Рішення № 12834859, 24.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/14424.11.10

За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія»

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроформат «ППМ»

Про                              стягнення 297362,30 грн.

Та за позовом 3-ї особи,

яка заявляє

самостійні вимоги

на предмет спору          Товариства з обмеженою відповідальністю «Апман менеджмент»

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроформат «ППМ»

Про                              стягнення 291078,18 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Пікуль В.О. - предст. (дов. № 29-10/09 від 29.10.2009 р.) Тустановська Т. М. - предст. (дов. № 17-08/09 від 17.08.2009 р.)

Від відповідача Горбовий В.А. - предст. (дов. б/н від 13.05.2010 р.)

Від 3-ї особи Мірошник В.О. - предст. (дов. № 05-07/10-ДА від 05.07.2010 р.)

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про розірвання договору оперативного лізингу (оренди) №070220/0Л-00902 від 20 лютого 2007 року та стягнення з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 297362,30 грн. (269873,12 грн. основний борг, 18613,98 грн. –пеня, 6284,12 грн. –збитки від інфляції, 2591,08 грн. –3% річних).

Ухвалою суду від 19.04.2010 р. відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 14.05.2010 р.

Ухвалою суду від 14.05.2010 р. відкладено розгляд справи на 02.07.2010 р. в зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника позивача та неподанням витребуваних доказів,

В судовому засіданні 02.07.2010 р. оголошено перерву до 09.07.2010 р.

09.07.2010 р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, а саме позивач просить суд стягнути з ТОВ «Євроформат ППМ»збитки від інфляції в розмірі 6284,12 грн., винести ухвалу про повернення сплаченого держмита в частині, пропорційній сумі, на яку зменшився розмір позовних вимог, зокрема сумі 2871,62 грн., розірвати договір оперативного лізингу (оренди) № 070220/ОЛ-00902 від 20 лютого 2007 року.

09.07.2010 р. відділом діловодства суду отримано від ТОВ «Апман менеджмент»заяву про вступ у справу як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, прийнято позовну заяву ТОВ «Апман менеджмент»до ТОВ «Євроформат «ППМ»про стягнення 291078,18 грн. (269873,12 грн. основний борг, 18613,98 грн. –пеня, 2591,08 грн. –3% річних).

В судовому засіданні 09.07.2010 р. оголошено перерву до 14.07.2010 р.

В судовому засіданні 14.07.2010 р. оголошено перерву до 06.08.2010 р.

02.08.2010 р. ТОВ «Апман менеджмент»подано заяву про уточнення вимог (від 29.07.2010 р. користь ТОВ «Апман менеджмент»суму основного боргу у розмірі 269873,12 грн., пеню у розмірі 31914,61 грн., річні у розмірі трьох відсотків, що становить 5634,06 грн.

Ухвалою суду від 06.08.2010 р. відкладено розгляд справи на 21.09.2010 р., направлено відповідні судові запити ПП «ІНВІЗ»та ТОВ «Верстаттехсервіс».

21.09.2010 р. судове засідання не відбулося в зв’язку з перебуванням судді Л.В. Прокопенко на лікарняному.

Ухвалою суду від 27.09.2010 р. розгляд справи призначено на 10.11.2010 р.

В судовому засіданні 10.11.2010 р. оголошено перерву.

В судовому засіданні 24.11.2010 р. оголошено резолютивну частину рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2007 року між ТОВ «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія»та ТОВ «Євроформат «ППМ»укладено договір оперативного лізингу (оренди) №070220/0Л-00902, згідно умов якого позивач як лізингодавець надає у користування відповідачу як лізингоодержувачу майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (виробника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Предметом лізингу є обладнання, а саме: револьверний координатний прес AMADA електромеханічного типу з ЧПУ AMNC-F моделі АС255 NT вартістю 1763436 грн. з ПДВ.

Згідно пункту 2.1 договору строк лізингу становить 48 місяців з дня підписання Акту приймання-передачі предмета лізингу.

На виконання п. 4.1 договору позивачу було передано відповідачу майно на підставі Акту приймання –передачі предмета лізингу від 05 березня 2007 року.

Пунктом 1.1, 3.2-3.3 договору передбачено, що лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до «Графіку нарахування та виплати лізингових платежів»(Додаток № 2 до Договору).

