Постанова № 12815666, 01.12.2010, Одеський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2010 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді:Юхтенко Л.Р.

при секретарі судового засідання: Мануліковій О.О.

за участю сторін:

від позивача (представник) - Коцюруба С.А., за довіреністю

від відповідача (представник) - Гук В.С., за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «УКРЕЛЕВАТОРПРОМ»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про скасування податкового повідомлення рішення № 0000541520/0 від 10.06.2010 року,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулося Закрите акціонерне товариство «УКРЕЛЕВАТОРПРОМ»з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про скасування податкового повідомлення рішення № 0000541520/0 від 10.06.2010 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неправомірно винесене податкове повідомлення рішення № 0000541520/0 від 10.06.2010 року про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 51126 грн. по декларації за березень 2010 року, оскільки відсутні порушення, які були виявлені відповідачем під час проведення перевірки з питань достовірності бюджетного відшкодування з ПДВ за вказаний місяць, а саме: Закон України «Про податок на додану вартість»не містить положень щодо граничних меж реалізації права на формування податкового кредиту, тому у березні 2010 року позивач скористався із своїм правом на формування податкового кредиту відповідно по отриманню податкових накладних.

Представник позивача у відкритому судовому засіданні підтримав позов повністю, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на обставини викладені у письмових запереченнях, зокрема на те, що позивачем були допущені порушення вимог чинного законодавства, тому правомірно винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача судом встановлено наступне.

Закрите акціонерне товариство «УКРЕЛЕВАТОРПРОМ»знаходиться на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі та є платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що позивачем подана до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період лютий 2010 року (а.с. 58-64), в якій сума податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту вказана 63300 грн. Разом з цим були подані розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та розрахунок коригування сум ПДВ по податкової декларації з податку на додану вартість (а.с. 65-67), в якому був скоригований податковий кредит минулих періодів з підстав того, що це «минулий період»на суму 57804 грн., що відображено у рядку 16 податкової декларації за лютий 2010 року. Із вказаного розрахунку коригування сум ПДВ вбачається, що податкові накладні, за якими проводиться коригування були отримані позивачем у лютому місяці 2010 року.

Також судом встановлено, що позивачем була подана до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період березень 2010 року (а.с. 69-81), в якій вказано залишок відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 63300 грн., залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в сумі 63300 грн. та сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню за рахунок зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів в сумі 63300 грн.

З цих підстав відповідно до наказу від 11.05.2010 року № 309 (а.с. 84) та направлення № 204 від 11.05.2010 року посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі була проведена позапланова виїзна перевірка Закритого акціонерного товариства «УКРЕЛЕВАТОРПРОМ»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за березень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.02.2010 року по 28.02.2010 року, за результатами якої був складений та підписаний акт від 27.05.2010 року № 329/15-2/31640002/133 (а.с. 7-14).

Вказаним актом перевірки під час правильності визначення податкового кредиту за лютий 2010 року зафіксовано, що в порушення пп. 7.4.1., пп. 7.2.6., пп. 7.5.1., пп. 7.7.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у поданій декларації з ПДВ (рядки 10.1-16.3) встановлено завищення податкового кредиту на суму 51126 грн., оскільки підприємством внесено податковий кредит інших періодів, на який підприємство мало право в інших періодах.

Цей акт перевірки підписаний з боку позивача із запереченнями, які були подані на адресу відповідача у письмовому вигляді від 01 червня 2010 року № 200/2 (а.с. 9-11).

Судом встановлено, що за результатами розгляду заперечень на акт перевірки відповідачем була надана відповідь позивачу (а.с. 18-20), відповідно до якої висновки акту залишені без змін.

На підставі вказаного акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Одесі винесено податкове повідомлення - рішення від 10.06.2010 року № 0000541520/0 про завищення бюджетного відшкодування з ПДВ у березні 2010 року у розмірі 51126 грн. (а.с.22).

Судом встановлено, що вказане податкове повідомлення рішення було оскаржено позивачем до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі (а.с. 23-25), але рішенням про результати розгляду первинної скарги податкове повідомлення рішення залишено без змін та внаслідок допущенної помилки позивачем у розрахунках декларації збільшено на 10729 грн. суму завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначену у податковому повідомленні - рішення від 10.06.2010 року № 0000541520/0 (а.с. 28-32).

На підтвердження отримання податкових накладних, які включені до податкового кредиту у лютому 2010 року, представником позивача надано суду належним чином засвідчену копію реєстру отриманих та виданих податкових накладних за лютий 2010 року (а.с. 51-54).

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Актом перевірки від 27.05.2010 року № 329/15-2/31640002/133 під час правильності визначення податкового кредиту за лютий 2010 року зафіксовано, що в порушення пп. 7.4.1., пп. 7.2.6., пп. 7.5.1., пп. 7.7.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у поданій декларації з ПДВ (рядки 10.1-16.3) встановлено завищення податкового кредиту на суму 51126 грн., оскільки підприємством внесено податковий кредит інших періодів, на який підприємство мало право в інших періодах.

