Рішення № 12834872, 14.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/7714.12.10 За позовом                     Відкритого акціонерного товариства «Комфорт-Сервіс»

до                               Фірми «Т.М.М.»- Товариство з обмеженою відповідальністю

про                              стягнення 170489,36 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Бондар К.В. –предст. (дов. б/н від 12.05.2010 р.)

Від відповідача                    Случак О.О. –предст. (дов. б/н від 23.06.2010 р.)

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Комфорт-Сервіс»звернулось до суду з позовом до Фірми «Т.М.М.»- Товариство з обмеженою відповідальністю про стягнення грошових коштів у розмірі 170489,36 грн. (77726,70 - основний борг, 21021,67 грн. - пеня, 61903,7 грн. - збитків від інфляції, 9837,29 грн. - 3% річних) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договорів субпідряду № 1404-01 від 14.04.2006 р., № 0307-01 від 03.07.2006 р.

Ухвалою суду від 05.02.2010 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/77 та призначено розгляд справи на 17.02.2010 р.

В судовому засіданні 17.02.2010 р. представником відповідача подано Відзив на позовну заяву (вих. № б/н від 17.02.2010 р.), відповідно до якого відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.

В судовому засіданні 17.02.2010 р. оголошено перерву до 19.02.2010 р.

19.02.2010 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача Заперечення на відзив відповідача від 17.02.2010 р.

Ухвалою суду від 26.02.2010 р. призначено розгляд справи на 16.03.2010 р., зобов’язано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 05.02.2010 р. про порушення провадження у справі № 12/77.

16.03.2010 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 19.03.2010 р.

В судовому засіданні 19.03.2010 р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, з обставин, викладених у відзиві.

Представник позивача в судове засідання 19.03.2010 р. не з’явився, про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 19.03.2010 р. відкладено розгляд справи на 13.04.2010 р., зобов’язано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 05.02.2010 р. про порушення провадження у справі № 12/77.

12.04.2010 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача Пояснення до позову та заява про покладення всіх судових витрат на відповідача.

В судовому засіданні 13.04.2010 р. оголошено перерву до 16.04.2010 р.

В судовому засіданні 16.04.2010 р. оголошено перерву до 21.04.2010 р.

21.04.2010р. судове засідання не відбулося в зв’язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 23.04.2010 р. призначено розгляд справи на 18.05.2010 р., зобов’язано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 05.02.2010 р. про порушення провадження у справі № 12/77.

В судовому засіданні 18.05.2010 р. оголошено перерву до 25.05.2010 р.

Ухвалою суду від 18.05.2010 р. продовжено строк вирішення спору по справі № 12/77.

В судове засідання 25.05.2010 р. представник позивача не з’явився, позивач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника позивача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від позивача не надходило.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

Ухвалою суду від 25.05.2010 р. позов залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2010 р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.05.2010 р. у справі №12/77 скасовано, справу № 12/77 передано на розгляд Господарському суду міста Києва.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.10.2010 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2010 р. у справі № 12/77 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2010 р. розгляд справи призначено на 07.12.2010 р., зобов’язано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 05.02.2010 р. про порушення провадження у справі № 12/77.

Представник позивача в судовому засіданні 07.12.2010 р. підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, а також просив суд покласти на відповідача всі судові витрати: державне мито у розмірі 1704,89 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., а також 4000,00 грн. за оплату послуг Адвокатського об’єднання «Фортіс».

Представник відповідача в судовому засіданні 07.12.2010 р. заперечував проти позовних вимог позивача, просив в позові відмовити повністю.

В судовому засіданні 07.12.2010 р. оголошено перерву до 14.12.2010 р.

В судовому засіданні 14.12.2010 р. оголошено повний текст рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.04.2006р. між Відкритим акціонерним товариством «Комфорт-Сервіс»(субпідрядник) та Фірмою «Т.М.М.»- Товариство з обмеженою відповідальністю (генпідрядник) було укладено Договір субпідряду № 1404-01 (далі –Договір №1).

03.07.2006р. між Відкритим акціонерним товариством «Комфорт-Сервіс»(субпідрядник) та Фірмою «Т.М.М.»- Товариство з обмеженою відповідальністю (генпідрядник) було укладено Договір субпідряду № 0307-01 (далі –Договір №2).

