Рішення № 12834516, 08.12.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.10 Справа № 3/58/10

Суддя

За позовом: Приватного підприємства “РЕМСНАБСТРОЙСЕРВІС”, Запорізька область, м. Бердянськ

до відповідача: Територіальної громади міста Бердянська в особі Бердянської міської ради Запорізької області, Запорізька область, м. Бердянськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Запорізькій області, м. Запоріжжя

про визнання права власності

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Шепель Д.В.

Представники:

від позивача: Баранова О.П., довіреність № б/н від 25.08.2010р.

від відповідача: не з’явився

від третьої особи: не з’явився

ПП “РЕМСНАБСТРОЙСЕРВІС” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Територіальної громади міста Бердянська в особі Бердянської міської ради Запорізької області, за участю третьої особи - Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Запорізькій області про визнання права власності на цілий нежитловий об’єкт нерухомості –туристичний притулок, розташований на земельній ділянці площею 2 696 кв.м. (0,2696 га) за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Макарова (між базами відпочинку “Зв’язківець” та “Вікторія”), що складається з основної двоповерхової будівлі “Б”, ганку до “Б”, ганку до “Б”, балкону до “Б”, сходів до “Б”, основної двоповерхової будівлі “В”, ганку до “В”, ганку до “В”, балкону до “В”, сходів до “В”, основної двоповерхової будівлі “Д”, ганку до “Д”, балкону до “Д”, сходів до “Д”, основної будівлі “Е”, літньої кухні “Л”, надбудови “М”, навісів “З”, “И”, альтанки “Ж”, вбиральні “К”, парканів № 3, 4, 5, 6, 9, 10, ТП № 11, воріт № 2, 7, 8, хвіртки № 1, свердловини № 12.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 15, 16, 317, 320, ч. 1, 5 ст. 376 ЦК України, ст. 1 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.11.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/58/10, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 12.11.2010р. о 10 годині 00 хвилин. Цією ж ухвалою до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю в Запорізькій області.

Ухвалою господарського суду від 12.11.2010р. у зв’язку з неявкою представників відповідача та третьої особи розгляд справи було відкладено на 01.12.2010р. о 10 годині 00 хвилин.

Ухвалою суду від 01.12.2010р. у зв’язку з неявкою представників відповідача та третьої особи розгляд справи було відкладено на 08.12.2010р. о 14 годині 00 хвилин.

В судовому засіданні 08.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 10.12.2010р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві від 21.10.2010р. та просить визнати за ним право власності на цілий нежитловий об’єкт нерухомості –туристичний притулок, розташований на земельній ділянці площею 2 696 кв.м. (0,2696 га) за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Макарова (між базами відпочинку “Зв’язківець” та “Вікторія”), що складається з основної двоповерхової будівлі “Б”, ганку до “Б”, ганку до “Б”, балкону до “Б”, сходів до “Б”, основної двоповерхової будівлі “В”, ганку до “В”, ганку до “В”, балкону до “В”, сходів до “В”, основної двоповерхової будівлі “Д”, ганку до “Д”, балкону до “Д”, сходів до “Д”, основної будівлі “Е”, літньої кухні “Л”, надбудови “М”, навісів “З”, “И”, альтанки “Ж”, вбиральні “К”, парканів № 3, 4, 5, 6, 9, 10, ТП № 11, воріт № 2, 7, 8, хвіртки № 1, свердловини № 12.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.04.2007р. на підставі договору оренди землі, ПП “РЕМСНАБСТРОЙСЕРВІС” надано в строкове платне володіння та користування земельну ділянку загальною площею 0,2696 га., яка зареєстрована у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України”, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 24.07.2007р. за № 040726500256. Земельна ділянка знаходиться по вул. Макарова в м. Бердянську Запорізької області (між базами відпочинку “Зв’язківець” та “Вікторія”), надана для будівництва туристичного притулку строком до 01.02.2009р.

Угодою про внесення змін до договору оренди землі від 25.04.2008р. строк договору оренди землі продовжений до 01.02.2034р.

В межах наданої в оренду земельної ділянки ПП “РЕМСНАБСТРОЙСЕРВІС” був збудований туристичний притулок, що складається з основної двоповерхової будівлі “Б”, ганку до “Б”, ганку до “Б”, балкону до “Б”, сходів до “Б”, основної двоповерхової будівлі “В”, ганку до “В”, ганку до “В”, балкону до “В”, сходів до “В”, основної двоповерхової будівлі “Д”, ганку до “Д”, балкону до “Д”, сходів до “Д”, основної будівлі “Е”, літньої кухні “Л”, надбудови “М”, навісів “З”, “И”, альтанки “Ж”, вбиральні “К”, парканів № 3, 4, 5, 6, 9, 10, ТП № 11, воріт № 2, 7, 8, хвіртки № 1, свердловини № 12.

Таким чином, оскільки будівництво туристичного притулку ПП “РЕМСНАБСТРОЙСЕРВІС” здійснено господарським способом без додержання діючого законодавства стосовно отримання дозвільної документації на проведення таких робіт, то новостворений об’єкт нерухомого майна вважається таким, що побудовано самочинно, тобто без достатніх правових підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Будівництво туристичного притулку було здійснено ПП “РЕМСНАБСТРОЙСЕРВІС” в межах наданої в користування земельної ділянки, а також відповідно до її цільового призначення, яким саме і є будівництво туристичного притулку.

При будівництві вказаних будівель права інших осіб порушено не було.

Згідно висновку № 25-10 експертного будівельно-технічного дослідження від 14.10.2010р. основні будівлі “Б”, “В”, “Д”, “Е”, літня кухня “Л”, надбудова “М”, навіси “З”, “И”, альтанка “Ж”, вбиральня “К” відповідають п. 2.1, 3.1, 3.2.3, 4.33, 5.1, 6.1, 7.3, 7.14, 7.41, 7.42, 8.1 ДБН В.2.2-9-99 “Громадські будинки та споруди”. Будівництво основних будівель “Б”, “В”, “Д”, “Е”, літньої кухні “Л”, надбудови “М”, навісів “З”, “И”, альтанки “Ж”, вбиральні “К” відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, правилам пожежної безпеки, будівельним нормам та правилам. Експлуатація будівель можлива.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з’явився.

Приймаючи рішення за відсутності відповідача господарський суд бере до уваги те, що відповідач повідомлений 08.11.2010р. належним чином про час і місце розгляду справи судом, про що свідчить вручення поштового відправлення відповідачу копії ухвали про порушення провадження у справі № 3/58/10 від 04.11.2010р., а також письмовий відзив відповідача до суду від 30.11.2010р. № 839 (з додатками).

У вказаному відзиві відповідач проти позову заперечив та вважає, що позивачем не доведено відповідність об’єкту самочинного будівництва, що є предметом позову, суспільним інтересам та Генеральному плану забудови міста. У відповідності до листа Управління архітектури та містобудування від 16.11.2010р. визначити відповідність Генеральному плану забудови м. Бердянськ та суспільним інтересам самочинно збудованого нерухомого майна по вул. Макарова можливо за умови надання генплану з відображенням меж земельної ділянки та забудови сусідніх ділянок згідно з містобудівною ситуацією. Така технічна документація в Бердянській міській раді відсутня.

Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Запорізькій області (третя особа) пояснення щодо позовної заяви, витребувані судом документи не надала, в судове засідання представник третьої особи не з’явився.

Неявка третьої особи не перешкоджає розгляду спори по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно договору оренди землі від 23.04.2007р., укладеного між Бердянською міською радою Запорізької області (Орендодавець) і ПП “РЕМСНАБСТРОЙСЕРВІС” (Орендар), останньому надано в строкове платне володіння і користування земельну ділянку загальною площею 0,2696 га для будівництва туристичного притулку, яка знаходиться в м. Бердянську Запорізької області, по вул. Макарова (між базами відпочинку “Зв’язківець” та “Вікторія”) (п.1.1, 2.1 Договору).

Договір укладений строком до 01.02.2009 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк (п.3.1 Договору).

Договір зареєстрований у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України”, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 24.07.2007р. за № 040726500256.

Угодою “Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки” від 25.04.2008р. внесено зміни у розділі “Строк дії договору”, пункт 3.1 замість слів “строком до 01.02.2009р.” читати “строком до 01.02.2034р.” і далі за текстом.

Земельну ділянку площею 0,2696 га передано ПП “РЕМСНАБСТРОЙСЕРВІС” згідно акту прийому-передачі земельної ділянки від 23.04.2007р..

