Рішення № 12808127, 29.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2010 р. Справа № 64/288-10

вх. № 8776/5-64

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Зімін А.М. за довіреністю №НЮ-10/55 від 31.05.10; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноНІКОЛЬ - Центр", м. Київ;

до Закритого акціонерного товариства "Техноімпекс", м. Харків;

про стягнення 21776,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТехноНІКОЛЬ - Центр" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вих.№НЮ-10/100 від 07.09.10), в якій просить суд стягнути з Закритого акціонерного товариства "Техноімпекс" 19145,57грн. основного боргу, 1957,04грн. пені, 195,28грн. інфляційних витрат, 478,38грн. - 3% річних, 217,76грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач, в порушення умов договору №90 від 06.07.09, укладеного сторонами, не своєчасно та не в повному обсязі розрахувався за отриманий товар.

Ухвалою суду від 01.11.10 розгляд справи був відкладений на 29.11.10.

29.11.10 позивач надав до канцелярії суду клопотання (вх.№25849) про долучення до матеріалів справи поданих ним документів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином про що свідчить поштове повідомлення про вручення, витребуваних судом документів не надав.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) 06.07.09 був укладений договір №90. Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов'язався доставляти та передавати на умовах та у встановлені даним договором строки непродовольчу продукцію (товар) у власність покупця, а покупець зобов"язується приймати товар у власність та оплачувати його на умовах даного договору.

На виконання умов договору відповідачу була здійснена поставка відповідного товару на суму 19145,57грн. Факт поставки товару підтверджується матеріалами справи, а саме накладною та відповідною довіреністю (а.с.12-13).

Згідно з п. 7.7. договору, покупець зобов"язаний оплатити поставлений постачальником товар протягом 21 календарного дня від дати, коли цей товар було фактично отримано покупцем.

Проте, відповідач суму вартості отриманого товару в розмірі 19145,57грн. не оплатив, що зокрема підтверджується гарантійним листом та актом звірки (а.с.10-11).

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений згідно з договором товар становить 19145,57грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства та недоведеність з боку відповідача факту повного розрахунку з позивачем за отриманий товар, - вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 19145,57грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 478,38грн. та 195,28грн. інфляційних витрат підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до п. 1 ст. 230 ГК України, у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції.

Пунктом 8.2. договору сторони встановили, що за прострочення оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від вартості несплаченої суми.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1957,04грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, ст. 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Техноімпекс" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, к. 914, п/р 260003223 в ПАТ„Мегабанк" м. Харків, МФО 351629, код ЄДРПОУ 31799372) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноНІКОЛЬ-Центр" (01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького/Драгомирова, буд. 10/10, кім. 60-61, для поштових відправлень: 03680, м. Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 34, 2-й поверх; п/р 26000301014268 ПАТ КРД "ВТБ", МФО 321767, код ЄДРПОУ 32046030) 19145,57грн. основного боргу, 1957,04грн. пені, 195,28грн. інфляційних витрат, 478,38грн. - 3% річних, 217,76грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя

Повний текст рішення складено 06 грудня 2010 року.