у судовому процесі, враховуючи неявку представника відповідача в засідання суду, зважаючи на те, що для повного, всебічного і об’єктивного розгляду справи необхідна участь усіх сторін по справі, суд вважав за необхідне розгляд справи відкласти на іншу дату, та продовжити строк вирішення спору про, що винесена відповідна ухвала.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні, яке відбулось 9 грудня 2010 року заявлені вимоги підтримує, додатково подав суду письмове заперечення на відзив відповідача в якому детально з посиланням на відповідні докази по справі та законодавство обґрунтував заявлений позов.

Відповідач у відзиві на позов та його повноважний представник в судовому засіданні заперечує проти заявленого позову, мотивуючи тим, через розбіжності в ціні на триману продукцію йому було відмовлено у відшкодуванні ПДВ через неможливість дослідження схеми постачання цієї продукції.

На запит відповідача прокуратурою м. Хмельницького повідомлено, що звернення відповідача направлене до ДПІ у Печерському районі м. Києва за місцезнаходженням контрагента позивача –ТОВ „С.Дж.Р.Груп”.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

03.01.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „АМГ Полімер” м. Київ (продавець) та Державним підприємством „Новатор” м. Хмельницький (покупець) укладено договір №1/06, відповідно до умов якого продавець зобов’язався продавати, а покупець купувати та оплачувати на умовах та в порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від продавця до покупця та є невід’ємними частинами цього договору (п. 1.1.).

Відповідно до п. п. 3.1., 3.2. вказаного договору поставка здійснюється за узгодженими цінами за одиницю продукції, що вказані у специфікації, яка є невід’ємною частиною даного договору. Загальна ціна договору складає 2 000 000,00 грн.

Розділом 4 договору №1/06 сторони обумовили порядок поставки і розрахунків, а саме: згідно п. п. 4.1. –4.3. порядок розрахунків - 100 % передплата. Покупець виконує передплату в термін не більше 10-ти днів від дня отримання виставленого покупцем рахунку за поставлену продукцію згідно специфікації до договору. Поставка товару продавцем покупцю здійснюється з моменту надходження коштів на розрахунковий рахунок продавця впродовж, але не пізніше 15 днів.

Відповідно до п. 6.1. договір №1/06 від 03.01.2006р. вступає в дію з моменту його підписання і діє до 31.12.2006р.

Додатковими угодами №3 від 13.12.2006р., №4 від 18.12.2007р., №5 від 15.12.2008р. сторони вирішили продовжити строк дії договору №1/06 від 03.01.2006р. до 31.12.2009р.

В специфікаціях №1, №2, №5 сторони визначили ціну товару.

На виконання умов договору №1/06 від 03.01.2006р. ТОВ „АМГ Полімер” (позивач у справі) виставило ДП „Новатор” (відповідач у справі) рахунки-фактури за продукцію на загальну суму 328800,00 грн., а саме: рахунок-фактуру №А-00000032 від 23.10.2009р. на суму 294600,00 грн. та №А-00000033 від 23.10.2009р. на суму 34200,00 грн.

19.11.2009р. ТОВ „АМГ Полімер” поставило ДП „Новатор” товар на загальну суму 328800,00 грн., а саме: згідно видаткової накладної №А-00000033 від 19.11.2009р. на суму 294600,00 грн. та згідно видаткової накладної №А-00000034 від 19.11.2009р. на суму 34200,00 грн. через Рогацьку Л.С. за довіреністю серії №1794 від 19.11.2009р.

05.07.2010р. позивач надіслав відповідачу лист з вимогою сплатити борг в розмірі 328800,00 грн., а також акт звірки розрахунків, про що свідчать поштовий опис вкладення у цінний лист від 05.07.2010р., поштова квитанція №0966 від 05.07.2010р., №1027 від 05.07.2010р.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань згідно ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 8785,97 грн. –3% річних за період з 20.11.2009р. по 11.10.2010р. та 18084,00 грн. –інфляційних втрат за період грудень 2009р. –березень 2010р.

Позивач неодноразово надсилав відповідачу претензію з вимогою сплатити борг, а також нараховані на суму боргу інфляційні та 3% річних. Однак, претензії залишені відповідачем без задоволення.

Таким чином, в зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань, позивач звернувся з позовом до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 328800,00 грн. –основного боргу, 8785,97 грн. –3% річних, 18084,00 грн. –інфляційних втрат.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правовідносини між ТОВ „АМГ Полімер” та ДП „Новатор” виникли на підставі договору №1/06 від 03.01.2006р., відповідно до умов якого ТОВ „АМГ Полімер” зобов’язався продавати, а ДП „Новатор” купувати та оплачувати на умовах та в порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від продавця до покупця та є невід’ємними частинами цього договору.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи видаткових накладних ТОВ „АМГ Полімер” поставило ДП „Новатор” продукцію на загальну суму 328800,00 грн. Вказані накладні підписані повноважними представниками та скріплені печатками сторін.

Про факт отримання даної продукції повноважний представник відповідача не заперечує.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач - ТОВ „АМГ Полімер” - виконав взяті на себе зобов’язання згідно договору №1/06 від 03.01.2006р.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Оскільки, відповідач - ДП „Новатор” - зобов’язання щодо оплати за поставлений товар, у строк встановлений законом не виконав, у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті поставленого товару в розмірі 328800,00 грн. є правомірною.

Що стосується нарахування 3% річних, суд приймає до уваги приписи ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, якою визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат суд дійшов висновку про правомірність нарахування 8785,97 грн. –3% річних за період з 20.11.2009р. по 11.10.2010р. та 18084,00 грн. –інфляційних втрат за період грудень 2009р. –березень 2010р.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, СУД –

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „АМГ Полімер” м. Київ до Державного підприємства „Новатор” м. Хмельницький про стягнення заборгованості в розмірі 355 669,97 грн., з яких 328800,00 грн. –основного боргу, 8785,97 грн. –3% річних, 18084,00 грн. –інфляційних втрат задовольнити.

Стягнути з державного підприємства „Новатор” (м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 17; код ЄДРПОУ 22987900) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „АМГ Полімер” (м. Київ, вул. Арсенальна, 20; код 31567373) 328800,00 грн. (триста двадцять вісім тисяч вісімсот гривень) –основного боргу, 8785,97 грн. (вісім тисяч сімсот вісімдесят п’ять гривень дев’яносто сім копійок) –3% річних, 18084,00 грн. (вісімнадцять тисяч вісімдесят чотири копійки) –інфляційних втрат, 3556,70 грн. (три тисячі п’ятсот п’ятдесят шість гривень сімдесят копійок) - витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                    Суддя                                                                      

Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею відповідно до ст. 85 ГПК України 14 грудня 2010 року.

З оригіналом „ вірно”

Секретар судового засідання І.Кузьменко

Віддруковано 3 примірника:

1 –до справи,

2 –позивачу,

3 – відповідачу.