Постанова № 12832221, 09.12.2010, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

справа №4-3888/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2010 року

Суддя Печерського районного суду м. Києва Степанова О.С., при секретарі Соколенко М.В., за участю прокурора Павлюка Ю.М., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_2 на постанову прокурора відділу нагляду за дотриманням законів при проведенні досудового слідства управління нагляду за додержанням законів органами податкової міліції Генеральної прокуратури України Павлюка Ю.М. від 29.09.2010 року про порушення кримінальної справи щодо головного бухгалтера ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» ОСОБА_2, за ознаками складу злочинів передбачених ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України та обєднання в одне провадження з кримінальною справою №99097005 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з скаргою, в якій просить скасувати постанову прокурора відділу нагляду за дотриманням законів при проведенні досудового слідства управління нагляду за додержанням законів органами податкової міліції Генеральної прокуратури України Павлюка Ю.М. від 29.09.2010 року про порушення кримінальної справи щодо головного бухгалтера ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» ОСОБА_2, за ознаками складу злочинів передбачених ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України та обєднання в одне провадження з кримінальною справою №99097005 .

Скарга обґрунтовуються тим, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступне. В порушення ст.61 Конституції України, п.11 ст.6, та ч.1 ст.26 КПК України прокурор за одним і тим же фактом, щодо однієї і тієї ж особи, втретє порушив кримінальну справу, та ще й обєднав її з попередньою постановою про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за тим самим фактом та за той самий злочин. На момент винесення оскаржуваної постанови прокурор не міг мати до достатніх даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину передбаченого ст. 191 КК України, оскільки таких даних не могло існувати і не існує. Враховуючи положення ст.ст. 1, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ОСОБА_2 діючи від імені підприємства, мала законні підстави для оформлення і подання до податкових органів документів для відшкодування з бюджету ПДВ на суму 6505986,00 грн. Крім того, враховуючи положення ст.191 КК України та Постанови Пленуму ВСУ №4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності», прокурор не мав підстав для того, щоб кваліфікувати дії ОСОБА_2 за ст. 191 КК України. Також враховуючи те, що ОСОБА_2 займаючи посаду та виконуючи обовязки головного бухгалтера ВАТ «ДМЗ ім.. Петровського» згідно затвердженої посадової інструкції, не була, не є, та не могла бути субєктом злочину передбаченого ст. 191 КК України.

В доповненнях до скарги ОСОБА_2, що надійшли на адресу суду 07.12.2010 року, ОСОБА_2 також звертає увагу суду на те, що обставиною, що виключає провадження у кримінальній справі та за якою відносно неї не може бути порушена кримінальна справа за ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 191 КК України, є те, що 27.04.2009 року ВС ПМ ДПА у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_2 вже є порушена кримінальна справа №99097005 за ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України. Щодо приводу для порушення кримінальної справи, то прокурор не мав ніякої можливості безпосередньо виявити ознаки злочину в діях головного бухгалтера ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» ОСОБА_2 за ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України, бо ці ознаки складу злочину в діях головного бухгалтера ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» вже виявив слідчий ВС ПМ ДПА у Дніпропетровській області та 27.04.2009 року порушив кримінальну справу №99097005 відносно головного бухгалтера ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» ОСОБА_2 за ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України. Інших приводів до порушення кримінальної справи відносно головного бухгалтера ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» ОСОБА_2 за ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України, прокурор не мав, тому кримінальна справа відносно головного бухгалтера ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» ОСОБА_2 за ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України 29.09.2010 року порушена прокурором без наявних на те приводів вичерпний перелік яких зазначений в ст. 94 КПК України. Підстави для порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи теж відсутні, у звязку з відсутністю достатніх даних, які б свідчили про наявність ознак скоєння злочину ОСОБА_2 Крім того, враховуючи положення ст.26 КПК України, у прокурора були відсутні правові підстави для обєднання в одне провадження двох кримінальних справ: а саме справи порушеної постановою від 27.04.2009 року стосовно головного бухгалтера ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» ОСОБА_2 за ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України та справи порушеної постановою від 29.09.2010 року стосовно головного бухгалтера ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» ОСОБА_2 за ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України.

ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, про дату час та місце слухання справи була повідомлена у встановленому законом порядку; надіслала до суду заяву, в якій свою скаргу підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити, також просила справу розглядати без її участі.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 підтримав вимоги скарги та просив суд її задовольнити з підстав наведених в ній та доповненнях до скарги ОСОБА_2

Прокурор Павлюк Ю.М. заперечив проти скарги, посилаючись на те, що постанова , яка є предметом оскарження, була винесена у повній відповідності до вимог ст.ст. 94, 97 та 98 КПК України при наявності відповідних приводів та підстав, та просив відмовити в задоволенні скарги. Так, приводом до порушення кримінальної справи було безпосереднє виявлення ознак злочину прокурором, підставами достатні дані які вказують на наявність в діях головного бухгалтера ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» ОСОБА_2 ознак злочину передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України; обставини передбачені ст.6 КПК України, що виключають провадження у даній кримінальній справі відсутні; притягнення до юридичної відповідальності та порушення кримінальної справи є різними поняттями. Також, прокурор підтвердив, що в судовому засіданні під час розгляду скарги, суддею було досліджено саме ті матеріали (та в повному обсязі), на підставі яких було винесено оскаржувану постанову.

Спеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську свого представника в судове засідання не направила, про дату час та місце слухання справи була повідомлена у встановленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи №4-3888/10, матеріали кримінальної справи №99097005 (в 1-х томі), на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи щодо головного бухгалтера ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» ОСОБА_2 за ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України, заслухавши пояснення учасників процесу, які зявилися в судове засідання, приходжу до наступного.

Розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи суддя, відповідно до положень ст.ст.2367, 2368 КПК України, повинен перевірити: чи були наявними на час порушення кримінальної справи приводи, передбачені ч.1 ст. 94 КПК України; чи мала особа, яка порушила кримінальну справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину; чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок, передбачений ст. 98 КПК України.

Водночас, суддя не вправі розглядати та вирішувати заздалегідь ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті.

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України кримінальна справа порушується за наявності приводу та достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину.

Такими приводами, згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України, є: заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; явка з повинною; повідомлення, опубліковані в пресі; безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Підставами для порушення кримінальної справи у відповідності до ч. 2 ст. 94 КПК України, є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

З матеріалів кримінальної справи №99097005, вбачається, що 29.09.2010 року прокурором відділу нагляду за дотриманням законів при проведенні досудового слідства управління нагляду за додержанням законів органами податкової міліції Генеральної прокуратури України Павлюком Ю.М. було винесено постанову про порушеня кримінальної справи щодо головного бухгалтера ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» ОСОБА_2, за ознаками складу злочинів передбачених ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України та обєднання в одне провадження з кримінальною справою №99097005, яка була порушена 29.04.2009 року СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області відносно головного бухгалтера ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» ОСОБА_2, за ознаками складу злочинів передбачених ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України.

З матеріалів кримінальної справи також вбачається, що постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 17.06.2009 року постанова СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області від 29.04.2009 року про порушення кримінальної справи відносно головного бухгалтера ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» ОСОБА_2, за ознаками складу злочинів передбачених ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України, була скасована, в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст. 191 КК України було відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.06.2009 року, постанова Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 17.06.2009 року була залишена без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 06.04.2010 року постанова Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 17.06.2009 року та ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.06.2009 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи було скасовано, а справу направлено на новий розгляд у той же місцевий суд. Приводом до скасування вказаних рішень було по-перше те, що суд першої інстанціцї під час розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи вийшов за межі повноважень, увійшов в оцінку доказів, проаналізував обставини події і фактично дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу злочину що є неприпустимим відповідно до вимог ст. 2368КПК України; по-друге те, що апеляційний суд перевіряючи доводи апеляції прокурора не звернув на допущені місцевим судом порушення закону і також вийшов за межі своїх повноважень, вирішивши питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті.

На момент розгляду даної скарги, скарга ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи від 29.04.2009 року не розглянута, а постанова - не скасована.

З оскаржуваної постанови (від 29.09.2010 року) вбачається, що Головний бухгалтер ВАТ «ДМЗ ім.. Петровського» ОСОБА_2 достовірно знаючи, що суму податкового кредиту з ПДВ у розмірі 6,5 млн.грн. сформовану по взаємовідносинах з ВАТ «Південний ГЗК» згідно договору комісії №477а від 22.09.2006 року, ВАТ «ДМЗ ім.. Петровського» немало право заявляти до відшкодування з бюджету, виконала всі необхідні дії для заволодіння бюджетними коштами (підписано та подано до СДПІ по РВПП у м. Дніпропетровську податкову декларацію за грудень 2006 року, розрахунок бюджетного відшкодування, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування). Однак злочин нею не було доведено до кінця, з причин незалежних від її волі, а саме виявлення його працівниками податкової служби.

В результаті перевірки обставин викладених у скарзі мною встановлено, що оскаржувана постанова, була прийнята компетентною особою.

Приводом до порушення кримінальної справи постановою прокурора відділу нагляду за дотриманням законів при проведенні досудового слідства управління нагляду за додержанням законів органами податкової міліції Генеральної прокуратури України Павлюка Ю.М. від 29.09.2010 року щодо головного бухгалтера ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» ОСОБА_2, за ознаками складу злочинів передбачених ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України, було безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України в діях головного бухгалтера ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» ОСОБА_2

Підставами для винесення оскаржуваної постанови були, достатні дані, що вказували на наявність у діях головного бухгалтера ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» ОСОБА_2 ознак злочину передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України .

