Рішення № 12834673, 10.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/7610.12.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є.,

розглянувши справу№ 58/76

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеон»

доПриватного підприємства «Прем’єрпродукт - Центр»

простягнення 22254 грн. штрафу

за участю представників сторін: від позивача- Тугін А.Г. від відповідача- Бабіцький Я.В. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеон»(надалі –ТОВ «Одеон») звернулось в Господарський суд міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Прем’єрпродукт - Центр»(надалі –ПП «Прем’єрпродукт - Центр») про стягнення 22254 грн. штрафу.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди № 23/12-09 від 23.12.2009 р. щодо завчасного повідомлення позивача про дострокове розірвання договору, у зв’язку з чим позивачем нараховано штраф.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2010 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 13.10.2010 р. в судовому засіданні, викликано для участі представників сторін, яких зобов’язано виконати певні дії визначені ухвалою.

Враховуючи перебування судді на лікарняному, розгляд справи, призначений на 13.10.2010 р., не відбувся. За вказаних обставин суд ухвалою від 25.10.2010 р. призначив судове засідання на 03.11.2010 р.

2 листопада 2010 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач проти позову заперечував в повному обсязі, оскільки вважає, що договір достроково припинено з об’єктивних підстав, а саме у зв’язку з систематичним порушенням позивачем умов договору - п. п. 6.2., 6.4, 6.6 та неодноразовими зверненнями до відповідача про можливість збільшення оренди. На думку відповідача, позивач порушивши п. 6.4 Договору унеможливив перебування працівників відповідача в орендованому приміщенні, у зв’язку з чим керівництво ПП «Прем’єрпродукт-центр»звернулось до ТОВ «Одеон»з письмовою заявою про дострокове припинення дії договору, на що отримали відповідь про незгоду в припиненні дії договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2010 р. суд відклав розгляд справи на 17.11.2010 р.

9 листопада 2010 року через канцелярію Господарського суду міста Києва до суду надійшло клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до яких позивач просив суд стягнути з відповідача 19693,62 грн. штрафу, 21671,78 грн. заборгованості по орендній платі, 225,39 грн. інфляційних нарахувань, 158,53 грн. 3% відсотки річних.

В судовому засіданні 17.11.2010 р. відповідач подав суду заперечення на клопотання про уточнення позовних вимог відповідно до яких просив суд відмовити в задоволенні вказаного клопотання з підстав, зазначених у запереченнях.

У судовому засідання 17.11.2010р. судом відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, яка додана до позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2010 р. суд відклав розгляд справи на 26.11.2010 р.

У зв’язку з перебуванням судді на лікарняному, розгляд справи 26.11.2010 р. не відбувся. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2010 р. суд призначив розгляд справи на 10.12.2010 р.

В судове засідання 10.12.2010 р. представники сторін з’явились. Позивач підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував.

Також, в судовому засіданні судом розглянуто клопотання позивача про уточнення позовних виог до позовної заяви про стягнення заборгованості станом на 10.12.2010 р. Відповідно до поданого клопотання позивач просить суд стягнути з відповідача 17061,43 грн. штрафу, 27278,09 грн. орендної плати, 286,42 грн. інфляційцних нарахувань, 251,11 грн. 3% річних, 448,77 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В силу положень ст. 22 ГПК України позивач наділений правом до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як зазначено у п. 2, 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2005 року»за змістом ст. 22 ГПК України зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Під збільшенням розміру позовних вимог (ст. 22 ГПК України) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Збільшення розміру позовних вимог не може бути пов’язано з пред’явленням додаткових позовних вимог про які не йшлося в позовній заяві, а відтак заявлення позивачем вимог про стягнення з відповідача 21671,78 грн. заборгованості по орендній платі, 225,39 грн. інфляційних нарахувань, 158,53 грн. 3% відсотки річних призводить до одночасної зміни предмету та підстав позову, що є порушенням чинного законодавства України.

Таким чином на розгляді господарського суду міста Києва перебувають вимоги позивача про стягнення з відповідача 17061,43 грн. штрафу.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 10.12.2010 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно з’ясувавши обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 23.12.2009 р. між ТОВ «Одеон»(Орендодавець) та ПП «Прем’єрпродукт-Центр»(Орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень № 23/12-09, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове платне користування (оренду) 4 (чотири) офісні приміщення (кабінети), що є власністю ТОВ «Одеон»загальною площею 74,183 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Лугова, 9 (літ. П).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

За загальним правилом, в силу ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

9 серпня 2010 року ПП «Прем’єрпродукт - Центр»звернулося до ТОВ «Одеон»з заявою № 104 в якій просило достроково припинити дію Договору оренди нежитлових приміщень та відповідно до умов розірвати та підписати акти прийому-передачі до 20.08.2010 р.

В свою чергу, ТОВ «Одеон»надало ПП «Прем’єрпродукт - Центр»відповідь вих. № 72 від 11.08.2010 р. у якій зазначило про те, що відповідно до п. 6.8 Договору сторони мають право достроково розірвати договір, попередивши одна-одну за три місяці до такого розірвання. Відповідно до п. 9.7 Договору дострокове розірвання договору можливо тільки за згодою сторін крім випадків встановлених Договором, при цьому сторона ініціатор розірвання цього договору зобов’язана попередити про намір такого розірвання іншу Сторону за 3 (три) місяці до запланованої дати розірвання Договору. Відповідно до п. 8.12 Договору у разі дострокового розірвання Договору з порушенням п. 9.7 Договору винна сторона сплачує штраф у розмірі трьохмісячної орендної плати. Також вказаним листом, позивач повідомив відповідача про те, що договір буде вважатися припиненим з 09.11.2010 р. У випадку порушення умов договору, що стосуються дострокового припинення договору, позивач буде змушений звернутися до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій.

Як стверджував позивач та не заперечував відповідач, станом на день подання позовної заяви (16.09.2010 р.) відповідач звільнив орендовані приміщення, демонтував та вивіз обладнання без будь-яких погоджень з позивачем.

Як вже було зазначено вище, відповідно до п. 9.7 Договору дострокове розірвання договору можливо тільки за згодою сторін крім випадків встановлених Договором, при цьому сторона ініціатор розірвання цього договору зобов’язана попередити про намір такого розірвання іншу Сторону за 3 (три) місяці до запланованої дати розірвання Договору.

Згідно п. 8.12 Договору у разі дострокового розірвання Договору з порушенням п. 9.7 Договору винна сторона сплачує штраф у розмірі трьохмісячної орендної плати.

Розмір орендної плати визначений п. 3.1 Договору.

Таким чином відповідач порушив умови Договору (п. 9.7) щодо попередження про намір розірвання договору за 3 (три) місяці до запланованої дати розірвання Договору, у зв’язку з чим позивачем правомірно нараховано штраф у розмірі трьохмісячної орендної плати.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Враховуючи викладені обставини, суд задовольняє позов в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Прем’єрпродукт - Центр»(04074, м. Київ, вул. Лугова, буд. 9, літ «П», код 36630879) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеон»(04074, м. Київ, вул. Лугова, 9, код 30375196) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 17061 (сімнадцять тисяч шістдесят одна) грн. 43 коп. штрафу, 170 (сто сімдесят) грн. 61 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.Є. Блажівська Повне рішення складено: 13.12.2010 р.