Рішення № 12834515, 08.12.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.10 Справа № 3/61/10

Суддя

За позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, Запорізька область, м. Мелітополь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПЛЕМЗАВОД “АТМАНАЙ”, Запорізька область, Якимівський район, с. Атманай

про стягнення боргу в сумі 250 000,00 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Шепель Д.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 02.12.2010р.

від відповідача: Мовчан С.В., директор, протокол № б/н від 28.06.2009р.

ПП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ “ПЛЕМЗАВОД “АТМАНАЙ” про стягнення боргу в сумі 250 000, 00 грн. у звязку з виконанням робіт за договором № 2 на проведення збиральних робіт сільськогосподарських культур від 14.06.2010р.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 16, 509, 525, 530, ч. 1 ст. 837 ЦК України, ст. 173, 179, 197, 198, 202 ГК України, ст. 1, 2, 12, 54-57, 61, 64 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 09.11.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/61/10, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 24.11.2010р. об 11 годині 30 хвилин.

Ухвалою від 24.11.2010р. у звязку із необхідністю витребування нових доказів у сторін у судовому засіданні оголошувалась перерва до 08.12.2010р. о 10 годині 00 хвилин.

Цією ж ухвалою, у звязку з необґрунтованістю, відповідачу відмовлено в задоволенні клопотання № 591/1 від 23.11.2010р. про надсилання матеріалів справи до правоохоронних органів для встановлення факту отримання грошових коштів ПП ОСОБА_1 у розмірі 125 000,00 грн. та факту підробки документів.

06.12.2010р. до суду від позивача надійшли пояснення від 30.12.2010р. в яких позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

08.12.2010р. до суду від відповідача надійшло клопотання № 594/1 від 07.12.2010р., в якому позивач просить суд направити матеріали по справі до правоохоронних органів для встановлення факту отримання грошових коштів позивачем у розмірі 155 000, 00 грн. та факту підробки документів.

Клопотання № 594/1 від 07.12.2010р. задоволенню не підлягає у звязку з ненаданням відповідачем суду жодних матеріалів та доказів, які б свідчили про отримання вказаної суми грошових коштів ПП ОСОБА_1 чи підробку з його боку якихось документів. В матеріалах справи № 3/61/10 відсутні і будь-які матеріали, які можна було б дослідити правоохоронним органам у звязку з перевіркою заяви відповідача про передачу відповідачем і отримання ПП ОСОБА_1 грошових коштів.

Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що в його клопотанні № 591/1 від 23.11.2010р. йдеться про отримання грошових коштів ПП ОСОБА_1 у розмірі 125 000,00 грн. В той же час, у клопотанні № 594/1 від 07.12.2010р. йдеться вже про отримання позивачем грошових коштів в іншій сумі - у розмірі 155 000, 00 грн.

Господарський суд повторно розяснює відповідачу, що він не позбавлений самостійно звернутися до правоохоронних органів з заявою щодо шахрайських дій з боку ПП ОСОБА_1 чи інших осіб спрямованих на заволодіння грошовими коштами ТОВ “ПЛЕМЗАВОД “АТМАНАЙ”, та надати при зверненні відповідні документи та перелік осіб, що можуть ці факти підтвердити.

В судовому засіданні 08.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 10.12.2010р.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні 08.12.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві від 30.10.2010р., та просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 250 000, 00 грн. та судові витрати.

Зокрема зазначив, що 14.06.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 2, предметом якого було збирання врожаю сільськогосподарських культур на земельних площах Замовника, зокрема, озимого ячменя на площі 120 га, озимої пшениці на площі 1400 га, ярового ячменю на площі 680 га сільськогосподарською технікою та засобами позивача.

За п. 2.1.3, 3.2 Договору № 2 вартість підрядних робіт було погоджено шляхом підписання між позивачем та відповідачем 24.06.2010р. додаткової специфікації, яка є додатком до договору № 2 від 14.06.2010р.

За умовами договору № 2 виконання підрядних робіт, а саме послуги комбайнування було проведено відповідно до умов договору в передбачені строки та належним чином про що між сторонами було підписано акт здачі - прийомки виконаних робіт № 7 від 13.07.2001 року за яким було надано послуги комбайнування на площі 300 га, вартість робіт визначена в сумі 75 000, 00 грн. та акт здачі-прийомки виконаних робіт № 10 від 27.07.2010р. за яким було надано послуги комбайнування на площі 700 га, вартість робіт визначена в сумі 175 000, 00 грн.

За складеними актами недоліки та зауваження з боку сторін були відсутні.

Отже, підрядні зобовязання за Договором № 2 були позивачем виконані належним чином та в передбачені терміни.

Відповідно до п. 3.3 Договору № 2 зустрічним обовязком відповідача було проведення розрахунків за виконані роботи поетапно: одразу за кожні 300 га площ.

Але зустрічні зобовязання, які встановлені за договором № 2 відповідачем по перерахуванню сум вартості проведених робіт вказаної в актах приймання виконаних робіт № 7 від 13.07.2010р. в розмірі 75 000, 00 грн. та акті № 10 від 27.07.2010р. в сумі 175 000, 00 грн. на виконання умов договору на користь позивача проведено не було.

Відповідач проти задоволення позову заперечив повністю, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву № 590/1 від 23.11.2010р. Вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Зокрема зазначив, що умови договору № 2 від 14.06.2010р. не виконанні у повному обсязі. Так, при виконанні робіт позивач не притримувався технологічного процесу збирання вражаю, який був передбаченим договором.

15.09.2010р. адресу відповідача надійшов акт виконаних робіт № 7 від 13.07.2010р., а 26.10.2010р. надійшли акти № 7 від 13.07.2010р. та № 10 від 27.07.2010р. які були вже підписані відповідачем, але жодного акту виконаних робіт відповідач не підписував.

В актах не було зазначено фактичну площу збирання врожаю, не були враховані зауваження відповідача по збиранню врожаю. Так, відповідно до договору, позивач зобовязаний був здійснити збирання врожаю згідно агротехнічних умов на площі 2 100 га, але в звязку з тим, що позивач направив не достатньо одиниць збиральної техніки, позивач не виконав в повному обсязі свої зобовязання, що подовжило строк збирання врожаю. У звязку з порушенням позивачем своїх зобовязань згідно договору № 2 від 14.06.2010р. врожай на площі 600 га був не придатний до збирання та залишився на полях. Що є доказом того, що обєм виконаних робіт вказаних актах не відповідає дійсності.

Фактично позивач виконав роботи на площі 1 188 га, по даних відповідача, але чомусь надає акти тільки на 1 000 га.

25.08.2010р. відповідач направив на адресу позивача лист № 553/1 від 25.08.2010р. з проханням зявитися до відповідача для обговорення зауважень які виникли у відповідача до позивача, та на підставі їх скласти акт виконаних робіт на виконання умов п. 4.5-4.6 договору № 2 від 14.06.2010р. Позивач не відреагував на лист та не зявився на прохання відповідача.

10.08.2010р. та 21.08.2010р. на вимогу позивача відповідач видав в рахунок сплати за виконанні роботи 125 000, 00 грн., позивач зобовязався надати необхідні підтверджуючи бухгалтерські документи на отриману суму, а саме на 125 000, 00 грн. (прибуткові ордери або інші встановленні законодавством України документи які б свідчили про отримання позивачем коштів у сумі 125 000, 00 грн.). Але позивачем документів відповідачу надано не було. Отже відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ПП ОСОБА_1 (Підрядник) та ТОВ “ПЛЕМЗАВОД “АТМАНАЙ” (Замовник) було укладено договір № 2 на проведення збиральних робіт сільськогосподарських культур від 14.06.2010р. (далі Договір), згідно якому, Підрядник зобовязується, провести збирання врожаю сільськогосподарських культур на площах Замовника у відповідності з агротехнічними вимогами: озимий ячмінь на площі 120 га, озима пшениця на площі 1 400 га, яровий ячмінь на площі 680 га. Ціна сторонами встановлена договірна згідно п.п.2.1.3 (п.п.2.1.1 п. 2.1 Договору).

Відповідно до п.п.2.1.2 п.2.1 Договору, Підрядник зобовязується збирання зернових провести прямим комбайнуванням. По бажанню Замовника солому укласти в валок, або подрібнити з одночасним розкиданням її по полю.

Вартість робіт може бути переглянута на початку збирання врожаю, по кожній культурі окремо згідно специфікації до цього договору (п.п.2.1.3 п.2.1 Договору).

Згідно специфікації № 1 від 24.06.2010р. до договору № 2 від 14.06.2010р., вартість підрядних робіт складає 250, 00 грн. за 1 га.

Позивач взяті на себе зобовязання виконав в передбачені строки та належним чином, що підтверджується актами здачі-прийомки виконаних робіт № 7 від 13.07.2010р. за послуги комбайнування 300 га на суму 75 000, 00 грн. та № 10 від 27.10.2010р. за послуги комбайнування 700 га на сум 175 000, 00 грн.

Згідно п. 3.1 Договору, за виконання Підрядником робіт по збиранню врожаю сільськогосподарських культур, Замовник розраховується грошовими коштами як в готівковому так і в безготівковому варіанті.

Відповідно до п. 3.3 Договору, розрахунки з Підрядником за виконані роботи проводяться поетапно за кожні 300 га зібраної площі.

30.10.2010р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 30/7 від 30.10.2010р. з вимогою перерахувати суму боргу у розмір 250 000, 00 грн. на поточний рахунок позивача. Відповідь на претензію відповідач не надав.

На час розгляду справи в суді оплата позивачу за виконані роботи відповідачем не здійснена.

Таким чином, станом на 08.12.2010р. ТОВ “ПЛЕМЗАВОД “АТМАНАЙ” є боржником перед ПП ОСОБА_1 за договором № 2 від 14.06.2010р. на проведення збиральних робіт сільськогосподарських культур, заборгованість якого складає 250 000,00 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до субєкта, який порушив зобовязання, не звільняє цього субєкта від обовязку виконати зобовязання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобовязання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обовязків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір № 2 на проведення збиральних робіт сільськогосподарських культур від 14.06.2010р.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах тощо, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів звязку.

Як свідчать матеріали справи та надані суду документи, між сторонами укладено договір № 2 “На проведення збиральних робіт сільськогосподарських культур” від 14.06.2010р.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобовязаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобовязання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Відповідно до п. 3.3 Договору, розрахунки з Підрядником за виконані роботи проводяться поетапно за кожні 300 га зібраної площі.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 222 ГК України, у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій субєкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

30.10.2010р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 30/7 від 30.10.2010р. з вимогою перерахувати суму боргу у розмір 250 000, 00 грн. на поточний рахунок позивача. Відповідь на претензію відповідач не надав.

Відповідач також не надав суду доказів належного виконання зобовязання і сплати вказаної суми боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Враховуючи встановлений факт невиконання ТОВ “ПЛЕМЗАВОД “АТМАНАЙ” грошових зобовязань, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 250 000, 00 грн. за виконані роботи, зазначені в актах здачі-прийомки виконаних робіт № 7 від 13.07.2010р., № 10 від 27.10.2010р., є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача спростовуються викладеним.

Зокрема, не приймаються до уваги посилання на те, що умови договору № 2 від 14.06.2010р. не виконанні позивачем у повному обсязі і що при виконанні робіт позивач не притримувався технологічного процесу збирання вражаю, який був передбаченим договором.

Розрахунки з Підрядником за виконані роботи проводяться поетапно за кожні 300 га зібраної площі (п.3.3 Договору). В актах здачі-прийомки виконаних робіт № 7 від 13.07.2010р., № 10 від 27.10.2010р. йдеться про надання послуг з комбайнування площею 1 000 га.

Про те, що ПП ОСОБА_1 фактично виконав роботи на площі навіть більшої площі (1 188 га) відповідач зазначає у відзиві на позовну заяву від 23.11.2010р. № 590/1.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

В актах здачі-прийомки виконаних робіт № 7 від 13.07.2010р., № 10 від 27.10.2010р. відсутні зауваження та заперечення ТОВ “ПЛЕМЗАВОД “АТМАНАЙ” щодо кількості та якості виконаних робіт.

Отже, відповідач позбавляється права посилатися на недоліки виконаної роботи під час розгляду справи № 3/61/10.

Посилання відповідача на те, що 25.08.2010р. він направив на адресу позивача лист № 553/1 від 25.08.2010р. з проханням зявитися до відповідача для обговорення зауважень які виникли у відповідача, не спростовує висновки суду.

По-перше, акти здачі-прийомки виконаних робіт № 7, № 10 підписані 13.07.2010р. та 27.10.2010р. відповідно.

По-друге, доказів направлення та вручення цього листа позивачу відповідачем не надано.

Посилання відповідача на те, що 10.08.2010р. та 21.08.2010р. на вимогу позивача ним видано в рахунок сплати за виконанні роботи 125 000, 00 грн., але позивач ухилився надати підтверджуючи бухгалтерські документи на отриману суму, не приймаються судом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 206 ЦК України встановлено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Пунктом 3 ч.1 ст. 208 ЦК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти:

“...2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;”

Передача 125 000, 00 грн. від юридичної особи приватному підприємцю за виконані роботи (послуги) не віднесена до правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 ЦК України, а відтак потребує при його вчиненні дотримання обовязкової письмової форми.

Ствердження відповідача про підробку актів здачі-прийомки виконаних робіт № 7 від 13.07.2010р., № 10 від 27.10.2010р. нічим не підтверджено. Крім цього, вказані ствердження не узгоджуються з позицією відповідача, викладеною в клопотаннях та відзиві на позовну заяву, а саме:

про те, що фактично позивач виконав роботи на площі 1 188 га, по даних відповідача, але чомусь надає акти тільки на 1 000 га;

про те, що 10.08.2010р. та 21.08.2010р. на вимогу позивача ним видано в рахунок сплати за виконанні роботи 125 000, 00 грн.

Також ані до звернення позивача до суду, ані під час судового розгляду справи № 3/61/10 ТОВ “ПЛЕМЗАВОД “АТМАНАЙ” не надав суду докази звернення до правоохоронних органів з заявою щодо шахрайських дій з боку ПП ОСОБА_1 чи інших осіб по підробці документів спрямованих на заволодіння грошовими коштами товариства.

Отже, на підставі ч.1 ст.43 ГПК України, яка вимагає від господарського суду оцінювати надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд надає перевагу доводам і доказам ПП ОСОБА_1 над доказами, наданими відповідачем.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПЛЕМЗАВОД “АТМАНАЙ” (72552, Запорізька область, Якимівський район, с. Атманай, вул. Матросова, 2а, код ЄДРПОУ 32860882) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (72319, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 250 000 (двісті пятдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 2 500 (дві тисячі пятсот) грн. 00 коп. витрат на держмито та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено відповідно до вимог ст.82-85 ГПК України 10.12.2010р.