Відповідно до п. 1.1 Договору №1 Генпідрядник та Інвестор доручає, а Субпідрядник на основі Ліцензії «Будівельна діяльність»№ 2-Л від 28 грудня 2005 року бере на себе зобов’язання виконати своїми силами та зі своїх матеріалів та матеріалів Інвестора, що передаються Субпідряднику в монтаж по відповідному Акту, роботи по монтажу обладнання систем вентиляції на БС-5 об’єкта будівництва «Житловий будинок в м. Києві, вул. Саксаганського, 114-120 та бул. Т. Шевченка, 33-37, не житлові приміщення (офісно, торгівельно-готельного призначення) і паркінг за адресою м. Києві, вул. Саксаганського, 114-120 та бул. Т. Шевченка, 33-37 в Шевченківському районі м Києва». Згідно п. 1.2 Договору Генпідрядник та Інвестор зобов’язується прийняти, а також Генпідрядник самостійно оплатити роботи по даному Договору.

Відповідно до п. 1.1 Договору №2 Генпідрядник та Інвестор доручає, а Субпідрядник на основі Ліцензії «Будівельна діяльність»№ 2-Л від 28 грудня 2005 року бере на себе зобов’язання виконати своїми силами та з матеріалів Інвестора, що передаються Субпідряднику в монтаж по відповідному Акту, роботи по демонтажу та монтажу частини обладнання систем вентиляції на БС-3 на об’єкті будівництва «Житловий будинок в м. Києві, вул. Саксаганського, 114-120 та бул. Т. Шевченка, 33-37, нежитлові приміщення (офісно, торгівельно-готельного призначення) і паркінг за адресою м. Києві, вул. Саксаганського, 114-120 та бул. Т. Шевченка, 33-37 в Шевченківському районі м Києва». Згідно п. 1.2 Договору Генпідрядник та Інвестор зобов’язується прийняти, а також Генпідрядник самостійно оплатити роботи по даному Договору.

Умови зазначених договорів свідчать про те, що за своєю правовою природою вони є договорами підряду.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно пункту 2.1. Договору №1 вартість робіт, які доручається виконати Субпідряднику, згідно п. 1.1. даного Договору формується згідно Кошторису та складає 502841 грн. 00 коп. (п’ятсот дві тисячі вісімсот сорок одна гривня 00 копійок) в т.ч. ПДВ –83806 грн. 83 коп.

Згідно пункту 2.2. Договору №1 Субпідрядник перераховує Генпідряднику плату за послуги генпідряду в розмірі 2% від вартості робіт по даному Договору, що становить 10056,82 грн. в т.ч. ПДВ –1676,14 грн.

Згідно пункту 2.1. Договору №2 вартість робіт, які доручається виконати Субпідряднику, згідно п. 1.1. даного Договору формується згідно Договірної ціни та Кошторису та складає 66958 грн. 00 коп. (шістдесят шість тисяч дев’ятсот п’ятдесят вісім гривень 00 копійок) в т.ч. ПДВ –11159 грн. 66 коп.

Згідно пункту 2.2. Договору №2 Субпідрядник перераховує Генпідряднику плату за послуги генпідряду в розмірі 2% від вартості робіт по даному Договору, що становить 1339 грн. 16 коп. в т.ч. ПДВ –223 грн. 19 коп.

Згідно з пункту 3.1 Договору №1 оплата за цим Договором проводиться в національній валюті України –гривні, поетапно, в безготівковій формі, згідно з графіком фінансування робіт та відповідно до Акту по фактично виконаним роботам/накладної по Ф.КБ-2В, довідки Ф-3КБ, протягом 3-х банківських днів з моменту підписання відповідного Акту виконаних робіт/накладної в сумі, зазначеній в Акті/накладній, що оформлені належним чином і підписані Сторонами даного Договору.

Згідно з пункту 3.1 Договору №2 оплата за цим Договором проводиться в національній валюті України –гривні, поетапно, в безготівковій формі, згідно з графіком фінансування робіт та відповідно до Акту по фактично виконаним роботам/накладної по Ф.КБ-2В, довідки Ф-3КБ, протягом 3-х банківських днів з моменту підписання відповідного Акту виконаних робіт/накладної в сумі, зазначеній в Акті/накладній, що оформлені належним чином і підписані Сторонами даного Договору.

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України та п.п. 8.1., 8.2. Договору №1 та Договору №2, передання робіт підрядником і їх прийняття замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що позивач свої зобов’язання за Договором №1 та Договором №2 виконав належним чином.

З наданих позивачем актів приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2в) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-3), підписаних обома сторонами, вбачається, що позивач за Договором №1 виконав роботи на загальну суму 480543,00 грн., що підтверджується Актом № 2507-01 від 25.07.2006р. приймання виконаних підрядних робіт за липень 2006р.; Актом № 2507-03 від 25.07.2006р. приймання виконаних підрядних робіт за липень 2006р.; Актом № 2507-05 від 25.07.2006 р. приймання виконаних підрядних робіт за липень 2006р.; Актом № 2108-02 від 21.08.2006р. приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2006р.; Актом № 1909-05 від 19.09.2006р. приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2006р.; Актом № 1909-06 від 19.09.2006р. приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2006р.; Актом № 2209-01 від 22.09.2006р. приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2006р.; Актом № 1212-02 від 12.12.2006р. приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2006р.