Такі данні, зокрема встановлювались з Акту Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 10.04.2007 року № 139-08-02/3-05393056 (а.с.15-28) та висновку начальника відділу податкового супроводження підприємств хімічної та інших галузей Попова М.С. до вказаного Акту (а.с.30-31), копії корінця податкового повідомлення-рішення форми «В1» від 10.04.2007 року №0001588813/0/10747 (а.с.29) , копій податкових декларацій з ПДВ ВАТ «ДМЗ м. Петровського» за грудень 2006 року, копії розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2006 року, копії заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за грудень 2006 року, копії уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок (а.с.34-40), копії наказу ВАТ «ДМЗ ім.. Петровського» від 31.01.2003 року №112 та копії наказу ВАТ «ДМЗ ім.. Петровського» від 11.11.2008 року №2504/к (а.с.86, 87), копії посадової інструкції головного бухгалтера заводу (а.с.89-95), пояснень ОСОБА_2 від 21.04.2009 року (а.с.275-276), пояснень ОСОБА_7 від 22.04.2009 року (а.с.277-278), пояснень ОСОБА_8 від 23.04.2009 року (а.с.279-281) та інших матеріалів, на підставі яких було порушено кримінальну справу постановою прокурора відділу нагляду за дотриманням законів при проведенні досудового слідства управління нагляду за додержанням законів органами податкової міліції Генеральної прокуратури України Павлюка Ю.М. від 29.09.2010 року щодо головного бухгалтера ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» ОСОБА_2, за ознаками складу злочинів передбачених ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України , що були досліджені судом під час розгляду даної справи.

Порушення вимог закону при отриманні цих даних судом не встановлено.

Вважаю, що зазначені данні, на час винесення постанови, що є предметом оскарження, були достатніми для висновку про наявність у діях головного бухгалтера ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» ОСОБА_2 ознак злочину передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України.

Такими чином, приходжу до висновку, що оскаржувана постанова, була винесена повноважною особою, при наявності необхідних приводів і підстав, передбачених ст. 94 КПК України, з додержанням порядку, передбаченого ст. 98 КПК України, і підстав для її скасування - не має.

Як вже було зазначено раніше, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи суддя, відповідно до положень ст.ст.2367, 2368 КПК України, не вправі розглядати та вирішувати заздалегідь ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті, а саме питання що стосуються оцінки доказів, вирішення питання кваліфікації злочину та вирішення питання про доведеність вини особи.

З огляду на викладені обставини, суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_1, про те, що враховуючи положення ст.ст. 1, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ОСОБА_2 діючи від імені підприємства, мала законні підстави для оформлення і подання до податкових органів документів для відшкодування з бюджету ПДВ на суму 6505986,00 грн.; про те, що враховуючи положення ст.191 КК України та Постанови Пленуму ВСУ №4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності», прокурор не мав підстав для того, щоб кваліфікувати дії ОСОБА_2 за ст. 191 КК України; а також про те, що ОСОБА_2 займаючи посаду та виконуючи обовязки головного бухгалтера ВАТ «ДМЗ ім.. Петровського» згідно затвердженої посадової інструкції, не була, не є та не могла бути субєктом злочину передбаченого ст. 191 КК України; - оскільки такі пояснення стосуються оцінки доказів, вирішення питання кваліфікації злочину та вирішення питання про доведеність вини ОСОБА_2

Також, суд не приймає до уваги пояснення ОСОБА_9 та її захисника з того приводу що обставиною, що виключає провадження у кримінальній справі та за якою відносно ОСОБА_2 може бути порушена кримінальна справа за ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 191 КК України, є те, що 27.04.2009 року ВС ПМ ДПА у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_2 вже є порушена кримінальна справа №99097005 за ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України; та з приводу того, що відсутні правові підстави для обєднання в одне провадження двох кримінальних справ; - оскільки у суду відсутні повноваження для вирішення таких питань під час розгляду скарг на постанову про порушення кримінальної справи в порядку передбаченому ст. 2368 КПК України.

Суд також не може прийняти до уваги копію договору №475/1д від 22.09.2006 року та додатки №1-№3 до нього, копію договору №739/1д від 30.10.2006 року та додатки №1-№5 до нього, копію акту виконаних робіт по договору №475/1д від 22.09.2006 року, копію акту виконаних робіт по договору №739/1д від 30.10.2006 року, копію акту виконаних робіт по договору №739/1д від 30.10.2006 року, копію наказу ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» №79/к від 23.01.2002 року та копію посадової інструкції заступника головного бухгалтера заводу по податковому обліку, що були додані ОСОБА_9 до скарги, оскільки копії вказаних документів не входять до кола тих матеріалів що були в розпорядженні прокурора та на підставі яких останнім було винесено оскаржувану постанову, а суддя згідно ч.10 ст. 2368 КПК України, під час розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи досліджує саме ті матеріали на підставі яких було порушено кримінальну справу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2367, 2368 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_2 на постанову прокурора відділу нагляду за дотриманням законів при проведенні досудового слідства управління нагляду за додержанням законів органами податкової міліції Генеральної прокуратури України Павлюка Ю.М. від 29.09.2010 року про порушення кримінальної справи щодо головного бухгалтера ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» ОСОБА_2, за ознаками складу злочинів передбачених ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України та обєднання в одне провадження з кримінальною справою №99097005, - залишити без задоволення .

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення.

Суддя: