Рішення № 12834430, 13.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.12.10 р. Справа № 14/268пд

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк

„Капітал”, ЄДРПОУ 13486837, м.Донецьк

до відповідача 1. Відкритого акціонерного товариства „Петровський машинобудівний

завод”, ЄДРПОУ 00175018, м.Донецьк

до відповідача 2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Автодорожник-плюс”,

ЄДРПОУ 36710566, м.Красногорівка

про визнання попереднього договору від 12.05.2010р. недійсним

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: не зявився

від відповідача 1: Балицький О.П.-по дов.

від відповідача 2: Крюковська Т.О.-по дов.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача 1, Відкрите акціонерне товариство „Петровський машинобудівний завод”, м.Донецьк, до відповідача 2, Товариство з обмеженою відповідальністю „Автодорожник-плюс”, м.Красногорівка, про визнання недійсним попереднього договору від 12.05.2010р. з урахуванням додаткового договору від 31.05.2010р. до попереднього договору від 12.05.2010р., укладеного між відповідачами.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання спірного правочину внаслідок обману та порушення публічного порядку під час укладання оспорюваного договору, порушення вимог ст.9 Закону України „Про іпотеку”, ст.ст.14, 151, 152 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву без номера та дати, який надійшов на адресу суду 25.11.2010р., проти позовних вимог заперечує. В обгрунтування своїх заперечень проти позову відповідач 1 посилається на припинення зобовязань сторін за кредитним договором від 26.08.2004р. №108 та договором іпотеки від 20.04.2006р., внаслідок чого жодних обмежень стосовно можливості відчуження нерухомого майна не існувало.

Відповідач 2 надав відзив на позовну заяву від 22.11.2010р., в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на виконання відповідачем 1 своїх зобовязань перед позивачем за кредитним договором від 26.08.2004р. №108 та договором іпотеки від 20.04.2006р. шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, внаслідок чого такі зобовязання є припиненими.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Виходячи зі змісту позовної заяви, в забезпечення виконання відповідачем 1 своїх зобовязань перед позивачем за кредитним договором №108 від 26.08.2004р., 20.04.2006р. між позивачем та відповідачем 1 був підписаний договір іпотеки (зареєстрований в реєстрі за №7011), згідно якого відповідачем 1 передано в іпотеку банку майно, розташоване за адресами: м.Донецьк, вул.Чусовська, 1, м.Донецьк, вул.Анохіна, 12, м.Донецьк, вул.Лациса, 5а.

Як вказує позивач, 20.04.2006р. приватним нотаріусом Донецького нотаріального округу Соколовською Н.В. на підставі ст.73 Закону України „Про нотаріат” та у звязку з засвідченням вказаного вище договору іпотеки, здійснено заборону вказаного у договорі нерухомого майна, яке належить відповідачу 1, що зареєстровано в реєстрі за №7012.

19.10.2009р. ухвалою Марїнського районного суду Донецької області по справі №2-1976-09 накладено арешт на майно, яке належить відповідачу 1, а саме нерухоме майно, що знаходиться за адресами: м.Донецьк, вул.Чусовська, 1, м.Донецьк, вул.Анохіна, 12, м.Донецьк, вул.Анохіна, 16, м.Донецьк, вул.Лациса, 5а.

05.11.2009р. держвиконавцем ВДВС Петровського районного управління юстиції в м.Донецьку винесено постанову про відкриття виконавчого провадження відносно виконавчого документу, виданого Марїнським районним судом Донецької області про накладення арешту на вказане вище майно.

10.03.2010р. виконавчим комітетом Петровської районної у м.Донецьку прийняті рішення, якими:

- рішенням №55/4 від 10.03.2010р. змінено поштову адресу обєкта нерухомого майна будівлі дитячого садку, розташованого по вул.Анохіна, 12, з вул.Анохіна, 12 на вул.Анохіна, 18;

- рішенням №55/5 від 10.03.2010р. змінено поштову адресу обєкта нерухомого майна будівлі дитячого садку, розташованого по вул.Анохіна, 16, з вул.Анохіна, 16, на вул.Анохіна, 20;

- рішенням №55/7 від 10.03.2010р. змінено поштову адресу обєкта нерухомого майна будівель та споруд, розташованих по вул.Чусовська, 1, з вул.Чусовська, 1, на вул.Чусовська, 33;

- рішенням №55/8 від 10.03.2010р. змінено поштову адресу обєкта нерухомого майна будівлі клубу, розташованого по вул.Лациса, 5а, з вул.Лациса, 5а, на вул.Лациса, 1;

- рішенням №55/9 від 10.03.2010р. змінено поштову адресу обєкта нерухомого майна будівлі їдальні, розташованої по вул.Чусовська, 1, з вул.Чусовська, 1, на вул.Чусовська, 45.

12.05.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Автодорожник-плюс” та Відкритим акціонерним товариством “Петровський машинобудівний завод” був укладений попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: будівель та споруд, розташованих за адресою: м.Донецьк, Петровський район, вул.Чусовська, 33, на земельній ділянці загальною площею 4,4106 га (ділянка №1 кадастровий номер 1410138000:00:037:0008, площею 0,6257 га, та ділянка №2 кадастровий номер 1410138000:00:045:0009, площею 3,7849 га), а саме: будівля механічного цеху (літ. А1-2), площею 3369,0 м2 (за бухгалтерським обліком будівля механічного цеху, інв. №33, 1981р.); будівля лазні заводський, їдальні (літ. Б-2), площею 741,6 м2 (за бухгалтерським обліком лазня заводська, їдальня, інв. №12, 1964р.); будівля ковальського цеху (літ. В-1,3) площею 941,6 м2 (за бухгалтерським обліком будівля ковальського цеху, інв. №5, 1945р.); будівля складу матеріалів №2 (літ. Д-1), площею 742,8 м2 (за бухгалтерським обліком склад матеріалів (будівля комори №2), інв. №11, 1966р.); будівля електроремонтного цеху (літ. Е-1), площею 1234,6 м2 (за бухгалтерським обліком будівля електроремонтного цеху, інв. №3, 1959р.); будівля контори (літ. З-1), площею 671,2 м2 (за бухгалтерським обліком будівля контори, інв. №9, 1956р.); прохідна (літ. К), обємом 37 м3, (за бухгалтерським обліком прохідна будка, інв. №52, 1994р.); будівля ливарного цеху (літ. Л-1), площею 4370,4 м2 (за бухгалтерським обліком будівля ливарного цеху, інв. №1, 1965р.); будівля механічної майстерні (літ. М-1), площею 758,8 м2 (за бухгалтерським обліком будівля механічних майстерень, інв. №6, 1960р.); будівля механічної майстерні (літ. М1-1), площею 2357,5 м2 (за бухгалтерським обліком будівля механічних майстерень, інв. №4, 1964р.); будівля компресорної (літ. Р-1), площею 105,0 м2 (за бухгалтерським обліком будівля компресорної, інв. №7, 1967р.); будівля складу матеріалів (літ. С-1), площею 84,8 м2 (за бухгалтерським обліком склад матеріалів (будівля комори №1), інв. №10, 1966р.); будівля хімічної лабораторії (літ. Т-1), площею 142,5 м2 (за бухгалтерським обліком будівля хімічної лабораторії, інв. №14, 1958р.); ПММ з майданчиком (літ. О) (за бухгалтерським обліком будівля ПММ з майданчиком інв. №57, 1980р.); відкритий склад металу (літ. П), обємом 16746 м3 (за бухгалтерським обліком відкритий склад металу інв. №58, 1988р.); огорожа (літ. №1 8) (за бухгалтерським обліком: огорожа, інв. №15163, 1994р.; паркан гаражу, інв. №15173, 2003р.; ворота металеві, інв. №27688, 1991р.; ворота барєрні, інв. №27868, 2006р.); замощення (літ. I), площею 6968,6 м2 (за бухгалтерським обліком: проммайданчик асфальтований, інв. №15150, 1981р.; проммайданчик асфальтований, інв. №15001, 1961р.; проммайданчик асфальтований, інв. №15165, 1994р.); проммайданчик для автомобілів (літ. II), площею 1976,1 м2 (за бухгалтерським обліком майданчик для автомобілів, інв. №15170, 1995р.); труба димова, заввишки 35 м. (за бухгалтерським обліком труба димова, інв. №15004, 1962р.); дорога асфальтована (за бухгалтерським обліком дорога асфальтована, інв. №15003, 1961р.); резервуар протипожежний (за бухгалтерським обліком резервуар протипожежний, інв. №15148, 1981р.); бензоколонка з ємкостями (за бухгалтерським обліком бензоколонка, інв. №27351, 1988р.); місце зберігання газових балонів (за бухгалтерським обліком місце зберігання газових балонів, інв. №15155, 1994р.); естакада металева (за бухгалтерським обліком естакада металева, інв. №27689, 1991р.); колектор стічних вод (за бухгалтерським обліком колектор стічних вод, інв. №20608, 1964р.); трубопровід тепловий (за бухгалтерським обліком трубопровід тепловий, інв. №20609, 1991р.); тупик залізничний (за бухгалтерським обліком тупик залізничний, інв. №15000, 1970р.); резервуар протипожежний (за бухгалтерським обліком резервуар протипожежний, інв. №15002, 1954р.); міст похилий (за бухгалтерським обліком міст похилий, інв. №15149, 1981р.); місце зберігання газових балонів (за бухгалтерським обліком місце зберігання газових балонів, інв. №15164, 1994р.); градирня (за бухгалтерським обліком градирня, інв. №15174, 2008р.); скульптура (за бухгалтерським обліком скульптура, інв. №15006, 1969р.); фонтан (за бухгалтерським обліком фонтан, інв. №15175, 2009р.; будівлі, розташованої за адресою: м.Донецьк, Петровський район, вул.Анохіна, 20, а саме: будівля дитячого садка (літ. А-1), площею 270,6 м2 (за бухгалтерським обліком будівля дитячого садка, інв. №25, 1933р.).; будівель та споруд, розташованих за адресою: м.Донецьк, Петровський район, вул.Анохіна, 18, на земельній ділянці загальною площею 0,2584 га (кадастровий номер 1410138000:00:037:0012), а саме: будівля дитячого садка (літ. А-1), площею 357,8 м2; будівля пральні (літ. Б-1), площею 68,9 м2; будівля котельної (літ. Г-1), площею 56,2 м2; вбиральня (літ. Д), сарай (літ. Е); огорожа (№14, а саме ворота №1, хвіртка №2, паркан №3, паркан №4); замощення (літ. I), площею 909,0 м2, (за бухгалтерським обліком будівля дитячого садка, інв. №27, 1980р.); будівля кухні (літ. В-1), площею 87,9 м2 (за бухгалтерським обліком будівля літньої кухні, інв. №26, 1946р.); будівлі, розташованої за адресою: м.Донецьк, Петровський район, вул.Лациса, 1, на земельній ділянці загальною площею 0,2547 га (кадастровий номер 1410138000:00:027:0093), а саме: будівля клубу (літ. А-1-2), площею 984,5 м2 з замощенням площею 924,0 м2 (за бухгалтерським обліком будівля клубу (БК), інв. №34, 1988р.).

Крім того, 31.05.2010р. сторонами був укладений додатковий договір №1 до попереднього договору купівлі-продажу майна від 12.05.2010р., згідно якого сторони зобовязалися в майбутньому, в строк до 04.06.2010р., укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу зазначеного в попередньому договорі нерухомого майна.