Однак, в порушення умов Договору №1, відповідач свої зобов’язання за договором виконав частково, здійснивши часткову оплату виконаних робіт в розмірі 468435,14 грн., що підтверджується банківськими виписками за особовим рахунком позивача за: 07.09.2006 р., 01.11.2006 р., 02.11.2006 р.

За таких обставин, сума основного боргу відповідача перед позивачем за Договором №1 складає 12107,86 грн.

За Договором №2 позивач виконав роботи на загальну суму 66958,00 грн., що підтверджується Актом № 2209-02 від 22.09.2006р. приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2006р.

Однак, в порушення умов Договору №2, відповідач виконані роботи не оплатив зовсім.

За таких обставин, сума основного боргу відповідача перед позивачем за Договором №2, з урахуванням п. 2.1 Договору, складає 65618,84 грн.

Враховуючи наведене, Відкрите акціонерне товариство «Комфорт-Сервіс»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фірми «Т.М.М.»- Товариство з обмеженою відповідальністю про стягнення 77726,70 грн. основного боргу, 21021,67 грн. пені, 61903,7 грн. збитків від інфляції та 9837,29 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за Договором субпідряду № 1404-01 від 14.04.2006 р. та Договором субпідряду № 0307-01 від 03.07.2006 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення –зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового оборогу та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Проте, відповідач свої зобов’язання за вищезазначеними договорами належним чином не виконав, як і не було надано суд достатніх доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

В своєму відзиві на позов та доповнені до відзиву відповідач зазначає, що Відкритим акціонерним товариством «Комфорт-Сервіс»порушено строки позовної давності, а тому вимоги щодо стягнення як основного боргу так і пені є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У зв’язку з порушенням Відповідачем зобов’язання по оплаті виконаних робіт за Договорам №1 передбачених п. 3.1., позивачем було пред’явлено претензії: від 03.11.2008р. з вихідним номером №0311-03ц та від 16.04.2009р. з вихідним номером №1604-02ц у яких було вказано суму основного боргу відповідача за Договором та запропоновано порядок їх погашення.

У відповідь на пред’явлені претензії Відповідач своїми листами: №1092/12-юр від 04.12.2008р. та №420/05-юр від 26.05.2009р. визнав заборгованість перед Позивачем, запропонувавши розглянути інші форми оплати заборгованості.

У зв’язку з порушенням Відповідачем зобов’язання по оплаті виконаних робіт за Договором №2 передбачених п. 3.1., позивачем було пред’явлено претензії: від 03.11.2008 р. з вихідними номерами № 0311-02ц та від 16.04.2009 з вихідним номером № 1604-03ц у яких було вказано суми основного боргу відповідача за двома Договорами та запропоновано порядок їх погашення.

У відповідь на пред’явлені претензії Відповідач своїми листами: №1090/12-юр від 04.12.2008р. та №421/05-юр від 26.05.2009р. визнав заборгованість перед Позивачем, запропонувавши розглянути інші форми оплати заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 264 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку, що і мало місце з огляду на відповіді відповідача на претензії позивача.

Згідно частини 3 статті 264 Цивільного кодексу України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Відкритого акціонерного товариства «Комфорт-Сервіс»в частині стягнення з Фірми «Т.М.М.»- Товариство з обмеженою відповідальністю за Договором №1 –12107,86 грн. та за Договором №2 –65618,84 грн. основного боргу визнається судом таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Аналогічна правова позиція міститься і в постановах Верховного суду України та Вищого господарського суду України (постанова Верховного суду України від 24.04.07 р., постанова Вищого господарського суду України від 19.06.08 р.№ 42/180-26/13).

Відкрите акціонерне товариство «Комфорт-Сервіс»просить суд також стягнути з відповідача за Договором №1 14392,83 грн. пені та за Договором №2 6628,84 грн. пені у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договорами субпідряду, що передбачено пунктом 6.2. зазначених договорів, якими передбачено, що у випадку порушення термінів оплати, Генпідрядник зобов’язаний сплатити Інвестору і Субпідряднику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, але не більше 5% від суми простроченого платежу.

Згідно з частиною 1 статтею 216 та частиною 2 статтею 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

За розрахунком позивача, розмір пені за Договором №1 становить 14392,83 грн., за Договором №2 становить 6628,84 грн. Дані розрахунки пені є не вірними оскільки не відповідають пункту 6.2. зазначених договорів та частині 6 статті 232 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню частково: за Договором №1 у розмірі 605,39 грн., за Договором №2 у розмірі 3280,94 грн.

