Рішення № 12834888, 06.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/46906.12.10 За позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Голландське насіння ЛТД»

простягнення 6443551,46 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивачаІгнатенко М.В., пров. юр-т, дов. №010-01/4274 від 24.06.2010;

від відповідачане зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2010 року Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»(далі позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Голландське насіння ЛТД»(далі відповідач) про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором №2099 від 05.07.2007 (далі Кредитний договір) в сумі 6443551,46 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зобовязання, передбачені Кредитним договором, Позичальником в щодо повернення кредиту 02.01.2009 включно та сплатити відсотків за його користування, виходячи з 20% річних не виконані, в звязку з чим, у останнього перед Банком наявна заборгованість, яка складається з: кредиту, процентів за користування ним та пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків.

Ухвалою суду від 26.10.2010 було порушено провадження у справі № 34/469, розгляд справи було призначено на 15.11.2011.

У судове засідання 15.11.2010 відповідач не зявився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 26.10.2010 не виконав.

Ухвалою суду від 15.11.2010 відкладено розгляд справи на 06.12.2010.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судові засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце їх проведення.

Статтею 64 ГПК України визначено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Юридична адреса відповідача підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданим станом на 11.11.2010.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

06.12.2010 представник позивача звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог за вих. №040-02/6278 від 02.12.2010, в звязку з тим, що Банком було здійснено перерахунок пені, з урахуванням ч.6 ст.232 ГК України та просив суд задовольнити його вимог в сумі 5866638,17 грн.

Примірник даної заяви був надісланий на адресу відповідача 23.11.2010, що підтверджується копією реєстру поштових відправлень Банку від цієї ж дати.

Отже, ціна позову складається з:

-простроченої заборгованості за кредитом 4000000 грн.;

-простроченої заборгованості за відсотками 1442438,27 грн.;

-пені за несвоєчасне погашення часток кредиту 336222,21 грн.;

-пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів 107977,69 грн.

Отже, має місце нова ціна позову з якої й вирішується спір.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.07.2007 між АКБ «Трансбанк»(Кредитор) та відповідачем (Позичальник) укладено Кредитний договір, за умовами якого Кредитор надає відповідачу грошові кошти в межах відновлювальної кредитної лінії лімітом 4000000 грн. (далі Кредит) на умовах цільового використання, забезпеченості, строковості, платності, зворотності та інших умов, викладених в цьому договорі.

Пунктом 1.2 Кредитного договору визначено, що Позичальник зобовязується повернути наданий Кредит, сплатити нараховані проценти, а також виконати інші зобовязання, викладені нижче в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.2.1 Кредитного договору кредит надається на строк до 2 січня 2009 року (включно), на поповнення обігових коштів (п.2.2).

Згідно з п. 3.1 Кредитного договору за користування Кредитом Позичальник сплачує Кредитору 20% річних за використану частину кредитних коштів та 0,1% річних за не використану частину кредитних коштів (далі Проценти).

Розмір процентів, визначений в попередньому абзаці цього пункту, є базовим і може бути змінений (зменшений, або збільшений) сторонами в порядку і на умовах, встановлених цим договором.

Сплата процентів проводиться Позичальником щомісячно, починаючи з місяця надання Кредиту у строк не пізніше останнього робочого банківського дня місяця, за який нараховуються Проценти (п.3.2 Кредитного договору).

Відповідно до п.3.3 Кредитного договору Проценти нараховуються Кредитором щомісяця, починаючи з дня надання Кредиту, і до дня остаточного погашення Кредиту на залишок суми заборгованості за Кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та фактичної кількості днів у році (далі розрахунковий період).

Як слідує з матеріалів справи, АКБ «Трансбанк»зобовязання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, відкривши Позичальнику позичковий рахунок та видавши кредит в сумі 4000 000 грн., що підтверджується наявною у справі випискою по рахунку та копіями розпоряджень бухгалтерії за 2007 2008 роки.

Пунктом 5.1 Кредитного договору визначено, що Позичальник здійснює погашення Кредиту та сплату Процентів, нарахованих за користування Кредитом у строки (терміни0, які визначаються п.2.1, 3.2 цього договору шляхом перерахування відповідних сум грошових коштів на рахунок №37397301003951 в АКБ «Трансбанк», МФО 300089.

Платежі на користь кредитора за цим договором повинні бути здійснені Позичальником таким чином, щоб Кредитор одержав належну йому за цим договором суму в повному обсязі, без відрахувань з неї будь-яких податків, зборів, мит, комісій та інших видатків.

08.05.2009 між АКБ «Транбанк»(Сторона 1) та позивачем (Сторона 2) укладено договір, за умова якого Сторона 1 відступає, а Сторона 2 набуває право вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення, що укладені на виконання таких кредитних договорів, укладених Стороною 1 з юридичними особами, перелік яких наведено у додатку 1 до цього договору, який після підписання сторонами є невідємною частиною цього договору.

08.05.2009, 17.06.2009 між АКБ «Транбанк»та позивачем укладено додаткову угоду та додаткові угоди №1 та №2.

Додатком №1-3 від 08.07.2009 сторони визначили, перелік кредитів станом на 08.07.2009, за якими АКБ «Трансбанк»відступає право вимоги на користь АБ «Укрексімбанк», серед яких Позичальник - ТОВ «Голландське насіння», якому було видано кредит на суму 4000000 грн.

Згідно з п. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (п. 1 ст. 516 ЦК України).

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для себе наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (п. 2 ст. 516 ЦК України).

Тобто, укладений між АКБ «Трансбанк»та позивачем Договір від 08.05.2009 за свою правовою природою є договором відступлення права вимоги.

Як слідує з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з листом за вих. №040-29/4033 від 03.08.2009, в якому повідомив, що з 29.07.2009 Кредитний договір буде обслуговуватись у Банку, в звязку з чим повідомив реквізити рахунків обліку заборгованості, процентів та комісій, що були відкриті у Банку та суми, що обліковуються на цим рахунках:

№2067.3.014039828 рахунок простроченої заборгованості 4000000 грн.;

№2068.4.014039828 термінові проценти 51333,33 грн.;

№2069.5.014039828 прострочена проценти 473327,17 грн.;

№3739.8.014039828 для сплати процентів за користування кредитом.

Відповідач, в свою чергу не заперечував щодо заміни Кредитора за Кредитним договором та погодився надати документи, що необхідні для укладення правочинів щодо заміни кредитора з АКБ «Трансбанк»на АТ «Укрексімбанк»за Кредитним договором.

В звязку з тим, що відповідач кредиту не повернув та не сплачував відсотки за користування, Банку звернувся до останнього з вимогою про усунення порушень за вих. №040-29/4130 від 24.02.2010, якою вимагав сплатити заборгованість протягом 30 календарних днів.

Вимога Банку була отримана відповідачем, того ж дня, що підтверджується підписом особи та печатки Товариства на ній.

Однак, відповідач отримавши повідомлення Банку, його вимог не виконав, грошових коштів не повернув.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика»глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад»ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Окрім цього, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

Як було встановлено судом, АКБ «Трансбанк» належним чином виконав свій обов'язок щодо надання Позичальнику грошових коштів (Кредиту) в межах Кредитного договору.

Однак, відповідач, отримавши вищезазначену суму Кредиту та користуючись грошовими коштами, в порушення умов Кредитного договору, вимог ст.ст. 526, 1054 ЦК України, свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав.

Суду не було надано доказів належного виконання договірних зобовязань або відмови позивача у прийнятті належного виконання зобовязань, запропонованих боржником, а тому вимога позивача про стягнення заборгованості з Позичальника на користь Банку, яка станом на 01.12.2010 (з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог, за кредитом та процентами) становить 5422438,27 грн. та складається з:

- 4000000 грн. заборгованості по кредиту;

- 1422438,27 грн. заборгованості по процентах є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 9.4 Кредитного договору у випадку несвоєчасного погашення Кредиту Позичальник сплачує Кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від непогашеної суми заборгованості за Кредитом за кожний календарний день прострочення виконання.

Перевіривши проведений позивачем станом на 01.12.2010 розрахунок пені за несвоєчасне несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом та несвоєчасне повернення кредиту у сумі:

- 336222,21 грн. пені за несвоєчасне погашення часток кредиту,

-107977,69 грн. пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів, суд встановив, що він відповідає матеріалам справи та умовам Кредитного договору, а відтак підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Голландське насіння ЛТД»(04019, м. Київ, вул. Сімї Хохлових, 15; ідентифікаційний код 24257695) на користь Публічного акціонерного товариства «Держаний експортно-імпортний банк України»(03150, м. Київ, вул. Горького, 127; ідентифікаційний код 00032112) в особі філії Акціонерного товариства «Укрексімбанк»в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Воровського, 11-б; код банку 380333, ідентифікаційний код 26296587) заборгованість за кредитним договором №2099 від 05.07.2007 в сумі 5866638 (пять мільйонів вісімсот шістдесят шість тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 17 коп., яка складається з:

-простроченої заборгованості за кредитом 4000000 грн.;

-простроченої заборгованості за відсотками 1442438,27 грн.;

-пені за несвоєчасне погашення часток кредиту 336222,21 грн.;

-пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів 107977,69 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Голландське насіння ЛТД»(04019, м. Київ, вул. Сімї Хохлових, 15; ідентифікаційний код 24257695) на користь Публічного акціонерного товариства «Держаний експортно-імпортний банк України»(03150, м. Київ, вул. Горького, 127; ідентифікаційний код 00032112) в особі філії Акціонерного товариства «Укрексімбанк»в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Воровського, 11-б; код банку 380333, ідентифікаційний код 26296587) 25500 9двадцять пять тисяч пятсот) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяР.Б. Сташків

Повне рішення складено 13.12.2010