Починаючи з лютого 2009 року, відповідач систематично порушував Графіки лізингових платежів, а з серпня 2009 року відповідач взагалі перестав лізингові платежі за Договором, чим грубо порушив взяті на себе договірні зобов’язання.

Станом на 31.01.2010 р. розмір заборгованості за договором складав 269873,12 грн. згідно до наданого розрахунку.

Крім суми основної заборгованості позивач просить суд стягнути 3% річних у розмірі 2591, 08 грн., суму інфляційних витрат у розмірі 6284,12 грн.

16 листопада 2009 року на письмову вимогу лізингодавця у зв’язку з несплатою лізингових платежів предмет лізингу було повернуто відповідно до акту приймання-передачі від 16.11.2009 р., проте зобов’язання щодо сплати простроченої заборгованості з періодичних лізингових платежів та сум штрафних санкцій виконано нс було.

01 червня 2010 року між ТОВ «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія»та ТОВ «Апман менеджмент»укладено договір №О-902-ВПВ про відступлення права вимоги, відповідно до п. 1.1 якого ТОВ «Апман менеджмент»приймає на себе право вимоги, що належить ТОВ «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія», і стає кредитором за зобов’язаннями, строк виконання яких настав на момент укладення даного договору, а саме: боргу в сумі 269873,12 грн., а також за всіма зобов’язаннями, що існують на момент укладення даного договору та/або виникатимуть за договором в майбутньому, включаючи, але не обмежуючись, зобов’язанням щодо сплати неустойки (штраф, пеня) за невиконання зобов’язань боржника по основному договору.

У зв’язку з наведеним ТОВ «Апман менеджмент»набуло статусу 3-ї особи з самостійними вимогами на предмет спору в частині стягнення суми заборгованості, неустойки (пені), 3% річних після подання відповідної заяви.

За ТОВ «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія»залишилось право вимагати стягнення витрат, які лізингодавець внаслідок інфляційних витрат.

Під час розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги в частині стягнення інфляційних збитків до суми 6284,12 грн.

3-я особа під час розгляду справи уточнила позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 269873,12 грн., пені в розмірі 31914,61 грн. та 3% річних в розмірі 5634,06 грн.

Також позивач повідомив суд про те, що згідно п. 5.2 договору лізингу у випадку виходу з ладу предмету лізингу лізингоодержувач протягом п’яти днів зобов’язаний письмово повідомити про це лізингодавця, якщо до цього часу несправність не буде усунена. Відповідач жодного разу не повідомляв позивача про несправність предмету лізингу.

Відповідач проти задоволення позовних вимог позивача та 3-ї особи заперечив з таких підстав.

За час користування обладнанням відповідач сплачував орендні платежі відповідно до умов договору.

За вищевказаний проміжок часу використання обладнання відповідачем обладнання неодноразово виходило з ладу у зв’язку з поламкою та не могло використовуватись за призначенням не з вини відповідача.

Гарантійний ремонт обладнання здійснювало ТОВ «Верстаттехсервіс», післягарантійний ремонт обладнання проводився ЧП «Інвіз».

За весь час оренди обладнання не було придатне до експлуатації та не могло було використане за призначенням 134 календарних дні, що підтверджується відповідними актами ремонтних робіт, доданих до матеріалів справи, а також копіями платіжних доручень за виконані ремонтні роботи.

Згідно ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм. Відповідно до ч. 6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Таким чином, якщо обладнання не могло бути використаним через ремонт, аварію, то за цей час орендна плата не сплачується.

У випадку безперервного користування обладнанням відповідач з 05.03.2007р. по 16.11.2009 р. повинен був би сплатити 1663660,7 грн. (тобто, 1(один) день оренди обладнання коштував 1 663 660,74/986=1 687,28 грн.).

Відповідач не міг використовувати обладнання у зв’язку з поламкою 134 календарних дні. Тобто, за дні, коли обладнання не було придатне до експлуатації, відповідач не повинен сплачувати орендну плату. Вартість орендних платежів за 134 дн. х 1 687,28 грн. = 226095,52 грн.).

Відповідач сплатив за ремонтні роботи по обладнанню 10 496, 8 грн.

Згідно ч. 3 ст.776 ЦК України, якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок оплати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту.

За таких обставин, на думку відповідача, загальна сума заборгованості перед позивачем повинна бути зменшена на 226095,52 грн. - вартість орендних платежів за 134 дні, протягом яких обладнання не використовувалось у зв’язку з виходом з ладу (поламкою) та 10 496,80 грн. оплати відповідачем вартості ремонтних робіт.