Як вказує позивач, предмет попереднього договору містить у собі перелік нерухомого майна, серед якого будівля дитячого садку (літ.А-1), розташована за адресою: м.Донецьк, вул.Анохіна, 18, будівля дитячого садку (літ.А-1), розташована за адресою: м.Донецьк, вул.Анохіна, 20, будівлі та споруди, розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Чусовська, 33, будівля клубу (літ.А-1, 2), розташована за адресою: м.Донецьк, вул.Лациса, 1.

Таким чином, за твердженням позивача, даний попередній договір містить у собі зобовязання відповідача 1 продати в строк до 04.06.2010р. нерухоме майно, яке раніше було передано відповідачем 1 в іпотеку позивачу і відносно якого виконавчим комітетом Петровської районної у м.Донецьку було змінено поштові адреси.

За таких обставин, за думкою позивача, попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна від 12.05.2010р. направлений на порушення публічного порядку та укладений внаслідок обману, в порушення вимог діючого законодавства, зокрема, ст.9 Закону України „Про іпотеку”, ст.ст.14, 151, 152 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним попереднього договору від 12.05.2010р. з урахуванням додаткового договору від 31.05.2010р. до попереднього договору від 12.05.2010р., укладеного між відповідачами.

Відповідачі проти позовних вимог заперечують з підстав, викладених у відзивах на позов.

Виходячи з принципу повного, всебічного та обєктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 та п.2 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України визначають, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Як вказувалось вище, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Петровський машинобудівний завод”, м.Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю „Автодорожник-плюс”, м.Красногорівка про визнання недійсним попереднього договору від 12.05.2010р. з урахуванням додаткового договору від 31.05.2010р. до попереднього договору від 12.05.2010р.

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Таким чином, при зверненні до суду з позовом про визнання недійсним попереднього договору від 12.05.2010р. з урахуванням додаткового договору від 31.05.2010р. до попереднього договору від 12.05.2010р. позивачем має бути доведено, яким чином цей договір впливає на його права та обовязки, порушує останні.

Як встановлено судом, позивач не є стороною і учасником спірного попереднього договору від 12.05.2010р.

Обґрунтовуючи своє право на звернення до суду з відповідними позовними вимогами позивач посилається на ті обставини, що предмет оспорюваного попереднього договору містить у собі нерухоме майно, яке раніше було передано відповідачем 1 в іпотеку позивачу.

Проте, суд вказані твердження позивача до уваги не приймає з огляду на таке.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.08.2010р. по справі №36/42пд було відмовлено в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”, м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Петровський машинобудівний завод”, м.Донецьк про визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого ВАТ „Петровський машинобудівний завод” про залік зустрічних однорідних вимог на суму 141495,50 доларів США та 679792,28 євро на підставі кредитного договору №108 від 26.08.2004р., кредитного договору №85/2007 від 15.10.2007р., кредитного договору №28/2009 від 03.08.2009р. з однієї сторони, та з договору строкового банківського вкладу №VIP/465 від 20.05.2008р., договору строкового банківського вкладу №VIP/511 від 17.07.2008р. (укладені між ВАТ „АКБ „Капітал” та ОСОБА_4.) у звязку з договорами про уступку права вимоги від 02.10.2009р. та від 03.10.2009р. (укладених між ОСОБА_4 та ВАТ „Петровський машинобудівний завод”), оформленого у вигляді заяви про залік від 03.10.2009р.

При розгляді справи №36/42пд господарським судом Донецької області було, зокрема, встановлено, що 26.08.2004р. позивач та відповідач 1 уклали кредитний договір №108, за умовами якого позивач надає відповідачу 1 на поповнення обігових коштів для розрахунків з постачальниками кредит в сумі 6800000,00 грн. строком з 01.09.2004р. до 26.08.2005р. з виплатою 18% річних на момент укладання договору з подальшим корегуванням відсоткової ставки згідно п.5.2 договору.

Додатковою угодою від 06.02.2009р. сторони змінили строк дії кредиту та встановили строк погашення кредиту до 17.03.2010р.

Крім того, сторонами також було укладено кредитний договір №85/2007 від 15.10.2007р., договір про надання овердрафту №28/2009 від 03.08.2009р.

З метою забезпечення виконання зобовязань за вищевказаними кредитними договорами між сторонами були укладені договір застави №109-З від 07.09.2004р., договір іпотеки від 20.04.2006р. та договір застави №28/2009-З від 03.08.2009р.

Як було встановлено судом за наявними у справі матеріалами, станом на 03.10.2009р. заборгованість відповідача 1 перед позивачем за кредитними договорами №108 від 26.08.2004р., №85/2007 від 15.10.2007р., №28/2009 від 03.08.2009р. складала 9052959,14 грн.

Водночас, між позивачем та ОСОБА_4 20.05.2008р. був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) №VIP/465, відповідно до якого позивач прийняв від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 460917,31 євро на строк 12 місяців та 1 день з 20.05.2008р. до 21.05.2009р. і зобовязався повернути вклад та виплачувати проценти за вкладом на умовах та в порядку, встановлених договором (п.1.1 договору).

Також, між позивачем та ОСОБА_4 був укладений ще один договір строкового банківського вкладу №VIP/511 від 17.07.2008р. За цим договором позивач приймає від ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 272633 доларів США на строк 12 місяців та 1 день з 17.07.2008р. до 18.07.2009р. і зобовязується повернути вклад та виплачувати проценти за вкладом на умовах та в порядку, встановлених договором (п.1.1 договору).

У звязку з несвоєчасним та неналежним виконанням своїх зобовязань у позивача виникла заборгованість перед ОСОБА_4, яка рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька від 03.03.2009р. по справі №2-1195 була стягнута на користь ОСОБА_4, а договори строкового банківського вкладу №VIP/465 від 20.05.2008р. та №VIP/511 від 17.07.2008р. були розірвані.

Виконавче провадження з примусового виконання виконавчих листів про стягнення з позивача 460917,31 євро та 272633 доларів США за договором №VIP/465 від 20.05.2008р. та за договором №VIP/511 від 17.07.2008р. було закінчене у звязку з поверненням виконавчих документів стягувачу ОСОБА_4

Додатковою угодою від 14.04.2009р. позивач та вкладник ОСОБА_4 внесли зміни до договору №VIP/511 від 17.07.2008р. строкового банківського вкладу (депозиту), за якою домовились про продовження терміну дії зазначеного договору банківського вкладу в сумі 272633 доларів США на період з 18 липня 2009р. до 19 серпня 2009р. з нарахуванням 15% річних з моменту підписання цієї додаткової угоди. При цьому, за іншими питаннями цієї додаткової угоди сторони дійшли згоди, що керуються умовами договору №VIP/511 від 17.07.2008р., а додаткова угода є його невідємною частиною.

Аналогічну додаткову угоду було також укладено тими ж сторонами в іншій валюті 14.04.2009р. до договору строкового банківського вкладу №VIP/465 від 20.05.2008р., за умовами якої термін дії зазначеного договору строкового банківського вкладу (депозиту) було продовжено на строк три місяця з 21.05.2009р. до 19.08.2009р. з нарахуванням 13% річних.

Таким чином, з урахуванням умов договорів №VIP/465 від 20.05.2008р. та №VIP/511 від 17.07.2008р., додаткових угод від 14.04.2009р., суд дійшов висновку, що строк для повернення позивачем вкладу ОСОБА_4 та виплати процентів за вкладом тривав з 20.05.2008р. по 19.08.2009р. та з 17.07.2008р. по 19.08.2009р. відповідно. Проте, позивач зобовязання за договорами №VIP/465 від 20.05.2008р. та №VIP/511 від 17.07.2008р. в обумовлені строки не виконав.

В подальшому, ОСОБА_4 уклав з відповідачем 1 договір про уступку права вимоги від 02.10.2009р., за умовами якого ОСОБА_4 відступає, а відповідач 1 набуває право вимоги, належне ОСОБА_4 у відповідності з договором №VIP/465 строкового банківського вкладу (депозиту) від 20.05.2008р. з відповідними змінами та доповненнями, укладеного між ОСОБА_4 та позивачем.

Пунктами 1.2, 2.1 договору передбачено, що відповідач 1 одержує право замість ОСОБА_4 вимагати від позивача сплати грошових коштів в розмірі 679792,28 євро по курсу НБУ на день оплати.

Крім того, між ОСОБА_4 та відповідачем 1 був укладений договір про уступку права вимоги від 03.10.2009р.

Згідно умов даного договору ОСОБА_4 відступає, а відповідач 1 набуває право вимоги, належне ОСОБА_4 у відповідності з договором №VIP/511 строкового банківського вкладу від 17.07.2008р. з відповідними змінами та доповненнями в частині 141495,50 доларів США.

Пунктами 1.2, 2.1 названого договору передбачено, що відповідач 1 одержує право замість ОСОБА_4 вимагати від позивача сплати частини грошових коштів в розмірі 141495,50 доларів США по курсу НБУ на день сплати.

04.10.2009р. на виконання п.4.2 договорів про відступлення права вимоги ОСОБА_4 направлено на адресу позивача повідомлення про відступлення права вимоги, яке містить інформацію щодо укладання договорів про відступлення права вимоги між відповідачем 1 та ОСОБА_4

Одночасно, на виконання умов п.4.1 договорів ОСОБА_4 передав відповідачу 1 всі документи, які підтверджують право вимоги до позивача, про що свідчать акти приймання-передачі документів від 02.10.2009р. та від 03.10.2009р.

03.10.2009р. відповідач 1 направив на адресу позивача заяву №02/325, якою відповідно до ст.601 Цивільного кодексу України здійснив зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 679792,28 євро та 141495,50 доларів США, які виникли на підставі кредитних договорів №85/2007 від 15.10.2007р., №108 від 26.08.2004р., №28/2009 від 03.08.2009р., а також на підставі договорів строкового банківського вкладу №VIP/465 від 20.05.2008р., №VIP/511 від 17.07.2008р. та договорів про уступку права вимоги від 02.10.2009р. та від 03.10.2009р.

Відповідно до ч.1 ст.610 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги. Таким чином, зарахування можливе лише при наявності таких умов: зустрічність вимог - сторона одночасно бере участь у двох зобовязаннях при цьому кредитор за одним зобовязанням є боржником в іншому зобовязанні; однорідність вимог; “дозрілість” вимог необхідно, щоб строк виконання зобовязання або вже настав, або був визначений моментом запитання, або, щоб термін не був указаний взагалі, тобто виконання можна було б вимагати у будь-який момент; ясність вимог між сторонами відсутній спір відносно характеру зобовязання, його змісту, умов виконання.

Згідно із приписами ст.601 Цивільного кодексу України правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги, характер зобовязань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення.

Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо).

Частина 2 ст.601 Цивільного кодексу України передбачає, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.

Таким чином, законодавцем встановлені певні умови, за наявністю яких можливе припинення зобов'язання шляхом зарахування, та, водночас, ст.602 Цивільного кодексу України встановлює випадки, у яких зарахування не допускається.

За висновками суду, будь-яких підстав, які б свідчили про те, що оспорюваний правочин про залік зустрічних однорідних вимог суперечить чинному законодавству позивачем доведено не було, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, враховуючи те, що позивачем не було доведено наявності правових підстав для визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого ВАТ „Петровський машинобудівний завод” про залік зустрічних однорідних вимог на суму 141495,50 доларів США та 679792,28 євро на підставі кредитного договору №108 від 26.08.2004р., кредитного договору №85/2007 від 15.10.2007р., кредитного договору №28/2009 від 03.08.2009р. з однієї сторони, та на підставі договору строкового банківського вкладу №VIP/465 від 20.05.2008р., договору строкового банківського вкладу №VIP/511 від 17.07.2008р. (укладених між ВАТ „АКБ „Капітал” та ОСОБА_4.) у звязку з договорами про уступку права вимоги від 02.10.2009р. та від 03.10.2009р. (укладених між ОСОБА_4 та ВАТ „Петровський машинобудівний завод”), оформленого у вигляді заяви про залік від 03.10.2009р., господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог позивачу.

