Рішення № 12834857, 26.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/46626.11.10

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Транс –Буд»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Технолуч»

Простягнення 1539,95 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс –Буд»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Технолуч»про стягнення 1160, 00 грн. –основного боргу, 138,83 грн. –пені, 183,28 грн. –інфляційних втрат та 57,84 грн. –3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов’язані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладеного між сторонами Договору № 39 ТБ від 06.03.2008 року позивач надав відповідачу транспортні послуги з перевезення вантажу, вантажно-розвантажувальних робіт і послуги механізмів, однак останній, всупереч умовам даного Договору за надані послуги не розрахувався, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворився борг на суму 1539, 95 грн.

Ухвалою від 11.10.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 01.11.2010 року.

Представник позивача в судове засідання 01.11.2010 року не з’явився, однак подав через канцелярію суду додаткові документи по справі та подав клопотання, відповідно до якого просив суд розглядати справу без присутності представника позивача.

В судове засідання 01.11.2010 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін, а також, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі, ухвалою суду від 01.11.2010 року розгляд справи відкладено на 26.11.2010 року.

В судове засідання 26.11.2010 року представник позивача вдруге не з’явився, однак через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого ним представника.

Представник відповідача в судове засідання 26.11.2010 року вдруге не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 26.11.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Технолуч»(далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд»(далі –виконавець, позивач) укладено договір № 39 ТБ про надання транспортних послуг з перевезення вантажу, вантожно - розвантажувальних робіт та послуг механізмів (далі-Договір).

В силу положень до п.п 1.1, 1.2, 1.3. Договору, виконавець зобов’язувався надати замовнику транспортні послуги з перевезення вантажу, а також під час виконання вантожно-розвантажувальних робіт та послуг механізмів, а замовник в свою чергу зобов’язувався оплатити надані послуги, згідно умов даного Договору. Для надання послуг за даним Договором, виконавець надає техніку, перелік якої викладений в Додатку № 1 до Договору (надалі - Додаток).

Строк надання послуг та дата початку визначається заявкою замовника, погодженої з виконавцем. Заявка надається виконавцю в письмовому вигляді не пізніше, ніж за 24 год. до дати початку наданих послуг. Заявкою також визначаються: види робіт, найменування та тип необхідної техніки, об’єкт та адреса надання послуг, а також режим роботи техніки. В разі надання послуг перевезення, в заявці має бути зазначено маршрут перевезення та відстань перевезення.

Порядок розрахунків сторони обумовили розділом –4 Договору, відповідно до якого вартість роботи техніки визначається з розрахунку вартості за одну машино-годину. відповідно до додатку до даного Договору. Замовник забезпечує виконавцю передплату в розмірі 50 % від вартості роботи техніки за весь період, що заявлений замовником. Порядок оплати може бути змінено за письмовою згодою сторін. Кінцевий розрахунок здійснюється замовником протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту закінчення роботи техніки, на підставі акту складеного за фактично виконаними роботами.

П.п. 5.1., 5.2. Договору, сторони погодили, що замовник приймає наданні послуги протягом трьох календарних днів з моменту надання виконавцем актів виконаних робіт (наданих послуг), які надаються за результатами звірки. При наявності заперечень зі сторони замовника, останній попереджає виконавця про це в письмовій формі з перерахуванням всіх недоліків з зазначенням строку на їх усунення. Дані в актах приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) складаються на підставі маршрутних та дорожніх листів, а також рапорт –нарядів виконавця з відміткою представника замовника. В разі відсутності заперечень та зауважень щодо наданих виконавцем послуг протягом трьох календарних днів, послуги вважаються прийнятими.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач передбачені умовами Договору зобов’язання виконав в повному обсязі, зокрема, надав транспортні послуги з перевезення вантажу, вантожно-розвантажувальних робіт та послуг механізмів, а відповідач в свою чергу, прийняв зазначені послуги без будь-яких зауважень та заперечень.