На думку суду вказаний висновок відповідача є вірним та таким, що підтверджено нормами чинного законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду

Згідно з п.7.5., пп. 7.5.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Згідно з пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 цього Закону право на складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у встановленому порядку.

Відповідно до пп. 7.4.5., п. 7.4. ст.7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість»передбачено лише два випадки не включення до складу податкового кредиту звітного періоду витрат по сплаті податку: відсутність податкової накладної у звітному періоді або складання податкової накладної особою, яка у встановленому порядку не зареєстрована як платник податку на додану вартість. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

Судом встановлено, що позивачем подана до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період лютий 2010 року (а.с. 58-64), в якій сума податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту вказана 63300 грн. Разом з декларацією були подані розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та розрахунок коригування сум ПДВ по податкової декларації з податку на додану вартість (а.с. 65-67), в якому був скоригований податковий кредит минулих періодів з підстав того, що це «минулий період»на суму 57804 грн., що відображено у рядку 16., на суму 4051 грн., що відображено у рядку 16.2. та на суму 61855 грн., що відображено у рядку 16.4. податкової декларації за лютий 2010 року. Із вказаного розрахунку коригування сум ПДВ вбачається, що податкові накладні, за якими проводиться коригування були отримані позивачем у лютому місяці 2010 року.

Однак, із поданого представником позивача реєстру отриманих та виданих податкових накладних за лютий місяць 2010 року вбачається, що податкові накладні, які включені до розрахунку коригування сум ПДВ відсутні у цьому реєстрі. Інші докази на підтвердження отримання цих податкових накладних саме у лютому місяці 2010 року суду надані не були.

Також судом встановлено, що позивачем відповідно до пп. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не подавалися до податкового органу разом з податковими деклараціями за звітні податкові періоди відповідні скарги на постачальників товарів (послуг) у разі відмови з їх боку надати податкову накладну або при порушенні ними порядку її заповнення.

Відповідно до п. 5.8. наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»коригування податкового кредиту відображається у рядку 16. У рядку 16.1. відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового кредиту в результаті самостійного виправлення платником помилки, що містяться в раніше поданій податковій декларації. У рядку 16.2. відображається збільшення або зменшення податкового кредиту, що здійснюється відповідно до п. 4.5. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість». У рядку 16.3. відображається коригування, повязане з використанням раніше придбаних товарів, основних фондів частково для виготовлення сільськогосподарськими підприємствами сільськогосподарських товарів (послуг) або переробними підприємствами готової продукції, а частково для інших. У рядку 16.4. відображаються інші випадки збільшення (зменшення) податкового кредиту.

Із системного аналізу положень Закону України «Про податок на додану вартість»та наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»вбачається, що коригування проводиться в тому випадку, коли згідно із Законом платник податку відобразив господарську операцію, а в подальшому внаслідок певних обставин обставини змінилися.

У відкритому судовому засіданні з пояснень представника позивача судом встановлено, що податкові накладні, які відображені у розрахунку коригування за лютий місяць 2010 року раніше не включалися у податковий кредит попередніх періодів.

Отже, в даному випадку, не отримавши податкову накладну, відповідно до наведеної вище норми Закону, платник податку не має право відображати податковий кредит, а коли фактично отримав її, в нього виникає таке право, але при цьому жодного коригування попередніх періодів не відбувається.

Проте, як зазначалось вище суду не надані докази того, що податкові накладні, які включені до розрахунку коригування були отримані позивачем саме у лютому місяці 2010 року та скарги на постачальників про відмову у наданні податкових накладних до податкового органу позивачем не надавалися.

Тому, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та досліджених у сукупності наданих суду доказів, суд приходить до висновку, що у позивача були відсутні правові підстави для включення вказаної суми до складу податкового кредиту у лютому місяці 2010 року.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю.

Частиною 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як субєкт владних повноважень, виконав покладеного на нього обовязку щодо доказування правомірності своїх дій та прийнятого рішення щодо суми завищення бюджетного відшкодування.

Виходячи із вищезазначеного, суд всебічно, повно та обєктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи відсутність документально підтверджених судових витрат відповідача, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, керуючись ст. 94 КАС України, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

На підставі вищевикладеного та відповідно до вимог Законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про податок на додану вартість», та керуючись ст.ст. 2,4,71,69, 94, 158-163,167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Закритого акціонерного товариства «УКРЕЛЕВАТОРПРОМ»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про скасування податкового повідомлення рішення № 0000541520/0 від 10.06.2010 року відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений 01 грудня 2010 року.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно

Суддя Л.Р. Юхтенко