Щодо укладення між ТОВ «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія»та ТОВ «Апман менеджмент»договору № О-902-ВПВ про відступлення права вимоги від 01.06.2010 р, відповідач вважає його фіктивним, тобто, таким, що укладений без наміру створити юридичні наслідки, оскільки відсутні докази віднесення позивачем до складу валових доходів оплати за вказаним договором.

Крім того, відповідач звертає увагу на ту обставину, що згідно п. 1.2 договору 3-я особа одержує право вимагати від відповідача належного та повного виконання всіх зобов’язань за основним договором, тобто, включаючи також право на стягнення інфляційних витрат. Той факт, що інфляційні витрати не були відступлені, свідчить, на думку відповідача, про фіктивність договору.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, а також 3-ї особи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги як позивача, так і 3-ї особи є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вимога позивача про розірвання договору оперативного лізингу (оренди) №070220/0Л-00902 від 20 лютого 2007 року підлягає до задоволення, оскільки вказаним договором чітко передбачено перелік підстав, на яких він може бути розірваний за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В даному випадку згідно п. 17.3 договору сторони погодили, що він може бути достроково розірваний у разі несплати лізингових платежів в повному обсязі протягом одного місяця з дня настання строку платежу, встановленого у Графіку сплати та нарахування лізингових платежів.

Той факт, що, починаючи з лютого 2009 року, відповідач систематично порушував Графіки лізингових платежів, а з серпня 2009 року відповідач взагалі перестав лізингові платежі за договором, підтверджено матеріалами справи.

Також ця обставина не заперечується відповідачем у наданих поясненнях.

Крім того, 16 листопада 2009 року на письмову вимогу лізингодавця у зв’язку з несплатою лізингових платежів предмет лізингу було повернуто відповідно до акту приймання-передачі від 16.11.2009 р.

З врахуванням наведеного, а також фактичного припинення відносин з використання об’єкта лізингу, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в цій частині та задовольняє їх.

Щодо заборгованості за договором суд зазначає наступне.

Суд не може погодитися з відповідачем, який стверджує про наявність підстав для виключення з суми заборгованості 226095,52 грн. - вартості орендних платежів за 134 дні, протягом яких обладнання не використовувалось у зв’язку з виходом з ладу (поламкою) та 10496,80 грн. оплати відповідачем вартості ремонтних робіт, оскільки згідно укладеного між сторонами договору правовідносини між сторонами з приводу виходу об’єкта лізингу з ладу чітко врегульовані.

Зокрема, згідно п. 5.2 договору у випадку виходу з ладу предмета лізингу лізингоодержувач протягом п’яти днів зобов’язаний письмово повідомити про це лізингодавця, якщо до цього часу несправність не буде усунена.

Суду не надано доказів повідомлення відповідачем позивача про несправність предмета лізингу протягом його використання.

Надані суду листи від 23.11.2007 р. № 298/2, від 08.05.2008 р. № 82, від 23.09.2008 р. № 172, від 07.11.2008 р. № 201, від 14.08.2009 р. № 54, від 30.09.2009 р. № 67 –повідомлення щодо виходу з ладу предмета лізингу –не можуть бути прийняті в якості належних доказів по справі, оскільки суду не надано доказів їх відправки та/або отримання на адресу позивача, тоді як технічно вказані листи можна було виготовити в будь-який час як під час використання предмета лізингу, так і після.

Також згідно п. 3.9 договору сторони домовились, що лізингові платежі не будуть зменшуватися або припинятися під час технічного обслуговування, ремонту, модифікації предмета лізингу, або у випадку, якщо лізингоодержувач не може використовувати предмет лізингу через аварію, механічний дефект, крадіжку чи конфіскацію.

Тобто, навіть у випадку доведення неналежного виконання обов’язку позивача як лізингодавця щодо ремонту предмету лізингу, це не може бути підставою для зменшення лізингових платежів.

Суд наголошує на тому, що положення ст. 762 ЦК України та ст. 286 ГК України, на які посилається відповідач як на підставу зменшення лізингових платежів, можуть застосовуватися до правовідносин сторін, якщо інше не встановлено договором.