Факт приймання - передачі наданих послуг підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг № ТБ –0000338 від 09.12.2008 року на суму 580, 00 грн. в т.ч. ПДВ та Актом приймання-передачі наданих послуг № ТБ –0000345 від 25.12.2008 року на суму 580, 00 грн. в т.ч. ПДВ, всього на загальну суму 1160, 00 грн., належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи.

В розумінні п. 3.6 Договору, в разі відсутності заперечень та зауважень щодо наданих виконавцем послуг протягом трьох календарних днів, послуги вважаються прийнятими, одних обґрунтованих заперечень та зауважень щодо обсягу послуг відповідач не надав.

Отже, позивач надав, а відповідач прийняв транспортні послуги з перевезення вантажу, вантожно-розвантажувальних робіт та послуг механізмів, проте, зобов’язання щодо оплати їх вартості протягом обумовленого в п. 4.3 Договору строку не виконав, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем утворився борг на суму 1160, 00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01.01.2010 року, засвідченого підписами та печатками представниками обох сторін (копія долучена до матеріалів справи).

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією № 203 від 31 травня 2010 року про погашення заборгованості, що засвідчується копією фіскального чеку № 2853 та описом вкладенням в цінний лист від 02.06.2010 року, які долучена до матеріалів справи, проте зазначена вимога залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Отже, станом на день розгляду справи в суді, сума боргу відповідача перед позивачем складала 1160, 00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 1160, 00 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

П. 4.3 Договору сторони обумовили, що кінцевий розрахунок здійснюється замовником протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту закінчення роботи техніки, на підставі акта складеного за фактично виконаними роботами.

Пунктом 6.2 Договору, встановлено, що в разі несвоєчасної оплати наданих послуг, замовник сплачує виконавцю пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від сум Договору.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п.6.2. Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 138, 83 грн.

Враховуючи вищезазначені положення Договору та норми чинного законодавства, господарський суд встановив, що позивач не вірно визначив періоди прострочення відповідачем платежів, а тому, кінцевий розрахунок за актом приймання-передачі наданих послуг № ТБ –0000338 від 09.12.2008 року наступив 12.12.2008 року, відповідно прострочення відповідачем платежу наступило 13.12.2008 року; кінцевий розрахунок за актом приймання-передачі наданих послуг № ТБ –0000345 від 25.12.2008 року наступив 30.12.2008 року, відповідно прострочення відповідачем платежу наступило 31.12.2008 року.

Таким чином, здійснивши перерахунок пені в межах періоду визначеного судом, з урахуванням п.п. 4.3., 6.2. Договору та дати внесення проплат, обмеживши її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 138, 19 грн., зокрема, пеня згідно акту від 09.12.2008 року на суму боргу 580, 00 грн. за період з 13.12.2008 року по 12.06.2009 року складає 69, 34 грн.; згідно акту від 25.12.2008 року на суму боргу 580, 00 грн. за період з 31.12.2008 року по 30.06.2009 року складає 68, 85 грн.

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 183, 28 грн. та 3 % річних в розмірі 57, 84 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з останнього, на думку господарського суду на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення 3 % річних в розмірі 57, 84 грн. та інфляційні втрати в розмірі 183, 28 грн. за весь час прострочення в межах заявлених позовних вимог.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 82-85 ГПК України господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Технолуч»(03650, м. Київ, вул. Боженка, 13, корпус 3-а, код ЄДРПОУ 32552944) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-буд»(83030, м. Донецьк, вул. Рогачевська, 1В, код ЄДРПОУ 33524504) 1160 (одна тисяча сто шістдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 138 (сто тридцять вісім) грн. 19 коп. пені, 183 (сто вісімдесят три) грн. 28 коп. інфляційних втрат, 57 (п’ятдесят сім) грн. 84 грн. 3 % річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (стаття 85 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення: 13.12. 2010 року.