Позивач у своїй позовній заяві також просить суд стягнути з відповідача за Договором №1 3453,90 грн. трьох відсотків річних та 22177,51 грн. інфляційних нарахувань; за Договором №2 6383,39 грн. трьох відсотків річних та 39726,19 грн. інфляційних нарахувань у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договорами.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового-зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції є способом захисту майнових прав та інтересів кредиторів, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки Договором №1 та Договором №2 передбачена відповідальність сторін за невиконання договору в вигляді пені, то три проценти річних передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України не підлягають стягненню, оскільки відносяться до штрафних санкцій.

Таким чином, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню інфляційні нарахування: за Договором №1 у розмірі 22177,51 грн., за Договором №2 у розмірі 39726,19 грн.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до п. 38 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. №15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993 №50, при зменшенні суми позовних вимог мито не повертається.

Згідно зі ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, керуючись ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, а також п. 11 Листа Вищого господарського суду України від 13.02.2002 р. № 01-8/155 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів», господарський суд з урахуванням матеріалів справи, зокрема, ціни позову, приходить до висновку про можливість покладення на відповідача частини витрат по оплаті послуг Адвокатського об’єднання «Фортіс»у зв’язку з їх співрозмірністю з заявленими вимогами.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 230, 264, 525, 526, 530, 610, 611, 622, 625, 629, 837-864, 875-886 ЦК України, ст.ст. 193, 224, 225, 226, 229, 230, 231, 232, 234, 317-324 ГК України, ст. ст. 4, 45, 47, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Фірми «Т.М.М.»- Товариство з обмеженою відповідальністю (місцезнаходження: 03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-Б, код ЄДРПОУ 14073675, р/р 260019800772 у ВАТ «ТММ-Банк»м. Києва, МФО 300896, ІПН 140736726572, Свідоцтво платника ПДВ № 36351566) на користь Відкритого акціонерного товариства «Комфорт-Сервіс»(місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Сім’ї Хохлових, 15, код ЄДРПОУ 31957561, р/р 26005010048069 у ВАТ ВТБ Банк ЛФ, МФО 321767, ІПН 319575626596, Свідоцтво платника ПДВ № 39107367) за Договором субпідряду № 1404-01 від 14.04.2006р. 12107 (дванадцять тисяч сто сім) грн. 86 коп. основного боргу, 605 (шістсот п’ять) грн. 39 коп. пені, 22177 (двадцять дві тисячі сто сімдесят сім) грн. 51 коп. інфляційних втрат.

3.          Стягнути з Фірми «Т.М.М.»- Товариство з обмеженою відповідальністю (місцезнаходження: 03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-Б, код ЄДРПОУ 14073675, р/р 260019800772 у ВАТ «ТММ-Банк»м. Києва, МФО 300896, ІПН 140736726572, Свідоцтво платника ПДВ № 36351566) на користь Відкритого акціонерного товариства «Комфорт-Сервіс»(місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Сім’ї Хохлових, 15, код ЄДРПОУ 31957561, р/р 26005010048069 у ВАТ ВТБ Банк ЛФ, МФО 321767, ІПН 319575626596, Свідоцтво платника ПДВ № 39107367) за Договором субпідряду № 0307-01 від 03.07.2006р. 65618 (шістдесят п’ять тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 84 коп. основного боргу, 3280 (три тисячі двісті вісімдесят) грн. 94 коп. пені, 39726 (тридцять дев’ять тисяч сімсот двадцять шість) грн. 19 коп. інфляційних втрат.

4.          Стягнути з Фірми «Т.М.М.»- Товариство з обмеженою відповідальністю (місцезнаходження: 03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-Б, код ЄДРПОУ 14073675, р/р 260019800772 у ВАТ «ТММ-Банк»м. Києва, МФО 300896, ІПН 140736726572, Свідоцтво платника ПДВ № 36351566) на користь Відкритого акціонерного товариства «Комфорт-Сервіс»(місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Сім’ї Хохлових, 15, код ЄДРПОУ 31957561, р/р 26005010048069 у ВАТ ВТБ Банк ЛФ, МФО 321767, ІПН 319575626596, Свідоцтво платника ПДВ № 39107367) 1205 (одна тисяча двісті п’ять) грн. 54 коп. державного мита, 198 (сто дев’яносто вісім) грн. 24 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3360 (три тисячі триста шістдесят) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг Адвокатського об’єднання «Фортіс»

5.          В решті позовних вимог відмовити.

6.          Після вступу рішення в законну силу видати накази.

7.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                           Л.В. Прокопенко