Зокрема, згідно ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

В даному випадку підстави вважати для сторін обов’язковими положення ст. 762 ЦК України та ст. 286 ГК України відсутні.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов’язання мають виконуватися належним чином; одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Таким чином, відповідач має сплатити заборгованість по лізингових платежах за договором оперативного лізингу (оренди) №070220/0Л-00902 від 20 лютого 2007 року у загальному розмірі 269873,12 грн. згідно наданого суду розрахунку.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних витрат також підлягають до задоволення в заявленому розмірі –5 634,06 грн. та 6284,12 грн. відповідно.

Щодо стягнення пені за договором суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 12.2.1 п. 12.2 договору у випадку порушення термінів сплати лізингових платежів, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочення до повного розрахунку.

Згідно наданого суду розрахунку заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 31914, 61 грн.

Оскільки розрахунок пені відповідає умовам договору, суд задовольняє позовні вимоги в цій частині у заявленому розмірі.

Щодо оцінки договору № О-902-ВПВ про відступлення права вимоги від 01.06.2010 р., укладеного між ТОВ «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія»та ТОВ «Апман менеджмент»суд зазначає наступне.

Предметом з’ясування по справі відповідність вказаного договору вимогам законодавства не є, тому суд приймає в якості встановленого факту його укладення і розцінює договір в якості підстави для виникнення у ТОВ «Апман менеджмент»підстав для звернення до суду.

Станом на час прийняття рішення по справі суду не надано доказів порушення провадження у справі про визнання вказаного договору недійсним або рішення суду з цього приводу, тому суд не вбачає підстав для зупинення провадження по справі згідно заявленого відповідачем клопотання.

У випадку визнання вказаного договору недійсним за рішенням суду це може бути нововиявленою обставиною та підставою для подачі відповідної заяви до суду.

Стосовно змісту вказаного договору, то згідно наданої суду додаткової угоди від 14.07.2010 р. до договору № О-902-ВПВ про відступлення права вимоги від 01.06.2010р., право вимоги охоплює суму боргу в розмірі 269873,12 грн., а також всі зобов’язання, що існують на момент укладення даного договору та/або виникатимуть за договором у майбутньому, включаючи але не обмежуючись зобов’язаннями щодо сплати неустойки (штрафу, пені) за невиконання зобов’язань боржника по основному договору, сплати збитків від інфляції та 3% річних від простроченої суми.

Таким чином, станом на час прийняття рішення по справі кредитором за всіма грошовими вимогами, що є предметом розгляду по даній справі, є ТОВ «Апман менеджмент»як 3-я особа з самостійними вимогами на предмет спору, і саме на користь 3-ї особи суд присуджує вказані суми до стягнення.

Щодо позивача, то він є позивачем за позовною вимогою про розірвання договору як сторона, яка його укладала.

Оскільки за договором № О-902-ВПВ про відступлення права вимоги від 01.06.2010р. ТОВ «Апман менеджмент»передано лише право вимоги щодо грошових зобов’язань, то стороною за договором (лізингодавцем) залишилось ТОВ «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія»і лише вона може заявляти вимоги про розірвання договору.

За таких обставин підстави для припинення провадження у справі щодо позивача відсутні, оскільки в як з позивача, так і в 3-ї особи є окремі вимоги до відповідача у даній справі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-89, 93 ГПК України, ст. ст. 525-526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія»задовольнити частково.

2. Розірвати договору оперативного лізингу (оренди) № 070220/0Л-00902 від 20 лютого 2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроформат «ППМ».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроформат «ППМ»(04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 1/8 літ. А, код ЄДРПОУ 31089603) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія»(04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, 7 під'їзд, 6 поверх, код ЄДРПОУ 31362539) 85(вісімдесят ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Апман менеджмент»задовольнити.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроформат «ППМ»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Апман менеджмент»суму боргу в розмірі 269873,12 (двісті шістдесят дев"ять тис. вісімсот сімдесят три) грн., 3% річних в розмірі 5 634 (п"ять тис. шістсот тридцять чотири) грн. 06 коп., інфляційні витрати у розмірі 6284 (шість тис. двісті вісімдесят чотири) грн. 12 коп., пеню у розмірі 31914 (тридцять одна тис. дев"ятсот чотирнадцять) грн. 61 коп., державне мито у розмірі 3 137 (три тис. сто тридцять сім грн. 06 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.

7. Після набрання судовим рішенням законної сили видати наказ.

8. Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання.

Суддя                                                                                                    Л.В.Прокопенко

Дата підписання 13.12.2010 р.