Як свідчить технічний паспорт КП з технічної інвентаризації Бердянської міської ради, виготовленого станом на 10.08.2010р., ПП “РЕМСНАБСТРОЙСЕРВІС” збудований туристичний притулок, що складається з основної двоповерхової будівлі “Б”, ганку до “Б”, ганку до “Б”, балкону до “Б”, сходів до “Б”, основної двоповерхової будівлі “В”, ганку до “В”, ганку до “В”, балкону до “В”, сходів до “В”, основної двоповерхової будівлі “Д”, ганку до “Д”, балкону до “Д”, сходів до “Д”, основної будівлі “Е”, літньої кухні “Л”, надбудови “М”, навісів “З”, “И”, альтанки “Ж”, вбиральні “К”, парканів № 3, 4, 5, 6, 9, 10, ТП № 11, воріт № 2, 7, 8, хвіртки № 1, свердловини № 12.

Матеріалами справи доведено, що будівництво туристичного притулку було здійснено ПП “РЕМСНАБСТРОЙСЕРВІС” в межах наданої в користування земельної ділянки (кадастровий номер: 2310400000:08:006:0054), а також відповідно до її цільового призначення, яким є будівництво туристичного притулку.

При будівництві вказаних будівель права інших осіб порушено не було.

Згідно висновку № 25-10 експертного будівельно-технічного дослідження від 14.10.2010р., здійсненого судовим експертом Єрмошиним Л.Б. (свідоцтво № 1267 від 03.07.2008р.) по заявці позивача, будівництво двоповерхових будинків літерами за технічним паспортом “Б”, “В”, “Д”, “Е”, “Л”, “М” та інші допоміжні об’єкти “Ж”, “К”, “З”, “И” туристичного притулку за адресою: м. Бердянськ, вулиця Макарова (між базами відпочинку “Зв’язківець” та “Вікторія”) –відповідають будівельним нормам та правилам.

Експлуатація будівель можлива.

Згідно висновків Торгово-промислової палати Серія БОИ № 00541, станом на 20.09.2010р. ринкова вартість туристичного притулку за адресою: м. Бердянськ, вул. Макарова (між базами відпочинку “Зв’язківець” та “Вікторія”) складає 182 120, 00 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами ст. 21 ГПК України відповідачами є підприємства та організації, яким пред’явлено позовну вимогу.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов’язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої –п’ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Об’єктом позову про визнання права власності є усунення невизначеності відносин прав власності позивача щодо індивідуально-визначеного майна. Підставою позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно, за умови наявності у нього доказів, що підтверджують його право власності, насамперед правовстановлювальні або правопідтверджувальні документи.

Договір від 23.04.2007р. оренди землі загальною площею 0,2696 га між Бердянською міською радою Запорізької області і ПП “РЕМСНАБСТРОЙСЕРВІС” укладений для будівництва туристичного притулку, яка знаходиться в м. Бердянську Запорізької області по вул. Макарова (між базами відпочинку “Зв’язківець” та “Вікторія”).

На час розгляду справи на вказаній земельній ділянці знаходиться об’єкт нерухомого майна –туристичний притулок, що складається з основної двоповерхової будівлі “Б”, ганку до “Б”, ганку до “Б”, балкон до “Б”, сходів до “Б”, основної двоповерхової будівлі “В”, ганку до “В”, ганку до “В”, балкон до “В”, сходів до “В”, основної двоповерхової будівлі “Д”, ганку до “Д”, балкон до “Д”, сходів до “Д”, основної будівлі “Е”, літньої кухні “Л”, надбудови “М”, навісів “З”, “И”, альтанки “Ж”, вбиральні “К”, парканів № 3, 4, 5, 6, 9, 10, ТП № 11, воріт № 2, 7, 8, хвіртки № 1, свердловини № 12, які збудовано самочинно.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

Згідно п. “ґ “ ч.1 ст.95 Земельного кодексу України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право:

ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Відповідно до ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Згідно ч. 1, 2, 4 ст. 375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

У частинах 3, 5 ст. 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно п. 3 ст. 4 Закону України від 01.07.2004р. № 1952-ІУ “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, квартиру може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані, крім випадків, якщо власником земельної ділянки та житлового будинку, будівлі, споруди, квартири, розташованих на ній, є та сама особа.

