Постанова № 12815203, 25.11.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2010 р. справа № 2а-20846/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді <Довідник >

при секретаріКаморнікові Д.Ю.

за участю представника позивача Гаєвого Р.А., представника відповідача Панкова К.М., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго» (далі за текстом позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (далі за текстом відповідач) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001091312/0/28417/10/15-16-23/3 від 4 серпня 2010 року про визначення податкових зобовязань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість на суму 30152 (тридцять тисяч сто пятдесят дві) гривні 20 копійок. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновки відповідача базуються на домислах, не передбачених законодавством, та розясненнях Державної податкової адміністрації України, які на час здійснення перевірки, втратили чинність. Підставами позову зазначили ст. 19 Конституції України, ст.ст. 4;7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 4;5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001091312/0/28417/10/15-16-23/3 від 4 серпня 2010 року.

У судовому засіданні представник позивача Гаєвой Р.А. підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні, викладеним в позовній заяві, просив суд позов задовольнити. На підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надав в якості письмових доказів декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року, додатки №1 та №5 до декларації, податкові накладні №133 від 25.01.2008 року; №1802 від 08.07.2008 року; №2725 від 29.02.2008 року; №124 від 30.11.2007 року; №3430 від 05.11.2008 року; №2549 від 03.10.2007 року; №2547 від 05.10.2007 року, виписку з журналу реєстрації вхідних податкових накладних.

Представник відповідача Панков К.М. позовні вимоги не визнав в повному обсязі, вважав висновки посадових осіб, які здійснювали перевірку, законними та обґрунтованими. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго» зареєстроване 12.11.998 року виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області (а.с.41), та перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій Державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку. Позивач є платником податку на додану вартість.

В період з 20 по 21 липня 2010 року посадовими особами відповідача була здійснена перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість. За результатами перевірки був складений акт №966/15-16-23/3-00131268 від 21.07.2010р. «Про результати невиїзної документальної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» код ЄДРПОУ 00131268 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.05.2010 по 31.05.2010» (далі за текстом - Акт №966/15-16-23/3-00131268) (а.с.10-13).

За висновками Акт №966/15-16-23/3-00131268 позивачем були порушені приписи пп.4.5.3 п.4.5 ст.4; пп.7.5.1 п.7.5; пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження суми податку на додану вартість по декларації за травень 2010 року у розмірі 23194,00 гривні.

Згідно з розрахунком фінансових санкцій до Акту №966/15-16-23/3-00131268 позивачу були визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість, а саме за основним платежем 23194,00 гривні, за штрафними(фінансовими) санкціями 6958,20 гривень (а.с.236).

04.08.2010 за результатами перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001091312/0/28417/10/15-16-23/3 про визначення податкових зобовязань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість на суму 30152 (тридцять тисяч сто пятдесят дві) гривні 50 копійок. (а.с.15).

Судом встановлено, що 21 червня 2010 року позивачем була подана декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року, яка була зареєстрована податковим органом за №9002267524 (а.с.21-22).

В додатку №1 до вказаної декларації «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість» в рядках 37 та 38 позивачем відкориговане податкове зобовязання по взаємовідносинах з кінцевими споживачами в сторону зменшення на суму 2933,86 гривень з підставою коригування «зміна призначення платежу» (а.с.24).

Відповідно до пп.4.5.3 п.4.5 ст. 4 Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі за текстом Закон №168/97-ВР) зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки, дозволяється лише: а) при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості; б) при перегляді цін, пов'язаних з гарантійними замінами товарів.

Таким чином, висновок відповідача про порушення позивачем приписів пп.4.5.3 п.4.5 ст. 4 Закону №168/97-ВР є законним та обґрунтованим.

Що стосується вимог позивача про безпідставність висновків про порушення пп.7.5.1 п.7.5; пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР, суд зазначає наступне.

В додатку №5 «Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту» до податкової декларації за травень 2010 року позивачем було віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним попередніх періодів, а саме №133 від 25.01.2008 року; №1802 від 08.07.2008 року; №2725 від 29.02.2008 року; №124 від 30.11.2007 року; №3430 від 05.11.2008 року; №2549 від 03.10.2007 року; №2547 від 05.10.2007 року (а.с.32,35,37,38).

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.4.4.2 п.4.2 ст. 4 ст. 17 від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі за текстом Закон №2181-ІІІ) не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення. Під податковим розяснення у цьому Законі розуміються роз'яснення окремих положень податкового законодавства, які надаються контролюючими органами у порядку, визначеному відповідним центральним (керівним) органом контролюючого органу, виходячи із положень підпункту 4.4.1 цього пункту, принципів оподаткування, викладених у Законі України «Про систему оподаткування», та економічного змісту податку, збору (обов'язкового платежу), який розглядається.

18 серпня 2010 року Державна податкова адміністрація України у листі № 16847/7/16-1517-26 надала розяснення щодо особливостей податкового обліку податкових накладних, отриманих у періодах, відмінних від періодів їх виписки. Відповідно до цих розяснень податкові накладні, обґрунтовано отримані у періодах, наступних за періодами їх виписки, відображаються у розділі I реєстру отриманих та виданих податкових накладних за датою їх отримання. Податковий кредит, сформований на підставі таких податкових накладних, розшифровується у розділі II додатка 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з податку на додану вартість із зазначенням періоду виписки податкових накладних і відповідно декларується у рядку 10.1 податкової декларації.

Позивачем були надані виписки з журналу реєстрації вхідних податкових накладних з яких вбачається, що спірні податкові накладні були обґрунтовано отримані ним у періодах, наступних за періодами виписки цих податкових накладних.

З огляду на вказане податкове розяснення та встановлені судом обставини, позивач обґрунтовано включив в травні 2010 року до складу податкового кредиту суми податку, вказані в спірних податкових накладних.

В силу ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростували доводи відповідача в повному обсязі, позивачем суду не надано, а отже позовні вимоги слід задовольнити частково.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 17-20;69-72;86; 94;158-164;167;186;254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001091312/0/28417/10/15-16-23/3 від 4 серпня 2010 року про визначення податкових зобовязань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість на суму 30152 (тридцять тисяч сто пятдесят дві) гривні 20 копійок задовольнити часткового.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001091312/0/28417/10/15-16-23/3 від 4 серпня 2010 року про визначення податкових зобовязань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в частині визначення Відкритому акціонерному товариству «Донецькобленерго» (код ЄДРПОУ 00131268, 84601 Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11) податкового зобовязання з податку на додану за основним платежем на суму 20259 (двадцять тисяч двісті пятдесят девять) гривень 81 копійка, за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 6077 (шість тисяч сімдесят сім) гривень 94 копійки.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» (код ЄДРПОУ 00131268, 84601 Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11) судовий збір у розмірі 2 (дві) гривні 97 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частину проголошено у судовому засіданні 25 листопада 2010 року.

Повний текст постанови складений 30 листопада 2010 року.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.