Постанова № 12815669, 24.11.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа №2а- 8968/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2010 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді:Юхтенко Л.Р.

при секретарі судового засідання: Мануліковій О.О.,

за участю сторін:

від позивача (представник) Бондарчук І.І., за довіреністю

від відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті штрафних санкцій в розмірі 185735 грн. 00 коп., -

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулася Державна податкова інспекція в Приморському районі м. Одеси до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті штрафних санкцій в розмірі 185735 грн. 00 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13 березня 2010 року ДПА в Одеській області була проведена перевірка відповідача з питань щодо дотримання субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки було складено акт № бланку 001247, реєстраційний № 1313/15/32/23/НОМЕР_1 від 13 березня 2010 року, яким встановлено порушення п.2 пп. 2.6. «Положення про ведення касових операцій у національні валюті», затвердженого постановою Правління НБУ України від 15.12.2004року №637 та ст. 3 п.12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995року №265/95-ВР.

На підставі вище зазначеного акту перевірки 31 березня 2010 року ДПІ в Приморському районі м. Одеси прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003362360 на суму 181126 грн. та №0003372360 на суму 4609 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, заперечення на позов та доказі, які у нього є суду не надав, хоча про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином та завчасно, шляхом розміщення оголошення у засобах масової інформації.

Відповідно до ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представника позивача судом встановлені наступні обставини по справі.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, 21.02.2005 року зареєстрований виконавчим комітетом Одеської міської ради, номер запису № 2556000 0000 008524, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 5) та знаходиться на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси, як платник єдиного податку, про що свідчить свідоцтво про сплату єдиного податку (а.с. 24).

На підставі направлення на перевірку та відповідно до плану-графіку фахівцями ДПА в Одеській області Пономарьовим О.В. та Алексєєвим О.В. було проведено перевірку господарської одиниці-крамниці, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, що належить ФОП ОСОБА_2, з метою перевірки дотримання субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки 13 березня 2010 року складено та підписано акт № бланку 001247 (а.с.11), відповідно до висновків якого позивачем порушено п. 2 пп. 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті»затвердженого постановою Правління НБУ України від 15.12.2004року, а саме: не оприбуткування готівкових коштів на суму 921грн. 80коп. (згідно з опису наявних готівкових коштів а.с.13) та ст.3 п.12 Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07. 1995року №256/95-ВР, а саме: порушення встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання.

Представник відповідача по довіреності ОСОБА_5 з актом складеним за результатами перевірки був ознайомлений, що підтверджується відповідним підписом (зворотній бік а.с. 12,).

Судом встановлено, що на підставі вищезазначеного акту, ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято рішення № 0003372360 від 31 березня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно з абз.3 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12 червня 1995року №436/95 за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми (921грн.80коп.*5 = 4609 грн.) на суму 4609 грн. Не оприбуткована сума готівкових коштів підтверджується відповідним описом готівкових коштів наявних в матеріалах справи (а.с.13). Також було прийнято рішення №0003362360 від 31 березня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно з ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995року №265/95-ВР за здійснення реалізації товару, який не облікований у встановленому порядку, застосована фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та складає 181126 грн.

Вказані рішення були отримані представником відповідача ОСОБА_5 08.03.2010 року, про що свідчить відповідний підпис на корінцях рішень.

У добровільному порядку відповідач вказаний борг не оплатив, про що свідчать дані облікової картки. Також судом встановлено, що ці рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем не були оскаржену в адміністративному та /або судовому порядку.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Частина 2 ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 10 пункту 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»податкові органи здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів. Для цього відповідно до ст. 11 цього Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Згідно з ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення. Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Судом встановлено, що відповідно до плану графіку на березень 2010 року, та на підставі направлення на проведення планової перевірки фахівцями ДПА в Одеській області Пономарьовим О.В. та Алексєєвим О.В. 13.03.2010 року була проведена планова виїзна перевірка крамниці субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, що належить відповідачу.

Судом із досліджених доказів по справі та пояснень представника позивача встановлено, що перевіряючи були допущені до проведення перевірки, метою якої була перевірка дотримання субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки 13 березня 2010 року складено та підписано акт № бланку 001247 (а.с.11). Представник відповідача ОСОБА_6 був ознайомлений з актом перевірки, та підписав його без будь - яких зауважень, про що свідчить відповідний підпис в акті.

Судом встановлено, що за результатами розгляду наданих матеріалів перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси 31 березня 2010 року прийнято рішення №0003372360 про застосування до відповідача штрафних фінансових санкцій у розмірі 4609грн., та рішення №0003362360 про застосування до відповідача штрафних фінансових санкцій у розмірі 181126 грн. Вказані рішення були отримані представником відповідача ОСОБА_5 08.03.2010 року, про що свідчить відповідний підпис на корінцях рішень.

Судом встановлено, що в десятиденний термін з дати отримання рішення, відповідач не оплатив штраф.

Суд приходить до висновку, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є законними та обґрунтованими, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_2А була встановлена наявність готівкових коштів на місці проведення розрахунків у сумі 921грн.80коп., які не були оприбутковані в книзі обліку доходів та витрат, що підтверджено описом наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків та копію книги обліку доходів та витрат, чим порушено п. 2.6. ст.2 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2004р. (надалі Положення).

Пунктом 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг»встановлено, що при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються.

Порядок ведення книги обліку доходів і витрат, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1269, відповідно до п. 1 якого книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством (далі - суб'єкти підприємницької діяльності). Згідно з п. 5 вказаного Порядку суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.

Відповідно до п.п.1.2 ст.1 Положення, оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій. Частинами 1,2 п. 2.6. ст. 2 Положення встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Відповідно п. 4.3. ст. 4 Положення, записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися. Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другий примірник, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі.

Судом встановлено, що відповідачем ведеться Книга обліку доходів та витрат № 6075/3/17-2, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.16), з якої вбачається, що відповідач заповнював вказану книгу з порушенням Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1269.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003372360 від 31 березня 2010 року про застосування до відповідача штрафних фінансових санкцій у розмірі 4609грн. є законним та обґрунтованим.

Також суд приходить до висновку, що рішення №0003362360 від 31 березня 2010 року про застосування до відповідача штрафних фінансових санкцій у розмірі 181126 грн. теж прийнято ДПІ у Приморському районі м. Одеси законно та обґрунтовано, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязанні вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів.

Судом встановлено, що у крамниці під час перевірки були наявні товари, які не були обліковані у книзі обліку доходів та витрат.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Судом встановлено, що відповідач є платником єдиного податку.

Відповідно до п.1 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1269, книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством (далі - суб'єкти підприємницької діяльності). Згідно з п. 5 вказаного Порядку суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(надалі Закон) до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 31 березня 2010 року №0003362360 про застосування до відповідача штрафних фінансових санкцій у розмірі 181126 грн. прийняте позивачем правомірно та обґрунтовано

В матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем рішень позивача про застосування фінансових санкцій.

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені, у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті штрафних санкцій в розмірі 185735 грн. 00 коп підлягають задоволення в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані представником позивача доказів у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та відповідають чинному законодавству України.

На підставі викладеного, відповідно до положень Законів України «Про державну податкову службу в України», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2004р., керуючись ст.ст. 2,4,71, 158-163, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті штрафних санкцій в розмірі 185735 грн. 00 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (65062, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер платника податків та обовязкових платежів НОМЕР_4) податковий борг по сплаті штрафних санкцій в розмірі 185735 грн. 00 коп. (сто вісімдесят пять тисяч сімсот тридцять пять гривень) на р/р 31113104700008, код платежу 21080900, одержувач ГУДКУ в Одеській області 23213460, банк одержувач ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений24 листопада 2010 року .

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Л.Р. Юхтенко