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.09.2010р. по справі №2/387пн було:

- визнано відсутнім право Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк “Капітал” вимагати та отримувати грошові кошти за кредитними договорами №108 від 26.08.2004р., №85/2007 від 15.10.2007р. та №28/2009 від 03.08.2009р., укладеними із Відкритим акціонерним товариством “Петровський машинобудівний завод”;

- визнано відсутнім право Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк “Капітал” утримувати під обтяженнями та обмеженнями майно Відкритого акціонерного товариства “Петровський машинобудівний завод”, передане в іпотеку та заставу за договором іпотеки від 20.04.2006р. та договором застави №109-3 від 07.09.2004р.;

- зобовязано Відкрите акціонерне товариство „Акціонерно-комерційний банк „Капітал” протягом 10-денного строку з дня набрання рішення законної сили, здійснити всі дії, необхідні задля зняття будь-яких обтяжень та обмежень з майна Відкритого акціонерного товариства “Петровський машинобудівний завод”, які виникли на підставі кредитних договорів №108 від 26.08.2004р., №85/2007 від 15.10.2007р., №28/2009 від 03.08.2009р., договору застави №109-3 від 07.09.2004р. та договору іпотеки від 20.04.2006р. шляхом направлення приватному нотаріусу Донецького міського нотаріального округу Морозову В.І. заяви про погашення кредитів за договорами №108 від 26.08.2004р., №85/2007 від 15.10.2007р., №28/2009 від 03.08.2009р. і припинення договору застави №109-3 від 07.09.2004р. та договору іпотеки від 20.04.2006р.

Як було зазначено судом, підстави припинення зобовязання передбачені главою 50 Цивільного кодексу України. Зокрема, за приписами ст.601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Аналогічні положення містяться у ст.203 Господарського кодексу України, згідно якої господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до наявних між сторонами господарських правовідносин, зобовязання між ВАТ “Петровський машинобудівний завод” та ВАТ “АКБ “Капітал” за кредитними договорами №108 від 26.08.2004р., №85/2007 від 15.10.2007р., №28/2009 від 03.08.2009р. фактично є припиненими з 03.10.2009р., внаслідок проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 9052959,00 грн.

У відповідності до ст.593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою. У звязку з чим, судом було встановлено, що зобовязання за договорами застави №109-3 від 07.09.2004р., №28/2009-3 від 03.08.2009р., іпотеки від 20.04.2006р., укладеними між позивачем та відповідачем 1 в забезпечення виконання припинених зарахуванням зобов'язань за кредитними договорами №108 від 26.08.2004р., №85/2007 від 15.10.2007р., №28/2009 від 03.08.2009р., також припинилися.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2010р. рішення господарського суду Донецької області від 13.08.2010р. по справі №36/42пд залишено без змін.

Одночасно, згідно з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.11.2010р. рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2010р. по справі №2/387пн також залишено без змін.

Згідно із ст.85 Господарського процесуального кодексу України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

За таких обставин, рішення господарського суду Донецької області від 13.08.2010р. по справі №36/42пд та від 07.09.2010р. по справі №2/387пн набрали законної сили.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно із ст.ст.4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

За приписом ч.5 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

За змістом ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. визначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законную силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, враховуючи загальнообовязковий статус судових актів, визначений ст.ст.124, 129 Конституції України, факт припинення зобовязань позивача та відповідача 1 за договорами застави №109-3 від 07.09.2004р., №28/2009-3 від 03.08.2009р., іпотеки від 20.04.2006р., укладеними між позивачем та відповідачем 1 в забезпечення виконання припинених зарахуванням зобов'язань за кредитними договорами №108 від 26.08.2004р., №85/2007 від 15.10.2007р., №28/2009 від 03.08.2009р., не може бути спростований за умови чинності рішень господарського суду Донецької області від 13.08.2010р. по справі №36/42пд та від 07.09.2010р. по справі №2/387пн.

Як вказувалось вище, обґрунтовуючи своє право на звернення до суду з відповідними позовними вимогами про визнання недійсним попереднього договору від 12.05.2010р. з урахуванням додаткового договору від 31.05.2010р. до попереднього договору від 12.05.2010р. позивач посилається на ті обставини, що предмет оспорюваного попереднього договору містить у собі нерухоме майно, яке раніше було передано відповідачем 1 в іпотеку позивачу.

Проте, за висновками суду, враховуючи припинення зобовязань позивача та відповідача 1, зокрема, за кредитним договором №108 від 26.08.2004р. та за договором іпотеки від 20.04.2006р., відсутнім є й порушення будь-яких прав позивача внаслідок укладання відповідачами спірного попереднього договору від 12.05.2010р.

Крім цього, відповідно до положень ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За правилами ст.215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, передбачених ст.203 Цивільного кодексу України, є підставою для недійсності правочину. Тобто, такий правочин може бути визнаний судом недійсним на підставах, встановлених законом, в разі заперечення його дійсності однією із сторін або іншою заінтересованого особою.

Зважаючи на положення ст.216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Застосування способу реституції, повернення сторін у попередній стан при визнанні недійсною угоди є визначальним для відновлення порушеного права такого способу захисту як визнання правочину недійсним.

За висновками суду, в разі визнання спірного попереднього договору недійсним та застосування наслідків недійсності передбачених цивільним законом, останні будуть стосуватися виключно відповідачів.

Одночасно, майновий статус та правове положення позивача, враховуючи припинення зобовязань позивача та відповідача 1 за кредитним договором №108 від 26.08.2004р. та за договором іпотеки від 20.04.2006р., ніяким чином не зміняться.

Судом також прийнято до уваги той факт, що посилання позивача на ухвалу Маріїнського районного суду Донецької області по справі №2-1976-09 від 19.10.2010р. про накладення арешту на майно, яке належить ВАТ "Петровський машинобудівний завод", є безпідставними.

Так, рішенням Маріїнського районного суду Донецької області по вищезазначеній справі від 30.08.2010р. було відмовлено у задоволенні позовних вимог ВАТ „АКБ „Капітал”.

Постановою апеляційного суду Донецької області від 17.11.2010р. рішення суду першої інстанції було залишено без змін, внаслідок чого на теперішній час рішення Маріїнського районного суду Донецької області від 30.08.2010р. набуло законної сили.

Згідно із ст.154 Цивільного процесуального кодексу України якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили.

За таких обставин, за висновками суду, відсутні підстави стверджувати, що на майно відповідача 1 накладено арешт.

На підставі вищевикладеного, недоведеність позивачем факту порушення його прав підписанням відповідачами спірної угоди є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним попереднього договору від 12.05.2010р. з урахуванням додаткового договору від 31.05.2010р. до попереднього договору від 12.05.2010р., внаслідок чого позов підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.

Клопотання позивача, викладене у вступній частині позовної заяви, про залучення до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Чорну М.М., КП „БТІ м.Донецька”, Петровську районну у м.Донецьку раду, державу Україна в особі Маріїнського районного суду Донецької області, Першу Донецьку державну нотаріальну контору, ОСОБА_5., ВДВС Петровського районного управління юстиції у м.Донецьку, судом залишено без задоволення.

Згідно із ст.27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

За висновками суду, позивачем не доведено, яким чином судове рішення у цій справі впливатиме на права та інтереси осіб, які мають бути залучені до участі у справі в якості третіх осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”, м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Петровський машинобудівний завод”, м.Донецьк, Товариства з обмеженою відповідальністю „Автодорожник-плюс”, м.Красногорівка про визнання недійсним попереднього договору від 12.05.2010р. з урахуванням додаткового договору від 31.05.2010р. до попереднього договору від 12.05.2010р.

В судовому засіданні 13.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 13.12.2010р.

Суддя