Рішення № 12834672, 10.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/5110.12.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є.,

розглянувши справу№ 58/51

за позовом Славутського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі

Славутської міської ради

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Центр нерухомості –Рідна Україна»

простягнення 1944732,58 грн.

за участю представників сторін: від позивача- не з’явився від прокуратури- не з’явився

від відповідача- не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Славутський міжрайонний прокурор звернувся в Господарський суд міста Києва в інтересах держави в особі Славутської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр нерухомості –Рідна Україна»про стягнення 1944732,58 грн.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем грошових зобов’язань за Договором купівлі-продажу будівель від 10.07.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 01.10.2010 р., зобов’язано сторони виконати певні дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2010 р. суд відклав розгляд справи на 20.10.2010 р. відповідно до ст. 77 ГПК України.

20 жовтня 2010 року розгляд справи не відбувся, у зв’язку з перебування судді на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2010 р. суд призначив судове засідання на 05.11.2010 р. з викликом представників сторін, яких зобов’язав надати суду документи, необхідні для вирішення спору.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва до суду надійшла заява прокурора про збільшення позовних вимог відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача суму простроченого платежу за придбані об’єкти нерухомості в розмірі 1807502,06 грн. заборгованості, 168444,86 грн. пені, а всього 1975946,92 грн.

В судовому засіданні 05.11.2010 р. судом оголошено перерву до19.11.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2010 р. суд відклав розгляд справи на 26.11.2010 р.

26 листопада 2010 року розгляд справи не відбувся, у зв’язку з перебування судді на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2010 р. суд призначив судове засідання на 10.12.2010 р. з викликом представників сторін, яких зобов’язав надати суду документи, необхідні для вирішення спору.

В судове засідання 10.12.2010 р. представники від прокуратури, від позивача та від відповідача не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце розгляду справи були повідомлені судом належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За вказаних обставин сторони вважаються належним чином повідомленими господарським судом про час і місце її розгляду справи.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 10.12.2010 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 10 липня 2009 року між Славутською міською радою та ТОВ «Центр нерухомості –Рідна Україна»укладено договори купівлі-продажу будівель шляхом продажу на аукціоні (надалі - Договори), а саме:

- будівлі казарми обліковий № 23 згідно схеми військового містечка № 21 загальною площею 3369,9 кв.м. по вул. Ярослава Мудрого, 87.

- будівлі казарми обліковий № 24 загальною площею 4568,8 кв.м. по вул. Ярослава Мудрого, 89.

- будівлі казарми обліковий № 22 згідно схеми військового містечка № 21 загальною площею 4484,1 кв.м. по вул. Ярослава Мудрого, 83.

- будівлі казарми обліковий № 25 загальною площею 3399,3 кв.м. по вул. Ярослава Мудрого, 93.

Відповідно до умов Договорів Славутська міська рада зобов’язалася передати у власність ТОВ «Центр нерухомості –Рідна Україна»будівлі казарм, а ТОВ «Центр нерухомості –Рідна Україна»зобов’язалася прийняти ці будівлі і оплатити ціну відповідно до умов, визначених в договорах.

Відповідно до п. 2.1 Договорів покупець зобов’язується внести кошти за придбані будівлі протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цих Договорів. Строк оплати може бути продовжений ще на 30 календарних днів за умови внесення покупцем не менше 50 відсотків від ціни продажу об’єкта приватизації.

Відповідно до п. 4.1 Договорів кожна сторона зобов’язується виконувати обов’язки, покладені на неї договорами та сприяти другій стороні у виконанні її обов’язків.

Згідно п. 5.1 Договорів покупець зобов’язаний у встановлений договорами строк сплатити ціну продажу об’єкта приватизації.

Укладені Договори є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як стверджує позивач, відповідач не виконав свої зобов’язання за договором щодо проведення оплати за придбані об’єкти, сума основного боргу за договором купівлі-продажу будівлі казарми обліковий № 23 згідно схеми військового містечка № 21 загальною площею 3369,9 кв.м. по вул. Ярослава Мудрого, 87 складає 450000,42 грн.; за договором купівлі-продажу будівлі казарми обліковий № 24 загальною площею 4568,8 кв.м. по вул. Ярослава Мудрого, 89 складає суму 458001,31 грн.; за договором купівлі-продажу будівлі казарми обліковий № 22 згідно схеми військового містечка № 21 загальною площею 4484,1 кв.м. по вул. Ярослава Мудрого, 83 складає суму 449500,09 грн.; за договором купівлі-продажу будівлі казарми обліковий № 25 загальною площею 3399,3 кв.м. по вул. Ярослава Мудрого, 93 складає суму 450000,24 грн. Всього на загальну суму 1807502,06 грн.

У зв’язку з невиконанням відповідачем умов Договорів Славутська міська рада на адресу відповідача направляла претензії від 22.04.2010 р.

ТОВ «Центр нерухомості –Рідна Україна»повідомила Славутську міську раду листом від 24.05.2010 р. за № 1/24/05-10 про те, що товариство розглянуло вказані претензії, приймає умови даних претензій, повністю погоджується з вимогами та зауважило, що має намір провести повний розрахунок до 30.06.2010 р.

Однак, незважаючи на викладені обставини, відповідач не розрахувався з позивачем по договорах.

Таким чином, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором в сумі 1807502,06 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги в частині стягнення вказаної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 168444,86 грн. пені.

Відповідно до п. 7.1 Договорів у разі порушення строку оплати за об’єкт купівлі-продажу, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Крім того, відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи положення чинного законодавства, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 168444,86 грн. пені.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр нерухомості –Рідна Україна»(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 31/27-А, код 35677408) на користь Славутської міської ради (30000, Хмельницька обл., м. Славута, вул. Соборності, буд. 7, код 34270865) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 1807502 (один мільйон вісімсот сім тисяч п’ятсот дві) грн. 06 коп. заборгованості, 168444 (сто шістдесят вісім тисяч чотириста сорок чотири) грн. 86 коп. пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр нерухомості –Рідна Україна»(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 31/27-А, код 35677408) в доход Державного бюджету України з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 19759 (дев’ятнадцять тисяч сімсот п’ятдесят дев’ять) грн. 46 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.Є. Блажівська Повне рішення складено: 13.12.2010 р.