Суду не надано доказів про те, що визнання права власності на туристичний притулок, що складається з основної двоповерхової будівлі “Б”, ганку до “Б”, ганку до “Б”, балкон до “Б”, сходів до “Б”, основної двоповерхової будівлі “В”, ганку до “В”, ганку до “В”, балкон до “В”, сходів до “В”, основної двоповерхової будівлі “Д”, ганку до “Д”, балкон до “Д”, сходів до “Д”, основної будівлі “Е”, літньої кухні “Л”, надбудови “М”, навісів “З”, “И”, альтанки “Ж”, вбиральні “К”, парканів № 3, 4, 5, 6, 9, 10, ТП № 11, воріт № 2, 7, 8, хвіртки № 1, свердловини № 12, розташовані на земельній ділянці 0,2696 га. за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Макарова (між базами відпочинку “Зв’язківець” та “Вікторія”), порушує права інших осіб.

Тому суд вважає позов законним і обґрунтованим.

До того ж, на момент розгляду справи право власності на майно, що є предметом вирішення цього спору, ні за ким не зареєстроване.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об’єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Згідно п. 1.3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом № 127 від 24.05.2001р. Держбуду України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001р. за № 582/5773, Інструкція діє на всій території України для здійснення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна всіх форм власності.

Згідно п. 1.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010 N v7757500-09), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за № 157/6445 (далі - Тимчасове положення), це Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (далі - Положення) визначає порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об'єкти незавершеного будівництва (далі –державна реєстрація прав), а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Згідно п. 1.2, 1.3 Тимчасового положення, державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно п. 1.7 Тимчасового положення, державна реєстрація прав проводиться реєстратором БТІ за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, реєстратор якого проводить державну реєстрацію прав на цей об'єкт.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, державна реєстрація прав проводиться на підставі:

“...5) рішень судів, що набрали законної сили;...”

Пунктом 10 Додатку № 2 до Тимчасового положення визначено перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно. Зокрема, це рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. N 923 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. N 534) затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Як зазначено в п.1.1 Порядку, цей Порядок установлює механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Отже, чинним законодавством не встановлений порядок прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об’єктів самочинного будівництва.

Як встановлено судом, при будівництві нерухомості за адресою Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Макарова (між базами відпочинку “Зв’язківець” та “Вікторія”), було дотримано усі норми, стандарти та правила, про що свідчить висновок експертно-будівельного дослідження № 25-10 від 14.10.2010р.

Отже, додаткового приймання в експлуатацію об’єкту не вимагається.

За своєю правовою природою висновок експертно-будівельного дослідження № 25-10 від 14.10.2010р. є подібним до висновків комісії з прийняття до експлуатації об’єктів і є підставою для встановлення факту готовності об’єкту до експлуатації у відповідності з чинними будівельними нормами і правилами, що обумовлює підстави для виникнення права власності на новостворений об’єкт нерухомого майна.

Приймаючи судове рішення на користь позивача, господарський суд також враховує, що відповідно до зауважень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, ПП “РЕМСНАБСТРОЙСЕРВІС” наданий суду Генплан, узгоджений з Головним архітектором міста Бердянськ Корольовим О.П., з відображенням меж земельної ділянки на якій знаходиться самочинно збудований туристичний притулок та забудови сусідніх ділянок згідно з містобудівною ситуацією.

З огляду на викладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд                                                                                                     

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Приватним підприємством “РЕМСНАБСТРОЙСЕРВІС” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Пролетарський, буд. 103, код ЄДРПОУ 32122294) право власності на цілий нежитловий об’єкт нерухомості –туристичний притулок, що складається з основної двоповерхової будівлі “Б”, ганку до “Б”, ганку до “Б”, балкону до “Б”, сходів до “Б”, основної двоповерхової будівлі “В”, ганку до “В”, ганку до “В”, балкону до “В”, сходів до “В”, основної двоповерхової будівлі “Д”, ганку до “Д”, балкону до “Д”, сходів до “Д”, основної будівлі “Е”, літньої кухні “Л”, надбудови “М”, навісів “З”, “И”, альтанки “Ж”, вбиральні “К”, парканів № 3, 4, 5, 6, 9, 10, ТП № 11, воріт № 2, 7, 8, хвіртки № 1, свердловини № 12, розташовані на земельній ділянці 0,2696 га. за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Макарова (між базами відпочинку “Зв’язківець” та “Вікторія”).

Суддя В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено відповідно до вимог ст.82-85 ГПК України 10.12.2010р.