Рішення № 12834881, 26.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/16926.11.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Україна житло –сервіс»

Простягнення 711274, 08 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Ніговська Н.Д. –дов. № 303 від 01.10.2010 року;

від відповідача: Турченко Д.Л. –дов. № 694 від 17.03.2010 року;

Костюк Н.І. –дов. № 1195 від 16.04.2010 року;

Копаниця С.І. –дов. № 3020 від 25.11.2010 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна житло –сервіс»про стягнення 703804, 33 грн. заборгованості, 6180, 79 грн. інфляційних втрат, 1288, 69 грн. 3 % річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов’язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач на виконання укладеного між сторонами Договору № 04777/5-04 від 27.08.2004 року надав відповідачу послуги на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі, проте відповідач зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати в повному обсязі не виконав.

Ухвалою від 27.04.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 17.05.2010 року.

В судовому засіданні 17.05.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 17.05.2010 року не з'явився, проте подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача ухвалою від 17.05.2010 року розгляд справи було відкладено на 11.06.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 11.06.2010 року подав розгорнутий розрахунок позовних вимог та письмові пояснення по справі щодо тарифів, якими керувався позивач при розрахунку заборгованості за надані послуги по водопостачанню та водовідведенню.

Представники відповідача в судовому засіданні 11.06.2010 року проти задоволення позовних вимог заперечував, а також, подали клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з необхідністю отримання інформації від КП «Головний інформаційно –обчислювальний центр»щодо сплачених коштів за послуги водопостачання та водовідведення за спірний період.

Крім того, в судовому засіданні 11.06.2010 року сторони подали спільне клопотання про продовження строку вирішення спору, яке суд розглянув та задовольнив.

У зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі ухвалою від 11.06.2010 року розгляд справи було відкладено на 12.07.2010 року.

12.07.2010 року через канцелярію чуду представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження поданій справі, у зв’язку з визнанням недійсним розпорядження КМДА № 1127 від 28.08.2007 року.

В судовому засіданні 12.07.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 19.07.2010 року.

Представники позивача в судовому засіданні 19.07.2010 року подали заперечення на клопотання про зупинення провадження по даній справі.

В судовому засіданні 19.07.2010 року представники відповідача підтримали раніше подане клопотання про зупинення провадження по даній справі.

В судовому засіданні 19.07.2010 року судом встановлено, що постановою Шевченківського районного суду міста Києва по справі № 2а-57/09 від 15.12.2009 року визнано невідповідним законодавству та недійсним з дати прийняття Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 2 серпня 2007 року № 1127 «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води».

На сьогоднішній день, зазначена постанова оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 19.07.2010 року зупинено провадження у справі № 41/169 до вирішення іншої пов’язаної з нею справи № 2а-57/09.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010 року апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»на ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.07.2010 року по справі 41/169 задоволено. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.07.2010 року по справі 41/169 скасовано. Справу № 41/169 передано на розгляд до Господарського суду м. Києва.

За резолюцією Виконуючого обов’язки Голови Господарського суду м. Києва від 30.09.2010 року справу передано для подальшого розгляду судді Спичаку О.М.

Ухвалою суду від 04.10.2010 року розгляд справи призначено на 01.11.2010 року.

В судовому засіданні 01.11.2010 року представник позивача надав додаткові документи на виконання вимог ухвали суду та усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні 01.11.2010 року надали письмове заперечення, відповідно до якого просили суд в задоволені позову відмовити.

В судовому засіданні на підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 26.11.2010 року.

16.11.2010 року представник позивача через канцелярію суду надав додаткові письмові пояснення, які підтримав в судовому засіданні 26.11.2010 року.

Представник відповідача 19.11.2010 року через канцелярію суду надав додаткові пояснення по суті позовних вимог, в силу яких проти задоволення позовних вимог заперечував, крім того, надав клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи, яке підтримав в судовому засіданні 19.11.2010 року. Суд розглянув та відхилив клопотання відповідача про призначення судово –бухгалтерської експертизи, як безпідставне та необґрунтоване, оскільки відсутня необхідність використання спеціальних знань для встановлення обставин справи, які мають значення для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 26.11.2010р. на підставі ст. 85 ГПК оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2004 року між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерною компанією «Київводоканал»(далі-постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Україна житло-сервіс»(далі- абонент, відповідач) укладено договір № 04777/5-04 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі (далі –Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, сторони погодили, що даний Договір укладається у відповідності із Законом України «Про питну воду та питне водопостачання».

За цим Договором постачальник зобов’язувався надати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент зобов’язувався здійснити своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах даного Договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановленні Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994р., зареєстрований в Міністерстві юстиції 22.07.1994 р. за № 165/374 (далі-Правил користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 року за № 403/6691 (далі- Правил приймання), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим Договором.

В силу положень п. 1.3 Договору, обсяг води, що підлягає постачанню, надається абонентом у вигляді нормативного розрахунку, який узгоджується з постачальником і є невід’ємною частиною договору.

Обсяг поставки води підлягає узгодженню з постачальником кожного наступного року з моменту укладання договору. Загальний обсяг поставлених за цим договором послуг визначається загальною кількістю наданих абоненту протягом дії Договору кубічних метрів води та прийнятих у міську каналізацію стічних вод.

Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за кількістю води, що находить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями водолічильників та /або іншими способами визначення об’ємів стоків у відповідності із розділом 21 Правил користування (п.2.1.4 Договору).

П. 2.1.1 Договору, сторони передбачили, що облік поставленої води та прийнятих стоків здійснюється за показанням водолічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об’єктів водопостачання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Згідно до п. 2.1.2 Договору, зняття показань з водолічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об’ємом водопостачання (20 м. куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватись постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячні платіжні документи, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання водолічильника за відповідний період можуть бути прийнятті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення платіжних документів на оплату наданих послуг.

Відповідно до п.2.1.6 Договору, відповідач щоквартально зобов'язаний був направляти свого представника до позивача із необхідними обліковими та бухгалтерськими документами для проведення звіряння обсягів наданих послуг у відповідному звітному періоді та розрахунків. В разі невиконання відповідачем цих вимог, облікові дані ВАТ АК “Київводоканал” вважаються погодженими відповідачем.

Судом встановлено, що відповідач в порушення п 2.1.6 договору, у встановлені договором строки, не направив свого представника до позивача з необхідними документами для проведення звіряння і тому облікові дані ВАТ “АК “Київводоканал” вважаються прийняті відповідачем та погоджені ним.

Відповідно до п.п. 2.2.2, 2.2.4, 2.2.5 Договору відповідач здійснює оплату отриманих вищезгаданих послуг щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення позивачем платіжного документу до установи банку, а у разі неотримання від позивача поточного щомісячного платіжного документу відповідач здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи із фактичної кількості спожитих послуг та діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води. У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов’язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документу до банківської установи абонента , письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити платіжний документ постачальника вважатиметься безпідставною.

На виконання положень п. 2.2 Договору, позивач своєчасно направляв відповідачу дебітово інформаційні повідомлення про оплату наданих послуг, факт направлення зазначених повідомлень підтверджується дебітово інформаційними повідомленнями Центрального відділення Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Хрещатик»на яких містяться відмітки банку, оригінали яких містяться матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за період з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року надав відповідачу послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі на загальну суму 3077956, 67 грн., що підтверджується розрахунковими листами, дебетово інформаційними повідомленнями, маршрутними картами, які містяться в матеріалах справи та розрахунком позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»та підпункту 5 пункту 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачі питної води зобов’язанні своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Однак, відповідач всупереч умовам Договору та нормам чинного законодавства за наданні послуги розрахувався частково на суму 2379 671, 68 грн., у зв’язку з чим, у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 703804, 33 грн., що підтверджується доданим до позовної заяви розрахунком позивача.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, стверджуючи, що позивач безпідставно нарахував йому вартість холодної води на підігрів, посилаючись на відсутність укладеного між сторонами договору на постачання води на підігрів, також на думку відповідача тарифи які застосовані позивачем за спірний період є нечинними та не підлягають застосуванню.

Разом з тим, зазначені доводи відповідача спростовуються наступним. Згідно до п.п. 12.3, 12.17 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах Українизатверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 1 липня 1994 року65, які діяли в спірний період, розрахунки за воду здійснюються в такому порядку і в такі строки:

а) з підприємствами (за винятком ЖЕО), як правило, один раз на місяць. Проте Водоканал має право вести розрахунки в порядку:

- попередньої оплати, суму якої Водоканал визначає за об'ємами водоспоживання та водовідведення у минулому місяці, з остаточним розрахунком по закінченні місяця;

- планових платежів з періодичністю, передбаченою договором сторін (додаток N 4), з остаточним розрахунком по закінченні місяця;

б) з житлово-експлуатаційними організаціями та ЖЕК - один раз на місяць, у тому числі за холодну воду, що йде на гаряче водопостачання (п.12.3 Правил).

Розрахунки за воду, яка відпускається для централізованого гарячого водопостачання, та за відповідний обсяг стічних вод здійснюються з підприємствами, які споживають воду. Порядок взаємовідносин встановлюється Водоканалом (п. 12.17 Правил).

Беручи до уваги вищезазначені положення Правил та враховуючи той факт, що позивач згідно умов Договору є виробником послуг централізованого водопостачання та водовідведення, відповідач - в силу зазначених положень зобов’язувався оплачувати холодну воду, що йде на підігрів.

Доводи відповідача про незаконність застосування позивачем тарифів згідно розпоряджень Київської міської державної адміністрації, які скасовані рішеннями судів є безпідставним, так як постанови Шевченківського районного суду м. Києва про їх скасування з дати прийняття, не набрали законної сили, а ті що набрали законної сили (змінені КААС) не встановлюють дату їх скасування, тобто скасовують їх з дати набрання чинності постанови КААС.

Отже, спірні розпорядження були чинними протягом періоду за який позивач використовує тарифи встановлені вказаними розпорядженнями.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 703804, 33 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню повністю.

Крім того, позивач посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 6180, 79 грн. та 3 % річних в розмірі 1288, 69 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % та індексу інфляції, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з останнього, на думку господарського суду на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення 3 % річних в розмірі сумі 1288, 69 грн. та індекс інфляції в розмірі 6180, 79 грн. за весь час прострочення, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна житло-сервіс»(місцезнаходження: 02094, м. Київ, проспект Юрія Гагаріна, 14-А; фактична адреса: 02100, м. Київ, вул. Краківська, 3, код ЄДРПОУ 32772152) на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664) 703804 (сімсот три тисячі вісімсот чотири) грн. 33 коп. основного боргу, 6180 (шість тисяч сто вісімдесят) грн. 79 коп. інфляційних втрат, 1288 (одна тисяча двісті вісімдесят вісім) грн. 69 коп. 3 % річних 7112 (сім тисяч сто дванадцять) грн. 74 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (стаття 85 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення:

13.12.2010р.