Рішення № 12834342, 09.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.12.10 р.                     Справа № 43/244                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання О.О. Перекрестній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод підйомних машин та металоконструкцій”, м. Запоріжжя

до відповідача: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м. Донецьк

про стягнення основного боргу у сумі 12000грн., 3% річних у сумі 441,87грн., втрат від інфляції у сумі 1394,53грн.

В судовому засіданні приймав участь:

від позивача: Гайдук С.П. за довіреністю від 01.11.2010р.

від відповідача: Чистякова О.В. за довіреністю №03-92 від 27.08.2010р.

Суд перебував у нарадчій кімнаті 09.12.2010р. з 10:00 год. до 10:15 год.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Завод підйомних машин та металоконструкцій”, м. Запоріжжя, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м. Донецьк про стягнення основного боргу у сумі 12000грн., 3% річних у сумі 414,25грн., втрат від інфляції у сумі 1755,34грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №14-08-755т/165 від 29.12.2008р., специфікацію (додаток №1 до договору №14-08-755т від 29.12.2008р.), рахунки-фактури №СФ-0000026 від 24.02.2009р. у сумі 227980грн., №СФ-0000064 від 17.07.2009р. у сумі 12000грн., акти прийомки-здачі виконаних робіт №1 від 23.02.2009р. у сумі 227980грн., №2 від 07.08.2009р. у сумі 12000грн., банківські виписки за 01.04.2009р., 21.05.2009р., 09.09.2009р., претензію від 20.09.2010р., фіскальний чек №6849 від 21.09.2010р., повідомлення про вручення поштового відправлення №00650185 від 28.09.2010р., та на невиконання відповідачем договірних зобов’язань в частині оплати виконаних робіт.

Ухвалою суду від 19.11.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №43/244.

Позивач згідно заяви про зміну розміру позовних вимог від 07.12.2010р., просив суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 12000грн., 3% річних у сумі 441,87грн., втрати від інфляції у сумі 1394,53грн.

Відповідно до ч.2 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З огляду на викладене, а також враховуючи присутність представника відповідача у судовому засіданні заява позивача приймається судом і справа розглядається з урахуванням збільшеного розміру позовних вимог в частині стягнення 3% річних та зменшеного розміру позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат.

Відповідач 09.12.2010р. надав суду відзив на позовну заяву, в якому з позовними вимогами частково не погодився, за розрахунком відповідача інфляційні втрати за період з 08.09.2009р. по 01.11.2010р. складають 1434,50грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 12000грн., 3% річних у сумі 441 грн., втрати від інфляції у сумі 1394,53 грн.

Відповідач в судовому засіданні підтвердив наявність заборгованості перед позивачем в сумі 12000грн., однак заперечив проти задоволення позовних вимог.

Під час судового розгляду представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством „Компанія „Вода Донбасу” (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Завод підйомних машин та металоконструкцій” (виконавець) був укладений договір №14-08-755т/165 від 29.12.2008р.

За умовами договору виконавець приймає на себе зобов`язання з виконання послуг з технічного обслуговування та ремонту підйомного обладнання (пункт 1.1. договору).

Перелік підйомного обладнання, що підлягає обслуговуванню і ремонту наведені в Специфікації (додаток №1), що є невіємною частиною договору (пункт 1.2. договору).

Загальна сума договру складає 300980грн., в тому числі ПДВ – 50163,33грн. (пункт 2.1. договору). Обсяг закупівлі послуг може бути зменшено залежно від реального фінансування видатків замовника (пункт 2.2. договору).

Згідно пункту 2.3. договору, ціна послуг наведена в специфікації та може коливатися відповідно з об`ємом робіт, який необхідно виконати, але не більше ніж вказана у Специфікації.

Загальний об`єм послуг, що виконується за договором, обмежений сумою договору визначеною у пункті 2.1. договору (пункт 2.4. договору).

Виконавець надає замовнику акти здачі-приймання виконаних робіт за фактом надання послуг (пункт 5.1. договору). Замовник протягом 3 днів з моменту отримання акту здачі-приймання виконаних робіт зобов`язаний направити виконцеві підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт або мотивовану відмову від прийняття робіт (пункт 5.2. договору). Датою виконання послуг вважається дата підписання відпрвідного акту здачі-приймання виконаних робіт (пункт 5.5. договору).

Оплата за обумовлені договором послуги проводиться шляхом банківського перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця за кожен конкретний об`єкт протягом 20 банківських днів після пред`явлення виконавцем рахунку з додатком підписаного двостроннього акту виконаних робіт (пункт 7.1. договору).

Договір набуває чинності з 01.01.2009р. і діє до 31.12.2009р., а в частині виконання зобов`язань із здійснення фінансових розрахунків – до повного їх виконання (пункт 11.1. договору).

