Рішення № 12834874, 26.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/47226.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стімекс»

До Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

Простягнення 34172,02 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Попов А.С. дов. № б/н від 07.11.2008 року;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стімекс»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 17086,01 грн. основної заборгованості та 17086,01 грн. - штрафу.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати повязані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу товарів № 3 від 20.03.2010 року позивач поставив відповідачу товар, однак останній, всупереч умовам даного Договору за поставлений товар в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворився борг на суму 17086, 01 грн.

Ухвалою від 11.10.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 01.11.2010 року.

В судовому засіданні 01.11.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 01.11.2010 року не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 01.11.2010 року розгляд справи відкладено на 26.11.2010 року.

В судовому засіданні 26.11.2010 року представник позивача надав додаткові документи на виконання вимог ухвали суду та усні пояснення з приводу заявлених вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 26.11.2010 року вдруге не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 26.11.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стімекс»(далі-продавець, позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу товарів № 3 (далі-Договір).

В силу положень до п.п 1.1, 1.3. Договору, продавець зобовязувався поставити та передати у власність покупця товар разом з усіма його складовими приналежностями та документами що його стосується, згідно заявки, а покупець зобовязувався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором.

Асортимент, кількість та ціна товару визначається в видаткових накладних, рахунку-фактурі, як невідємною частиною даного Договору.

Як зазначено в п. 2.1. Договору, ціна товару зазначається в рахунку-фактурі та видаткових накладних продавця в національній валюті України.

Продаж товару здійснюється за попередньою письмовою заявкою покупця. Оформлення заявки проводиться покупцем у порядку, визначеному цим Договором. Продавець передає товар окремими партіями у відповідності із заявками покупця не пізніше пяти робочих днів з дня виставлення рахунку-фактури. В разі, якщо товар передаватиметься на умовах передоплати, то товар передаватиметься після сплати такої передоплати протягом пяти днів отримання. Доставка та передача товару здійснюється за рахунок покупця у строки, визначенні п. 3.4. Договору. Датою доставки товару та моментом переходу до покупця права власності на товар за цим Договором вважається дата передачі товару покупцеві або його перевізнику в пункті доставки товару за видатковою накладною. Товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем за кількістю та якістю з моменту передачі товару уповноваженому представнику покупця (п.п. 3.1., 3.4., 3.5., 3.7., 3.8. Договору).

З огляду положень п.п. 4.1., 4.3. Договору, продавець на момент передачі товару зобовязаний передати покупцеві наступні документи:

- рахунок-фактуру;

- податкову накладну;

- видаткову накладну;

- інші документи, що визначенні даним Договором, як обовязкові для передачі від продавця до покупця.

Товар вважається прийнятим покупцем з моменту підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної.

Порядок розрахунків сторони обумовили розділом 6 Договору, відповідно до якого оплата проводиться в гривнях шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок продавця. Сторони узгодили, що розрахунки за передану партію товару проводитимуться покупцем протягом 7 календарних днів з моменту відвантаження товару покупцю за умовами Договору.

Даний Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представникам сторін та діє до «31 грудня 2010 року». Зобовязання щодо оплати придбаного товару, а також зобовязання що стосуються сплати штрафних санкцій мають бути виконанні незалежно від строку дії Договору, що встановлено п. 11.1 Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу будівельні та оздоблювальні матеріали на загальну суму 28 250, 22 грн., що підтверджується видатковими накладними, належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач свої зобовязання щодо оплати вартості поставленого товару протягом обумовленого в п. 6.3. Договору строку, в повному обсязі не виконав, сплативши лише 11164, 20 грн., у звязку з чим у останнього перед позивачем утворився борг на суму 17086, 01 грн. (28250, 22 грн. - 11164, 21 грн.), що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 30.04.2010 року, засвідченого підписами та печатками представниками обох сторін.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з досудовою вимогою № 69 від 15 липня 2010 року про погашення заборгованості, яка отримана відповідачем 21.07.2010 року, що засвідчується копією поштового повідомлення про вручення поштової кореспонденції, яка долучена до матеріалів справи, проте зазначена вимога залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Отже, станом на день розгляду справи в суді, сума боргу відповідача перед позивачем складала 17086, 01 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 17086, 01 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 9.2 Договору встановлено, у випадку недоотримання покупцем строків оплати, визначених к пункті 6.2., 6.3. Договору, продавець має право стягнути з покупця штраф у розмірі до 100 (ста) відсотків від розміру заборгованості. Сплата штрафних санкцій за цим Договором не звільняє від обовязку, оплатити придбаний товар.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 9.2. Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача штраф в сумі 17086, 01 грн., що складає 100 % від суми невиконаного зобовязання.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зазначені положення кореспондуються з положеннями частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, зокрема, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

П. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягаю стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне використати надане йому право та зменшити розмір штрафу до 20 % від суми невиконаного зобовязання, а саме до 3417, 20 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 82-85 ГПК України господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (03151, АДРЕСА_1; ідентифікаційних код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стімекс»(03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 20-а, код ЄДРПОУ 24934411) 17086 (сімнадцять тисяч вісімдесят шість) грн. 01 основного боргу, 3417 (три тисячі чотириста сімнадцять) грн. 20 коп. штрафу, 205 (двісті пять) грн. 03 коп. державного мита та 141 (сто сорок одна) грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (стаття 85 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

13.12. 2010 року.