Рішення № 12834293, 01.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.12.10 р. Справа № 23/119

За позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Краматорськ

до відповідача: Донецького комунального підприємства „Фармація” м. Донецьк

про стягнення 10959,89 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не зявились

Від відповідача: Лищук І.В. - за довіреністю

В засіданні, яке відбулось 24.11.2010р., згідно ст.77 ГПК України

оголошувалась перерва до 01.12.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 м. Краматорськ, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, Донецького комунального підприємства „Фармація” м. Донецьк, 9 062,78 грн. боргу, 265 ,92 грн. річних, 720,45 грн. інфляційних та 453,14 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за договором №08/01-04 від 08.04.2009р. стосовно оплати товару за накладною №22/01-05 від 22.05.2009р.;

-ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);

-ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Позивач 24.11.2010р. подав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача 10959,89 грн.

Відповідач вимоги позивача не визнав тому, що: жодна з накладних, на які посилається позивач, не містить вказівку на договір, за умовами якого здійснена поставка товару, що суперечить нормам ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”; поставка товару була здійснена за окремими видатковими накладними, що підтверджується платіжними документами; розрахунки здійснені з порушенням норм матеріального права; посилання позивача на факти, встановлені рішенням господарського суду Донецької області від 04.08.2010р. у справі № 23/141пд безпідставне, оскільки цим рішенням преюдиційні факти, які впливають на розглядаєму справу, не встановлені.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Сторони уклали договір поставки №08/01-04 від 08.04.2009р. (далі - договір № 08/01-04), за умовами якого постачальник (позивач) зобовязався передати у власність покупця (відповідача) товари, асортимент та кількість яких зазначаються у замовленні, яке є невідємною частиною договору (п.1.1 договору). Умовами цього договору було також встановлено, що:

-замовлення може бути відправлене факсом, електронною поштою або в усному вигляді і має юридичну силу (п.1.3.);

-ціна товару зазначається в накладних...(п.2.1.);

-загальна вартість договору визначається сумою вартості накладних, які є невідємною частиною договору (п.2.2.);

-покупець зобовязується провести розрахунок за поставлену продукцію не пізніше ніж 21 день від дня поставки (п.5.3.);

-договір укладено строком до 31.12.2009р. (п.9.1.).

Позивач поставив відповідачу товар за накладними №21/03-04 від 21.04.2009р. №05/03-05 від 05.05.2009р. та №22/01-05 від 22.05.2009р. на загальну суму 24262,78 грн. Факт поставки товару за цими накладними відповідачем не оскаржується і згідно ст.35 Господарського процесуального кодексу України доведенню не підлягає, оскільки ці факти встановлені у рішенні господарського суду Донецької області від 04.08.2010р. у справі № 23/141пд. Цим же рішенням та постановою Донецького апеляційного господарського суду по цій справі було також встановлено, що товар за цими накладними був поставлений на умовах договору №08/01-04, що теж доведенню не підлягає. Крім того, суд зазначає, що позивач не підтвердив факту укладення між сторонами інших правочинів, окрім договору №08/01-04; накладна є документом, який при певних обставинах може підтверджувати факт виконання певного правочину, але не є безпосередньо правочином (договором); договір між сторонами повинен укладатися у письмовій формі (ст.208 ЦК України).

Позивач стверджує, що відповідач оплатив йому лише 15200 грн. і борг за накладною № 22/01-05 від 22.05.2009р. становить суму 9062,78 грн. Відповідач не подав доказів оплати позивачу вартості товару за цією накладною у повному обсязі. Тому суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення суми боргу.

Згідно ст.ст. 230-232 ГК України та п.6.1. договору №08/01-04 суд стягує з відповідача на користь позивача 453,14 грн. пені.

Згідно ст.625 ЦК України суд стягує з відповідача на користь позивача 1048,44 грн. інфляційних та 394,79 грн. річних. В решті вимог щодо стягнення річних суд позивачу у позові відмовляє, оскільки прострочка платежу мала місце з 13.06.2009р., а не з 12.06.2009р., як зазначив позивач.

На підставі ст.ст. 20, 173, 193, 230-232, 264-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 551, 692, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з Донецького комунального підприємства „Фармація” (м. Донецьк, вул. Баумана, 5а, р/р 26005380042000 в ЗАТ ”Донгорбанк” м. Донецька, МФО 334970, ЄДРПОУ 01976625) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ЗАТ ”ПрокредитБанк”, МФО 320984, ідентифікаційний № НОМЕР_1) - 9 062 грн. 78 коп. боргу, 394 грн. 79 коп. річних, 1048 грн. 44 коп. інфляційних, 453 грн. 14 коп. пені, 109 грн. 59 коп. витрат на сплату держмита та 235 грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Суддя

В судовому засіданні 01.12.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 06.12.2010р.