Згідно пункту 7 специфікації (додаток №1 до договору), вартість робіт з заміни обмежувача вантажного підйому на КС-3577 МАЗ 5357 держ.№33819АН складає 12000грн.; згідно пункту 10 специфікації, вартість робіт з ремонту підкранових шляхів, заміни електрообладнання та проводки, заміни гальмів на грейферному крані г/п 5т. складає 224980грн.; згідно пункту 11 специфікації роботи з заміни тросів та гальмів на крані балці г/п 1,5т. складає 3000грн.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 Цивільного кодексу України.

Приписами ст.837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплати виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено всі істотні умови договору та на момент здійснення зобов’язань сторони перебували у договірних відносинах. Договір не визнаний у встановленому порядку недійсним. Докази стосовно визнання його недійсним не надавались господарському суду.

Відповідно до ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Позивач виконав для відповідача роботи вказані у пунктах 7, 10 та 11 специфікації, що підтверджується актами прийомки-здачі виконаних робіт №1 від 23.02.2009р. у сумі 227980грн., №2 від 07.08.2009р. у сумі 12000грн.

Вказані акти підписані представниками сторін з прикладанням печаток підприємств, що є доказом належного виконання позивачем умов договору №14-08-755т/165 від 29.12.2008р. із здійснення ремонтних робіт та прийняття робіт відповідачем без претензій щодо їх якості, об‘ємів та вартості у сумі 239980грн.

Відповідно до вимог ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зі змісту ч.1 ст.854 ЦК України вбачається, що обов’язок замовника здійснити повний розрахунок за виконані підрядні роботи покладений у залежність від належності виконання робіт підрядником та здачі роботи.

Строки виконання зобов’язань з оплати виконаних робіт сторони погодили у пункті 7.1. договору, згідно з яким строк розрахунку пов’язаний з моментом виставлення відповідачу рахунку та акту виконаних робіт підписаного сторонами.

Як стверджує позивач, відповідачу були представлені рахунки-фактури №СФ-0000026 від 24.02.2009р. у сумі 227980грн., №СФ-0000064 від 17.07.2009р. у сумі 12000грн. Згідно банківських виписок за 01.04.2009р. у сумі 100000грн., за 21.05.2009р. у сумі 65000грн., за 09.09.2009р. у сумі 62980грн., відповідач оплатив рахунок-фактури №СФ-0000026 від 24.02.2009р. у сумі 227980грн. Отже, наразі залишається несплачений рахунок-фактури №СФ-0000064 від 17.07.2009р. у сумі 12000грн. Відповідач проти отримання цього рахунку під час судового розгляду справи не заперечив. При цьому, підписуючи акт №2 від 07.08.2009р. відповідач погоджувався з тим, що акт є підставою для взаєморозрахунків та сплати, що зафіксовано у акті.

Враховуючи викладене, відповідач зобов‘язаний був повністю розрахуватися за виконані роботи до 07.09.2009р.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525,526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідач свої зобов’язання, всупереч, умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК та ГК України, належним чином не виконав, на день винесення рішення остаточний розрахунок з позивачем за договором №14-08-755т/165 від 29.12.2008р. не здійснив, внаслідок чого за ним перед позивачем утворився борг у сумі 12000грн.

Доказів у розумінні ст.ст.33, 36 ГПК України щодо оплати боргу у вказаній сумі відповідач до матеріалів справи не надав. Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення боргу у сумі 12000грн. є обґрунтованими та доведеними належним чином.

В зв`язку з порушення строків оплати позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення 3% річних у сумі 441,87грн. та інфляційні втрати у сумі 1394,53грн. за період з 18.09.2009р. по 09.12.2010р.

Частина 2 ст.625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Судом перевірено вимоги позивача стосовно стягнення 3% річних та встановлено, що зазначений порядок нарахування заявленої суми відповідає вимогам чинного законодавства України щодо порядку її розрахунку.

Судом перевірено вимоги позивача стосовно стягнення інфляційних втрат та встановлено, що зазначений порядок нарахування заявленої суми не відповідає вимогам чинного законодавства України щодо порядку її розрахунку. За розрахунком суду розмір інфляційних втрат, який є арифметично вірним, складає 1368грн.

З огляду на викладене, вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

Згідно до приписів ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 530, 611, 612, 625, 837, 854, 882 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 32-34, 36, 43, 44, 48, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод підйомних машин та металоконструкцій”, м. Запоріжжя до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м. Донецьк про стягнення основного боргу у сумі 12000грн., 3% річних у сумі 441,87грн., втрат від інфляції у сумі 1394,53грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 85; ідентифікаційний код 00191678) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод підйомних машин та металоконструкцій” (69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 89А; ідентифікаційний код 33700560; р/р 26001055895273 в Запорізькому РУ „Приватбанку”, МФО 313399) основний борг у сумі 12000грн., 3% річних у сумі 441,87грн., втрат від інфляції у сумі 1368грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 137,50грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 228,92грн.

В позовних вимогах про стягнення втрат від інфляції у сумі 26,53грн. відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Завод підйомних машин та металоконструкцій” (69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 89А; ідентифікаційний код 33700560) надмірно сплачене державне мито у сумі 30коп.

Наказ та довідку видати після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 09.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя